Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Моделювання поточних фінансових потреб |
||
моделювання величини оборотних активів і які її чинників; визначення планової потреби а оборотних активах; вибір стратегії їх фінансування; визначення політики комплексного оперативного управління оборотними активами і короткостроковими пасивами: пошук шляхів прискорення оборотності оборотних aie гівов та підвищення рівня їх прибутковості. Здійснюючи поточну хозяііственную діяльність, підприємство (корпорація) закуповує сировину п матеріали, оплачіваег-транспортні та інші послуги, несе витрати по зберіганню матеріальних запасів, надає відстрочки платежів покупцям (клієнтам). Тому постійно виникає потреба в ліквідних коштах, тобто у власних оборотних коштах. Власні оборотні кошти визначаються різницею між оборотними активами і короткостроковими пасивами, тобто це вільні грошові кошти, які постійно перебувають в обороті корпорації. Власні оборотні кошти (ВОК) часто називають чистим оборотним капіталом (ЧОК) або чистим робочим капіталом, а також фнпансово-експлуатаііоніимі потребами {ФЕП). Їх мінімальна величина повинна складати не менше 10% загального обсягу оборотних активів. В іншому випадку корпорація може втратити платоспроможність. Величину чистого оборотного капіталу визначають з бухгалтерського балансу двома способами - «верхнім» і «нижнім»: (10.11) \ СК - + ДО - БОА ОА-КО де СК ~ власний капітал («Капітал і резерви»); ДО - довгострокові зобов'язання; БОА - необоротні активи; ОА - оборотні активи; КО - короткострокові зобов'язання. При від'ємному значенні ЧОК потреба корпорації в ліквідних коштах покривають за рахунок кредиторської заборгованості або крагкосрочних банківських кредитів. Визначимо поняття «поточні фінансові потреби» (ТФП |): ' ТФП-ОА-ДС-КЗ. (10.12) де ОА - оборотні активи; ДС - грошові кошти; Таким чином, поточні фінансові потреби (ТФП) визначаються різницею між коштами, авансованими в оборотні активи (без грошових коштів), і сумою кредиторської заборгованості за товарними операціями або обший її величиною. ТФП безпосередньо впливають на фінансовий стан корпорації, гак як характеризують її потребу в короткостроковому банківському кредиті. ТФП прийнято визначати: в абсолютній сумі (формула 10.12); у відсотках кобороту (обсягом продажу або виручці від реалізації продукції, робіт, послуг); по часу щодо обігу (у днях або місяцях). Відносну величину ТФП встановлюють за формулою ТФП - ТФГ1 сденежномеиражетш (1013) середньоденний обсяг продажів Приклад ТФП складають 0750000 руб. Обсяг продажів в середньому за день дорівнює 2,5 млн руб. ТФП-0,75 / 2.5 х 100 - 30%. Якщо резуль гат дорівнює 30%, то дефіцит оборотних коштів корпорації еквівалентний 1/3 її річного обсягу продажів. Тому 110 днів (365 дн. Х 0,3) на рік працює тільки на те, щоб покрити Свон поточні фінансові потреби. Вивчення економічного змісту ТФП вимагає розрахунку середнього періоду оборотності оборотних активів, тобто часу, необхідного для трансформації коштів, вкладених в матеріальні запаси і дебіторську заборгованість, в готівкові грошові кошти иа рахунках у банках. Період оборотності оборотних активів визначають за формулою - ПО; + ПОь + | Л0 "" - ЯО ", (10.14) де ПОи - період оборотності оборотних активів, дні; П01 - період оборотності запасів, дні; ПОь - період оборотності дебіторської заборгованості, дні; співаючи м - період оборотності інших оборотних активів, дні; співаю - період оборотності (середній термін оплати) кредиторської заборгованості , дні. Період оборотності окремих елементів оборотних активів встановлюють за формулами (10.15): гле 3 - середній залишок запасів за розрахунковий період (квартал, рік); ОЛсес. - Середньоденний обсяг продажів за собівартістю за розрахунковий період; ДЗ - середній залишок дебіторської заборгованості за розрахунковий період; 0А "р. - Середній залишок інших елементів оборотних активів за розрахунковий період; КЗ - середній залишок кредиторської заборгованості за розрахунковий період. Показники в чисельнику формул - середні величини між початком і кінцем періоду (кварталу, року). Корпорація зацікавлена в скороченні показників окремих елементів оборотних активів і збільшенні середнього строку погашення кредиторської заборгованості з метою зниження загального періоду оборотності оборотних активів. Бажано, щоб кредит постачальників (комерційний кредит) істотно перекривав дебіторську заборгованість, тоді у корпорації (продавця) нічого очікувати дефіциту готівки. На величину ТФП впливають такі основні фактори: темпи інфляції; тривалість виробничого і збутового циклів; темпи зростання обсягу виробництва і продажу товарів; сезонність виробництва і реалізації продукції; стан ринкової кон'юнктури; величина маржинального доходу. Розглянемо більш детально вплив кожного фактора. Темпи інфляції. За високої інфляції (більше 10-12% на рік) вартість виробництва будь-якого товару з часом зростає. До моменту отримання корпорацій грошових коштів від більш ранніх продажів вартість пізніших за часом виробництва товарів збільшиться. Якщо корпорація не зможе встановити на свою продукцію ціни, що забезпечують достатній рівень рентабельності, то вона не зможе оплатити наступні експлуатаційні витрати доходами від реалізації попередньої продукції. Головна причина інфляції витрат виробництва - високі ціни на продукцію та послуги природних монополій (паливно-енергетичного комплексу, залізничного транспорту тощо), а також на імпортовані сировину, матеріали та обладнання. Зростання цін на товари та послуги обмежуються досконалою конкуренцією і платоспроможністю покупців. Ці дві умови в Росії практично відсутні. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
|
||
Інформація, релевантна " Моделювання поточних фінансових потреб " |
||
|