Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Аудит / Інституційна економіка / Інформаційні технології в економіці / Історія економіки / Логістика / Макроекономіка / Міжнародна економіка / Мікроекономіка / Світова економіка / Операційний аналіз / Оптимізація / Страхування / Управлінський облік / Економіка / Економіка та управління народним господарством (по галузях) / Економічна теорія / Економічний аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономічний аналіз → 
« Попередня Наступна »
Б.І. ГЕРАСІМОВ, Т.М. КОНОВАЛОВА, С.П. СПИРИДОНОВ, Н.І. САТАЛКІНА. КОМПЛЕКСНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ, 2008 - перейти до змісту підручника

Завдання, основні напрямки та інформаційне забезпечення АНАЛІЗУ


Одним з найважливіших об'єктів економічного аналізу діяльності промислових організацій є собівартість.
Собівартість - є виражені в грошовій формі витрати на виробництво і продаж продукції.
Відповідно до Методичних вказівок з обліку витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) ці витрати являють собою вартісну оцінку сировини, матеріалів, палива, енергії, природних ресурсів, основних засобів та іншого майна, трудових ресурсів, а також інших витрат на виготовлення продукції, управління виробництвом та організацією в цілому, продаж продукції.
Собівартість продукції (робіт, послуг) - це синтетичний показник. У ньому сконцентровані всі сторони господарської діяльності підприємства: ефективність використання ресурсів, раціональність організації праці та управління.
Собівартість - це основний ціно-і прібилеобразующій фактор. Тому аналіз собівартості дозволяє, з одного боку, дати узагальнюючу оцінку ефективності використання ресурсів, з іншого - визначити резерви збільшення прибутку і зниження ціни одиниці продукції.
Основні завдання аналізу собівартості:
оцінка динаміки (виконання плану) за найважливішими показниками собівартості продукції і виявлення відхилень від планових завдань;
визначення та кількісна оцінка причин відхилень від плану і в динаміці;
аналіз впливу на собівартість ефективності використання виробничих ресурсів (трудових, матеріальних, основних фондів);
виявлення та оцінка резервів можливого зниження собівартості продукції і розробка заходів щодо їх мобілізації.
Перераховані завдання аналізу собівартості є традиційними, типовими. Проте завдання управління собівартістю не обмежуються наведеним переліком.
Для проведення аналізу собівартості продукції і витрат на виробництво використовуються такі джерела інформації:
бухгалтерська звітність (форма № 2 «Звіт про фінансові результати», форма № 5 « Додаток до балансу »), матеріали пояснювальної записки до річного звіту;
статистична звітність (форма № 5-з« Відомості про витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) підприємства », форма № П -4 «Відомості про чисельності, заробітної плати і рух працівників» тощо);
бізнес-план і розрахунки до нього, кошторису витрат, розрахунки цін і т.п.;
калькуляція собівартості окремих видів виробів (планові, звітні, нормативні);
дані аналітичного обліку до бухгалтерських рахунків виробничих витрат (20, 23, 25, 26, 28, 29), до рахунку 90 «Продажі», а також інші регістри і документи бухгалтерського обліку, в тому числі матеріали інвентаризації;
різна Позаоблікове інформація (наказ по обліковій політиці, матеріали договорів з покупцями продукції та постачальниками товарно-матеріальних цінностей , дані про норми і нормативи, що містяться в технологічних картах, та ін.)
Аналіз собівартості проводиться за такими напрямами:
аналіз витрат на 1 р. обсягу продукції;
аналіз собівартості продукції за елементами та статтями витрат;
аналіз собівартості продукції по техніко-економічним факторам;
факторний аналіз собівартості продукції методом головних компонент;
аналіз собівартості найважливіших видів виробів.
Аналіз собівартості може бути ретроспективним, оперативним, попередніми, прогнозним.
Ретроспективний аналіз проводиться з метою накопичення інформації про динаміку витрат, чинниках їх зміни. Результати ретроспективного аналізу використовуються для визначення планової собівартості продукції, формування цінової політики, розробки управлінських рішень, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності продукції.
Оперативний аналіз собівартості, який проводиться щодня або за даними обліку за день, п'ять чи десять днів, спрямований на своєчасне виявлення непродуктивних витрат і втрат. Результати оперативного аналізу використовуються для гнучкого маневрування ресурсами.
Попередній аналіз собівартості конкретного виду виробу проводиться на першій стадії життєвого циклу вироби - на етапі проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.
Перспективний (прогнозний) аналіз покликаний оцінити можливе збільшення або зниження собівартості продукції в цілому і окремих виробів у зв'язку з прогнозованими змінами на ринку ресурсів. Для визначення змін в загальних витратах на перспективу використовується метод аналізу співвідношення «витрати - обсяг - прибуток» (маржинальний аналіз).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Завдання, основні напрямки та інформаційне забезпечення АНАЛІЗУ "
  1. 7.3. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА НА МАКРО-і мікрорівнях, ЇЇ ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ І ЗНАЧЕННЯ
    Знання факторів та механізму їх впливу на прискорення НТП є основою для його управління. Але цього недостатньо. Для управління НТП необхідний комплексний підхід, тобто облік впливу всіх факторів. При цьому всі фактори необхідно ранжувати за силою впливу на НТП і враховувати в першу чергу ті з них, які чинять найбільш істотний вплив. Перш за все держава на основі
  2. 9.4. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
    Важливим важелем впливу на підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання й економіку країни є інвес-тіціонная політика держави. З її допомогою держава непо-безпосередніх може впливати на темпи та обсяги виробництва, рівень інфляції, прискорення НТП, зміна структури суспільного виробництва та вирішення багатьох соціальних проблем. Аналіз показав, що в науковій
  3. 19.3. П РО цедурой БАН крутство НА ОСНОВІ антикризового законодавства
    Якщо арбітражним судом визнано, що підприємство є банкрутом, то згідно з Федеральним законом «Про неспроможність (банкрутство)» застосовуються такі процедури банкрутства: спостереження, фінансове оздоровлення; зовнішнє управління; конкурсне виробництво; мирову угоду. Розглянемо сутність цих процедур більш докладно. Спостереження - процедура банкрутства, застосовуваний до боржника з
  4. 2.1. Основи формування підприємницьких мереж
    За останнє десятиліття в поведінці та свідомості громадян держав СНД відбулися і продовжують відбуватися значні зміни. Вони викликані, насамперед, переходом до іншої системи розвитку суспільства, побудованої на впровадженні ринкових відносин та активізації підприємницької діяльності. При цьому важливими стають відносини і поведінку людей на різних рівнях їх участі у
  5. 2.4. Інноваційні підприємницькі мережі: технологічні парки, поліси
    Впровадження технологічних парків у світову підприємницьке середовище визначає якісно новий підхід до умов реалізації та забезпечення процесів підприємницької діяльності і створення сприятливого середовища, в якій наукові ідеї перетворюються на унікальну науково- технічну продукцію та здійснюють черговий ривок у галузі новітніх технологій. Будь-яке місто або регіон завжди
  6. 4.1. Принципи та методи оцінки ефективності підприємницької діяльності
    У загальному уявленні ефективність (в перекладі з латинської - дієвий, продуктивний, що дає результат) характеризує розвинені системи, процеси, явища, тобто виступає індикатором розвитку. Вона ж - його найважливіший стимул. Прагнучи підвищити ефективність конкретного виду підприємницької діяльності та їх сукупності, ми визначаємо заходи, що сприяють процесу розвитку, і відсікаємо
  7. 4.5. Організаційно-управлінські інновації
    У країнах з розвиненою ринковою економікою прийнято розглядати підприємництво з позиції приналежності до класичної або інноваційної моделі. Класична модель описує традиційне, консервативне підприємництво, що припускає управління виробництвом на основі економічного та ефективного використання виробничих ресурсів. Інноваційна модель розглядає види
  8. 5.1. Економічна безпека
    Дев'яності роки минулого століття показали, що силові методи в російській економіці стали постійним і необхідним елементом господарського життя. За останні п'ятнадцять років сформувалися і активно продовжують розвиватися професійні силові структури як державні, так і недержавні. Вони активно шукають свої ніші в бізнесі, що красномовно свідчить про дію в цьому
  9. 5.4. Інформаційна безпека
    Інформаційна безпека - це захищеність інформації і підтримуючої інфраструктури від випадкових або навмисних впливів природного або штучного характеру, що можуть призвести нанесенням шкоди власникам або користувачам інформації і підтримуючої інфраструктури. Інформаційна безпека не зводиться виключно до захисту інформації. Суб'єкт інформаційних відносин може
  10. 5.5. Захист інформаційних ресурсів та підвищення інформаційної безпеки
    вживаються заходи захисту повинні бути адекватні імовірності здійснення даного типу загрози і потенційному збитку, який може бути нанесений в тому випадку, якщо загроза здійсниться (включаючи витрати на захист від неї) . Необхідно мати на увазі, що багато заходи захисту вимагають досить великих обчислювальних ресурсів, що в свою чергу суттєво впливає на процес обробки інформації.
  11. Теорії прогресу
    Теорії прогресивного розвитку суспільства має сенс почати розглядати з марксистського вчення, так як автори наступних теорій (особливо в XX в.) Будували свої міркування на порівнянні і зіставленні марксизму. Для розуміння розвитку суспільства К. Маркс ввів поняття «суспільно-економічна формація»
© 2014-2022  elbib.in.ua