Форми організації праці - це її різновиди, відрізняю щиеся один від одного особливостями вирішення питань за окремими вим елементам організації праці. Форми визначаються формооб разующімі ознаками. Таких ознак декілька. За способами встановлення планових завдань та обліку виконан-ненной роботи виділяють індивідуальну і колективні (сумісного стние) форми організації праці. Індивідуальної називають таку форму організації праці, коли виробниче завдання, облік виконаної роботи та на-хування заробітної плати на підприємстві здійснюються для кожного працівника персонально. Колективної (спільної) є форма організації праці, при якій виробниче завдання встановлюється в цілому якомусь підрозділу підприємства, облік виконаної робо ти ведеться за кінцевими результатами праці працівників цього під-поділу, заробітна плата також спочатку нараховується всьому підрозділу, і лише тільки потім вона ділиться між працівниками. Колективні форми організації праці в свою чергу так само мають різновиди. Залежно від місця підрозділу в ієрархії управління на підприємстві колективні форми організації праці можуть бути ланковими, бригадними, дільничними та ін (за видами підрозділі-ний). За рівнем спеціалізації розрізняють спеціалізовані і комплексні підрозділи. Перші об'єднують працівників од ної професії, другі - работнков різних професій. Залежно від способу розподілу і кооперації праці в ком-плексних підрозділах виділяють підрозділи: з повним поділом праці, коли кожен працівник зайнятий тільки виконанням роботи строго за своєю спеціальністю і на одному робочому місці; часткової взаємозамінністю, коли працівники володіють двома або більшою кількістю професій (спеціальностей) і можуть виконувати роботи не тільки за своєю основною професією (фахом), а й за сумісництвом або суміщаються; повної взаємозамінністю, коли кожен працівник під-поділу (ланки, групи, бригади і т.д.) може працювати на будь-якому робочому місці в цьому підрозділі, а також мінятися робочими місцями за заздалегідь продуманою схемою з іншими працівниками підрозділу. За способами планування та обліку витрат на виконання ра-боти підрозділи можуть бути госпрозрахунковими, з елементами госп-розрахунку і без госпрозрахунку. Госпрозрахунковими називають такі підрозділи, які ве дуть облік витрат сировини, матеріалів, напівфабрикатів, енергії, праці при виконанні планових завдань. Для встановлення госпрозрахункових відносин в підрозділі необхідно вирішити принаймні три завдання: 1) визначити норми витрат сировини, матеріалів, енергії, інструментів, купа й інших елементів виробництва на одиницю випущеної продукції (робіт), 2) налагодити облік фактичних витрат але всім зазначеним елементам виробництва; 3) організувати стимулювання працівників за дотримання норм витрат сировини, матеріалів і т.
д., особливо стимулювання за їх економію. Залежно від способу управління розрізняють підрозділі ня: з повним самоврядуванням, коли підрозділу установлюється виробниче завдання, а всі інші питання орга-нізації виробництва, праці та управління вирішуються самим первинним колективом, наприклад бригадиром і радою бригади; частковим самоврядуванням, коли частину функцій управ-ління централізована, а інша частина - делегована підрозділі нию; без самоврядування, коли всі функції управління під-поділом централізовані. За способом формування коштів для здійснення діяль-ності розрізняються форми організації праці, характерні для індивідуальної трудової діяльності, підрядних і орендних колективів, кооперативів і малих підприємств. У відповідності зі способами оплати і матеріального стиму лювання розрізняють організацію праці: з індивідуальною оплатою праці; колективної оплатою на основі тарифної системи; колективної оплатою праці на основі тарифної системи з застосуванням різних коефіцієнтів для розподілу заробітку; бестарифной системою оплати праці. Всі зазначені (а можуть бути ще й інші) форми організує ції праці та їх різновиди з'єднуються між собою в различ них комбінаціях, наприклад бригадна форма організації праці з повною взаємозамінністю працівників і з розподілом кол колективного заробітку за допомогою коефіцієнта трудової учас тия (КТУ) і т.д. Однією з найпоширеніших форм організації праці є бригадна з її різновидами. Найбільшими можливостями для вирішення економічних і соціальних проблем володіють комплексні підрозділи (бри гади) з повною взаємозамінністю. У таких підрозділах можна організувати роботу з зміною праці, тобто з чергуванням робіт з різних професій, або з виконанням робіт послідовно на різних робочих місцях, кожне з яких відрізняється своїм набо ром виробничих операцій. Цей захід особливо ефективна на роботах з великою монотонністю праці. Колективні форми організації праці мають потен-альної ефективністю, але це не означає, що будь-який перехід від індивідуальної організації праці до колективної неодмінно гарантує ефект. Нерозуміння цього призвело до того, що у вре-мена загальної брігадізаціі в 11-й і 12-й п'ятирічки (1980-1990 рр..) При виконанні централізованих завдань з розвитку на підприємствах колективних форм організації праці економічна ефективність виробництва не досягла планованих величин .
В даний час цілком очевидно, що як немає універ-сального ліки для лікування всіх хвороб, так і не може бути універсального способу забезпечення ефективності виробництва. Існують хороші, сильні прийоми для досягнення цього, але формальне їх використання навряд чи приведе до успіху. Виникає питання, які ж умови ефективності колективних форм організації і стимулювання праці. По-перше, введенню всякого організаційного нововведення на підприємстві має передувати економічне та соціальне обгрунтування його необхідності. Слід добре розібратися в осо-сті тих чи інших форм організації праці, прорахувати вари-анти можливих рішень, очікуваних витрат і ефекту від вико-тання нововведення. Якщо справа абсолютно нове і відсутній досвід його вико-вання, слід попередньо провести експериментальну про перевірку нової ідеї в одному з підрозділів, проаналізувати ре зультати і лише тільки потім, якщо підтвердиться економічна і соціальна доцільність використання цієї ідеї, приймати ся за її широку реалізацію. По-друге, після обгрунтування доцільності та ефектив-ності введення організаційного нововведення необхідно його про-ектировании - розробка організаційного проекту, в якому мають бути опрацьовані всі питання, пов'язані з використанням ем нових форм організації праці. Проектування організації праці здійснюється спеціалізованого проектними організаціями. На великих підприємствах ях можуть бути спеціалізовані оргпроектние підрозділи. При проектуванні доцільно широко використовувати типові проек-ти організації праці для масових професій службовців і робітників, типових виробничих ділянок, цехів і підприємств. По-третє, в роботі з удосконалення організації праці слід широко спиратися на участь персоналу, проводячи серед нього конкурси за рішенням різних організаційних питань, мораль а й матеріально заохочуючи творчу ініцітатіву працівників.
|
- 3.5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, І
Наявність різних організаційно-правових форм господарювання, як показала світова практика, є найважливішою передумовою для ефективного функціонування ринкової економіки в будь-якій державі, в тому числі і в Росії. У ДК РФ зафіксовані різні форми господарювання, кожна з яких має свої особливості, переваги, недоліки і право на життя. Розглянемо сутність кожної з них
- 5.1. СУТНІСТЬ, ФОРМИ І ПОКАЗНИКИ РІВНЯ спеціалізації та кооперування виробництва
Спеціалізація - це процес зосередження випуску певних видів продукції в окремих галузях промисловості, на окремих підприємствах та їх підрозділах, тобто це процес виробництва однорідної продукції або виконання окремих технологічних операцій. Спеціалізація виробництва являє собою одну з форм поділу суспільної праці та організації виробництва. В
- 6.1. СУТНІСТЬ, РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ
З переходом економіки РФ на ринкові відносини, а в зв'язку з цим і початком розвитку малого бізнесу в нашій країні в наукову літературу та офіційні документи міцно стали входити такі поняття, як «малий бізнес», «малі підприємства», «підприємці малого бізнесу», «підприємництво і малий бізнес» та ін На жаль, багато ці поняття не уніфіковані, і тому в науковій літературі вони
- 7.3 . НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА НА МАКРО-і мікрорівнях, ЇЇ ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ І ЗНАЧЕННЯ
Знання факторів та механізму їх впливу на прискорення НТП є основою для його управління. Але цього недостатньо. Для управління НТП необхідний комплексний підхід, тобто облік впливу всіх факторів. При цьому всі фактори необхідно ранжувати за силою впливу на НТП і враховувати в першу чергу ті з них, які чинять найбільш істотний вплив. Перш за все держава на основі
- 8.4. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ
На кожному підприємстві на якість продукції впливають найрізноманітніші чинники, як внутрішні, так і зовнішні. До внутрішніх факторів належать такі, що пов'язані зі здатністю підприємства випускати продукцію належної якості, тобто залежать від діяльності самого підприємства. Вони численні, і їх доцільно класифікувати в наступні групи: технічні, організаційні,
- 10.1. КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА
Капітальні вкладення є основою для здійснення капітального будівництва. Вони можуть бути спрямовані на: нове будівництво, реконструкцію діючого підприємства; технічне переозброєння виробництва; розширення діючого підприємства чи якогось іншого об'єкта; інші цілі. До нового будівництва належить будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та
- Організаційні форми капітального будівництва
У капітальному будівництві набули поширення в основному наступні два способи будівництва: господарський і підрядний, в тому числі будівництво об'єктів «під ключ». При господарському способі будівництво об'єктів здійснюється власними силами замовника або інвестора. Даний спосіб звичайно застосовують при реконструкції або розширенні діючих підприємств, при будівництві
- 10.4. ОСНОВИ ЦІНОУТВОРЕННЯ В БУДІВНИЦТВІ
Перехід Росії на ринкові відносини істотно вплинув на всі складові частини економічної політики, в тому числі і на політику в області ціноутворення. Політика ціноутворення в будівництві є складовою частиною загальної цінової політики РФ і виходить із загальних для всіх галузей принципів ціноутворення. Водночас механізм ціноутворення в будівництві має наступні специфічні
- 14.4.2. Форми тарифної системи оплати праці
Основними формами тарифної системи оплати праці є погодинна і відрядна (рис. 14.1). Основною відмінністю між погодинної і відрядною формами оплати праці є лежить у їхній основі спосіб обліку витрат праці: при погодинній - - облік відпрацьованого часу; при відрядній - - облік кількості виробленої працівником продукції належної якості, або облік кількості виконаних
- 19.3. П РО цедурой БАН крутство НА ОСНОВІ антикризового законодавства
Якщо арбітражним судом визнано, що підприємство є банкрутом, то згідно з Федеральним законом «Про неспроможність (банкрутство)» застосовуються такі процедури банкрутства: спостереження, фінансове оздоровлення; зовнішнє управління; конкурсне виробництво; мирову угоду. Розглянемо сутність цих процедур більш докладно. Спостереження - процедура банкрутства, застосовуваний до боржника з
- Загальна теорія дії: «Єдиний акт» і системи дії
Книга «Структура соціальної дії» являє собою приклад теоретичного пошуку, напрямок якого має бути зрозуміло як пз можна ясніше. Аналізуючи концепції А. Маршалла, В. Парето, Е. Дюрк- гейми і М. Вебера, Т. Парсонс намагається знайти підстави для побудови теорії, яка поєднувала б у собі кращі
|