ГоловнаЕкономікаЕкономіка → 
« Попередня Наступна »
В.В. Поляков і д-ра екон. наук, проф. Р.К. Щенін. . Світова економіка і міжнародний бізнес, 2008 - перейти до змісту підручника

10.2. Конкурентоспроможність підприємства


Конкурентоспроможність підприємства в міжнародному бізнесі становлять його потенційні й реалізовані здібності залучення в господарський оборот власних або залучених цінностей (акти вов), що можуть стати конкурентними перевагами. Під конкуренто спроможністю національної економіки розуміється концентроване вираження економічних, науково-технічних, виробничих, орга-їх організаційно-управлінських, інших можливостей, реалізованих у товарах і послугах, успішно протистоять зарубіжним аналогам на внутріш ньому і зовнішньому ринках; а також конкурентоспроможність системи соці-ального і державного політико-правового устрою країни і регу лювання в інтересах матеріального добробуту членів суспільства.
Конкурентні переваги підприємствам забезпечують уникаль ві цінності (товарів та організацій), які формують перевершуючи ство над конкурентами, реалізоване на світових ринках. Особливу конку рентну цінність товарів складають їх своєчасність (створення і реалізації на ринках), якість (виробництва та обслуговування у потре ча) і собівартість (за їх життєвому циклу), а господарюючих орга нізацій - їх інтелектуальний капітал і стрижневі компетенції, обидві спечівающіе випереджувальний і економічне розвиток у світовому господарстві.
У міжнародному бізнесі часто упускається необхідність уско ренного досягнення і підтримки світового рівня конкурентоспроможності ності, керованості її планомірного нарощування, отримання реальних вигод для безпосередніх учасників її посилення, розширення ринкової ної і соціальної реалізації. Тому визначимо міжнародну кон ності як порівняно (зі змінами провідних конку рентою і ринків) і системно яка спостерігається, формовану і развиваемую зсередини стійку здатність товаровиробника до методичного комплексному нарощуванню власних конкурентних переваг для прискореного і економічного забезпечення міжнародного переваги і планомірного випередження лідерів світового ринку в інтересах більш повного задоволення (в рамках правових, етичних та екологічних норм) матеріальних і соціальних потреб (працівників, спожи вачів, інвесторів, власників).
Світовий рівень конкурентоспроможності тут означає краще системне забезпечення міжнародних конкурентних переваг і стійких здібностей до успішного конкурування в будь стра не миру з опорою на міжнародні стандарти як вихідні рубежі безперервного підвищення якості і конкурентності продукції, менед жмента та організації праці. Вклад виробничих ресурсів в усиле ня конкурентних переваг товаровиробників і країни визна ляется не так їх запасами, обсягами, вартістю, доступністю, скільки їх структурою, якістю та ефективністю використання, ско ростью їх створення, вдосконалення і пристосування до потреб наці ональной і світової економіки.
Роль ресурсозберігаючих технологій у забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності підвищується із зменшенням енерго-, капітало-, матеріаломісткості продукції у світовій економіці; скороченням запа сов невідновних природних ресурсів; зниженням ефективності сировинної орієнтації національної економіки та ресурсовидобувних галузей розвиваються і розвинених країн; значними втратами при видобутку і переробці (до 30% і більше) вітчизняної сировини; масштабним моральним і фізичним старінням основних фондів (понад 50-70% зносу).
Більшість розвинених країн знаходиться на стадії інтенсивного ре-сурсосбереженія (США і Канада з початку 80-х років, Японія і західно європейські країни з 70-х років), яке контрастує з економіч ськими втратами Росії: за показником енергоємності ВВП відставання від Канади і США в 2,4-2,9 раз, від західноєвропейських країн - у 4,5-4,8 разів, від Японії - в 5,9-7,0 разів; з мінеральної сировини (включаючи залоз-ную руду) - у 6 разів від США і т.д., що знижує рентабельність вітчизняному жавного виробництва, викликає обтяжливий для економіки пе рерасход ресурсів, додаткове забруднення природного середовища, скорочення конкурентоспроможності на світових ринках.
З ростом дефіцитності ресурсів (особливо фінансових і фондових в регіонах і галузях) загострюється проблема економії їх не тільки у про изводителей, а й у споживачів товарів (переважно на основі спеціальних методів зниження витрат, спрощення виробничих процесів і конструкції товарів, підвищення якості продукції, послуг і праці). Ця ресурсозберігаюча завдання є пріоритетною в миро вої економіці, оскільки до початку XXI ст. витрати ресурсів у споживачів складної техніки (за термін її експлуатації) перевищували її ціну в 5 раз в промислово розвинених країнах і до 20 разів - в країнах, що розвиваються.
Своєчасні прогресивні зміни стають «могутній вим» важелем підтримки світової конкурентоспроможності. У прискорений ном нарощуванні конкурентоспроможності в міжнародному бізнесі уси ливается роль безперервного виявлення та творчого освоєння кращої світової теорії і практики, що розширює можливості мінімізації витрат часу і ресурсів. Традиційні, історичні порівняння еко номических характеристик (з внутрішніми стандартами або з предшеству ющими параметрами) підприємств вже недостатні, оскільки не виявив ляють справжніх причин відставань в конкурентоспроможності, тим більше на міжнародному рівні.
В інтересах результативності порівнянь доцільно ориентиро тися на лідерів міжнародного бізнесу, зі значною і зростаючою часткою їхньої продукції на світових ринках. У їх виявленні та аналізі дол дружин використовуватися достатній діапазон (до сотні) зарубіжних і оте кількісний компаній (з урахуванням авторитетних міжнародних і націо нальних рейтингів), поступово звужується до десятків найкращих (в цілому і по функціях) організацій, аналізованих детально з урахуванням основ них критеріїв, ключових факторів успіху, з використанням відкритих джерел, перехресних уточнюючих опитувань експертів та персоналу конкурентів.
Загострюється актуальність як мінімум щорічних порівняльних досліджень конкурентоспроможності об'єктів і суб'єктів, включаючи меж-країнові рейтинги, що публікуються міжнародними організаціями, в тому числі Світовим економічним форумом (\? ЕР) та Інститутом розвитку Управління (1МБ). Наприклад, \? ЕБ оцінює конкурентоспроможність економіки по Ю факторам, що враховує 245 критеріїв, 187 з яких грунтуються на статистиці (ООН, ОЕСР, МВФ, МБРР), а 58 - визна деляются експертним шляхом. Вирішальний фактор конкурентоспроможності
рівень управління - сьогодні визначається налаштованістю керівництва на підтримку підприємництва, нововведень; справедливістю віз нагородження ініціативи та ризику; готовністю делегування повноважень безпосереднім творцям продукції та послуг; умінням залучати талановитих людей і сприяти їх розвитку.
Лідери міжнародного бізнесу вигідно і безперервно капитализ руют доступні методи і засоби підйому міжнародної конкуренто спроможності, ретельно вивчаючи причини успіхів інших, знаходячи у зовн ньому світі навіть ідеї вдосконалення системи порівнянь рівнів конкурентоспроможності. Значні економічні прориви забезпе Чіва при цьому оцінками рівнів розвитку не тільки прямих конку рентою, але і вдалих рішень східних проблем в інших галузях і країнах. Масове, комплексне і творче освоєння, за допомогою системи срав нений, кращої світової практики бізнесу здатне змінювати конкуренто здатність не тільки комерційних підприємств, але і державних організацій. Загострюється необхідність постійного моніторингу та тща тельного вивчення кращих конкурентів - «організацій, яких можуть вибрати замість нас». Тому доцільна багаторівнева (межстра-нова, міжгалузева, межфирменная, межфункциональная, межоб'ект ная, міждисциплінарна) система глобального сканування, узагальнюючи ющего аналізу, творчої переробки, оперативного і масштабного впровадження комплексу кращих світових науково-практичних досягнень.
Тільки ефективності використання ресурсів вже недостатньо для конкурентоспроможності в міжнародному бізнесі: наприклад, преимуще ства залучення ініціативних творчих працівників скорочуються при бюрократичності структур розробки продукту. Випереджувальний по клю чевим факторам досягнення і економічне підтримання саме миро вого рівня конкурентоспроможності характеризує не тільки соціально-економічну зрілість компанії, але і максимізацію її прибутковості та впливовості в міжнародному бізнесі.
Наприклад, здатність до виживання (нижчий рівень конкуренто спроможності) характеризується пасивної адаптацією до ринку без значи тільних внутрішніх змін; активна реакція на конкуренцію (середовищ ний рівень) супроводжується ініціативним підвищенням якості та ефективності заходів; прискорене забезпечення стійкого переваги (вищий рівень) є кратно прибутковіше й ефективніше. Следова тельно, довгострокові, стабільні, великі економічні переваги
в міжнародному бізнесі можуть створюватися тільки постійним і сис темним перевагою над конкурентами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 10.2. Конкурентоспроможність підприємства "
  1. 1.2. ОСНОВНІ ЦІЛІ І ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКУ
    У багатьох підручниках і навчальних посібниках вказується, що основною метою підприємства в умовах ринку є отримання прибутку. На наш погляд, це твердження вірне, але навряд чи достатньо повно. Не менш важливою метою будь-якого підприємства в умовах ринку є забезпечення стабільної фінансової стійкості в його роботі. Це більш складна для досягнення мета, яка включає в себе не тільки
  2. 5.4. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ комбінування ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
    Комбінування з економічних позицій являє собою одну з найбільш прогресивних форм концентрації та організації промислового виробництва, так як дозволяє найбільш повно використовувати всі ресурси підприємства. З економічних позицій комбінування виробництва дозволяє: розширити сировинну базу промисловості; знизити матеріаломісткість продукції за рахунок комплексного використання сировини,
  3. 7.3. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА НА МАКРО-і мікрорівнях, ЇЇ ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ І ЗНАЧЕННЯ
    Знання факторів та механізму їх впливу на прискорення НТП є основою для його управління. Але цього недостатньо. Для управління НТП необхідний комплексний підхід, тобто облік впливу всіх факторів. При цьому всі фактори необхідно ранжувати за силою впливу на НТП і враховувати в першу чергу ті з них, які чинять найбільш істотний вплив. Перш за все держава на основі
  4. 7.8. ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ НТП НА ПІДПРИЄМСТВІ
    Зарубіжна і вітчизняна практика вже давно довела, що підприємства, особливо великі та середні, не можуть розраховувати на успіх без систематичного прогнозування і планування НТП. В цілому прогнозування являє собою науково обгрунтоване передбачення розвитку соціально-економічних і науково-технічних тенденцій. Науково-технічний прогноз - обгрунтована імовірнісна оцінка
  5. 8.3. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ П родукції, ЇЇ СУТНІСТЬ І МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ
    Розрізняють два поняття: технічний рівень продукції і рівень якості продукції як більш широке поняття. Якість продукції може бути виражене математично через рівень якості. Рівень якості продукції - відносна характеристика продукції, заснована на зіставленні значень показників, що характеризують технічний та естетико-ергономічне досконалість і безпека
  6. 9.1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ
    Інвестиції - відносно новий для нашої економіки термін. У бутність планової економіки використовувалося поняття «капітальні вкладення». У науковій літературі ці два поняття в останні роки трактуються по-різному. Традиційно під інвестиціями прийнято розуміти здійснення певних економічних проектів в теперішньому з розрахунком отримати доходи в майбутньому. Такий підхід до розуміння інвестицій
  7. 14.3. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ: СУТНІСТЬ, МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ І ПЛАНУВАННЯ
    Багато пісень, прислів'їв, приказок в народі складено про працю, бо все, що створене на нашій планеті, - це втілення праці багатьох поколінь. Людина красен насамперед своїм ставленням до праці. Людство вже давно помітило велике виховне значення праці. Встановлено, що той працівник, який добре ставиться до праці і своїх обов'язків, - це, як правило, людина великої моралі,
  8. 15.5. УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА З МЕТОЮ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ
    В останні роки в російській практиці отримує все більше застосування планування витрат на виробництво і реалізацію продукції в розрізі змінних і постійних витрат. Таке планування дозволяє визначити залежність фінансових результатів діяль-ності підприємства від витрат і обсягу реалізації продукції. Як було зазначено вище, змінні витрати - це такі витрати, які змінюються
  9. 15.6. ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА
    Прибуток підприємства є найважливішою економічною категорією і традиційно вважається основною метою діяльності будь-якої комерційної організації. Разом з тим таке трактування ролі прибутку в даний час не є єдиною. З точки зору сучасної англо-американської фінансової школи, яка отримала визнання в багатьох країнах світу, в якості пріоритету в діяльності підприємства
  10.  16.4. ЦІНОВА ПОЛІТИКА НА ПІДПРИЄМСТВІ
      В умовах ринкової економіки ціна є одним з найбільш важливих синтетичних показників, які суттєво впливають на фінансове становище підприємства. Тому, розраховуючи ціну виробу, підприємці прагнуть до того, щоб вона була оптимальною з точки зору відповідності інтересам власника і ринку. Рівень установлюваної підприємством ціни на продукцію багато в чому визначається тим, які
енциклопедія  асорті  печінка  майонез  запіканка