Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Банківська справа / Доходи та витрати / Лізинг / Фінансова статистика / Фінансовий аналіз / Фінансовий менеджмент / Фінанси / Фінанси та кредит / Фінанси підприємств / Шпаргалки
ГоловнаФінансиБанківська справа → 
« Попередня Наступна »
Під ред. Г.Н. Бєлоглазова, Л. П. Кроливецкой. Банківська справа: Підручник За ред. Г.Н. Бєлоглазова, Л. П. Кроливецкой. - 5-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 592 е., 2003 - перейти до змісту підручника

Аналіз балансового звіту кредитної організації

Пропонована методика узагальнення даних публикуемого балансу кредитних організацій враховує сформовану практику фінансового аналізу власних коштів, зобов'язань і активних операцій комерційних банків.
Кількісна оцінка власних коштів (капіталу) банку здійснюється з позицій виконуваних ним функцій (захисна функція; оперативна функція; регулююча функція). Якість пасивів характеризується стабільністю ресурсної бази банків, вартістю залучених ресурсів, чутливістю до змін процентних ставок і залежністю від зовнішніх джерел фінансування, і нарешті, структура активів оцінюється з точки зору ліквідності, ризикованості та прибутковості.
Початковим етапом аналізу є оцінка обсягу, структури та дина-міки основних статей активу і пасиву балансу.
Стосовно до кожного розділу публикуемого балансового звіту можуть бути розраховані наступні показники:
відносні величини, що характеризують питому вагу окремих статей у загальному обсязі аналізованої групи статей;
показники динаміки (абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту);
показники, що характеризують вплив зміни суми коштів по кожній статті на загальну зміну обсягу аналізованої групи статей.
Згідно структурі публикуемого балансового звіту, встановленої Центральним банком Російської Федерації, аналіз складу власних коштів банку може бути представлений з використанням табл. 12.1.
Таблиця 12.1 Статті балансового звіту Питома вага в громадському обсязі власних коштів,% станом на дату звіту 01.01 ... 01.01 ... 01.01 ... 01.01 ... Всього У тому числі: статутний капітал емісійний дохід фонди і прибуток, залишені у розпорядженні кредитної організації переоцінка основних засобів нерозподілений прибуток
Дані табл. 12.1 дозволяють оцінити основні джерела формування власних коштів (капіталу) банку; зміна частки найбільш устої-чівой його частини - статутного фонду.
Одним з найважливіших компонентів системи оцінки фінансового стану банку є аналіз достатності його капіталу. Згідно з положеннями Базельської угоди 1998 р., достатність капіталу має статичний і динамічний аспекти. Статичний аспект полягає в необхідності дотримання мінімальних стандартів абсолютного розміру капіталу, тобто передбачає, що жоден банк, що приймає депозити і видає кредити, не повинен мати статутний капітал менше 5 млн євро.
Динамічний аспект пов'язаний з дотриманням банком так званих Ба-Зельський нормативів і стандартів. Основними показниками надійності банків служить коефіцієнт Кука, що виражає відношення капіталу банку до активів, зважених за ступенем ризику. Дана методика послужила осно-вої розрахунку відповідних економічних нормативів, затверджених Банком Росії. Розвиток рекомендацій Базельської угоди 1988
в основному торкався питання розподілу активів за ступенем ризику. Порядок визначення сумарного капіталу залишився практично без вимірюв-вати.
З метою управління банківськими ризиками в складі факторів, які визначають розміри власних коштів банку, називають не тільки масштаби активних операцій в цілому, а й обсяг окремих видів операцій, насамперед операцій за вкладами та кредитами.
В Інструкції № 1 ЦБ РФ поряд з нормативами достатності капіталу банку представлені інші нормативи, які також пов'язані з розміром капіталу банку (максимальний розмір ризику на одного позичальника або групу пов'язаних позичальників; максимальний розмір ризику на одного кредитора (вкладника); максимальний розмір залучених грошових вкладів (депозитів) населення та ін.)
У складі публікується звітності відбивається фактичне значення показника достатності власних коштів (Н1). Крім того, безпосередньо за даними балансового звіту можуть бьггь розраховані і інші, що застосовувалися раніше в міжнародній практиці як економічних нормативів, варіанти розрахунку коефіцієнта достатності капіталу банку:
_ Власні кошти (капітал)
достаточюсті капіталу-»
Загальна сума вкладів _ Власні кошти (капітал)
достаточюсті капіталу - г \ сг -
Загальна сума активів
При проведенні міжбанківських порівнянь рівень кожного коефіцієнта у конкретного банку доцільно зіставити з середніми, модальними та медіа його значеннями за сукупністю, аналогічних за характером здійснюваних операцій банків.
З метою аналізу факторів, що визначають зміну рівня цих коефіцієнтів, рекомендується використовувати наступну таблицю (табл. 12.2).
Таблиця 12.2 Показники Дати 01.01 ... Фактичне значення показника достатності капіталу:
К, К2
Фактори, що визначають рівень показника, тис. руб.: Власні кошти загальна сума вкладів загальна сума активів
За матеріалами публікується звітності банків можна розрахувати фактичне значення співвідношення величини залучених грошових вкладів (депозитів) населення до власних коштів (капіталу) банку, тобто норматив Н11, (у%). Порівняння цього значення з максимально допустимим рівнем дозволяє виробити рекомендації про розвиток клієнтської бази банків, рівня її диверсифікації. Коефіцієнт диверсифікації клієнтської бази визначається як співвідношення суми вкладів фізичних і юридичних осіб. Рівень клієнтської бази банку оцінюється також на основі аналізу структури зобов'язань банку.
Найважливішим показником, що відображає фінансовий стан банку, є також коефіцієнт важеля, що характеризує співвідношення зобов'язань і власних коштів у пасиві балансу. Високий рівень цього коефіцієнта свідчить про можливість банку отримувати більший прибуток і одночасно про значний фінансовий ризик, який бере на себе банк, оскільки на кожну одиницю капіталу припадає значна сума фінансових зобов'язань.
Подальший аналіз пасиву балансу доцільно оформити таблицею, виділивши основні статті зобов'язань банку (табл. 12.3).
Таблиця 12.3 Пасиви Сума станом на дату звіту Зміна за період базисний період поточний період темп
зростання,
% абсолют-ний приріст, тис. руб. вплив на зміну загального обсягу зобов'язань за все,
тис.
руб. питомої ний вага,% всього, тис. руб. питомої ний вага,% К К V-IV
] - 1 V | V
'1 | го V - V
1 0 Кредити, отримані банком від ЦБ РФ Кошти інших кредитних організацій Кошти клієнтів
в тому числі внески фізичних осіб
Випущені банком боргові зобов'язання Інші зобов'язання Усього орга-ЕН0 нізацією 100,0 2Г, 100,0 щ | * г "-100%
Оцінка показників, наведених у цій таблиці, дозволяє визначити структуру ресурсів банку, місце і роль у загальному обсязі ресурсів кожного виду зобов'язань . Динаміка цих показників дозволяє встановити джерела формування зобов'язань банку, що в свою чергу залежить від стану ринку фінансових ресурсів, рівня спеціалізації або, навпаки, універсалізації банку та особливостей його внутрішньої політики.
В якості зведеної характеристики інтенсивності змін можна використовувати інтегральні показники структурних зрушень, застосовувані в статистичних дослідженнях, зокрема квадратичний коефіцієнт абсолютних структурних зрушень:

5
де щ 2, о) про - частки окремих статей пасиву балансу, відповідно в поточному і ба-
базисному періодах; К - число порівнюваних груп статей.
За відсутності змін у складі статей балансу величина даного показника дорівнює нулю. Верхньої межі його зміни немає, тому для оцінки посилення або зниження інтенсивності структурних зрушень доцільно проводити розрахунок цього коефіцієнта за кількома періодами.
Досить поширеним зведеним показником структурних зрушень, які мають не тільки нижню, але і верхню межі свого зміни, є індекс відмінностей:

Він змінюється від 0 до 1. Чим ближче його величина до 1, тим значніше ступінь змін у складі аналізованої групи статей.
Як відомо, нормативними актами Банку Росії встановлюються коефіцієнти ліквідності балансу банку у вигляді співвідношень між активами і пасивами з урахуванням їх термінів, сум і типів. У складі загальної фінансової та статистичної звітності передбачено дані про активи й пасиви по строках зажадання й погашення (форма № 125). Однак ця інформація не надана в офіційно публікується звітності кредитних організацій.
Разом з тим розподіл пасивів за строками важливо для оцінки збалансованості ресурсів банку з точки зору їх вартості і стабільності. Вважається, що збільшення в загальному обсязі ресурсів банку частки строкових депозитів призводить до зростання процентних витрат. Одночасно строкові депозити виявляються найбільш стабільною частиною залучених ресурсів, що дозволяє здійснювати кредитування на більш тривалі терміни і, отже, під більш високий відсоток. Рекомендований їх рівень у ресурсній базі - не менше 50%.
Скороченню витрат банку сприяє збільшення частки коштів на поточних і розрахункових рахунках клієнтів (депозитів до запитання), але ці
кошти можуть бути вилучені за першою вимогою, і, отже , висока їх частка в ресурсах знижує ліквідність банку. Оптимальний рівень розрахункових рахунків у ресурсній базі - до 30%.
Найважливішими джерелами банківських ресурсів є заощадження населення. За матеріалами публікується звітності банків аналіз вкладів фізичних осіб може бути розширений і представлений у вигляді такої таблиці (табл. 12.4).
Дата
Таблиця 12.4
Показники
01.01 ...
Фактичне значення співвідношення величини залучених грошових вкладів (депозитів) населення до власних коштів (капіталу) (норматив Н11) Нормативне значення максимального розміру залучених грошових вкладів (депозитів) населення
Сума вкладів фізичних осіб Зобов'язання - всього Власні кошти (капітал)
Для оцінки потенційної можливості залучення банками коштів населення у вклади доцільно зіставити дані цієї таблиці з показниками, що характеризують схильність населення до заощаджень. Для аналізу схильності населення до заощаджень використовуються опубліковані статистичні дані, на основі яких розраховується частка (ощадна квота) залучених коштів громадян у внески і депозити в їх доходах або в сумі вільних грошей на руках у населення.
З метою диверсифікації клієнтської бази банків для відбору потенційних клієнтів, які можуть бути залучені на обслуговування до установ банку, рекомендується складати списки юридичних осіб регіону в розрізі секторів економіки і з урахуванням їх галузевої приналежності.
При оцінці ролі коштів інших кредитних організацій у складі ресурсів аналізованого банку слід враховувати, що відповідна стаття публікується балансу об'єднує дані про залишки коштів на кореспондентських рахунках кредитних організацій-кореспондентів, міжбанківські кредити та депозити (за винятком кредитів , отриманих кредитними організаціями від Банку Росії, які враховані в окремій статті балансу).
Розвиток кореспондентської мережі банку, як відомо, свідчить про рівень довіри, про роль банку на фінансовому ринку. Якісними показниками тут є швидкість операцій та їх надійність, що забезпечує банкам-клієнтам можливість не тільки оперативно проводити розрахунки, а й більш ефективно управляти своїми операціями. Щодо міжбанківських кредитів слід зазначити, що у зв'язку з їх дорожнечею і, як правило, короткостроковим характером рекомендується здобувати надмірне збільшення цих коштів у складі банківських ресурсів. Крім того, вважається, що міжбанківський кредит хоча і забезпе
печивает оперативність залучення додаткових коштів, але не сприяє диверсифікації банківських операцій, що негативно позначається на ліквідності банку. Рекомендований рівень у ресурсній базі - 20%.
У підсумку порівняльний аналіз статей пасиву опублікованого балансу банку дозволяє зробити попередні висновки про можливість банку сфор-рмувати оптимальну структуру активних операцій, забезпечити необхідний рівень прибутку і рентабельності.
Аналогічно оформляється аналіз складу і динаміки активів публикуемого балансу банку. На основі розподілу статей активів з використанням методів порівняння визначаються пропорції між статтями, виявляються тенденції у їх зміні. У підсумку простежується, якою мірою ці зміни і відхилення є результатом цілеспрямованого управління активами з точки зору вимог дотримання належного рівня ліквідності та забезпечення найбільшої прибутковості операцій банку. Така спрямованість аналізу передбачає характеристику розміщення коштів, насамперед між категоріями активів, які забезпечують банку прямий дохід, та активів, які представляють собою гарантію збереження коштів вкладників. Розрахунки оформляються у вигляді такої таблиці (табл. 12.5).
Таблиця 12.5 Статті активу Базисний Поточний Зміна Вплив балансу період період кожної всього, у% всього, у% до відноси абсолют статті тис. до загального тис. загальному тельное, ве, тис. на загальне руб. обсягом руб. обсягом% руб. зміна активів активів активів,% К V | IV * 0 - ** 0 у. V | IV
'1 - IV | V Г 1 "0 ЛУ = У1-У0 АУ: 1У0
Активи - всього
 У тому числі: Грошові кошти та рахунки в ЦБ РФ Державні боргові зобов'язання Кошти в кредитних організаціях Чисті вкладення в цінні папери для перепродажу Засоби, передані в лізинг
 Чистий позичкова забор-гованість
 Основні засоби та нематеріальні активи, господарські матеріали, МБП Чисті довгострокові вкладення в цінні папери та частки
 Показники табл. 12.5 відображають рівень ринкової спеціалізації банку, ступінь концентрації (диверсифікації) його операцій; дозволяють виділити домінуючі статті, аналіз яких повинен бути деталізований за матеріалами внутрішньої звітності банків.
 При виконанні конкретних досліджень доцільно використовувати зведені показники абсолютних і відносних структурних зрушень, пропоновані в статистико-економічній літературі. Крім того, слід проводити укрупнену угруповання активів за різними ознаками. Так, з метою аналізу доходної бази банків виділяють групу так званих працюючих активів, які приносять насамперед прямий дохід; і групу непрацюючих активів, які не приносять доходу або приносять його у вкрай обмеженому розмірі.
 До активів, що приносить прямий дохід, належать: кредити та інші розміщені кошти, включаючи враховані векселі; лізинг, цінні папери, участь у капіталі юридичних осіб. До недоходні активів належать готівкові кошти в касі, кошти на рахунках в ЦБ РФ, основні засоби, нематеріальні активи та кошти в розрахунках з іншими дебіторами. Співвідношення суми працюючих активів і загального обсягу активів отримало назву коефіцієнт ефективності використання активів.
 При аналізі зміни рівня цього коефіцієнта рекомендується порівнювати темпи зміни відповідних сум активів. У нормальних умовах низька питома вага працюючих активів свідчить про недоіс-користуванні банком можливостей фінансового посередництва для отримання доходів.
 З іншого боку, основні статті непрацюючих активів (насамперед грошові кошти та рахунки в ЦБ РФ) мають більшу ліквідністю і меншою ризикованістю, ніж працюючі активи, тому їх наявність в достатніх обсягах підвищує стійкість банку. Тому з позиції управління банківськими ризиками склад працюючих активів підлягає більш розгорнутому аналізу. Схема аналізу відповідає табл. 12.3.
 Предметом поглибленого аналізу є позичкові операції банку. Для характеристики кредитної політики банку рекомендують розраховувати, наприклад, такі коефіцієнти:
 До Позики 1 Зобов'язання '
 до Позики 2 Капітал
 Показник К, характеризує, яка частина зобов'язань банку направляється в кредити. Оцінка економічного значення коефіцієнта наступна: рівень коефіцієнта понад 0,75 свідчить про агресивну кредит-ної політики банку, нижче 0,65 - про зворотне. При агресивній політиці верхня межа дорівнює 0,78, далі - невиправдано небезпечна діяльність.
 Економічне значення коефіцієнта К, визначається з позиції оцінки ризикованості позичкової політики: значення вище 8,0 свідчить про недостатність капіталу або про агресивну кредитну політику банку. Для характеристики розвитку кредитних операцій банку також використовують розрахунок коефіцієнтів випередження, які являють собою співвідношення ня темпів зміни обсягу позичок і темпів зміни або загальної суми активів, або працюючих активів, або суми зобов'язань.
 Формування найбільш раціональної структури активів також здійснюється з позицій дотримання вимог ліквідності балансу банку. Вибір методики оцінки ліквідності визначається завданнями її аналізу на момент часу (тобто як запас - стаціонарна ліквідність) і завданнями аналізу за період часу і на перспективу (тобто як потік - поточна і перспективна ліквідність). Розрахунок на основі балансового звіту системи ко-коефіцієнтів відповідає оцінці ліквідності з точки зору запасу. Аналізу підлягають активи, які можна перетворити на готівку, і рівень достатності ліквідних активів шляхом порівняння наявних запасів з потребами в ліквідних коштах. У нормативних актах Банку Росії передбачено розмежування високоліквідних і ліквідних активів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Аналіз балансового звіту кредитної організації"
  1. 15.6. ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА
      Прибуток підприємства є найважливішою економічною категорією і традиційно вважається основною метою діяльності будь-якої комерційної організації. Разом з тим таке трактування ролі прибутку в даний час не є єдиною. З точки зору сучасної англо-американської фінансової школи, яка отримала визнання в багатьох країнах світу, в якості пріоритету в діяльності підприємства
  2. 6.2. Сутність, функції і види прибутку, її планування розбраті-поділ і використання. Рентабельність підприємства.
      Важливою умовою підприємницької діяльності є наявність доходу. Сумарний річний дохід підприємства, отриманий у результаті виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг) назива ється валовим доходом і визначається як різниця між виручкою і матеріальними витратами на виробництво і реалізацію продукції. Він характеризується новоствореної працею вартістю і включає середовищ ства на
  3. 3.2. КЛАСИФІКАТОРИ, КОДИ І ТЕХНОЛОГІЯ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
      Обробка економічних задач закінчується складанням на ЕОМ різних зведень, таблиць, відомостей, в яких інформація згрупована з яких-небудь реквізитами-ознаками. Угруповання інформації здійснюється на основі систем класифікації та кодування, що дозволяють представити техніко-економічну інформацію у формі, зручній для введення та обробки даних за допомогою обчислювальної техніки.
  4. 7.6. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАВДАННЯ І МОДУЛІ БАНКІВСЬКИХ СИСТЕМ
      Розширення споживчих (функціональних) властивостей АБС пов'язано з вітчизняними особливостями розвитку банківської справи. Якщо зростаючі запити банків на ті чи інші види послуг носять масовий характер, то на ринку АБС з'являються нові банківські програми, нові класи банківських технологій. Автоматизована банківська система (базовий комплекс) дозволяє організувати швидке та
  5. 14.4. Склад, зміст і значення звітності
      Бухгалтерська звітність Способи регулювання бухгалтерської звітності в різних країнах світу суттєво відрізняються. У деяких країнах (США, Великобританія) відповідні нормативні документи розроб-ться в основному професійними неурядова ми організаціями, в інших (Франція, Росія) - в основному державними органами. У дореволюційній Росії порядок складання
  6. Глава 15. Міжнародні валютно-фінансові організації та об'єднання
      У структуру міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин входять численні міжнародні організації. Одні з них, розташовуючи великими повноваженнями і ресурсами, здійснюють регулювання міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин. Інші забезпечують збір інформації, статистичні та науково-дослідні видання з актуальних валютно-кредитних і фінансових проблем
  7. Глава 5.3. Кредиторська заборгованість 5.3.1. Підходи до оцінки кредитоспроможності
      Фінансове забезпечення підприємницької діяльності супроводжується, як правило, залученням позикового капіталу (у різних формах). До вступу в кредитні відносини з позичальником слід проводити оцінку його кредитоспроможності і, як правило, проаналізувати такі позиції: рівень ризику кредитної операції; рентабельність, ліквідність підприємства. Ця робота виконується за допомогою аналізу
  8. Словник
      Загальна теорія статистики: статистична методологія у вивченні комерційної діяльності: Підручник / А.І. Харламов, О.Е. Башина, В.Т. Бабурін та ін; Під. ред. А.А. Спіріна, О.Е. Башиной. - М.: Фінанси і статистика, 1996. Погостінський М.М., Погостінський Ю.А. Системний аналіз фінансової звітності. -С.-П.: Изд. Михайлова В.А., 1999. Практикум з фінансового менеджменту: навчально-ділові ситуації,
  9. Економічний зміст, функції і види прибутку
      Економічна сутність прибутку - одна із складних і дискусійних проблем у сучасній економічній теорії. З економічної точки зору, прибуток - це різниця між грошовими надходженнями і грошовими виплатами. З точки зору господарської, прибуток - це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду. Категорія прибуток містить у собі безліч
  10. 8.1. ПОНЯТТЯ «ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ». ЗМІСТ І ЦІЛІ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ
      Глава «Фінансове планування» - ключова в курсі «Фінанси організацій». Фінансове планування займає важливе місце в системі управління підприємством. Тут втілюються в конкретні фінансові показники стратегічні цілі підприємства, відбувається забезпечення фінансовими ресурсами поточної діяльності. Без фінансового плану неможливе залучення сторонніх інвесторів, без нього позиції
  11. 7.1. Фінансові служби комерційної організації (підприємства)
      Сучасну економіку Росії відрізняє поява величезної кількості комерційних організацій різних форм власності та характеру діяльності, зростання і ускладнення господарських зв'язків, що в свою чергу призводить до значного збільшення обсягу фінансової роботи. Одночасно це тягне за собою істотну зміну ролі та змісту фінансової роботи конкретної комерційної організації.
  12. 7.2. Сутність фінансового планування
      Ефективне управління фінансами організації можливо лише при плануванні всіх фінансових ресурсів, їх джерел, відносин господарюючого суб'єкта. Планування - це процес розробки і прийняття цільових установок в кількісному і якісному вираженні, а також визначення шляхів їх найбільш ефективного досягнення. Анрі Файоль образно визначив план як належно оформлене
  13. 8.7. Аналіз фінансових результатів організації
      В умовах ринкових відносин мета підприємницької діяльності полягає в одержанні прибутку. Прибуток забезпечує підприємству можливості самофінансування, задоволення матеріальних і соціальних потреб власника капіталу і працівників підприємства, на основі податку на прибуток забезпечується формування бюджетних доходів. Тому прибуток є кінцевий результат діяльності
  14. Призначення і функції політичної культури
    Втілюючи ціннісно-смислову детермінацію політичної активності людини, політична культура характеризує його здатність розуміти специфіку своїх владно-значущих інтересів, діяти при досягненні цілей відповідно до правил політичної гри, а також творчо перебудовувати свою діяльність при зміні потреб
© 2014-2022  elbib.in.ua