ГоловнаЕкономікаЕкономіка → 
« Попередня Наступна »
В.В. Поляков і д-ра екон. наук, проф. Р.К. Щенін. . Світова економіка і міжнародний бізнес, 2008 - перейти до змісту підручника

20.1. Основні центри машинобудування


В епоху бурхливого розвитку науково-технічної революції машино будову стало швидко розвиватися в десятках нових країн, тому жодна інша галузь промисловості не може зрівнятися з ним по распрост поранення. І проте відмінності між окремими країнами доста точно великі. Більше 90% всієї машинобудівної продукції вироб водиться економічно розвиненими країнами.
У сучасному світовому господарстві виділяються чотири регіональних машинобудівних центру:
Північна Америка, де виробляється практично вся номенкла туру машинобудівної продукції;
Західна Європа, де виробляється головним чином масова машинобудівна продукція і високо розвинуті деякі новітні галузі;
Південно-Східна Азія, де лідирує Японія, що сполучає продук цію масового машинобудування з виробами найвищої технології, а також Південна Корея і Китай;
4) країни СНД, що відрізняються наявністю достатніх виробниц дарських потужностей, але відстаючі з розвитку наукомістких галузей
машинобудування.
В цілому світове виробництво продукції машинобудування характе ризовать в другій половині XX в. наступними даними (табл. 20.1).
Таблиця 20.1
Світове виробництво продукції машинобудування в країнах з ринковою економікою в 1950-2000 Гг.
(Млрд дол. У цінах 1996 р.) Країна Рік 1950 1960 1970 1980 1990 2000 2005 Всього в світі 143,37 267,02 488,42 728,12 1 033,23 1 475,355 1 637,8 США 81,29 134,91 224,11 322,37 451,50 883,50 917,3 Західна Європа, 45,37 92,81 162,88 208,02 257,10 283,47 312,6 в тому числі:
Великобританія
Німеччина
Франція
Італія 19,27 7,38 6 , 82 3,41 25,62 23,86 17,44 8,33 34,24 40,77 30,72 19,02 33,34 48,94 46,26 25,67 34,72 67,13 51,84 31,35 40,77 69,41 59,64 35,24 37.2 45,6
65,3
Решта країн
Західної Європи 8,57 17,56 38,13 53,81 72,06 78,41 82,1 Японія 1,61 14,90 45,12 107,44 216,43 205,13 195,3 Інші країни світу 15 , 10 24,40 56,37 90,29 108,20 | 103,25] 132,5
Примітка. При складанні таблиці були використані розрахунки Е.К. Василевського з джерела: Світова економіка: глобальні тенденції за 100 років / Под ред. І.С. Корольова. М.: Економіст!., 2003. С. 281; 2005 р. - оцінка авторів.
Лідирують у світовому машинобудуванні США, Японія і ФРН - наи більш розвинені в економічному плані країни. До складу першої десятки входять також Франція, Великобританія, Італія, Іспанія, у яких вельми широка номенклатура продукції машинобудування. Вельми пров перспективні з погляду розвитку виробництва і збуту продукції машинобудування є ринки, що розвиваються Південно-Східної Азії (головним чином Китаю), а також Південної Америки (Бразилія, Аргентина).
Машинобудування є найбільш складною галуззю світової про мисленні і включає в себе більше 70 галузей і підгалузей. Маші вельних комплекс світу ділиться на п'ять великих груп:
виробництво металовиробів і металообробка;
загальне машинобудування;
електротехніка й електроніка - електротехнічне і електрон ве машинобудування;
транспортне машинобудування - автомобілебудування, судо будова, авіаційна та ракетно-космічна промисловість, залоз нодорожное машинобудування;
приладобудування.
Самою швидкозростаючою галуззю сучасного світового машино будови залишається електронна й електротехнічна промисловість, частка якої у всій продукції обробної промисловості до початку XXI ст. виросла до 30-32%. Для загального машинобудування в цілому характерний помірне зростання, причому в його структурі теж відбуваються зміни: зменшується виробництво сільськогосподарських, текстиль них машин і устаткування, збільшується виробництво дорожньо-транс-кравців машин, конторського обладнання тощо Частка транспортного машинобудування в структурі обробної промисловості в цілому залишається відносно стабільною, але за цим також криються внутрішні відмінності: скорочується частка суднобудування, рухомого залізничного складу, але в цілому зберігається частка автомобілебудування.
Найбільші машинобудівні компанії світу по обороту в 2005 р.
(млн дол.)
Наприкінці XX - початку XXI в. саме транснаціональні корпорації (ТНК) розвинених країн відіграють провідну роль у розвитку міжнародного бізнесу у світовому машинобудуванні (табл. 20.2). Якщо судити по показу телю річного обороту, то лідерами в машинобудівному комплексі є машинобудівні корпорації США, Еерманіі та Японії.
Таблиця 20.2 Компанія Країна Підгалузь машинобудування Оборот General Motors США Автомобілебудування 195517 DaimlerChrysler Еерманія Автомобілебудування 184173 Eord Motor США Автомобілебудування 171652 Toyota Motor Японія Автомобілебудування 161283 Volkswagen (iroup Еерманія Автомобілебудування 115336 Siemens Еерманія Електротехніка, електроніка 97 450 IBM США ЕОМ 96293 Honda Японія Автомобілебудування 80710 Hitachi Японія ЕОМ 80503 Hewlett-Packard США ЕОМ 79905 Джерело: Дані Financial Times. 2005.

Багато із сучасних транснаціональних корпорацій в машино будові не можна віднести до конкретної підгалузі. Навпаки, діяльність цих компаній диверсифікована, вона спрямована на виробництво широкого кола продукції, поєднуючи в собі, наприклад, виробництво автомобілів і авіаційних двигунів. До найбільших з таких компа ний, крім вищеназваних, відносяться німецька багатогалузева група Siemens, нідерландська компанія Philips, гонконгська компанія Hutchison Wampoa і багато інших.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "20.1. Основні центри машинобудування"
  1. 7.1. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС І НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ, ЇХ СУТНІСТЬ, ЗНАЧЕННЯ І ОСОБЛИВОСТІ
    У навчальній та спеціальній літературі немає однозначного тлумачення сутності науково-технічного прогресу (НТП) та науково-технічній революції (НТР). На основі узагальнення літературних джерел можна дати наступні визначення цим поняттям. Науково-технічний прогрес - це безперервний процес вдосконалення знарядь і предметів праці, технології, організації виробництва і праці на базі (основі)
  2. 7.3. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА НА МАКРО-і мікрорівнях, ЇЇ ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ І ЗНАЧЕННЯ
    Знання факторів та механізму їх впливу на прискорення НТП є основою для його управління. Але цього недостатньо. Для управління НТП необхідний комплексний підхід, тобто облік впливу всіх факторів. При цьому всі фактори необхідно ранжувати за силою впливу на НТП і враховувати в першу чергу ті з них, які чинять найбільш істотний вплив. Насамперед держава на основі
  3. 9.4. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
    Важливим важелем впливу на підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання та економіку країни є інвес-тіціонная політика держави. З її допомогою держава непо-безпосередніх може впливати на темпи та обсяги виробництва, рівень інфляції, прискорення НТП, зміна структури суспільного виробництва та вирішення багатьох соціальних проблем. Аналіз показав, що в науковій
  4. 2.4. Інноваційні підприємницькі мережі: технологічні парки, поліси
    Впровадження технологічних парків у світову підприємницьке середовище визначає якісно новий підхід до умов реалізації та забезпечення процесів підприємницької діяльності і створення сприятливого середовища , в якій наукові ідеї перетворюються на унікальну науково-технічну продукцію та здійснюють черговий ривок у галузі новітніх технологій. Будь-яке місто або регіон завжди
  5. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ ТА СТРУКТУРНА ПОЛІТИКА
    Інвестиційна діяльність відіграє важливу роль у розвитку економіки. Вихід російської економіки з кризи у великій мірі пов'язаний з відновленням інвестиційного процесу. Державне регулювання інвестиційного процесу поса але бути спрямована як на активізацію джерел накопичення всередині країни (наприклад, реалізація ефективної амортизаци ційної та податкової політики, підтримка
  6. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ
    Ринок праці займає центральне місце в складі сукупного ринку факторів виробництва - землі, праці і капіталу, оскільки його функціонування дозволяє залучити у виробничі про процесу матеріальні, фінансові, природні ресурси, обеспечи вая таким чином їх господарське взаємодія. Світовий досвід країн з розвиненою ринковою економікою і порівняно неболь шой досвід нашої країни
  7. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
    Сфера матеріального виробництва - найважливіший об'єкт державно-го регулювання. До сфери матеріального вироб ництва відноситься сукупність галузей, що виробляють середовищ ства виробництва і предмети споживання. У галузях матері ального виробництва створюється нова вартість продукції (про мисловість, сільське господарство, будівництво та ін ) або уве личивается вартість раніше виробленого
  8. 14.2 Спеціалізація і кооперування виробництва
    Основні напрями і форми спеціалізації виробництва. У промисловості існує приватне і одиничний поділ праці. На основі приватного поділу праці формуються від слушні галузі, наприклад машинобудування, та підгалузі, до пустимо, верстатобудування, всередині підгалузі - виробництва (у верстатобудуванні - інструментальне, ковальсько-пресове та ін.) На основі приватного поділу праці
  9. 11.1 . З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ В РОСІЇ
    Поняття «наукова організація праці» виникло як противо вага рутинним, примітивним, некваліфікованим рішенням в об ласті організації. Тому термін «НОТ» повністю виправданий, а організація праці може бути і наукової, і ненауковою. Проблеми організації праці мають теоретичний і приклад-ної аспекти. Теоретичний аспект становить зміст науки про організацію праці, а прикладний - спрямований
  10. 9.5. Інноваційний бізнес в Росії
    Статистика свідчить, що розвиток наукової та інноваційної діяльності в 90-ті роки в Росії характеризувалося в основному нега тивними тенденціями - скорочення масштабів наукових досліджень, зниження кадрового потенціалу науки, деградація наукової инфраструк тури. Високі темпи економічного зростання в 1999 -2003 рр.. досягнуті в основному за рахунок нарощування експорту нафти, газу, металів і
енциклопедія  асорті  печінка  майонез  запіканка