женские трусы недорого украина
250 000 рефератів
« Попередня Наступна »

10.5. Державне регулювання фінансового ринку України

Адміністративне регулювання фондового ринку, зокрема ринку цінних паперів, здійснюється на основі Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні". Цей закон визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів і державного контролю за випуском й обігом цінних паперів та їх похідних в Україні. Згідно з цим законом державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо впорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних і запобігання зловживанням та порушенням у цій сфері.
Держава розглядає ринок цінних паперів як пріоритетну галузь розвитку економіки, що повинна керуватися та контролюватися окремим відомством - Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР). Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює ця комісія, яка підпорядкована Президенту України та підзвітна Верховній Раді України. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
З метою координації діяльності державних органів із питань функціонування ринку цінних паперів створюється Координаційна рада. До її складу входять керівники державних органів, що у межах своєї компетенції здійснюють контроль або інші функції управління щодо фондового ринку та інвестиційної діяльності в Україні.
Основними напрямами здійснення державного регулю-вання ринку цінних паперів є:
- формування державної політики та створення умов для розвитку фондового ринку в Україні (реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства, гарантування прав власності на цінні папери, захист прав учасників фондового ринку);
створення рівних умов для всіх учасників ринку та запобігання створенню монопольних ситуацій (забезпечення рівних можливостей для виходу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів, запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів);
інформаційне забезпечення ринку (надання учасникам ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів);
контроль за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів;
експансивно-інтеграційний напрям (інтеграція у європейський та світовий фондові ринки).
Закон передбачає такі основні форми державного регу-лювання ринку цінних паперів:
правничо-нормативна форма (прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів, регулювання випуску та обігу цінних паперів та обов'язків учасників ринку цінних паперів, створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів);
система ліцензування та спеціальної реєстрації (видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю, заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність і притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством, реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформування про випуск (емісію) цінних паперів);
безпосередній контроль за діяльністю учасників ринку (контроль за достовірністю інформації, що подається контролюючим органам емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформування про випуск цінних паперів, контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку цінних паперів, контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів, та ін.).
Закон "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" насамперед зорієнтований на вжиття превентивних та контролюючих заходів і не визначає функцій держави, спрямованих на формування державної політики та створення умов для прискорення процесу формування фондового ринку.
Основними завданнями Державної комісії з цінних па-перів і фондового ринку є:
формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку й функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;
координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;
здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, дотримання законодавства у цій сфері;
захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;
сприяння розвитку ринку цінних паперів;
узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.
Поряд з іншими структурами, окремий сегмент фінан-сового ринку регулює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. В останні роки в Україні стрімко розвиваються страхування, недержавні пенсійні фонди, інвестиційні фонди і компанії тощо, діяльність яких саме і регулює ця комісія. Поки в цій сфері багато невирішених проблем, що можна пояснити процесом становлення ринку фінансових послуг в Україні. Передусім це стосується про-блеми добровільного страхування майбутніх пенсій, за що борються недержавні пенсійні фонди та страхові компанії. Не все врегульовано в діяльності кредитних спілок та ломбардів, до яких багато претензій у контролюючих органів. Дуже складно контролювати діяльність інвестиційних фондів, які займаються будівництвом житла тощо. Але поступово ці питання вирішуються на основі врахування досвіду зарубіжних країн.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "10.5. Державне регулювання фінансового ринку України"
  1. 1.1. Суть і структура фінансової системи України
    Складність категорії "фінанси" певним чином впливає на однозначне визначення категорії "фінансова система України". Інколи цю категорію ототожнюють із категорією "фінанси країни". Частина українських учених розглядає фінансову систему з двох сторін: за внутрішньою будовою і організаційною структурою. За внутрішньою будовою - це сукупність відносно відокремлених взаємопов'язаних фінансових
  2. 4.3.2. Склад видатків на розвиток економіки
    В умовах переходу до ринкових відносин державне регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки є виправданим. Сутність проблеми полягає в тому, що, по-перше, є галузі, які без державної допомоги в умовах трансформації економіки не мають достатніх фінансових можливостей для розвитку, але вони суттєво впливають на загальний стан розвитку економіки держави. Це передусім паливно- енергетичний,
  3. 6.2. Необхідність податкової реформи в Україні
    Вітчизняна податкова система вважається нестабільною та надмірно складною. Це стримує розвиток підприємництва і пригнічує економічні процеси в державі. У процесі проведення податкової реформи в Україні необхідно зробити акцент на уніфікацію методів визначення елементів за всіма податками (зборами) та вимог до ведення обліку нарахування податків (зборів), спрощення правової бази оподаткування,
  4. 7.6. Недержавні пенсійні фонди в Україні
    В усьому світі важливою складовою фінансового ринку є недержавні пенсійні фонди (НПФ). В Україні вони тільки починають розвиватися. До прийняття Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", який почав діяти з 1 січня 2004 р., практично не було прямих законодавчих актів, які регулювали їхню діяльність. Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг) до
  5. 9.3. Роль держави у розвитку страхового ринку в Україні
    Сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються, утрворюють страховий ринок. Ринок страхування є важливою складовою фінансового ринку України, але його розвиток відбувається суперечливо. Він характеризується недосконалістю структури, слабким розвитком інституту перестрахування, тенденцією до укладання короткострокових договорів, нестабільністю фінансового стану багатьох страхових
  6. 10.1. Функції Міністерства фінансів України
    У своїй діяльності Міністерство фінансів керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень міністерство здійснює систематичний контроль за виконанням вимог законодавства України у фінансовій сфері. Воно узагальнює практику застосування
  7. 2.4. Місцеві бюджети та їх роль у бюджетній системі України
    Місцеві бюджети включають бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджети місцевого самоврядування - це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи самоврядування. Роль
  8. 3.1. Кошторисне фінансування соціальної сфери
    Основним документом, згідно з яким здійснюється фінансування бюджетних закладів і установ соціальної сфери, є кошторис доходів і видатків, форма якого затверджується Міністерством фінансів України. Кошторис доходів і видатків бюджетних установ - це основний фінансовий документ цих установ, у якому визна-чається обсяг і спрямування коштів для виконання ними своїх функцій. Кошторис бюджетних
  9. 3.3. Фінансування освіти
    Видатки на освіту здійснюються за такими групами закладів: дошкільна освіта, загальна середня освіта, позашкільна освіта, професійно-технічна освіта, вища освіта, післядипломна освіта. В Україні спостерігається тенденція до зниження видатків на освіту за рахунок бюджету при зростанні позабюджетних витрат на отримання освітянських послуг. До додаткових джерел фінансування освіти належать: плата
  10. 5.4. Проблеми і напрями вдосконалення управління й обслуговування державного зовнішнього боргу України
    Із січня 2003 р. у загальній структурі зовнішнього боргу заборгованість за облігаційними позиками збільшилася з 24,6 до 32 %. Зміна структури зовнішнього фінансування на користь комерційних кредиторів відображає розширення ринкових механізмів у процесі формування зовнішнього державного боргу та зменшення залежності України від політично зумовлених позик міжнародних фінансових організацій та

енциклопедія  асорті  печінка  майонез  запіканка