Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка → 
« Попередня Наступна »
І В Сергєєв, І І, Веретенникова. ЕКОНОМІКА організацій (підприємств), 2005 - перейти до змісту підручника

11.7. АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ


Нараховувати амортизацію в Росії стали в XIX в., А законодавчо це було оформлено тільки в 1898 р. в Положенні про державний промисловий податок Під амортизацією в той час розуміли «суму, що служить для покриття , зменшення і навіть знецінення вартості машин, заводських будівель і пр. ». Ці суми трактувалися Положенням як відрахування з валового доходу і не підлягали обкладанню промисловим податком.
І хоча з моменту введення амортизації в Росії пройшло більше 100 років, але багато положень про амортизацію того часу не втратили своєї сили та актуальності і на сьогоднішній день. Так, наприклад, поза полем амортизації була земля, нематеріальні активи, орендоване майно. Норми амортизації були диференційовані залежно від виду основних засобів. Як правило, амортизація розраховувалася прямолінійним методом, шляхом застосування встановлених законом або статутом підприємства єдиних норм або методом зменшується залишку. На гірничодобувних підприємствах амортизацію нараховували виходячи з розмірів видобутку.
Обшая сума амортизаційних відрахувань підприємств нараховувалася виходячи з первісної вартості майна та витрат на капітальний ремонт.
У певні періоди була узаконена і прискорена амортизація. Підприємства мали право у своїх статутах самостійно визначати норми амортизації, навіть перевищувати встановлені, але в цьому випадку підприємства звільнялися від промислового податку тільки в межах встановлених норм амортизації.
Так що ж таке амортизація і амортизаційні відрахування?! Однозначні відповіді на ці поняття в науковій економічній літературі відсутні.
У підручнику «Економіка підприємства» під редакцією професора В. Я. Горфінкеля поняття амортизації трактується наступним чином: амортизація - це грошове відшкодування зносу основних фондів шляхом включення частини їх вартості у витрати на випуск продукції. Отже, амортизація є грошове вираження фізичного і морального зносу основних фондів. Амортизація здійснюється з метою забезпечення повної заміни основних фондів при їх вибутті. Сума амортизаційних відрахувань залежить від вартості основних фондів, часу їх експлуатації, витрат на модернізацію.
З визначення чітко випливає, що в цьому підручнику поняття «амортизація» і «амортизаційні відрахування» ототожнюються.
Інші дослідники під амортизаційними відрахуваннями розуміють частину виробничого капіталу, що переходить у форму товарного, або частину вартості основних засобів, що надходить з виробництва в обіг. Для будь-якого підприємства амортизаційні відрахування представляють собою спосіб поступового повернення іммобілізованих коштів (які у свій час підприємство витратило на придбання та створення амортизаційного активу) в оборотні.
Видатні зарубіжні вчені К. Р. Макконнел і С. Л. Брю під амортизацією розуміють «щорічні відрахування, які показують обсяг капіталу, спожитого в ході виробництва в окремі роки». Амортизація представляє собою бухгалтерську запис, призначену для того, щоб дати більш точний звіт про дохід у вигляді прибутку і, отже, про валовий дохід компанії в кожному році.
Амортизаційні відрахування називаються ще відрахуваннями на споживання капіталу.
У науковій літературі наводяться й інші визначення аналізованим поняттям.
З цього короткого огляду літературних джерел можна зробити наступні висновки:
в науковій літературі існують самі різні визначення таких понять, як «амортизація» і «амортизаційні відрахування»;
одні автори ототожнюють поняття «амортизація» і «амортизаційні відрахування», інші ні;
в науковій літературі правомірний підхід до розглядає-мим поняттями з економічних позицій і з точки зору теорії бухгалтерського обліку.
На погляд авторів, поняття «амортизація» і «амортизаційні відрахування» тісно взаємопов'язані між собою, але їх не можна ототожнювати.
Амортизація - це процес перенесення основними фондами своєї вартості на продукцію, що випускається з метою їх простого вос-виробництва.
Амортизаційні відрахування - це результат процесу амортизації, тобто це обчислена сума амортизаційних відрахувань за якийсь період.
На наш погляд, такий підхід більш логічний і правомірний як з теоретичної, так і з практичної точки зору.
Амортизація і амортизаційні відрахування як економічні категорії виконують такі функції:
грошового відшкодування зносу основних фондів;
інвестування на просте і розширене відтворення ;
формування витрат на виробництво і реалізацію продукції;
визначення оподатковуваного прибутку;
економічного обгрунтування інвестицій;
запобігання надмірного морального і фізичного зносу основних фондів;
розвитку і прискорення темповНТП та ін
Це далеко не повний перелік тих функцій, які виконують амортизаційні відрахування, що свідчить про їх роль та значимість в економічній політиці будь-якої держави.
Необхідно відзначити, що з переходом Росії на ринкові відносини відбулися істотні зміни.
Для діяла в СРСР системи амортизації характерні були такі риси;
єдині норми амортизації;
прямолінійний рівномірний метод нарахування;
наявність двох норм амортизації - на капітальний ремонт і на заміну (реновацію);
включення амортизаційних відрахувань до собівартості продукції;
нарахування амортизації протягом фактичного строку служби засобів праці;
- перерозподіл державою амортизаційних відрахувань на реновацію між підприємствами на безоплатній основі.
Необхідно відзначити, що дана система амортизації була недостатньо досконалою і не сприяла підвищенню еф-бництва з наступних причин.
По-перше, загальна норма амортизації складалася з двох величин: норми на реновацію і норми на капітальний ремонт:
де Н загальна норма амортизації,%,
норма амортизації на реновацію,%;
^ кр ~ - норма амортизації на капітальний ремонт,%.
Загальна норма визначалася у відсотках за формулою:
де П. - первісна (балансова) вартість основних фондів, руб.;
кр - витрати на капітальний ремонт, руб.;
Лс - ліквідаційна вартість основних фондів, руб.;
Т ^ - нормативний термін служби.
Наявність у загальній нормі амортизації норми амортизації на капітальний ремонт не сприяло розвитку вітчизняного машинобудування та прискоренню Н111 Це пов'язано з тим, що норми амортизації на капітальний ремонт були досить значними, а амортизаційні відрахування на капітальний ремонт повністю залишалися в розпорядженні підприємств, що зацікавлювало підприємства в проведенні капітальних ремонтів, оскільки не вистачало коштів на придбання нової техніки.
У результаті такої тривалої амортизаційної політики на кожному підприємстві були створені ремонтні підрозділи, основним завданням яких було підтримання машин і устаткування в працездатному стані По суті в країні була створена потужна ремонтна промисловість Офіційно як галузь промисловості вона ніде не значилася але насправді існувала і була досить ємною по споживаним ресурсам. Досить сказати, що в ремонтній промисловості було зайнято більше 25% всього верстатного парку країни і более 7 млн ??чоловік працюючих. З цього випливає, що на розвиток ремонтної промисловості затрачалися величезні кошти у вигляді амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт, а отже, це негативно позначалося на розвитку вітчизняного машинобудування. Актуальна ця проблема і в сучасних умовах, незважаючи на те, що відсутня норма амортизації на капітальний ремонт, а капітальний ремонт здійснюється за рахунок собівартості продукції. По-друге, амортизаційні відрахування на реновацію повністю не залишалися в розпорядженні підприємства, оскільки досить значна їх частина вилучалася і перерозподілялася державою в довільному порядку. У цих умовах у багатьох підприємств, природно, не було достатніх коштів навіть на просте відтворення.
По-третє, нарахування амортизації протягом фактичного строку служби засобів праці. Таке положення в кінцевому підсумку призводило до заниження норми амортизації на реновацію, особливо на активну частину основних виробничих фондів, і не враховувало їх моральний знос.
По-четверте, відсутні прискорені методи визначення амортизаційних відрахувань.
Починаючи з 1991 р. відбулися суттєві позитивні зміни в амортизаційної політиці:
амортизація стала проводитися тільки на повне відновлення (реновацію) основних фондів, а на капітальний ремонт вона була скасована,
амортизація стала нараховуватися в межах нормативного (а не фактичного) строку служби засобів праці;
амортизаційні відрахування підприємства повністю залишаються в його розпорядженні;
можливість використання різних способів обчислення амортизаційних відрахувань.
Способи нарахування амортизаційних відрахувань для цілей бухгалтерського і оподаткування мають досить істотні відмінності. Розглянемо їх сутність більш докладно.
11.7.1. Способи нарахування амортизаційних відрахувань для цілей бухгал терського обліку
Згідно з положенням з бухгалтерського обліку «Облік основних засобів» ПБУ 6/01 амортизація основних засобів може здійснюватися одним з таких способів:
лінійний спосіб;
спосіб зменшуваного залишку;
спосіб списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання,
спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт).
Застосування одного зі способів нарахування амортизації по групі однорідних об'єктів основних засобів здійснюється протягом усього терміну їх корисного використання.
Річна сума амортизаційних відрахувань визначається при:
лінійному способі - з початкової вартості або поточної (відновлювальної) вартості (у разі проведення переоцінки) об'єкта основних засобів і норми амортизації , обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта;
способі зменшуваного залишку - з залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта і коефіцієнта прискорення, встановленого відповідно до законодавства Російської Федерації;
способі списання вартості по сумі чисел років терміну корисного використання - з початкової вартості або поточної (відновлювальної) вартості (у разі проведення переоцінки) об'єкта основних засобів і співвідношення, в чисельнику якого - число років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта, а в знаменнику - - сума чисел років терміну корисного використання об'єкта.
Протягом звітного року амортизаційні відрахування по об'єктах основних засобів нараховуються щомісячно, незалежно від застосовуваного способу нарахування в розмірі V,, річної суми.
За основними засобами, які використовуються в організаціях з сезонним характером виробництва, річна сума амортизаційних відрахувань по основних засобах нараховується рівномірно протягом періоду роботи організації у звітному році.
При способі списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт) нарахування амортизаційних відрахувань проводиться виходячи з натурального показника обсягу продукції (робіт) у звітному періоді і співвідношення первинної вартості об'єкта основних засобів і передбачуваного обсягу продукції (робіт) за весь строк корисного використання об'єкта основних засобів.
Нарахування амортизаційних відрахувань по об'єкту основних засобів нараховується з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняття цього об'єкта до бухгалтерського обліку, і проводиться до повного погашення вартості цього об'єкта або списання цього об'єкта з бухгалтерського обліку.
Нарахування амортизаційних відрахувань по об'єкту основних засобів припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем повного погашення вартості цього об'єкта, або списання цього об'єкта з бухгалтерського обліку.
Протягом терміну корисного використання об'єкта основних засобів нарахування амортизаційних відрахувань не припиняється, крім випадків переведення його за рішенням керівника організації на консервацію на термін більше трьох місяців, а також у період відновлення об'єкта, тривалість якого перевищує 12 місяців.
Строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається організацією при прийнятті об'єкта до бухгалтерського обліку.
Визначення терміну корисного використання об'єкта основних засобів провадиться виходячи з:
очікуваного терміну використання цього об'єкта відповідно до очікуваної продуктивністю або потужністю;
очікуваного фізичного зносу, залежить від режиму експлуатації (кількості змін), природних умов і впливу агресивного середовища, системи проведення ремонту;
нормативно-правових та інших обмежень використання цього об'єкта (наприклад, термін оренди).
 У випадках поліпшення (підвищення) спочатку прийнятих нормативних показників функціонування об'єкта основних засобів в результаті проведеної реконструкції або модернізації організацією переглядається строк корисного використання по цьому об'єкту.
 Амортизаційні відрахування по основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку звітного періоду, до якого вони належать, і нараховуються незалежно від результатів діяльності організації в звітному періоді.
 При нарахуванні амортизаційних відрахувань по об'єктах основних засобів, придбаних з використанням бюджетних асигнацій, в розрахунок береться вартість об'єкта за мінусом величини отриманих сум.
 ПБО 6/01 також визначає перелік об'єктів основних засобів, по яких не нараховується амортизація.
 Зокрема, по об'єктах житлового фонду (житлові будинки, гуртожитки, квартири та ін), об'єктів зовнішнього благоустрою й інших аналогічних об'єктів (лісового господарства, дорожнього господарства, спеціалізованим спорудам судноплавної обстановки тощо), а також продуктивної худобі, буйволам, оленям, волам, багаторічним насадженням, що не досягли експлуатаційного віку, вартість не погашається, тобто амортизація не нараховується. За зазначених об'єктів основних засобів та об'єктів основних засобів некомерційних організацій проводиться нарахування зносу в кінці звітного року за встановленими нормами амортизаційних відрахувань. Рух сум зносу по вказаних об'єктах враховується на окремому позабалансовому рахунку.
 Не підлягають амортизації також об'єкти основних засобів, споживчі властивості яких з часом не змінюються (земельні ділянки і об'єкти природокористування).
 Крім того, об'єкти основних засобів вартістю не більше 10 тис. руб. за одиницю, а також придбані книги, брошури і т. п. видання дозволяється списувати на витрати, на виробництво (витрати на продаж) у міру відпуску їх у виробництво або експ-луатацію.
 Амортизаційні відрахування по об'єктах основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку шляхом накопичення відповідних сум на окремому рахунку.
 Вибір одного або декількох способів нарахування амортизаційних відрахувань є важливим елементом в обліковій та амортизаційної політики підприємства.
 Застосування прискорених способів нарахування амортизації дозволяє за більш короткий термін накопичити достатні амортизаційні відрахування, а потім використовувати їх для реконструкції та технічного переозброєння виробництва. Тобто у підприємства з'являються великі інвестиційні можливості. Це перший позитивний момент прискореної амортизації. Другий виграш у підприємства при прискореної амортизації полягає в тому, що собівартість продукції в перші роки експлуатації збільшується на величину додаткової амортизації АА, а прибуток знизиться на цю ж величину, отже, підприємство заплатить менший податок на прибуток на вели-чину (0, 24 х АА).
 При прискореної амортизації може бути отримана вигода і від зниження суми податку на майно підприємства.
 Прискорену амортизацію доцільно проводити в тому випадку, коли підприємство міцно стоїть на ногах, а витрати на випуск продукції значно нижче, ніж у конкурентів. Якщо ж підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі внаслідок неконкурентоспроможності продукції або з інших причин, то в цьому випадку краще відмовитися від застосування прискореної амортизації.
 Таким чином, при виборі методу нарахування амортизаційних відрахувань необхідно враховувати вплив наступних факторів:
 відповідності доходів і витрат підприємства;
 рівня витрат на ведення бухгалтерського та податкового обліку;
 обмежень, що накладаються на величину амортизаційних відрахувань податковим законодавством;
 можливості застосування одного методу нарахування амортизаційних відрахувань по об'єкту основних засобів протягом усього періоду його корисного використання та інших факторів.
 Розглянемо методику розрахунку амортизаційних відрахувань, використовуючи різні способи їх нарахування.
 Приклад.
 Лінійний спосіб. Підприємство прийняло до обліку деревообробне обладнання для виробництва меблів, первісна вартість якого 125 тис. руб. Відповідно до класифікації основних засобів, що включаються в амортизаційні групи, строк корисного використання такого обладнання встановлено в межах понад 5 років до 7 років включно. Підприємство встановило
 строк корисного використання по цьому обладнанню 6 років. Річна норма амортизаційних відрахувань в цьому випадку складе 16,67% (100: 6). Щорічно по даному об'єкту нараховуватимуться амортизаційні відрахування в сумі 20833 руб. (125000 х 0,1667). Одна двадцята частина цієї суми - 1736 руб. - Підлягає іподрому щомісяця перерахуванню на витрати виробництва.
 Лінійний спосіб нарахування амортизаційних відрахувань є традиційним для вітчизняної практики обліку. При цьому способі амортизаційні відрахування з року в рік нараховуються в одній і тій же сумі протягом усього терміну експлуатації об'єкта. Перевагою цього способу є простота розрахунків щорічних (щомісячних) амортизаційних відрахувань. Недо-відного є те, що при нарахуванні амортизації не враховуються ються ні обсяг вироблених на амортизується об'єкті основних засобів продукції, ні режим експлуатації об'єкта, ні напруженість виробничої програми.
 Спосіб зменшуваного залишку. Скористаємося даними попереднього прикладу і розрахуємо суми амортизаційних відрахувань по роках терміну корисного використання обладнання способом зменшуваного залишку. Результати розрахунку представлені в табл. 11.6.
 Таблиця 11.6
 Розрахунок амортизаційних відрахувань способом зменшуваного залишку Рік Залишкова вартість на початок року, руб. Річна норма амортизації,% Сума аморти-заційних відра-лений, руб Залишкова вартість на кінець року, руб. 1 125 000 16,67 20 833 104 167 2 104167 16,67 17364 86803 3 86803 - 16,67 14470 72333 4 72333 16,67 12058 60275 5 60275 16,67 10048 50227 6 50227 16,67 8373 41854 Разом 83146 
 При використанні цього методу річна сума амортизаційних-них відрахувань визначається наступним чином:
 де АГМ - річна сума амортизаційних відрахувань, руб.;
 залишкова вартість основних засобів на початок року, руб.; норма амортизаційних відрахувань, обчислена виходячи з терміну корисного використання об'єкта основних засобів,%
 На відміну від лінійного способу спосіб зменшення залишку передбачає послідовне зменшення річної суми амортизаційних відрахувань. Так, якщо в перший рік було замортизовано 16,67% початкової вартості, то в останній - лише 6,7% (8373: 125 000) або на 10% менше. Але що ще більш важливо, досить значна частина вартості обладнання виявилася недоамортизованої, а саме: 41854 руб., Або 33,5%, первісною вартістю. ПБО 6/01 не містить будь-яких рекомендацій про порядок списання цієї частини вартості майна. Але якщо припустити, що недоамортизированная частина вартості повинна бути віднесена на витрати виробництва останнього, шостого року, то це складе 40,2% початкової вартості [(41854 + 8373) / 125000 - 100%]. Таке різке збільшення витрат може призвести до значного зниження прибутку підприємства і погіршення його фінансового стану. Виходячи з цього можна припустити, що застосування способу зменшуваного залишку без коефіцієнта прискорення недоцільно.
 Спосіб зменшуваного залишку з коефіцієнтом прискорення. При використанні цього способу підприємства можуть застосовувати коефіцієнт прискорення в розмірі не вище 2. Цей спосіб нарахування амортизації дозволений за високотехнологічним основних засобів. Застосування коефіцієнта прискорення регламентується низкою нормативних актів, прийнятих федеральними органами виконавчої влади, зокрема:
 «Про амортизації активної частини основних фондів». Лист Мінзв'язку Росії від 10 лютого 1995 р. № 24-7 (поширюється на підприємства зв'язку);
 «Про перелік машин, обладнання та транспортних засобів для застосування механізму прискореної амортизації». Затверджено Мінтранспорту Росії від 30 січня 1995 р. № АБ-7/07 (стосується організацій транспортно-дорожнього комплексу з 1 січня 1995 р.);
 Лист Державної податкової служби Росії від 6 лютого 1996 р. № НП-6-05/73. У додатку до нього дан Перелік високоефективних видів машин і устаткування комерційних банків (введений в дію з 1 січня 1996 р.);
 «Про перелік машин, устаткування і транспортних засобів дня застосування механізму прискореної амортизації». Лист Мінтрансу Росії від 18 листопада 1997 р. № ВА-7/384 (застосовується разом з введенням в дію з 1 червня 1997 доповненням № 3 до переліку машин, устаткування і транспортних засобів (активної частини основних виробничих фондів), за якими підприємства та організації транспортно-дорожнього комплексу мають право застосовувати механізм прискореної амортизації, затверджений Мінтрансом Росії 20 лютого 1995);
 «Про перелік машин, обладнання та транспортних засобів для застосування механізму прискореної амортизації», лист Державної податкової служби Росії від 22 грудня 1997 р. № ВП-6-13/898 (застосовується разом з доповненням № 12 до зазначеного в попередньому пункті Переліку).
 Розрахунок амортизаційних відрахувань зазначеним способом представлений в табл. 11.7.
 Таблиця 11.7
 Розрахунок амортизаційнихвідрахувань способомуменьшаемого залишку з використанням коеффіціентаускоренія Рік Залишкова вартість на початок року, руб. Норма аморти-заційну відрахувань,% Сума аморти-заційних відра-лений, руб. Залишкова вартість на кінець року, руб. 1125000 16,67 - 2 = 33,34 41675 83325 2 83 325 27 781 55 544 3 55 544 1851 8 37026 4 37026 = / = 12344 24682 5 24 682 = / = 8229 16 453 6 16 453 5485 10 968 Разом: 114 032 
 Річна сума амортизаційних відрахувань при цьому способі їх нарахування визначається за формулою
 де К - - коефіцієнт прискорення, встановлений для даного виду високотехнологічного обладнання.
 У розглянутому прикладі коефіцієнт прискорення склав 2, але це не означає, що не може бути використаний інший коефіцієнт, його величина може бути і нижче 2. При використанні коефіцієнта прискорення досягається більш високий ступінь амортизованості основних засобів. У цьому випадку, як правило, сума амортизаційних відрахувань за останнім році не розраховується, а вважається вся залишкова вартість. У тому випадку, якщо визначена ліквідаційна вартість, то сума амортизації останнього року обмежується розміром, необхідним для зменшення залишкової вартості об'єкта до ліквідаційної. Оскільки при даному способі в перші роки списується більша частина вартості об'єкта основних засобів (у перші три роки переноситься на витрати більше 70% їх вартості), то даний спосіб відноситься до способів прискореної амортизації.
 Спосіб списання вартості за сумою чіселлет строку корисного використання. Цей спосіб також називають способом падаючих чисел.
 Річна сума амортизаційних відрахувань при цьому способі визначається наступним чином:
 де ПСГ-первісна вартість об'єкта основних засобів, руб.;
 Т - сума чисел років терміну корисного використання об'єкта основних засобів, років;
 / - Залишився число років експлуатації об'єкта основних засобів, років.
 Спосіб списання вартості по сумі чисел років терміну корисного використання також є одним з варіантів прискореної амортизації основних засобів. Конкретний розрахунок амортизаційних відрахувань на основі цього способу з урахуванням умови попереднього прикладу представлений в табл. 11.8.
 Таблиця 11.8
 Розрахунок Амортизаційні ьхот чисельний способом списання вартості по сумі чисел років терміну корисного використання Рік Частка амортизаційних Сума амортизаційних замортизовані відрахуванні відпо них відрахувань, руб. частина,% ствующего року 1 6/21 35 714 28,6 2 5/21 29 762 23,8 3 4/21 23 810 19,0 4 3/21 17 857 14,3 5 2/21 11 905 9,5 6 1/21 5952 4,8 Разом: 125 000 100 
 Як бачимо, річна сума амортизаційних відрахувань з року в рік зменшується, сума накопиченого зносу, навпаки, зростає, досягаючи до кінця шостого року первісною або стартовою вар-тості.
 Способспісанія вартості пропорційно обсягу продукції. При цьому способі величина щорічних амортизаційних відрахувань залежить від кількості продукції, що випускається у відповідному періоді. У нашому прикладі випуск продукції по роках розподіляється наступним чином:
 1-й рік - 1680; 2-й рік -1400; 3-й рік-1260; 4-й рік-980;
 5-й рік - 880; 6-й рік - 800; всього - 7000 одиниць.
 Річна сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою
 де первісна вартість об'єкта основних засобів, руб.;
 - Обсяг продукції за весь період строку корисного використання активу, од.;
 т - обсяг продукції у відповідному році, од. 1
 Амортизаційні відрахування на одиницю продукції за весь строк корисного використання обладнання в нашому прикладі складуть 17,86 руб. (12500: 7000).
 Розрахунок Амортизаційні ьхот чисельний способом списання вартості пропорциональнообъемупродукции
 Розрахунок річних сум амортизаційних відрахувань по обладнанню представлений в табл. 11.9.
 Таблиця 11.9 Рік Обсяг продукції, од. Амортизаційні відрахування на одиницю продукції, руб. Річна сума амортизаційних відрахувань, руб замортизовані частина,% 1 1680 17,86 30 005 24,0 2 1400 17,86 25 004 20,0 3 1260 17,86 22 504 18,0 4980 17,86 17 503 14,0 5880 17,86 15 717 12,6 6800 17,86 14 267 11,4 Разом 7000 125 000 100 
 Цей спосіб нарахування амортизаційних відрахувань ще називають виробничим. На відміну від раніше розглянутих при цьому способі не проводиться рівномірний розподіл аморти-заційну відрахувань протягом року. Сума нарахованих аморти-заційну відрахувань помісячно залежить від конкретного обсягу випуску продукції у відповідному місяці. В результаті амор-тізаціонние відрахування змінюються в суворій відповідності з з-трансформаційних змін обсягу виробництва і тому переходять з розряду по-постійних витрат до розряду змінних.
 Доцільність застосування того чи іншого способу нарахування амортизаційних відрахувань найбільш наочно представлена ??в табл. 11.10.
 На основі даних табл. 11.10 представимо графічно динаміку залишкової вартості необоротних активів та суми річної та накопиченої амортизації (рис. 11.2, 11.3, 11.4).
 Таблиця 11.10 Рік спосіб уменьш з Коесит Спосіб
 аемого залишку) фициент 2 Спосіб за сумою чисел років терміну корисного використання «
 Е "
 § К? §
 Ч го «а Я Р о а Ч о о? 1-і а «
 про К
 до ч й 8 8 березня
 ^ А "
 3 а до 2
 Й Я? §
 Про 8 0 «
 о! ^ Я (м про
 Про Й?
 ® Про про «
 І до? я "і
 (Я 8
 до я Р о а
 про о?
 1-і а «
 про я я
 про год
 До 8
 й 8 «Я
 До го
 2 н а л
 с; 1 0 «
 я і м про
 3 Й 2
 ° О і «
 Л я
 ? я § ІЗ
 я н О Л Ч Про о?
 1-і а «
 про К
к
 (І
 ч й 8 8 Березня й І Й я
 2 §
 Й Л? §
 Про ««
 а! Л Я Н м Про о О
 Й 3 а до
 про У 3 1 2
 20 833 20 833 20 833 20 833 20 833 20 835 20 833 41 666 62 499 83 332 104 165 125 000 1041 67 83 334 62 501 41 668 20 835 41 675 27 781 18 518 12 344 8229 16 453 41 675 69 456 87 974 100318 108 547 125 000 83 325 55 544 37 026 24 682 16 453 35 714 29 762 23 ? 10 17 857 1] 905 5952 35 714 65 476 89 286 107 143 119 048 125 000 89 286 59 524 35 714 17 857 5952 Порівняльний аналіз різних способів нарахування амортизаційних відрахувань

 Рис. 11.2, Амортизаційні потоки бреши лінійному способі амортизації
 Річна сума амортизації
 Сума накопиченої амортизації
 Залишкова ВАРТІСТЬ

 Рис. 11.3. Амортизаційні потоки при способі зменшуваного залишку
 Річна сума амортизації
 Сума накопиченої амортизації
 Залишкова ВАРТІСТЬ

 Річна сума амортизації
 Сума накопичений-амортизації
 Залишкова вартість
 Рис. 11.4. Амортизаційні потоки при способі за сумою чисел років терміну корисного використання
 Лінійний спосіб нарахування амортизаційних відрахувань, в принципі, застосуємо до будь-якого виду основних засобів. Разом з тим його застосування більш доцільно по відношенню до пасивної частини основних засобів (будівель, споруд і т. д.), так як їх використання не пов'язане з дією яких-небудь факторів змінного характеру. Але через кризову ситуацію цей спосіб в останні роки був переважаючим.
 Прискорені способи нарахування амортизаційних відрахувань дозволяють швидше формувати кошти амортизаційного фонду і проводити прискорену реновацію основних засобів відповідно до вимог технічного прогресу. Як недоліки прискорених способів можна відзначити те, що при їх застосуванні вартість основних засобів по балансу має великі відхилення від їх ринкової вартості. Ця розбіжність виникає в результаті більш швидкого зниження балансової вартості об'єктів основних засобів у порівнянні з їх ринковою вартістю.
 Крім того, як було зазначено вище, застосування способу зменшуваного залишку доцільно лише у разі використання підприємством коефіцієнта прискорення. В іншому випадку цей спосіб не забезпечує повною амортизованості об'єктів основних засобів.
 Таким чином, якщо адміністрація підприємства прагне до інтенсивного використання об'єктів основних засобів, то списання їх вартості найбільш доцільно здійснити або за сумою чисел років терміну корисного використання, або пропорційно обсягу продукції (робіт). Перший варіант дозволяє швидше накопичувати кошти на оновлення і розширення виробничої бази; а другий - - уникнути перекосів у вартості продукції через неритмічну роботи підприємства.
 11.7.2. Методи нарахування амортизаційних відрахувань для цілей оподаткування
 Нарахування амортизаційних відрахувань по амортизационному майну для цілей оподаткування має деякі осо-
 і - 6? 9
 бенности в порівнянні з амортизацією для цілей бухгалтерського обліку. Зокрема, ст. 256 гл. 25 Податкового кодексу РФ дає розширену трактування амортизується і неамортізіруемого майна.
 До амортизується майну в цілях оподаткування не належать земля і інші об'єкти природокористування (вода, надра та інші природні ресурси), а також матеріально виробничі запаси, товари, цінні папери, фінансові інструменти термінових угод (у тому числі форвардні, ф'ючерсні контракти, опціони).
 До складу майна, що амортизується для цілей оподаткування також не включаються:
 майно бюджетних організацій;
 майно некомерційних організацій, за винятком майна, придбаного у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності і використовується для здійснення такої діяльності;
 майно, придбане з використанням бюджетних асигнувань та інших аналогічних засобів (в частині вартості, що припадає на величину цих коштів);
 об'єкти зовнішнього благоустрою (об'єкти лісового господарства, об'єкти дорожнього господарства, спеціалізовані споруди судноплавної обстановки) та інші аналогічні об'єкти;
 продуктивну худобу, буйволи, яки, воли, олені, інші одомашнені дикі тварини (за винятком робочої худоби);
 придбані видання (книги, брошури та інші подібні об'єкти), твори мистецтва;
 майно, первісна вартість якого становить до десяти тисяч рублів включно. Вартість такого майна включається до складу матеріальних витрат у повній сумі в міру введення його в експлуатацію.
 Крім того, відповідно до ст. гл. 25 РФ не включається до складу майна, що амортизується:
 майно, отримане організаціями в рамках цільового фінансування. При цьому організації, що одержали кошти цільового фінансування, зобов'язані вести окремий облік доходів і витрат, отриманих (вироблених) в рамках цільового фінансування. За відсутності такого обліку у організації, що отримала кошти цільового фінансування, зазначені кошти розглядаються як підлягають оподаткуванню з дати їх отримання;
 вартість отриманих сільськогосподарським товаровиробником меліоративних та інших об'єктів сільськогосподарського призначення, збудованих за рахунок бюджетних коштів;
 основні засоби та нематеріальні активи, безоплатно отримані відповідно до міжнародних договорів Російської Федерації атомними станціями для підвищення їх безпеки, використовувані для виробничих цілей.
 Зі складу амортизується майна для цілей оподаткування також виключаються основні засоби:
 передані (отримані) за договорами в безоплатне користування;
 переказані за рішенням керівництва організації на консервацію тривалістю понад три місяці;
 знаходяться за рішенням керівництва організації на реконструкції і модернізації тривалістю понад 12 місяців.
 При розконсервування об'єкта основних засобів амортизація цо ньому нараховується у порядку, що діяв до моменту його консервації.
 Підприємства нараховують амортизаційні відрахування для цілей оподаткування одним з таких методів з урахуванням особливостей, визначених ст. 259 Податкового кодексу РФ:
 а) лінійним методом;
 б) нелінійним методом.
 Обидва ці методу в рівній мірі можуть бути використані для розрахунку амортизаційних відрахувань як по основних засобів, так і по нематеріальних активів. Сума амортизації визначається платниками податків щомісяця по кожному об'єкту амортизується майна.
 Як і для цілей бухгалтерського обліку, для цілей оподаткування нарахування амортизаційних відрахувань по об'єкту амортизується майна починається з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому цей об'єкт був введений в експлуатацію. Припиняється нарахування амортизаційних відрахувань по об'єкту амортизується майна з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, коли відбулося повне списання вартості такого об'єк-єкта або коли даний об'єкт вибув зі складу амортизується майна підприємства за будь-яких підстав.
 Якщо організація протягом будь-якого календарного місяця була заснована, ліквідована, реформована чи інакше перетворена таким чином, що податковий період для неї починається або закінчується до закінчення календарного місяця, то амортизація нараховується з урахуванням таких особливостей:
 амортизація не нараховується ліквідованої організацією з 1-го числа того місяця, в якому завершено ліквідацію, а реорганізується організацією - з 1-го числа того місяця, в якому в установленому порядку завершено реорганізацію;
 амортизація нараховується засновуваної, що утворюється в результаті реорганізації організацією - з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено її державна реєстрація.
 Зазначене положення не поширюється на організації, що змінюють свою організаційно-правову форму.
 і *
 До введення в дію положення з бухгалтерського обліку «Облік основних засобів» нарахування амортизаційних відрахувань здійснювалося відповідно до постанови Радміну СРСР від 22 жовтня 1990 р. № 1072 «Про єдині норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства СРСР». З введенням зазначеного положення підприємства отримали можливість самостійно визначати термін корисного використання основних засобів, а значить, і встановлювати норми амортизаційних відрахувань. Разом з тим можливість самостійного визначення строків корисного використання практично не використовувалася підприємствами до введення гл. 25 Податкового кодексу РФ. Це пояснювалося тим, що в кожному разі для цілей оподаткування в розрахунок приймалася сума амортизаційних відрахувань, нарахованих відповідно до по-становленням № 1072, і підприємства для забезпечення однаковості бухгалтерського та податкового обліку не використовували надані можливості.
 Єдині норми амортизації передбачали угруповання основних засобів незалежно від строків корисного використання. Наприклад, всі будівлі були об'єднані в групу «Будівлі», в якій виділялися такі підгрупи, як «Будівлі виробничі і невиробничі», «Збірно-розбірні і пересувні будівлі», «Овочі-і фруктосховища», «Житлові будівлі». «Машини та обладнання» поділялися на силові і робочі. «Робочі машини та обладнання» класифікувалися по галузях, наприклад «Машини та обладнання нафтопереробної промисловості», «Машини та обладнання газової промисловості» і т. д.
 Із застосуванням гл. 25 Податкового кодексу РФ з 01.01.2002 р. основні засоби підприємств об'єднуються в амортизаційні групи відповідно з терміном корисного використання. Статтею 258 Податкового кодексу РФ визначено десять амортизаційних груп, що встановлюють відповідний діапазон строків корисного використання основних засобів.
 За тим основним засобам, які не вказані в амортизаційних групах, строк корисного використання встановлюється платником податку згідно з технічними умовами та рекомендаціями організацій-виробників.
 У першу амортизаційну групу входить все недовговічне майно зі строком корисного використання від 1 року до 2 років включно. До складу даної групи включено лише машини та обладнання, які представлені в основному інструментами різних виробництв.
 Друга амортизаційна група включає майно зі строком корисного використання понад 2 років до 3 років включно. У цій групі числяться дві підгрупи: машини і обладнання та багаторічні насадження.
 Третя група об'єднує майно зі строком корисного використання понад 3 років до 5 років включно. Вона включає наступні підгрупи: споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, засоби транспортні, а також основні засоби, не включені до інших угруповань.
 До четвертої амортизаційної групи відноситься майно зі строком корисного використання понад 5 років до 7 років включно. В якості підгруп в цій групі виступають будівлі (крім житлових), споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, інвентар виробничий і господарський, худобу робочий, насадження багаторічні (ягідних культур).
 В, п'яту групу включено майно зі строком корисного використання понад 7 років до 10 років включно. У цій групі виділяють будівлі і споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, засоби транспортні, насадження багаторічні (лимон, апельсин та ін.)
 До шостої амортизаційної групі віднесено майно зі строком корисного використання понад 10 років до 15 років включітель-но. Ця група об'єднує споруди та передавальні пристрої, житла, машини та обладнання, засоби транспортні, насадження-дення багаторічні (кісточкових культур).
 Сьома група включає майно зі строком корисного використання понад 15 років до 20 років включно. Ця амортизаційна група включає будівлі (крім житлових), споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, засоби транспортні, насадження багаторічні та основні засоби, не включені до інших угруповань.
 До восьмої амортизаційної групи відноситься майно зі строком корисного використання понад 20 років до 25 років включно. У його склад входять будівлі (крім житлових), споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інвентар виробничий і господарський.
 До дев'ятого амортизаційної групі віднесено майно зі строком корисного використання понад 25 років до 30 років включно. Воно об'єднує такі підгрупи: будівлі (крім житлових), споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби.
 Десята, остання амортизаційна група включає майно зі строком корисного використання понад 30 років. У цю групу входять наступні підгрупи: будівлі (крім житлових), споруди та передавальні пристрої, житла, машини та обладнання, транспортні засоби, багаторічні насадження (винограду, декоративних озеленювальних, лісозахисних смуг та ін.)
 При застосуванні лінійного методу сума нарахованої за один місяць амортизації відносно об'єкта амортизується майна визначається як добуток його первісної (відновлювальної) вартості і норми амортизації, певної для даного об'єкта.
 При застосуванні лінійного методу норма амортизації по кожному об'єкту амортизується майна визначається за формулою *
 К = [\: п] - 100%,
 де К - норма амортизації у відсотках до первісної (відновлювальної) вартості об'єкта амортизується майна;
 п - строк корисного використання цього об'єкта амортизується майна, виражений в місяцях.
 Лінійний метод нарахування амортизації платники податків застосовують в обов'язковому порядку до будівель, споруд і передавальним пристроям, які входять у восьму-десяту амортизаційні групи, незалежно від строків введення в експлуатацію цих об'єктів. Але оскільки в складі цих груп основних засобів поряд з будівлями, спорудами та передавальними пристроями є також машини та обладнання, а також транспортні засоби та інвентар, то за останніми підприємство має право застосувати-як лінійний, так і нелінійний метод нарахування амортизації.
 Приклад. У розпорядженні підприємства є наступне майно:
 будівля бескаркасное зі стінками полегшеної кам'яної кладки;
 овочесховище з кам'яними стінками;
 під'їзні залізничні колії;
 свердловина водозабірна;
 проводи та кабелі силові;
 вагони вантажні магістральні криті;
 вогнетривку шафу і сейф;
 будівля з залізобетонними каркасами.
 Для того щоб визначити, який метод нарахування амортизації може використовувати підприємство, спочатку необхідно встановити, до якої амортизаційної групи належить те чи інше майно. Класифікація майна по амортизаційних групах залежно від терміну корисного використання основних засобів представлена ??нижче.
 Восьма група
 (За термінами корисного використання понад 20 років до 25 років включно).
 Будівлі: будівля бескаркасное зі стінами викриттям кам'яної кладки.
 Споруди та передавальні пристрої: під'їзні залізничні колії.
 Машини та обладнання: проводи та кабелі силові.
 Інвентар: вогнетривку шафу і сейф.
 Дев'ята група
 (За термінами корисного використання понад 25 років до 30 років включно).
 Будівлі: овочесховище з кам'яними стінами.
 Транспортні засоби: вагони вантажні магістральні криті.
 Десята група
 (Майно з терміном корисного використання понад 30 років).
 Будівлі: будівля з залізобетонними каркасами.
 Як видно, все майно підприємства входить у восьму-десяту амортизаційні групи. По будівель, споруд і передавальних пристроїв у всіх зазначених групах підприємство відповідно до ст. 259 НК РФ може застосовувати тільки лінійний метод нарахування амортизації. За решті майну (машин і встаткування, транспортним засобам, виробничому і господарському інвентарю) підприємство самостійно визначає, який метод нарахування амортизації вибрати: лінійний або нелінійний.
 По іншим амортизаційних групах майна підприємство має право самостійно вибирати метод нарахування амортизаційних відрахувань.
 При використанні нелінійного методу сума нарахованої за один місяць амортизації відносно об'єкта амортизується майна визначається як добуток залишкової вартості об'єкта амортизується майна і норми амортизації, певної для даного об'єкта.
 При застосуванні нелінійного методу норма амортизації об'єкта амортизується майна визначається за формулою
 де К - норма амортизації у відсотках до залишкової вартості, що застосовується до даного об'єкту амортизується майна;
 п - строк корисного використання цього об'єкта амортизується майна, виражений в місяцях.
 Цей метод нарахування амортизаційних відрахувань в певному сенсі схожий зі способом зменшуваного залишку, використовуваним для розрахунку амортизаційних відрахувань з метою бухгалтерського обліку.
 Відмінність полягає в тому, що з місяця, наступного за місяцем, в якому залишкова вартість об'єкта основних засобів досягає 20% від його первісної (відновлювальної) стоїмо-сті, амортизація по ньому нараховується у наступному порядку: оста-точна вартість об'єкта амортизаційного майна з метою нарахування амортизації фіксується як базова вартість для подальших розрахунків, а сума нарахованої за один місяць амортизації відносно даного об'єкта основних засобів визначається шляхом ділення базової вартості даного об'єкта на кількість
 місяців, що залишилися до закінчення строку корисного використання цього об'єкта.
 Приклад. Підприємство придбало об'єкт основних засобів - сепаратор для сортування брухту та відходів кольорових металів. Відповідно до класифікації основних засобів сепаратор відноситься до третьої амортизаційної групі з терміном корисного використання понад 3 років до 5 років включно.
 Первісна вартість цього сепаратора на момент введення його в експлуатацію склала 35 ТОВ руб., Строк корисного використання визначено на рівні 4 років (48 місяців).
 Якщо підприємство буде використовувати лінійний метод нарахування амортизаційних відрахувань, то норма амортизації складе:
 1:48 - 100% = 2,083%.
 Тоді сума щомісячних амортизаційних відрахувань буде дорівнює:
 35000 - 2,083: 100 = 729руб.
 При застосуванні підприємством нелінійного методу сума нарахованої за один місяць амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта амортизується майна норми амортизації, обчисленої для даного об'єкта.
 При застосуванні нелінійного методу щомісячна норма амортизації, як було зазначено вище, визначається за формулою
 Результати розрахунків при використанні нелінійного методу представлені в табл. 11.11.
 За даними табл. 11.11 до кінця тридцять восьмого місяця вартість об'єкта основних засобів досягла 20% (695 руб.) Від первісної вартості. Таким чином, ця величина приймається за базову, і в наступні десять місяців до кінця строку корисного використання сепаратора амортизація по ньому нараховується лінійним методом, тобто рівномірно, по 695-696 руб. на місяць.
 Поєднання нелінійної і лінійної амортизації є більш доцільним. Досвід застосування такого способу амортизації Має місце в деяких розвинених країнах. При цьому можливі різні його варіації. Наприклад, у Франції прискорена амортизація з розрахунком відрахувань на базі спадної залишкової вартості застосовується в перші кілька років, після чого списання залишкової вартості проводиться лінійно із застосуванням підвищених коефіцієнтів. У Великобританії при застосуванні нелінійної методики одноразове списання залишкової вартості можливо при досягненні нею певної величини.
 Таблиця 11.11 Місяць Вартість Норма Сума аморти Вартість на початок амортизації,% зації, руб. на кінець місяця, місяця, руб. руб. 1 35000 4,167 1458 33 542 2 33542 4,167 1398 32 144 3 32144 4,167 1307 30 837 4 30 837 4,167 1285 29 552 5 29 552 4,167 1231 28 321 б 28321 4,167 1180 27 141 7 27 141 4,167 1131 26 010 8 26 010 4,167 1084 24 926 9 24 926 4,167 1039 23 887 10 23 887 4,167 995 22 892 І 22 892 4,167 954 21 938 12 21 938 4,167 914 21 024 13 21 024 4,167 876 20 148 14 20 148 4,167 840 19 308 15 19 308 4,167 805 18 503 16 18 503 4,167 771 17 732 17 17 732 4,167 739 16 993 18 16 993 4,167 708 16 285 19 16 285 4,167 679 15 606 20 15 606 4,167 650 14 956 21 14 956 4,167 623 14 333 22 14 333 4,167 597 13 736 23 13 736 4,167 572 13 164 24 13 164 4,167 549 12 615 25 12 615 4,167 526 12 089 26 12 089 4,167 504 11 585 27 І 585 4,167 483 11 102 28 11 102 4,167 463 10 639 29 10 639 4,167 443 10 196 30 10 196 4,167 425 9771 31 9771 4,167 407 9364 32 9364 4,167 390 8974 33 8974 4,167 374 8600 34 8600 4,167 358 8242 35 8242 4,167 343 7899 36 7899 4,167 329 7570 37 7570 4,167 315 ??7255 38 7255 4,167 302 6953 39 6953 10 695 6258 40 6258 10 695 5563 41 5563 10 695 4868 42 4868 10 695 4173 43 4173 10 695 3478 44 3478 10 695 2783 45 2783 10 695 208S 46 2088 10 69 червня 1392 47 1392 10696696 48 696 10 696 0 5. Розрахунок амортизаційних відрахувань нелінійним методом

 Відповідно до ст. 259 НК РФ щодо амортизованих основних засобів, що використовуються для роботи в умовах агресивного середовища і (або) підвищеної змінності, підприємства можуть при-міняти спеціальний поправочний коефіцієнт до основної норми амортизації в розмірі не вище 2.
 Платники податків, що використовують амортизуються основні засоби для роботи в умовах агресивного середовища і (або) підвищеної змінності, має право використовувати спеціальний коефіцієнт тільки при нарахуванні амортизації щодо зазначених основних засобів.
 Під агресивним середовищем для цілей оподаткування розуміється сукупність природних і (або) штучних факторів, вплив яких викликає підвищений знос (старіння) основних засобів у процесі їх експлуатації. До роботи в агресивному середовищі прирівнюється також перебування основних засобів в контакті з вибухо-, пожежонебезпечної, токсичною чи іншої агресивної техно-логічної середовищем, яка може послужити причиною (джере-лом) ініціювання аварійної ситуації.
 Для амортизованих основних засобів, які є предметом договору фінансової оренди (договору лізингу), до основної норми амортизації платник податків має право застосовувати спеціальний коефіцієнт, але не вище 3.
 Ці положення не поширюються на основні засоби, що відносяться до першої, другої і третьої амортизаційних групах, у разі, якщо амортизація за даними основних засобів нараховується нелінійним методом.
 Це означає, що за відповідними основними засобами платники податків можуть застосовувати коефіцієнти прискореної амортизації від 1 до 2 і від 1 до 3.
 Застосування конкретних спеціальних коефіцієнтів до основної норми амортизації має бути закріплено в обліковій політиці організації.
 Приклад. Організація використовує обладнання, яке експлуатується в умовах агресивного середовища. Обладнання відноситься до шостої групи амортизується майна з терміном корисного використання понад 10 років до 15 років включно. Вартість обладнання - 65 тис. руб. Строк корисного використання, встановлений організацією, становить 12 років, або 144 місяці. Для амортизації обладнання застосовується лінійний метод. Облікової політикою організації передбачено застосування спеціального коефіцієнта до основної норми амортизації в розмірі 1,5.
 Виходячи з умови щомісячна норма амортизації буде визначена наступним чином:
 Сума амортизаційних відрахувань, нарахованих за місяць, складе:
 65 тис. руб. - 1,04: 100 = 676 тис. руб
 Організації-платники податків, які передали (що отримали) основні засоби, які є предметом договору лізингу, укладеного до введення в дію гол. 25 НК РФ, має право нара-лять амортизацію з цього майна із застосуванням методів і норм, що існували на момент передачі (отримання) майна, а також із застосуванням спеціального коефіцієнта не вище 3.
 Поряд із застосуванням підвищувальних коефіцієнтів до основ-ної нормі амортизації гл. 25 НК РФ передбачено використання і понижувальних коефіцієнтів.
 Зокрема, по легкових автомобілях і пасажирським мікроавтобусів, які мають початкову вартість відповідно понад 300 тис. руб. і 400 тис. руб., основна норма амортизації застосовується зі спеціальним коефіцієнтом 0,5.
 Організації, що отримали зазначені легкові автомобілі та пасажирські мікроавтобуси в лізинг, включають це майно до складу відповідної амортизаційної групи і застосовують основну норму амортизації зі спеціальним коефіцієнтом 0,5.
 Допускається також застосування підприємствами знижених норм амортизації за рішенням керівника організації, яке закріплюється в обліковій політиці для цілей оподаткування. При цьому використання знижених норм амортизації допускається тільки з початку податкового періоду і протягом усього податкового періоду.
 У тому випадку, якщо підприємство реалізує майно, за яким були використані знижені норми амортизації, перерахунок податкової бази на суму недоначисленной амортизації проти норм, передбачених ст. 259 НК РФ, з метою оподатковування не проводиться.
 Якщо організація набуває основні засоби, що були у вживанні, і застосовує у відношенні їх лінійний метод нарахування амортизації, то вона має право визначати норму амортизації по цьому майну з урахуванням строку корисного використання, зменшеного на кількість років (місяців) експлуатації даного майна попередніми власниками. 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "11.7. АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ"
  1.  6.4. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ОПОДАТКУВАННЯ І ПІЛЬГИ ДЛЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ
      У всіх економічно розвинених країнах малому і середньому бізнесу з боку держави виявляється різна організаційна та фінансова підтримка, результатом якої є значні надходження до бюджету, ефективне функціонування економіки і в кінцевому рахунку високий рівень життя населення. У світовій практиці вважається нормою державне заохочення малого бізнесу в інтересах
  2.  ЗМІСТ
      ВСТУП 3 ГЛАВА 1. ПІДПРИЄМСТВО В УМОВАХ РИНКУ 6 Сутність, роль і особливості умов роботи підприємств до і після переходу на ринкові відносини з макроекономічних позицій 6 Основні цілі та функції підприємства в умовах ринку 10 Фактори, що впливають на ефективність функціонування підприємства в умовах ринку 12 РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО ВПЛИВУ НА ПІДПРИЄМНИЦЬКУ
  3.  ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
      Відмінною особливістю сучасного етапу хозяйствен-ного розвитку Росії є формування уявлень про тес ної взаємозв'язку економічного та екологічного благополуччя. У період переходу країни до ринкової економіки особливе вни мание приділяється державному регулюванню природокористування тання та охорони навколишнього середовища, так як в даний час еколого-економічні проблеми
  4.  7.3 Знос і амортизація основних фондів
      Особливістю основних фондів є їх багаторазове використання в процесі виробництва. Але час їх функціону вання все ж має певні межі, обумовлені їх зносом. Розрізняють два види зносу - фізичний і моральний. Під фізичним зносом розуміють поступову втрату ос новних фондами своєї первісної споживної вар тості, яка відбувається не тільки в процесі їх
  5.  28.2 Планування витрат
      Планування витрат на виробництво і реалізацію продукції здійснюється різними методами, які залежать від загально-економічних умов, масштабів підприємства і його діяльно сти, можливостей бухгалтерського та управлінського обліку. При обліку витрат у розрізі постійних і змінних витрат плануються змінні витрати. Планована сума змінних витрат (С) визначається як
  6.  29.1 Поняття «витрати виробництва», «валовий дохід» та «прибуток»
      Перш ніж почати виробництво продукції, кожне підпри ємство визначає, який прибуток, який дохід воно зможе отримати. Ми вже говорили, що прибуток підприємства залежить від ціни продукції і витрат на її виробництво. Ціна продукції на ринку є наслідок взаємодії попиту і пропозиції. Під воздей ствием законів ринкового ціноутворення в умовах вільної конкуренції ціна продукції не
  7.  29.2. Класифікація витрат, що включаються до собівартості продукції. Планування собівартості
      Собівартість продукції, робіт, послуг являє собою стоимо стную оцінку які у процесі виробництва продукції (ра бот, послуг) природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво і реалізацію. У собівартість виробництва і реалізації продукції вклю чаются витрати, пов'язані: | з безпосереднім
  8.  29.4 Зниження витрат на виробництво продукції
      Ми вже говорили, що в умовах вільної конкуренції ціна продукції, зробленої підприємствами, вирівнюється під впливом законів ринкового ціноутворення. У той же час кожен підприємець прагне до одержання максимально можливого прибутку. І тут, крім чинників збільшення обсягів по ма виробництва продукції, просування її на незаповнені ринки, невблаганно висувається проблема
  9.  12.5 Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), її склад, структура і фактори росту. Економічна природа і види прибутку. Собівартість продукції, її елементи.
      Процес матеріального виробництва завершується доведення готового продукту до споживача, тобто актом реалізації і являє собою завершення останньої стадії кругообігу засобів виробництва, в якій товарна вартість знову перетворюється на грошову. Виручка являє собою суму грошових коштів, що надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію. Вона є економічною
  10.  2.3.3 Витрати підприємства на виробництво продукції і виторг від її реалізації
      У процесі господарської діяльності підприємства здійснюють досить складний комплекс грошових витрат. Виходячи з економічного змісту, їх можна поділити на такі групи: витрати, пов'язані з отриманням прибутку - включає витрати на обслуговування виробничого процесу, на реалізацію продукції, виробництво робіт, надання послуг, інвестиції; витрати не пов'язані з витяганням