ГоловнаЕкономікаІнформаційні технології в економіці → 
« Попередня Наступна »
Г.А. Титоренко. Автоматизовані інформаційні технології в економіці, 1999 - перейти до змісту підручника

10.4. АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА СТРАХОВИЙ ФІРМИ І ТЕХНОЛОГІЯ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Інформаційний простір фірми, що представляється автомати-зований інформаційною системою обробки даних, під-розділяється на складові його об'єкти. Виділимо і охарактеризуємо основні категорії об'єктів і технологію їх функціонування. Центральний офіс страхової фірми, або головна організація, як правило, має одну або кілька високошвидкісних локальних обчислювальних мереж (ЛОМ), об'єднаних один з одним через високопродуктивні мости або маршрутизатори. ЛВС можна розглядати як інформаційний центр всієї компанії, що включає потужні обчислювальні ресурси - файлові сервери, системи управління базами даних та ін Особливістю ЛВС центрального офісу страхової компанії є те, що до її складу входить система централізованого моніторингу та управління як локальними, так і віддаленими мережними пристроями, що знаходяться у філіях. - Регіональні офіси страхової компанії (філії) - масштабні організації, нерідко оснащені власними великими ЛВС і потужними обчислювальними системами, мають гарантовано надійну і досить швидкісну зв'язок. Для деяких з них вимагається цілодобове високошвидкісне з'єднання з центральним офісом, що, як правило, забезпечується спеціально виділеними каналами зв'язку. Підключення, організоване таким способом, має помітно меншу вартість у порівнянні з виділеним. Відділення страхової компанії мають зазвичай невелику локальну мережу, що включає декілька персональних комп'ютерів. Зв'язок з регіональним офісом відбувається за заздалегідь складеним розкладом в певні години, проте не виключається необхідність незапланованого термінового доступу. Представництва або агентства страхової компанії найчастіше оснащуються одним, рідше кількома комп'ютерами. Зв'язок з відділеннями відбувається в міру необхідності і забезпечується протягом усього дня. Віддалені користувачі мережі - інспектори, агенти страхової компанії, перевіряючі, тобто співробітники, які за службовим обов'язком проводять робочий день не в власному офісі, наприклад, у клієнтів, а також керівники, що знаходяться у відрядженні, відпустці, - користуються переносним комп'ютером з модемом. Сеанс зв'язку віддалених користувачів страхової компанії з ЛВС офісів найчастіше буває нетривалим і може встановлюватися в будь-який час. На рис. 10.2 представлені об'єкти автоматизованої ін-формаційної системи страхової компанії, їх підпорядкованість і взаємозв'язку. Основною особливістю організації інформаційного забезпе-чення АІС страхової компанії є необхідність мати повну базу даних по всіх договорах компанії за максимально тривалий період. Це пов'язано з тим, що при укладенні нового договору з клієнтом необхідно мати повну інформацію про його попередні страховках (наявність і характер виплат) і забезпечити перегляд всіх пов'язаних з цими випадками документів. Така ін-формація повинна зберігатися в базі даних, постійно оновлюватися і отримувати її треба відразу після запиту. Так, при розрахунках, наприклад ставки внеску або тарифу, необхідно вилучити з бази даних необхідну статистику і виконати розрахункові дії по договорах страхування за суттєво тривалий минулий період, при цьому обробці піддається кожен договір. Рис. 10.2. Організаційна структура автоматизованої інформаційної системи страхової кампанії Звідси випливає вимога до повноти бази даних інформа-ційної системи центрального офісу. В інших великих під-поділах страхової компанії (регіональні філії, відділення) необхідності мати базу даних всієї компанії немає, бо в кожному з підрозділів є база даних своїх страхувальників. Власна база даних кожного підрозділу страхової компанії охоплює своє страхове поле, сформоване за територіальним принципом, тому пересічний по страхувальникам у однорівневих підрозділів немає. Необхідність запитів інформації з усієї бази компанії виникає лише при переїзді страхувальника або коли страхувальник - велика організація і її підрозділи розташовані в більш ніж одному регіоні. Все розглянуте дозволяє виділити три рівня баз даних: - центрального офісу - містить інформацію по всій фірмі; - регіональної філії - містить інформацію тільки по даному регіону; - відділення - містять всі дані по охоплюваній їм терри-торії. Покажемо, як взаємодіють ці бази даних між собою. Спочатку інформація виникає на рівні відділення страхової компанії. Там ведеться безпосередня, наймасовіша робота по страхуванню. Ця інформація накопичується протягом дня або іншого нетривалого періоду часу в базі даних відділення страхової компанії - вона додається до вже наявної. При настанні заздалегідь певного часу відбувається автоматична зв'язок з комп'ютером регіонального офісу страхової компанії і вчиняється так звана реплікація баз даних. Сенс реплікації баз даних полягає в наступному: одна з двох баз вибирається «головною», вона містить в собі найбільш актуальні дані, а інша є «підпорядкованої» і отримує копії інформації з тієї, що призначена головною. Таким чином дві бази даних синхронізують свій стан, оновлюють дані і погоджують конфлікти, якщо такі виникли. Метод реплікації реалізований і здійснюється на рівні самих систем управління базами даних. Це стандартна і високоефективна процедура дозволяє за досить невеликий за тривалістю сеанс зв'язку привести дві великі бази даних до ідентичному станом, так як по лініях зв'язку передаються тільки зміни, що сталися у період починаючи з попереднього сеансу зв'язку. Іншими словами для приведення у відповідність двох баз даних необхідно передати тільки інформацію, отриману протягом дня, при періодичності сеансів зв'язку - раз на добу. Діючи таким чином з кожним з відділень страхової компанії, регіональна філія збирає інформацію з усіх підпорядкованих йому відділень в свою власну базу даних. Це призводить до того, що база даних регіонального рівня поповнюється автоматично, без постійної участі страхового службовця і містить повну інформацію по всьому регіону.
При цьому дані, що у процесі діяльності регіонального офісу, працівники страхової компанії можуть вводити в інтерактивному режимі. На рис. 10.3 наведена структура розподілу даних по об'єктах автоматизованої інформаційної системи страхової компанії. Рис. 10.3. Структура розподілу даних по об'єктах автоматизованої інформаційної системи страхової компанії Описані об'єкти баз даних, довідників, користувачів автоматизованої інформаційної системи страхової компанії є носіями або джерелами інформації як такої, але інформація як статична сутність не являє собою особливої ??цінності. Цінність інформації укладена в можливості отримання її для будь-яких потреб діяльності страхової компанії. Забезпечити таку можливість доступу і зробити його ефективним (швидким, надійним, захищеним, недорогим) повинен мережевий комплекс страхової компанії (рис. 10.4). Весь комплекс обчислювальної мережі можна розділити на дві основні складові: - мережі конкретних структурних підрозділів - філій страхової компанії; - мережі, що забезпечують зв'язок між ними. Сервер бази даних (Oracle, Unix) Архіваціонний сервер (Storage) - Комутатор -? ? ? про? оо Робочі станції? ? ? Віддалені користувачі Філія 1 Представництва та агентст uaa Філії 2, 3, 4, Центральний офіс Файл-сервер NetWare 4.1 Ж Комунікаційний сервер віддалених користувачів Відділення Рис. 10.4. Структурам схема мережевого комплексу страхової компанії «Для кожного підрозділу страхової компанії створюється со-ответствующая саме його масштабом мережу з вимогою предос тавленія належної ефективності доступу до внутрішньої інформації. Такі мережі мають бути досить швидкісними, так як обсяг переданих внутрішніх даних може бути великим. Зв'язок між окремими Філіями сгоаховой компанії забезпечує передачу значно меншого обсягу даних, тому, що в такій мережі відбуваються запити конкретної інформації, а також звірка та передача змін баз даних підрозділів різних рівнів. Мережевий комплекс центрального офісу, безсумнівно, є самим вимогливим до швидкості передачі інформації. Центральний офіс, як правило, має одну або кілька ЛВС стандартів FDDI або Ethernet, об'єднаних один з одним за допомогою високопродуктивних мостів або маршрутизаторів. Особливістю ЛВС центрального офісу є те, що часто до її складу входить система централізованого моніторингу та управління як локальними, так і віддаленими мережними пристроями, що знаходяться у філіях та відділеннях компанії. Використання маршрутизатора як центрального мережевого пристрою дозволяє забезпечити високошвидкісне з'єднання локальних мереж, зв'язок з мережами філій та доступ віддалених користувачів. Такий пристрій здійснює маршрутизацію (напрям потоків даних по каналах зв'язку) і в разі використання для передачі каналів з низькою пропускною здатністю компресію (стиснення) переданої інформації, що дозволяє підвищити швидкість передачі. Основний ЛВС центрального офісу може бути мережа, побудована на базі кільця FDDI на 100 Мбайт / с. Воно забезпечує необхідну швидкість і надійність передачі даних. В кільце FDDI можуть включатися сервер баз даних, файл-сервер, архі-ваціонний сервер і маршрутизатор. У кожному конкретному випадку кількість пристроїв, що входять в кільце, може бути різним. Через маршрутизатор ця ЛВС має вихід на інші ЛВС структурних підрозділів центрального офісу. Таку зв'язок повинні забезпечувати також один або кілька комутаторів і концентратори. Шлях даних при описаній схемі з'єднань наступний: дані з мережі FDDI проходять через основний маршрутизатор і потрапляють на комутатор, при цьому передача втягає на повній (100 Мбайт / с) швидкості; концентратор в свою чергу передає дані на потрібний концентратор, який направляє їх до місця призначення (робочої станції). Передача від концентратора до робочої станцій відбувається на швидкості цієї станції (зазвичай 10 Мбайт / с). Наведені умови дозволяють у загальних каналах забезпечувати більш високу швидкість передачі і уникати заторів у разі активної роботи в мережі великого числа користувачів автоматизованої інформаційної системи страхової компанії. Завдання, які вирішуються в філіях страхової компанії, пред'являють менші вимоги до загальних структурним можливостям їх ло-кальной мережі. Однак обсяги зраджуваних даних можуть бути великі і необхідно також використовувати мережу зі змішаними швидкостями передачі даних. Основою такої мережі може служити комутатор, що здійснює зв'язок з одним або декількома серверами на швидкості 100 Мбайт / с, а з концентраторами або робочими станціями на швидкості 10 Мбайт / с. Найбільш зручним як по простоті побудови, так і за вартістю всієї системи є використання мережі Ethernet. Мережі відділень також будуються на базі Ethernet. Швидкість в мережі 10 Мбайт / с є цілком достатньою для тих завдань, які виникають у відділеннях страхової компанії. На рис. 10.4 наведена приблизна структурна схема мережевого комплексу страхової компанії. Накопичений в Росії досвід автоматизації страхової справи дозволяє зробити висновок, що переведення робіт страхування на автома-тизированной інформаційні технології відбувається в основному у великих страхових компаніях, що володіють серйозними ма-матеріально-фінансовими ресурсами. Але й тут роботи автомати-зований переважно на нижньому рівні управління - на робочих місцях фахівців. Рівні верхньої і середньої ланки управління (керівників філій, страхової компанії) прак-тично не автоматизовані (виняток становить бухгалтерська діяльність страхової компанії). Для подальшої автоматизації вимагається розвиток аналізу страхової справи для всіх видів страхування і рівнів управління. Нова технологія вимагає інтеграції інформаційних про-процесів: - залучення високопродуктивних програмних засобів розробки автоматизованих інформаційних систем страхової справи, таких як, Oracle Forms 4/5 (мова для створення ^ екранних форм), Oracle Reports 2.5 (дозволяє створювати звіти різних форматів з використанням текстових і графічних об'єктів), Oracle Graphics 2.
0 (дозволяє будувати програми класу «мульти-медіа»), що входять до складу інтегрованої системи розробки Developer 2000 фірми «Oracle»; - орієнтації на використання архітектури «клієнт-сервер» в однорідних і різнорідних комп'ютерних мережах; - реалізації сучасного ведення страхової справи в режимі реального часу (слід зазначити, що дійсний режим реального часу забезпечують тільки системи, що використовують мережеву СУБД, засновану на архітектурі сервера баз даних - Clarion, Oracle, Paradox і т.д.); - забезпечення можливості роботи бази даних страхової компанії в режимі «клієнт - сервер» із взаємодією з клієнтом і сервером на мові запитів SQL, а для робочих місць філій страхової компанії забезпечення зв'язку з сервером центрального відділення через протокол TCP / IP по лініях зв'язку. Варто відзначити, що західноєвропейські страхові організації направляють на інформатизацію приблизно 1/5 всіх витрачених коштів, причому третина цих коштів витрачається на апаратуру, третина - на програмне забезпечення, третина - на навчання персоналу. Для російських страхових компаній такі показники поки не властивий-ни. Однак перспективи розвитку все ж намітилися. По-перше, в наявності зростання професіоналізму та компетентності менеджменту російських страхових компаній, рівня розуміння проблеми автоматизації та якості постановки її цілей і завдань. По-друге, поступово розширюється число офіційних докумен-тів, що регулюють ті чи інші галузі діяльності страхових компаній - правила страхування, величину і порядок розміщення страхових резервів, бухгалтерську і страхову звітність і тд. Це створює передумови для поступової уніфікації технологій роботи російських страхових компаній. По-третє, під впливом законодавчих вимог і си-туацій на ринку відбувається формування групи потужних в фі-нансових відношенні страхових компаній, для яких стає доступною прогресивна апаратна база. По-четверте, відбувається поступовий розвиток самого страхового ринку, згладжування відмінностей між російським ринком страхування та ринком страхування європейських країн. По-п'яте, в нашій країні поступово набувають поширення засоби розробки додатків типу клієнт-сервер (SQL-Windows). Це дає можливість досить швидко створювати і впроваджувати інтегрувати системи страхової діяльності силами порівняно не-великих колективів висококваліфікованих розробників.? Інформаційні технології змінюють і будуть змінювати характер діяльності страхових корпорацій. Очевидні зміни торкнуться формування автоматизованої, інформаційного середовища. Надходження інформації стане процесом, керованим самим користувачем, завдяки можливості вибору необходимою інтерактивного каналу. Розвиток засобів комунікації забезпечує можливість спілкування з будь-яким абонентом страхового процесу в будь-якій точці земної кулі за допомогою цифрових засобів передачі даних і відеозображень, робить реальними перспективи впровадження електронного страхування. В умовах електронного страхування стануть іншими структура та умови страхування. Страхові компанії, що спеціалізуються на певному виді страхування, зможуть працювати не менш успішно, ніж універсальні страхові корпорації, оскільки запорукою ефективного бізнесу буде його потужна інформаційна підтримка. Основою інформаційних комунікацій майбутнього є інформаційні магістралі. Мережа Internet вже є певний прообраз інформаційної супермагістралі. Переміщення сфери ділової активності людини в так званий кіберпростір приведе до зміни самого призначення пер-сонального комп'ютера. З допоміжного інструменту він пре-брехати в повноважного представника, клієнта страхової компанії. »Очевидно, що для успішного формування єдиного інфор-мационного простору страхової діяльності необхідна со-місткість різних супермагістраль. Один з можливих підходів до цього - стандартизація електронної взаємодії. З глави варто запам'ятати «- Страхування, будучи могутнім чинником позитивного впливу на економіку і страховим захистом юридичних і фізичних осіб від випадкових небезпек, грунтується на жорсткій багаторівневій системі управління процесом страхування і потребує інформаційному обслуговуванні і супроводі.? - Процес страхової діяльності передбачає вирішення різних функціональних завдань, починаючи від оформлення за-ключает договорів страхування, інформаційного відображення в АН З їх юридичних і змістовних аспектів і закінчуючи формуванням бухгалтерської та статистичної звітності, підготовкою управлінських рішень, що вимагає автоматизації трудомістких інформаційних процесів і створення АІС , АНТ та АРМ фахівця на всіх рівнях функціонування страхової системи. - Особливості інформаційного забезпечення вирішення функціональних завдань в галузі страхування, територіальна рассре-доточенность компаній, філій, АРМ фахівців, зайнятих страховою діяльністю, визначили необхідність використання ПЕОМ та комунікаційних засобів інформаційного взаемодії фахівців, зайнятих у цій галузі. - Практика створення та застосування АІТ в страховій діяльності підтверджує доцільність експлуатації розподіленої інформаційно-обчислювальної мережі або багаторівневої мережі, що передбачає наявність єдиної технологічної платформи, із загальною інформаційною базою для взаємодії як з файл-сервером, так і з іншими ресурсами мережі. Питання для самоконтролю 1. Охарактеризуйте структуру страхового ринку і функції страхування. 2. Обгрунтуйте необхідність розвитку АІТ страхування. 3. Перерахуйте найважливіші функціональні завдання, реалізовані в умовах АІТ страхування. 4. Які найважливіші складові бази даних АІТ страхування? 5. Дайте опис структури автоматизованої ін-формаційної системи страхової фірми, компанії. 6. Обгрунтуйте необхідність застосування мережевих ін-формаційних технологій у системі страхування.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "10.4. АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА СТРАХОВИЙ ФІРМИ І ТЕХНОЛОГІЯ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ"
  1.  Глава Ринок цінних паперів
      Ринок цінних паперів (РЦБ), або фондовий ринок є складовою частиною фінансового ринку. Фондовий ринок з'являється і розвивається разом з появою і розвитком цінних паперів, які стають товаром в якості джерела доходу. Першим товаром, який став об'єктом торгівлі на фондовому ринку, були комерційні векселя, що тут виступають, в першу чергу, як джерело доходу. Діяльність
  2.  1.4. АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЇХ РОЗВИТОК І КЛАСИФІКАЦІЯ
      Створення і функціонування інформаційних систем в управ-леніі економікою тісно пов'язані з розвитком інформаційної технології - головної складової частини АІС. Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) - системно організована для вирішення завдань управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, обробки і захисту інформації на
  3.  2.4. ЗМІСТ І МЕТОДИ ВЕДЕННЯ проектувальні роботи
      Створення автоматизованих інформаційних систем і техно-логій в економіці може здійснюватися за двома варіантами. Перший варіант припускає, що цією роботою займаються спеціалі-зірованние фірми, що мають професійний досвід підготовки програмних продуктів конкретної орієнтації (бухгалтерський промисловий облік, бухгалтерський облік у банках, автоматизація конкретних банківських операцій та
  4.  1.1. СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
      Як ми вже відзначали, фінанси - це наука про управління грошовими потоками. Це економічні відносини з приводу створення, розподілу і використання фондів грошових коштів. Фінанси організації - це теж економічні відносини, але на мікроекономічному рівні. У нашому курсі поняття «організація» і «підприємство (фірма)» збігаються і надалі будуть взаємозамінні. Підприємство
  5.  7.3. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА НА МАКРО-і мікрорівнях, ЇЇ ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ І ЗНАЧЕННЯ
      Знання факторів та механізму їх впливу на прискорення НТП є основою для його управління. Але цього недостатньо. Для управління НТП необхідний комплексний підхід, тобто облік впливу всіх факторів. При цьому всі фактори необхідно ранжувати за силою впливу на НТП і враховувати в першу чергу ті з них, які чинять найбільш істотний вплив. Перш за все держава на основі
  6.  Антимонопольної політики
      Основні Підприємницька діяльність на товар-напрямку ном ринку має дві тенденції, характери-антимонопольної зуется двома способами досягнення успіху, політики отримання найбільшого прибутку. Перша тен денція виявляється в тому, що підприємці вступають в кон-куренції за ринок збуту, замовлення споживачів і тому стре мятся поліпшувати якість продукції, розширювати асортимент,
  7.  ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ ТА СТРУКТУРНА ПОЛІТИКА
      Інвестиційна діяльність відіграє важливу роль у розвитку економіки. Вихід російської економіки з кризи у великій мірі пов'язаний з відновленням інвестиційного процесу. Державне регулювання інвестиційного процесу поса але бути спрямована як на активізацію джерел накопичення всередині країни (наприклад, реалізація ефективної амортизаци ційної та податкової політики, підтримка
  8.  6.5 Державна підтримка і проблеми малого підприємництва
      Форми господарської підтримки малих підприємств. Вклад ма лих підприємств в оздоровлення економіки сьогодні явно недоста точний. Це пояснюється як загальним спадом виробництва і розрив вом господарських зв'язків, так і тим, що не отримала розвитку го сударственно підтримка малого підприємництва. Тим часом малі підприємства як нестійка підприємницька струк туру, найбільш залежна від
  9.  2.1. Транснаціональні корпорації - генератори міжнародного бізнесу
      Транснаціональні корпорації в своєму розвитку пройшли кілька етапів і тому їх можна умовно розділити на п'ять поколінь. Перше покоління ТНК (з періоду їх зародження в кінці XIX ст. До початку Першої світової війни 1914-1918 рр..) Займалося в основному розробкою та видобутком сировинних ресурсів в колоніальних країнах Азії, Африки, Латинської Америки, а також їх переробкою в країнах - вла ділків
  10.  Г.А. Титоренко. Автоматизовані інформаційні технології в економіці, 1999
      Мета підручника - дати майбутнім економістам знання в галузі створення і функціонування інформаційних систем та автоматизації технології управлінської діяльності. Розглядаються загальні питання інформатизації, даються поняття автоматизованих інформаційних технологій, систем, наводиться їх класифікація. Особливу увагу приділяється опису необхідних видів забезпечення систем і технологій з
енциклопедія  асорті  печінка  майонез  запіканка