Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Аудит / Інституційна економіка / Інформаційні технології в економіці / Історія економіки / Логістика / Макроекономіка / Міжнародна економіка / Мікроекономіка / Світова економіка / Операційний аналіз / Оптимізація / Страхування / Управлінський облік / Економіка / Економіка та управління народним господарством (по галузях) / Економічна теорія / Економічний аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономічна теорія → 
« Попередня Наступна »
Борисов Е.Ф.. Економічна теорія, 2005 - перейти до змісту підручника

Перетворення системи управління


Командно-адмі-Крім розглянутих типів Макрорі-стративно система регулятора економіки є ще один
тип - командно-адміністративна система управління (у західній економічній літературі цю систему називають «командна економіка»). Що ж являє собою цей господарський механізм?
Командно-адміністративна система управління - це централізоване державне управління, яке змушує всі підприємства виконувати планові директиви (обов'язкові заду-ня) за допомогою наказів та інших неекономічних методів. Характерною риси цієї системи відображені в схемі (рис. 21.6).

Рис. 21.6. Основні риси командно-адміністративного управління
Ця система керівництва національною економікою означає, по-перше, безпосереднє управління всіма підприємствами з єдиного центру - вищих ешелонів адміністративної влади. А це зводить «нанівець» самостійність і демократичне самоврядування підприємств. По-друге, держава повністю контролює виробництво і розподіл продукції, в результаті чого виключаються вільні ринкові зв'язки між окремими господарствами. По-третє, державний апарат керує їх діяльністю за допомогою адміністративно-розпорядчих методів. Тим самим підривається вільна підприємливість працівників та їх матеріальна зацікавленість у результатах праці.
Наказне управління повною мірою стверджується, коли відбувається одержавлення економіки. Такий захід виправдано застосовується при надзвичайних обставинах, викликаних війною, господарською розрухою, голодом. Командне керівництво здатне швидко зосередити матеріальні і людські ресурси на вирішальних ділянках господарства, успішно виконати порівняно прості виробничі завдання. У крайніх умовах даний тип управління може виявитися єдино можливим і по-своєму ефективним.
Вперше командне керівництво економікою виникло в розпал першої світової війни, в 1916 р., в Німеччині. Важке воєн-ве і господарське становище змусило державу взяти на себе контроль за виробництвом, розподілом дефіцитних сировинних і енергетичних ресурсів, а також безпосередньо розподіляти продовольство. Центральна влада стала також регулювати трудові відносини на підприємствах. Був введений закон про трудову повинність громадян з 16 до 60 років, встановлено військовий режим на виробництві та введений 12-годинний робочий день.
У нашій країні адміністративне управління господарством було встановлено наприкінці 1918 р., коли почалися громадянська війна та іноземна інтервенція. Потреби оборони зажадали централізації управління країною. Була введена продрозкладка (у селян відбиралися всі надлишки продовольства). Промисловість не випускала товарів для населення, і сталася натуралізація економічних відносин. Була встановлена загальна трудова повинність. Керівництво промисловістю зосередили у своїх руках головні управління Всеросійської Ради народного господарства. Вони позбавили підприємства будь-якої самостійності, в директивному порядку забезпечували їх матеріальними ресурсами та реалізовували готову продукцію.
Командно-адміністративну систему управління можна при-знати - як це не здасться парадоксальним - нормальною формою регулювання господарства, придатної, правда, тільки для надзвичайних історичних умов, коли суспільний лад якоїсь країни і життя її громадян перебувають під загрозою.
Навпаки, коли війна закінчується, командне керівництво економікою зживає себе і, як правило, усувається. Приказні методи не відповідають завданням мирного господарського будівництва. Тому в нашій країні на початку 1921 р. чисто адміністративна система управління була скасована. Однак наприкінці 1920-х - початку 1930-х рр.. знову відбулося повне огосу-дарствленіе економіки. Вся влада фактично перейшла у цент-ральному державному апарату, і знову встановилася система командування народним господарством.
На початку господарського будівництва надцентралізовану управління давало певний результат, бо обсяг випуску всієї продукції був ще дуже невеликий, а структура промисловості була порівняно простий. Кагда ж виробництво досягло сучасних масштабів, ефективно керувати ним з центру стало неможливо. Якщо в 1920-х рр.. у нас налічувалося всього два десятки індустріальних галузей, то на початку 1990-х рр.. було понад 500 галузей, підгалузей і видів виробництва, більше 45 тис. великих підприємств. Промисловість випускала понад 24 млн найменувань видів продукції.
Чи можна зі знанням справи вирішувати з центру все різноманіття конкретних завдань, пов'язаних з розвитком такого господарства? Зрозуміло, не можна.
Держплан обмежувався розробкою одного варіанта дер-жавного плану, не намагаючись шляхом різноманітних розрахунків знайти найбільш ефективні рішення. Після того як план був офіційно затверджений, він за вказівками керівних органів багаторазово перероблявся з об'єктивних і суб'єктивних причин. Оскільки в плановому порядку підтримувалася дефіцитна економіка, а нормально необхідні для відтворення резерви (вільні виробничі потужності, сировина, фінансові кошти) завжди були відсутні, то план являв собою якусь подобу не раз перекроювати «охрімової свити». Його остаточне доведення і виправлення здійснювалися в ході виконання планових завдань, які пропонувалося виконувати «за всяку ціну».
За більш ніж 50-річне існування командно-адміністративна система управління підірвала основи нормального функціонування суспільного виробництва і в результаті цього увергнула нашу країну в глибокий застій і економічна криза.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Перетворення системи управління "
  1. 6.4. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ОПОДАТКУВАННЯ І ПІЛЬГИ ДЛЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ
    У всіх економічно розвинених країнах малому і середньому бізнесу з боку держави виявляється різна організаційна та фінансова підтримка, результатом якої є значні надходження до бюджет, ефективне функціонування економіки і в кінцевому рахунку високий рівень життя населення. У світовій практиці вважається нормою державне заохочення малого бізнесу в інтересах
  2. 7.1. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС І НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ, ЇХ СУТНІСТЬ, ЗНАЧЕННЯ І ОСОБЛИВОСТІ
    У навчальній та спеціальній літературі немає однозначного тлумачення сутності науково-технічного прогресу (НТП) та науково-технічній революції (НТР). На основі узагальнення літературних джерел можна дати наступні визначення цим поняттям. Науково-технічний прогрес - це безперервний процес вдосконалення знарядь і предметів праці, технології, організації виробництва і праці на базі (основі)
  3. 7.3. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА НА МАКРО-і мікрорівнях, ЇЇ ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ І ЗНАЧЕННЯ
    Знання факторів та механізму їх впливу на прискорення НТП є основою для його управління. Але цього недостатньо. Для управління НТП необхідний комплексний підхід, тобто облік впливу всіх факторів. При цьому всі фактори необхідно ранжувати за силою впливу на НТП і враховувати в першу чергу ті з них, які чинять найбільш істотний вплив. Перш за все держава на основі
  4. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ТА ГРОШОВОГО ОБІГУ
    Нормальне функціонування фінансового ринку в стра ні - одна з обов'язкових умов ефективного функціонує вання економіки, стабільності соціального розвитку . Фінан совий ринок - комплексний об'єкт. За предметною ознакою, тобто по виду фінансових ресурсів, він складається з трьох сегментів: ринків грошових ресурсів, цінних паперів і валютного ринку. Між ними існують тісні взаємозв'язки,
  5. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
    Соціальна політика є одним з найважливіших направле-ний державного регулювання економіки. Вона - органі чна частина внутрішньої політики держави, спрямована на забезпечення благополуччя та всебічного розвитку його громадян і суспільства в цілому. Значимість соціальної політики определя ється її впливом на процеси відтворення робочої сили, підвищення продуктивності праці,
  6. загальнодержавного планування
    Планування та прогнозування - важливі інструменти державно го регулювання, в тому числі в ринковій економіці. Необхідність загальнодержавного планування обуслов-ливается багатьма причинами. Наприклад, без планування не-можливо пов'язати інтереси держави, окремих регіонів і господарюючих суб'єктів, часто що не збігаються або навіть про-тіворечащіе один одному. Ринкова система
  7. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ І ПІДПРИЄМНИЦТВА
    Ринкові відносини передбачають функціонування підприємств і організацій різних форм власності. У конкурентній боротьбі на ринках беруть участь на рівних підставах акціонерні, орендні, приватні, державні підприємства. Власність представляє форму відносин між людьми з приводу привласнення матеріальних благ, і особливо при присвоєнні коштів, факторів виробництва. Форми
  8. антимонопольної політики
    Основні Підприємницька діяльність на товар-напрямку ном ринку має дві тенденції, характери-антимонопольної зуется двома способами досягнення успіху, політики отримання найбільшого прибутку. Перша тен денція виявляється в тому, що підприємці вступають в кон-куренції за ринок збуту, замовлення споживачів і тому стре мятся поліпшувати якість продукції, розширювати асортимент,
  9. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ ТА СТРУКТУРНА ПОЛІТИКА
    Інвестиційна діяльність відіграє важливу роль у розвитку економіки. Вихід російської економіки з кризи у великій мірі пов'язаний з відновленням інвестиційного процесу. Державне регулювання інвестиційного процесу поса але бути спрямована як на активізацію джерел накопичення всередині країни (наприклад, реалізація ефективної амортизаци ційної та податкової політики, підтримка
  10. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
    Відмінною особливістю сучасного етапу хозяйствен-ного розвитку Росії є формування уявлень про тес ної взаємозв'язку економічного та екологічного благополуччя. У період переходу країни до ринкової економіки особливе вни мание приділяється державному регулюванню природокористування тання та охорони навколишнього середовища, так як в даний час еколого-економічні проблеми
  11. ІСНУЮТЬ дуальної організації?
    Шанованим нами вчений присвятив себе вивченню Америки і Індонезії. Можливо, що подібне поєднання сприяло сміливості і плідності теоретичних поглядів проф. І.П.Б. де Йосселіна де Йонга, оскільки намічений їм шлях видається мені багатообіцяючим для всієї етнологічної теорії. Вона зазнає великих
© 2014-2022  elbib.in.ua