ГоловнаФінансиФінанси підприємств → 
« Попередня Наступна »
Л.М. Бурмістрова. Фінанси організацій (підприємств), 2009 - перейти до змісту підручника

10.1. МІСЦЕ І РОЛЬ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

Глава «Оцінка фінансового стану та шляхи досягнення фінансової стійкості підприємствах присвячена основам фінансового аналізу, без застосування якого неможливо ні фінансове планування, ні прийняття управлінських фінансових рішень. Знання основних критеріїв оцінки фінансового стану дозволяє менеджерам і підприємцям приймати обгрунтовані рішення в сфері залучення позикових коштів, розподілу прибутку, збуту продукції, приросту або зменшення матеріальних запасів і т. д.
У процесі фінансового планування і контролю над виконан-нением плану аналізуються показники:
- рівень витрат на 1 грн. продукції (за планом, за фактом і в динаміці);
рівень матеріальних витрат на 1 руб. продукції (за планом, за фактом і в динаміці);
коефіцієнти оборотності оборотних засобів та їх складових;
коефіцієнт оборотності капіталу;
фондовіддача;
коефіцієнт рентабельності продукції, капіталу, власного капіталу;
ціна позикових коштів;
коефіцієнт ліквідності та ін показники.
Рівень витрат на 1 грн. продукції обчислюється як відношення повної собівартості продукції до обсягу товарної продукції в цінах продажів.
Рівень матеріальних витрат на 1 руб. продукції обчислюється як відношення величини матеріальних витрат, необхідних для випуску продукції, до обсягу товарної продукції в цінах продажів.
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів розраховується як відношення виручки від продажу продукції до середньорічної вартості оборотних засобів. Середньорічна вартість обчислюється як середньоарифметична величина залишків оборотних коштів на початок і кінець періоду.
Наочно характеризують показник загальної оборотності коефіцієнти оборотності різних видів оборотних коштів (матеріальних запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторської заборгованості). У цьому випадку в знаменнику використовуються дані про залишки цих видів оборотних коштів на початок і кінець періоду.
Коефіцієнт оборотності капіталу розраховується як відношення виручки від продажу продукції до середньорічної вартості усіх активів.
Фондовіддача розраховується як відношення виручки від продажу продукції до середньорічної вартості основних фондів.
Коефіцієнт рентабельності продукції обчислюється як відношення прибутку від продажу продукції до її повної собівартості.
Коефіцієнт рентабельності капіталу - відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів.
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу - відношення чистого прибутку до середньорічної вартості власних коштів підприємства.
Ціна позикових коштів, або рентабельність позикового капіталу,
розраховується як відношення плати за залучення позикових коштів до величини позикового капіталу.
Взаємозв'язок розглянутих показників рентабельності власного капіталу, позикових коштів і рентабельності сукупного капіталу (вкладень) знаходить своє вираження у співвідношенні, що отримав назву «ефекту фінансового важеля»:
З-
Р = Р + - 0Р - Р)
А ск до СК К
де Рск - рентабельність власного капіталу;
Рк - рентабельність сукупного капіталу (вкладень);
З-- позиковий капітал;
РЗК - рентабельність позикового капіталу;
С-- власний капітал.
Рентабельність власного капіталу визначає межу економічної доцільності залучення позикових коштів. Зміст даного співвідношення полягає в тому, що, поки рентабельність вкладень в підприємство буде вище ціни позикових коштів, рентабельність власного капіталу зростатиме тим швидше, чим вище співвідношення позикових і власних коштів. Однак, у міру зростання частки позикових коштів, прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, починає скорочуватися (все більша частина прибутку спрямовується на виплату відсотків). У результаті рентабельність вкладень в підприємство падає, стаючи менше ціни позикових коштів. У свою чергу це призводить до падіння рентабельності власного капіталу.
Кредитоспроможність - це здатність підприємства своєчасно і повністю розрахуватися за своїми боргами. Ця здатність обчислюється за допомогою коефіцієнтів ліквідності.
Коефіцієнт ліквідності обчислюється як відношення всіх оборотних активів до суми короткострокових зобов'язань і показує, наскільки підприємство здатне виконати всі свої термінові зобов'язання за рахунок своїх поточних активів. Розраховують коефіцієнти загальної, поточної та абсолютної ліквідності.
Загальна оцінка фінансового стану дається на підставі аналізу балансу.
На практиці вироблені основні правила читання фінансових звітів: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, трен Содовий аналіз, метод фінансових коефіцієнтів, порівняльний аналіз, факторний аналіз.
Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.
Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.
Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі показники звітності в майбутньому, а отже, ведеться перспективний, прогнозний аналіз.
Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язку показників.
Порівняльний (просторовий) аналіз - це: а) внутріхо-зяйственно аналіз зведених показників звітності в порівнянні з окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, б) міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів, з середньогалузевими і з середніми загальноекономічними даними.
Факторний аналіз - аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативного показника на складові частини, так і зворотним (синтез), тобто з'єднання окремих елементів в загальний результативний показник.
У процесі фінансового планування використовується балансовий метод фінансового аналізу. Цим методом аналізується фінансовий план у вигляді балансу доходів і витрат.
Баланс доходів і витрат побудований на підставі руху коштів. Аналіз руху грошових коштів (табл. 10.1) здійснюється прямим або непрямим методом з використанням як фінансового плану, так і звіту про рух грошових коштів (форма № 4 бухгалтерської звітності).
Як видно з табл. 10.1, підприємство має позитивне сальдо по поточній діяльності, з інвестиційної та фінансової діяль-ності є негативне сальдо.
Таблиця 10.1 Аналіз руху грошових коштів на підприємстві (прямий метод) Показники Сума, тис. руб. Поточна діяльність Надходження: Виручка від реалізації +86 024 Аванси отримані: Приріст стійких пасивів +230 Інші надходження +150 Витрати: Витрати на виробництво реалізованої продукції (без -66595 амортизаційних відрахувань і податків, що відносяться на собівартість) Платежі до бюджету - всього -8085 Виплати з фонду споживання (матеріальна допомога та ін) -3020 Приріст власних оборотних коштів -1856 Сальдо по поточній діяльності +6848 Інвестиційна діяльність Надходження: Виручка від іншої реалізації (без ПДВ) +7600 Доходи від позареалізаційних операцій +10 876 Накопичення з будівельно- монтажних робіт, виконуваних +329 господарським способом Кошти, що надходять від замовників за договорами на НДДКР +200 Кошти, що надходять у порядку пайової участі в +710 житловому будівництві Витрати: Інвестиції в основні фонди і нематеріальні активи - 11 620 всього Платежі за лізинговими операціями Довгострокові фінансові вкладення Витрати по іншої реалізації -5340 Витрати по позареалізаційних операцій -7566 Утримання об'єктів соціальної сфери -1370 Інші витрати 0 Сальдо з інвестиційної діяльності -6181 Фінансова діяльність Надходження: Збільшення статутного капіталу 0 (+) - приплив коштів; (-) - відтік грошових коштів.
? Показники Сума, тис. руб. Збільшення заборгованості - всього +3270 Витрати: Погашення довгострокових позик 0 Сплата відсотків по довгострокових позиках -818 Короткострокові фінансові вкладення 0 Виплата дивідендів -119 Відрахування до резервного фонду -3000 Інші витрати 0 Сальдо за фінансової діяльності -667
Непрямий метод аналізу руху грошових коштів заснований на обчисленні відхилень (приросту або зменшення): припливу грошових коштів за рахунок чистого прибутку, нарахування амортизації, збільшення кредиторської заборгованості тощо і відтоку грошових коштів за рахунок приросту необоротних активів, дебіторської заборгованості, скорочення кредиторської заборгованості, сплати відсотків за кредит і т. п.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "10.1. МІСЦЕ І РОЛЬ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ"
  1. 1.1. СУТНІСТЬ, РОЛЬ І ОСОБЛИВОСТІ УМОВ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВ ДО І ПІСЛЯ ПЕРЕХОДУ НА РИНКОВІ ВІДНОСИНИ З МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОЗИЦІЙ
    Серцевину будь-якої економіки складає виробництво, створення економічного продукту. Без виробництва не може бути споживання, можна тільки проїдати вироблене. Саме підприємства випускають продукцію, виконують роботи і послуги, тобто створюють основу для споживання і примноження національного багатства. Економіку держави спрощено можна розглядати як сукупність різноманітних
  2. 9.4. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
    Важливим важелем впливу на підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання й економіку країни є інвес-тіціонная політика держави. З її допомогою держава непо-безпосередніх може впливати на темпи та обсяги виробництва, рівень інфляції, прискорення НТП, зміна структури суспільного виробництва та вирішення багатьох соціальних проблем. Аналіз показав, що в науковій
  3. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ТА ГРОШОВОГО ОБІГУ
    Нормальне функціонування фінансового ринку в стра ні - одна з обов'язкових умов ефективного функціонує вання економіки, стабільності соціального розвитку. Фінан совий ринок - комплексний об'єкт. За предметною ознакою, тобто по виду фінансових ресурсів, він складається з трьох сегментів: ринків грошових ресурсів, цінних паперів і валютного ринку. Між ними існують тісні взаємозв'язки,
  4. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
    Соціальна політика є одним з найважливіших направле-ний державного регулювання економіки. Вона - органі чна частина внутрішньої політики держави, спрямована на забезпечення благополуччя та всебічного розвитку його громадян і суспільства в цілому. Значимість соціальної політики определя ється її впливом на процеси відтворення робочої сили, підвищення продуктивності праці,
  5. загальнодержавного планування
    Планування та прогнозування - важливі інструменти державно го регулювання, в тому числі в ринковій економіці. Необхідність загальнодержавного планування обуслов-ливается багатьма причинами. Наприклад, без планування не-можливо пов'язати інтереси держави, окремих регіонів і господарюючих суб'єктів, часто що не збігаються або навіть про-тіворечащіе один одному. Ринкова система
  6. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ ТА СТРУКТУРНА ПОЛІТИКА
    Інвестиційна діяльність відіграє важливу роль у розвитку економіки. Вихід російської економіки з кризи у великій мірі пов'язаний з відновленням інвестиційного процесу. Державне регулювання інвестиційного процесу поса але бути спрямована як на активізацію джерел накопичення всередині країни (наприклад, реалізація ефективної амортизаци ційної та податкової політики, підтримка
  7. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ
    Ринок праці займає центральне місце в складі сукупного ринку факторів виробництва - землі, праці і капіталу, оскільки його функціонування дозволяє залучити у виробничі про процесу матеріальні, фінансові, природні ресурси, обеспечи вая таким чином їх господарське взаємодія. Світовий досвід країн з розвиненою ринковою економікою та порівняно невеликих шой досвід нашої країни
  8. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
    Відмінною особливістю сучасного етапу хозяйствен-ного розвитку Росії є формування уявлень про тес ної взаємозв'язку економічного та екологічного благополуччя. В період переходу країни до ринкової економіки особливе вни мание приділяється державному регулюванню природокористування тання та охорони навколишнього середовища, так як в даний час еколого-економічні проблеми
  9. 6.5 Державна підтримка і проблеми малого підприємництва
    Форми господарської підтримки малих підприємств. Вклад ма лих підприємств в оздоровлення економіки сьогодні явно недоста точний. Це пояснюється як загальним спадом виробництва і розрив вом господарських зв'язків, так і тим, що не отримала розвитку го сударственно підтримка малого підприємництва. Тим часом малі підприємства як нестійка підприємницька струк туру, найбільш залежна від
  10.  4.1. Організація Об'єднаних Націй та її спеціалізовані установи
      Діяльність ООН робить все більший вплив на характер і раз вітіе найважливіших соціально-економічних процесів на глобальному та національному рівнях. Будучи міжнародним форумом для обговорень ня та прийняття суто політичних рішень з найактуальніших пи росам в рамках практично всіх сфер людської діяльності і між родного відносин, ООН визначає пріоритети, цілі та стратегії
енциклопедія  асорті  печінка  майонез  запіканка