Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Аудит / Інституційна економіка / Інформаційні технології в економіці / Історія економіки / Логістика / Макроекономіка / Міжнародна економіка / Мікроекономіка / Світова економіка / Операційний аналіз / Оптимізація / Страхування / Управлінський облік / Економіка / Економіка та управління народним господарством (по галузях) / Економічна теорія / Економічний аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка → 
« Попередня Наступна »
Рофе А. І.. Економіка праці, 2010 - перейти до змісту підручника

12.5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ

Форми організації праці - це її різновиди, відрізняю щиеся один від одного особливостями вирішення питань за окремими вим елементам організації праці. Форми визначаються формооб разующімі ознаками. Таких ознак декілька. За способами встановлення планових завдань та обліку виконан-ненной роботи виділяють індивідуальну і колективні (сумісного стние) форми організації праці. Індивідуальної називають таку форму організації праці, коли виробниче завдання, облік виконаної роботи та на-хування заробітної плати на підприємстві здійснюються для кожного працівника персонально. Колективної (спільної) є форма організації праці, при якій виробниче завдання встановлюється в цілому якомусь підрозділу підприємства, облік виконаної робо ти ведеться за кінцевими результатами праці працівників цього під-поділу, заробітна плата також спочатку нараховується всьому підрозділу, і лише тільки потім вона ділиться між працівниками. Колективні форми організації праці в свою чергу так само мають різновиди. Залежно від місця підрозділу в ієрархії управління на підприємстві колективні форми організації праці можуть бути ланковими, бригадними, дільничними та ін (за видами підрозділі-ний). За рівнем спеціалізації розрізняють спеціалізовані і комплексні підрозділи. Перші об'єднують працівників од ної професії, другі - работнков різних професій. Залежно від способу розподілу і кооперації праці в ком-плексних підрозділах виділяють підрозділи: з повним поділом праці, коли кожен працівник зайнятий тільки виконанням роботи строго за своєю спеціальністю і на одному робочому місці; часткової взаємозамінністю, коли працівники володіють двома або більшою кількістю професій (спеціальностей) і можуть виконувати роботи не тільки за своєю основною професією (фахом), а й за сумісництвом або суміщаються; повної взаємозамінністю, коли кожен працівник під-поділу (ланки, групи, бригади і т.д.) може працювати на будь-якому робочому місці в цьому підрозділі, а також мінятися робочими місцями за заздалегідь продуманою схемою з іншими працівниками підрозділу. За способами планування та обліку витрат на виконання ра-боти підрозділи можуть бути госпрозрахунковими, з елементами госп-розрахунку і без госпрозрахунку. Госпрозрахунковими називають такі підрозділи, які ве дуть облік витрат сировини, матеріалів, напівфабрикатів, енергії, праці при виконанні планових завдань. Для встановлення госпрозрахункових відносин в підрозділі необхідно вирішити принаймні три завдання: 1) визначити норми витрат сировини, матеріалів, енергії, інструментів, купа й інших елементів виробництва на одиницю випущеної продукції (робіт), 2) налагодити облік фактичних витрат але всім зазначеним елементам виробництва; 3) організувати стимулювання працівників за дотримання норм витрат сировини, матеріалів і т.
д., особливо стимулювання за їх економію. Залежно від способу управління розрізняють підрозділі ня: з повним самоврядуванням, коли підрозділу установлюється виробниче завдання, а всі інші питання орга-нізації виробництва, праці та управління вирішуються самим первинним колективом, наприклад бригадиром і радою бригади; частковим самоврядуванням, коли частину функцій управ-ління централізована, а інша частина - делегована підрозділі нию; без самоврядування, коли всі функції управління під-поділом централізовані. За способом формування коштів для здійснення діяль-ності розрізняються форми організації праці, характерні для індивідуальної трудової діяльності, підрядних і орендних колективів, кооперативів і малих підприємств. У відповідності зі способами оплати і матеріального стиму лювання розрізняють організацію праці: з індивідуальною оплатою праці; колективної оплатою на основі тарифної системи; колективної оплатою праці на основі тарифної системи з застосуванням різних коефіцієнтів для розподілу заробітку; бестарифной системою оплати праці. Всі зазначені (а можуть бути ще й інші) форми організує ції праці та їх різновиди з'єднуються між собою в различ них комбінаціях, наприклад бригадна форма організації праці з повною взаємозамінністю працівників і з розподілом кол колективного заробітку за допомогою коефіцієнта трудової учас тия (КТУ) і т.д. Однією з найпоширеніших форм організації праці є бригадна з її різновидами. Найбільшими можливостями для вирішення економічних і соціальних проблем володіють комплексні підрозділи (бри гади) з повною взаємозамінністю. У таких підрозділах можна організувати роботу з зміною праці, тобто з чергуванням робіт з різних професій, або з виконанням робіт послідовно на різних робочих місцях, кожне з яких відрізняється своїм набо ром виробничих операцій. Цей захід особливо ефективна на роботах з великою монотонністю праці. Колективні форми організації праці мають потен-альної ефективністю, але це не означає, що будь-який перехід від індивідуальної організації праці до колективної неодмінно гарантує ефект. Нерозуміння цього призвело до того, що у вре-мена загальної брігадізаціі в 11-й і 12-й п'ятирічки (1980-1990 рр..) При виконанні централізованих завдань з розвитку на підприємствах колективних форм організації праці економічна ефективність виробництва не досягла планованих величин .
В даний час цілком очевидно, що як немає універ-сального ліки для лікування всіх хвороб, так і не може бути універсального способу забезпечення ефективності виробництва. Існують хороші, сильні прийоми для досягнення цього, але формальне їх використання навряд чи приведе до успіху. Виникає питання, які ж умови ефективності колективних форм організації і стимулювання праці. По-перше, введенню всякого організаційного нововведення на підприємстві має передувати економічне та соціальне обгрунтування його необхідності. Слід добре розібратися в осо-сті тих чи інших форм організації праці, прорахувати вари-анти можливих рішень, очікуваних витрат і ефекту від вико-тання нововведення. Якщо справа абсолютно нове і відсутній досвід його вико-вання, слід попередньо провести експериментальну про перевірку нової ідеї в одному з підрозділів, проаналізувати ре зультати і лише тільки потім, якщо підтвердиться економічна і соціальна доцільність використання цієї ідеї, приймати ся за її широку реалізацію. По-друге, після обгрунтування доцільності та ефектив-ності введення організаційного нововведення необхідно його про-ектировании - розробка організаційного проекту, в якому мають бути опрацьовані всі питання, пов'язані з використанням ем нових форм організації праці. Проектування організації праці здійснюється спеціалізованого проектними організаціями. На великих підприємствах ях можуть бути спеціалізовані оргпроектние підрозділи. При проектуванні доцільно широко використовувати типові проек-ти організації праці для масових професій службовців і робітників, типових виробничих ділянок, цехів і підприємств. По-третє, в роботі з удосконалення організації праці слід широко спиратися на участь персоналу, проводячи серед нього конкурси за рішенням різних організаційних питань, мораль а й матеріально заохочуючи творчу ініцітатіву працівників.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 12.5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ "
  1. 3.5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, І
    Наявність різних організаційно-правових форм господарювання, як показала світова практика, є найважливішою передумовою для ефективного функціонування ринкової економіки в будь-якій державі, в тому числі і в Росії. У ДК РФ зафіксовані різні форми господарювання, кожна з яких має свої особливості, переваги, недоліки і право на життя. Розглянемо сутність кожної з них
  2. 5.1. СУТНІСТЬ, ФОРМИ І ПОКАЗНИКИ РІВНЯ спеціалізації та кооперування виробництва
    Спеціалізація - це процес зосередження випуску певних видів продукції в окремих галузях промисловості, на окремих підприємствах та їх підрозділах, тобто це процес виробництва однорідної продукції або виконання окремих технологічних операцій. Спеціалізація виробництва являє собою одну з форм поділу суспільної праці та організації виробництва. В
  3. 6.1. СУТНІСТЬ, РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ
    З переходом економіки РФ на ринкові відносини, а в зв'язку з цим і початком розвитку малого бізнесу в нашій країні в наукову літературу та офіційні документи міцно стали входити такі поняття, як «малий бізнес», «малі підприємства», «підприємці малого бізнесу», «підприємництво і малий бізнес» та ін На жаль, багато ці поняття не уніфіковані, і тому в науковій літературі вони
  4. 7.3 . НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА НА МАКРО-і мікрорівнях, ЇЇ ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ І ЗНАЧЕННЯ
    Знання факторів та механізму їх впливу на прискорення НТП є основою для його управління. Але цього недостатньо. Для управління НТП необхідний комплексний підхід, тобто облік впливу всіх факторів. При цьому всі фактори необхідно ранжувати за силою впливу на НТП і враховувати в першу чергу ті з них, які чинять найбільш істотний вплив. Перш за все держава на основі
  5. 8.4. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ
    На кожному підприємстві на якість продукції впливають найрізноманітніші чинники, як внутрішні, так і зовнішні. До внутрішніх факторів належать такі, що пов'язані зі здатністю підприємства випускати продукцію належної якості, тобто залежать від діяльності самого підприємства. Вони численні, і їх доцільно класифікувати в наступні групи: технічні, організаційні,
  6. 10.1. КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА
    Капітальні вкладення є основою для здійснення капітального будівництва. Вони можуть бути спрямовані на: нове будівництво, реконструкцію діючого підприємства; технічне переозброєння виробництва; розширення діючого підприємства чи якогось іншого об'єкта; інші цілі. До нового будівництва належить будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та
  7. Організаційні форми капітального будівництва
    У капітальному будівництві набули поширення в основному наступні два способи будівництва: господарський і підрядний, в тому числі будівництво об'єктів «під ключ». При господарському способі будівництво об'єктів здійснюється власними силами замовника або інвестора. Даний спосіб звичайно застосовують при реконструкції або розширенні діючих підприємств, при будівництві
  8. 10.4. ОСНОВИ ЦІНОУТВОРЕННЯ В БУДІВНИЦТВІ
    Перехід Росії на ринкові відносини істотно вплинув на всі складові частини економічної політики, в тому числі і на політику в області ціноутворення. Політика ціноутворення в будівництві є складовою частиною загальної цінової політики РФ і виходить із загальних для всіх галузей принципів ціноутворення. Водночас механізм ціноутворення в будівництві має наступні специфічні
  9. 14.4.2. Форми тарифної системи оплати праці
    Основними формами тарифної системи оплати праці є погодинна і відрядна (рис. 14.1). Основною відмінністю між погодинної і відрядною формами оплати праці є лежить у їхній основі спосіб обліку витрат праці: при погодинній - - облік відпрацьованого часу; при відрядній - - облік кількості виробленої працівником продукції належної якості, або облік кількості виконаних
  10. 19.3. П РО цедурой БАН крутство НА ОСНОВІ антикризового законодавства
    Якщо арбітражним судом визнано, що підприємство є банкрутом, то згідно з Федеральним законом «Про неспроможність (банкрутство)» застосовуються такі процедури банкрутства: спостереження, фінансове оздоровлення; зовнішнє управління; конкурсне виробництво; мирову угоду. Розглянемо сутність цих процедур більш докладно. Спостереження - процедура банкрутства, застосовуваний до боржника з
  11. Загальна теорія дії: «Єдиний акт» і системи дії
    Книга «Структура соціальної дії» являє собою приклад теоретичного пошуку, напрямок якого має бути зрозуміло як пз можна ясніше. Аналізуючи концепції А. Маршалла, В. Парето, Е. Дюрк- гейми і М. Вебера, Т. Парсонс намагається знайти підстави для побудови теорії, яка поєднувала б у собі кращі
© 2014-2022  elbib.in.ua