Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка → 
« Попередня Наступна »
В.І. Титов. Економіка підприємства, 2008 - перейти до змісту підручника

12.1. Власні фінансові ресурси підприємства

Авансований капітал (довгостроковий) У фінансовому менеджменті під внутрішніми і зовнішніми источни ками фінансування розуміють відповідно власні та при потягу (позикові) кошти. Відомі різні класифікації джерел коштів. Одна з можливих і найбільш загальних групуються вок представлена ??на рис. 12.1. Джерела коштів підприємства Джерела коштів короткострокового призначення (Позиковий капітал (Власний капітал ") Рис. 12.1. Структура джерел коштів підприємства Основним елементом наведеної схеми є власний капітал. Джерелами власних коштів є (рис. 12.2):> статутний капітал (кошти від продажу акцій та пайові внес си учасників);> - резерви, накопичені підприємством;> - інші внески юридичних і фізичних осіб (цільове фі-нансування, пожертвування, благодійні внески та ін.) Рис. 12.2. Структура власного капіталу підприємства До основних джерел залучених коштів відносяться :> - позики банків;> - позикові кошти;> - кошти від продажу облігацій та інших цінних паперів;> - кредиторська заборгованість. Принципова відмінність між джерелами власних і позикових коштів криється в юридичній причини - у разі ліквідувати-дації підприємства його власники мають право на ту частину імущі-ства підприємства, яка залишиться після розрахунків з третіми ли-цями. Основними джерелами фінансування є влас-ні кошти. Наведемо коротку характеристику цих джерел. Статутний капітал являє собою суму коштів, наданих тавленная власниками для забезпечення статутної діяльності підприємства. Зміст категорії «статутний капітал» залежить від організаційно-правової форми підприємства: V для державного підприємства - вартісна оцінка майна, закріпленого державою за підприємством на праві повного господарського відання; для товариства з обмеженою відповідальністю - сума часток власників; для акціонерного товариства - сукупна номінальна вартість акцій усіх типів; для виробничого кооперативу - вартісна оцінка майна, наданого учасниками для ведення діяльності;> для орендного підприємства - сума вкладів його працівників;> для підприємства іншої форми, виділеного на самостоя вальний баланс, - вартісна оцінка майна, закреп ленного його власником за підприємством на праві повно го господарського відання. При створенні підприємства вкладами в його статутний капітал можуть бути кошти, матеріальні та нематеріальні ак тиви. У момент передачі активів у вигляді внеску в статутний капітал право власності на них переходить до господарюючого суб'єкта, т. е. інвестори втрачають речові права на ці об'єкти. Таким обра зом, у разі ліквідації підприємства або виходу учасника з зі става товариства або товариства він має право лише на компен сацію своєї частки в рамках залишкового майна, але не на повернення об'єктів, переданих їм у Свого часу у вигляді внеску в статутний ка годував. Статутний капітал, отже, відображає суму зобо нізацією підприємства перед інвесторами. Статутний капітал формується при первісному інвести-ровании засобів. Його величина оголошується при реєстрації під-приємства, а будь-які коригування розміру статутного капіталу (до -додаткова емісія акцій, зниження їх номінальної вартості сти, внесення додаткових вкладів, прийом нового учасника, приєднання частини прибутку та ін) допускаються лише у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством і уч-редітельнимі документами. Формування статутного капіталу може супроводжуватися утворенням додаткового джерела коштів - премії на акції. Це джерело виникає у разі, коли в ході первинної емісії акції продаються за ціною вище номіналу.
При отриманні цих сум вони зараховуються в додатковий капітал. Прибуток є основним джерелом коштів динамічно розвивається підприємства. У балансі вона присутня в явному вигляді як «прибуток звітного року» і «невикористана прибуток минулих років», а також у завуальованому вигляді як створені за рахунок прибутку фонди і резерви. В умовах ринкової економіки величина прибутку залежить від багатьох факторів, основним з кото-яких є співвідношення доходів і витрат. Разом з тим в дей-ціалу нормативних документах закладена можливість певного регулювання прибутку керівництвом підприємства. До чис-лу таких регулюючих процедур відносяться:> варіювання кордону віднесення активів до основних середовищ ствам;> прискорена амортизація основних засобів;> застосовувана методика амортизації малоцінних і швидко зношуються предметів;> порядок оцінки та амортизації нематеріальних активів;> порядок оцінки вкладів учасників до статутного капіталу;> вибір методу оцінки виробничих запасів;> порядок обліку відсотків за кредитами банків, що використовуються на фінансування капітальних вкладень;> порядок створення резерву по сумнівних боргах;> порядок віднесення на собівартість реалізованої продук ції окремих видів витрат;> складу накладних витрат і спосіб їхнього розподілу. Прибуток відіграє подвійну роль в інвестиційній діяч ності: з одного боку, вона може розглядатися як джерело фінансування інвестицій, а з іншого боку - як мета інве стірованія. Дослідження, пов'язані з вирішенням складних завдань математичної формалізації рівня і динаміки инвестицион ного попиту та виявленням основних параметрів, що визначають інвестиційний попит, свідчать про існування визна ленній залежності між прибутком і інвестиціями. Залежно від завдань аналізу зарубіжними дослідниками отримані різні інвестиційні функції, де одними з ключових параметрів зміни інвестиційного попиту являють ся чистий прибуток, динаміка норми прибутку або величина очікуваних прибутку. У найбільш загальному вигляді інвестиційні функції можуть бути представлені таким чином: /, = / ( / '-', / г1 /, = fw1 - К '"1) + / /]; де It - чисті інвестиції; 1 - обсяг чистого прибутку з вре-менним лагом t - 1; Р * - обсяг валового прибутку; До * ~ 1 - накопи-ленний основний капітал на кінець періоду t - 1; № - податки та трансферти державі в поточних цінах; Dt - обсяг амортизаци-онних відрахувань; / '- індекс цін на інвестиційні товари; Vх - показник біржового котирування курсу акцій ; I / - інвести ції на відшкодування вибуття основного капіталу; Л - 1 - чисті інвестиції в періоді t - 1; 1 - показник біржової котирув ки в періоді t - 1. Дві перші інвестиційні функції характеризують залежність чистих інвестицій від обсягу інвестицій попереднього періоду, величини накопиченого основного капіталу та чистого прибутку. Залежно від цілей дослідження вони можуть бути до-полнени включенням до складу параметрів такого показника, як ставка відсотка по довгострокових позиках банків. Особливе місце в цих інвестиційних функціях займає пара-метр накопиченого в економіці основного капіталу, що включається в інвестиційні рівняння з негативним зворотним зв'язком. Він відображає процеси накопичення капіталу в ході економічного циклу та їх зв'язок з динамікою норми прибутку. В наближеному вигляді цей механізм виявляється у наступному. Зростання норми прибутку обумовлює активізацію інвестиційного попиту і зростання чистих інвестицій, що веде до прискорення зростання основного капіталу. Зростання основного капіталу через визна-ленний часовий лаг починає чинити вплив на норму прибутку в бік її зниження, що, в свою чергу, викликає стиснення інвестицій і тим самим уповільнення темпів зростання основно го капіталу.
Скорочення основного капіталу визначає створення припускає-силок для подальшого циклічного збільшення норми прибутку в економіці, що веде до розвитку наступного циклу. Таким обра-зом, механізм інвестування в основний капітал генерує цикл ділової кон'юнктури і є одним з механізмів поклади- тільних зворотних зв'язків у ринковій економіці. Третя інвестиційна функція відображає модель інвестірова-ня, засновану на величині очікуваного прибутку. В якості ме ри очікуваної в майбутньому прибутку використовується показник біржі вої котирування курсу акцій компаній, що представляє собою теку щую оцінку майбутнього потоку доходів відповідної компанії на основі біржових показників цінних паперів. Складність по будови агрегованого показника біржового котирування акцій всіх приватних компаній визначає досить вузьку область при менения даної інвестиційної функції - на рівні окремих фірм. Норма очікуваного прибутку відноситься до факторів, воздейст-вующим на інвестиційний попит на мікроекономічному му рівні. До них також слід віднести витрати на здійснення інве-стіцій, очікування, зміни в технології та ін Норма очікуваного чистого прибутку має особливе значення в системі мікроекономічних чинників. Це обумовлено тим, що саме прибуток є спонукальним мотивом здійснення інвестицій. Інвестори виробляють вкладення лише тоді , коли очікують, що дохід, отриманий від інвестування, буде превос-ходити витрати. Тому чим вище норма очікуваного чистого при-були, тим більше інвестиційний попит. При цьому ефективне інвестування буде мати місце лише в тому випадку *, якщо норма очікуваного чистого прибутку перевищує ре альную ставку відсотка, інакше залучення позикових коштів втрачає економічний сенс. Зіставлення норми очікуваного чистого прибутку зі ставкою позичкового відсотка здійснюється підпри ємствами навіть при використанні власних коштів. Прибуток буде інвестована у власне підприємство (фір-му), якщо рівень віддачі від інвестицій виявиться вище ставки позик-ного відсотка, в іншому випадку вона буде розміщена на ринку капіталів. Таким чином, процентна ставка є критерієм ефек-тивності інвестування. Ефективність інвестиційного про екту не може опуститися нижче ставки позичкового відсотка. Будучи основою оцінки інвестиційних активів як об'єктів вкладення капіталу , процентна ставка виконує ще одну важливу функ цію: є засобом «актуалізації» всіх інших доходів, виступаючи як метод оцінки кожного доходу в часі. Прибуток - основне джерело формування резервного капі-тала (фонду). Цей капітал призначений для відшкодування непред-бачених втрат і можливих збитків від господарської діяльності, тобто є страховим за своєю природою. Порядок фор-мування резервного капіталу визначається нормативними доку-ментами, що регулюють діяльність підприємства даного типу, а також його статутними документами. Додатковий капітал як джерело коштів підприємства образу -ється, як правило, в результаті переоцінки основних засобів та ін-ших матеріальних цінностей. Нормативними документами забороняє-щается використання його на цілі споживання. Специфічним джерелом коштів є фонди спеціаль-ного призначення та цільового фінансування: безоплатно отримані цінності, а також безповоротні і поворотні державні асигнування на фінансування невиробничої діяч ності, пов'язаної з утриманням об'єктів соціально-культурного та комунально-побутового призначення, на фінансування іздер жек з відновлення платоспроможності підприємств, знаходячи щихся на повному бюджетному фінансуванні, та ін
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "12.1. Власні фінансові ресурси підприємства"
  1. 6.1. Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), її склад, структура і фактори росту
    Процес матеріального виробництва завершується доведення го тового продукту до споживача, тобто актом реалізації і являє собою завершення останньої стадії кругообігу засобів виробництва, в якій товарна вартість знову перетворюється на грошову. Виручка являє собою суму грошових коштів, посту пили на рахунок підприємства за реалізовану продукцію. Вона являє ся економічної
  2. 12.5 Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), її склад, структура і фактори росту. Економічна природа і види прибутку. Собівартість продукції, її елементи.
    Процес матеріального виробництва завершується доведення готового продукту до споживача, тобто актом реалізації і являє собою завершення останньої стадії кругообігу засобів виробництва, в якій товарна вартість знову перетворюється на грошову. Виручка являє собою суму грошових коштів, що надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію. Вона є економічною
  3. 3. Державні витрати
    Державні витрати - частина фінансових відносин, обумовлена ??використанням централізованих і децентралізованих доходів держави. Вони пов'язані з виконанням зовнішніх і внутрішніх функцій держави, тобто це соціальні, економічні, управлінські , оборонні, міжнародні функції. Державні функції виконуються як органами управління, так і через підприємства, організації та
  4. 8.1.3. Капітальні вкладення. Джерела фінансування капітальних вкладень
    Капітальні вкладення - це процес відтворення матеріальних цінностей, що становлять основні фонди підприємства. За допомогою капітальних вкладень виробничого призначення може здійснюватися як просте, так розширене відтворення ос-новних засобів. Просте відтворення - будівництво та придбання основних засобів у розмірах, що відповідають сумі нарахованого зносу по
  5. Розділ 1. СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ
    Під фінансами слід розуміти: а) грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні держави, компаній, установ, організацій та населення; б) грошові відносини , пов'язані з формуванням, розподілом і використанням грошових фондів; в) фонди грошових коштів. Сфера грошових відносин в порівнянні з категорією фінанси: а) ширше; б) вже, в) тотожна. Основоположна ланка
  6.  Девелопер
      - Організатор, діяльність якого можна розбити на три етапи: аналіз можливості реалізації проекту: враховуються стан і тенденції зміни законодавства, споживчих переваг, фінансово-економічних умов, перспективи розвитку регіону; розробка плану реалізації проекту: визначається площа необхідного для реалізації проекту земельної ділянки, вибирається місце розташування
  7.  4.2. ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВ
      Під фінансовими ресурсами підприємств слід розуміти сукупність власних грошових доходів, накопичень і капіталу, а також зовнішніх надходжень грошових коштів, акумульованих підприємствами для формування необхідних їм активів з метою здійснення всіх видів діяльності. У ході утворення і використання фінансових ресурсів підприємства виникають фінансові відносини. Вони супроводжують
  8.  8.7. Аналіз і оцінка проектного ризику
      Інвестиційна діяльність завжди пов'язана з ризиком, характерним для ринкової економіки. Підвищення рівня ризику в сучасних умовах пов'язано: з швидкою зміною економічної ситуації на ринку інвестиційних товарів; з широкою пропозицією приватизованих об'єктів для інвестування та з переділом власності; з появою нових емітентів і фінансових інструментів та ін Інвестиційний
  9.  1.1. СУТНІСТЬ, РОЛЬ І ОСОБЛИВОСТІ УМОВ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВ ДО І ПІСЛЯ ПЕРЕХОДУ НА РИНКОВІ ВІДНОСИНИ З МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОЗИЦІЙ
      Серцевину будь-якої економіки складає виробництво, створення економічного продукту. Без виробництва не може бути споживання, можна тільки проїдати вироблене. Саме підприємства випускають продукцію, виконують роботи і послуги, тобто створюють основу для споживання і примноження національного багатства. Економіку держави спрощено можна розглядати як сукупність всіляких
  10.  1.2. ОСНОВНІ ЦІЛІ І ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКУ
      У багатьох підручниках і навчальних посібниках вказується, що основною метою підприємства в умовах ринку є отримання прибутку. На наш погляд, це твердження вірне, але навряд чи достатньо повно. Не менш важливою метою будь-якого підприємства в умовах ринку є забезпечення стабільної фінансової стійкості в його роботі. Це більш складна для досягнення мета, яка включає в себе не тільки