Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Аудит / Інституційна економіка / Інформаційні технології в економіці / Історія економіки / Логістика / Макроекономіка / Міжнародна економіка / Мікроекономіка / Світова економіка / Операційний аналіз / Оптимізація / Страхування / Управлінський облік / Економіка / Економіка та управління народним господарством (по галузях) / Економічна теорія / Економічний аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка → 
« Попередня Наступна »
В.В. Поляков і д-ра екон. наук, проф. Р.К. Щенін. . Світова економіка і міжнародний бізнес, 2008 - перейти до змісту підручника

Росія і міжнародні фінансові організації: Тенденції співробітництва


У сучасних умовах ситуація у валютно-кредитній сфері в Рос оці в істотній мірі обумовлена специфікою участі країни в МФО. Членство в МВФ, Світовому банку, БМР та ЄБРР в чому спо собствовало посиленню позицій Росії в міжнародній фінансовій сис темі і дозволило залучити ресурси і використовувати закордонний досвід для реформування економіки. Взаємодія країни з цими МФО, а також можливий вступ в інші глобальні та регіональні фінансові організації надасть помітний вплив на специфіку ведення междуна рідного бізнесу та перспективи економічного розвитку Росії.
Росія і МВФ. Донедавна співпраця Росії з МВФ здійснювалося на основі регулярно узгоджуваних програм, определя чих параметри надання фінансового сприяння по лінії МВФ і обя зательства російської сторони з проведення певних макроек номических заходів. З 1992 р. Росія використовувала ресурси МВФ 8 разів на загальну суму 22,0 млрд дол.
У липні 1992 р. Росія отримала перший кредит «стенд-бай» у раз-мірі 1,0 млрд дол. У червні 1993 р. і квітні 1994 р. в рамках хутра нізма фінансування структурних реформ Росією отримані два транші по 1,5 млрд дол., А в квітні 1995 р. - кредит «стенд-бай» у розмірі 6,8 млрд дол. У березні 1996 р. МВФ надав Росії кредит за програмою розширеного фінансування 10,1 млрд дол. строком на 10 років з 4-річним пільговим періодом (найбільший на той момент кредит в історії МВФ), з якого надійшло 5,8 млрд дол. У липні 1999 р. після узгодження параметрів економічного розвитку МВФ прийняв рішення надати Росії кредит «стенд-бай» у розмірі 4,5 млрд дол. Єдиний транш склав 640 млн дол.
Кредитне співробітництво було перерване за ініціативою МВФ в кінці 1999 р. під приводом нецільового використання Росією перед-ставлять їй засобів. З 2000 р. Росія взяла курс на дострокове погашення ня кредитів МВФ і в січні 2005 р. повністю виплатила всю свою забор-гованість, зробивши заключний платіж у розмірі 3,3 млрд дол.
В даний час Росія вийшла на новий етап взаємодії з МВФ, особливістю якого є самостійна розробка еко номічного політики та її реалізація без залучення кредитів МВФ. Щорічно проводяться консультації МВФ з російською державою вими органами з метою комплексного аналізу економічної політики країни і підготовки відповідного огляду. Росія приймає учас тие в плануванні фінансових операцій МВФ для країн.
Росія і Світовий банк. За час співпраці зі Світовим банком Росія отримала 56 кредитів для структурної перебудови еко номіки на загальну суму 10,1 млрд дол. З них завершено проектів на суму 8,2 млрд дол. Основна частина кредитів припадала на енер гетики та інфраструктуру. До 1997 р. включно обсяг коштів, залучених Росією з Світового банку, постійно зростав. У 1998 2000 рр.-відзначалося зниження кредитної діяльності Всемир ного банку в Росії.
У 2001 2004 рр.-Світовий банк надав Росії кредити на раз вітіе громадського транспорту в Москві, реконструкцію теплоза ня, вдосконалення водоочисних споруд, вирішення проблеми сталого лісокористування, переселення росіян із Крайньої Півночі, реформу освіти, оптимізацію федерального казначейства, модер цію податкової служби та реконструкцію центру Санкт-Петербурга.
Перспективною формою співпраці між Росією та Світовим банком були гарантійні операції, які не входили в ліміт при залучених коштів і не збільшували обсяг зовнішнього боргу Росії. До їх числа можна віднести проект «Морський старт» (створення ракетно-косми чеського комплексу морського базування за участю Росії, США, Нор вегіі і України) та проект з відкриття гарантійних ліній для лісової та вугільної промисловості країни.
У червні 2002 р. Світовий банк затвердив стратегію діяльності в Росії до 2005 р. Її особливість полягала в тому, що обсяг креди тів, наданих Росії в цей період, не був обмежений, а основ вими напрямами роботи стали поліпшення ділового клімату, стиму лювання конкуренції, розвиток соціальної сфери та корпоративного управління, боротьба з поширенням інфекційних захворювань та охорона навколишнього середовища. У липні 2000 р. Світовий банк включений до складу Консультативної ради з іноземних інвестицій в Росії.
Росія і БМР. Вступ Банку Росії в БМР свідчило про визнання міжнародним банківським співтовариством помітного прог ресса в інтеграції Росії в світову економіку і відображало необхід ність розвитку її співпраці з центральними банками провідних країн. Банк Росії брав участь у роботі комітетів і організацій під егідою БМР, в рамках яких проводилися консультації з питань формування грошово-кредитної і валютної політики, вироблялися рекомендації щодо вдосконалення банківського нагляду, розвитку платіжних і рас парних систем, сучасним методам бухгалтерського обліку, методоло гії оцінки ризиків і створення резервів при роботі з новими финансо вимі інструментами.
Членство в БМР дозволило Банку Росії використовувати його можливість ності для здійснення депозитних, валютних, кредитних, агентських та інших операцій, операцій із золотом та цінними паперами, а також обме Нива інформацією з центральними банками зарубіжних країн з акту альних питань функціонування міжнародної фінансової системи.
Росія і ЄБРР. ЄБРР був найбільшим кредитором російської економіки. У 2004 р. ЄБРР інвестував в Росію 1,2 млрд євро, а сово Купний обсяг інвестицій склав 5,9 млрд євро. Серед галузей наи більшу кількість коштів спрямовувалося у фінансову систему, інфра структуру, обробну промисловість і агропромисловий комплекс. Операції ЄБРР здійснювалися в 50 регіонах Росії. Наприкінці 2002 р. ЄБРР надав Росії рекордний за свою історію кредит на суму 234 млн євро на проект захисту Санкт-Петербурга від наповнили ний. У рамках стратегії ЄБРР в Росії до 2005 р. основними напрямком під нями були корпоративне управління, транспорт, зв'язок, инфраструк туру, сприяння малому та середньому бізнесу, модернізація фінансової системи.
ЄБРР реалізовував спеціальні програми, орієнтовані на розширення операцій в регіонах Росії. Продовжувалася робота з відкриття Проектних бюро і представництв Служби ділових консультацій ЄБРР. Очікується, що з урахуванням подальших потреб у фінансових ресурсах масштаби діяльності ЄБРР в Росії будуть віз розтане. При відборі нових проектів ЄБРР керується такими фак торами, як створення сприятливих умов для залучення приватного сектора, поліпшення природоохоронних показників та енергозбереження.
Росія і ЄІБ. Оскільки відповідно до статуту ЄІБ до финанси рованию з його участю може бути допущений проект країни, не є ющейся членом ЄС, російське керівництво неодноразово зверталося до Європейської комісії з пропозицією включити Росію в програми фінансування ЄІБ. У липні 1999 р. прийнято принципове рішення про можливе поширення на Росію бюджетних гарантій ЄС для забезпечення повернення кредитів ЄІБ. У березні 2001 р. ЄІБ отримав мандат на участь у фінансуванні проектів, пов'язаних з охороною навколишнього середовища в рамках екологічного партнерства по «Північного виміру».
У жовтні 2003 р. було ратифіковано угоду, що регулює діяльність ЄІБ в Росії. Це дозволило залучати кредити ЄІБ не тільки на екологічні проекти, а й на фінансування програм підтримки малого та середнього бізнесу. ЄІБ розглядає доцільність-різниця інвестиційних проектів на території Росії насамперед в інфраструктурі та енергетиці. З урахуванням зацікавленості країн - членів ЄС у диверсифікації джерел енергопостачання проводилася робота по створенню взаємоприйнятного механізму за участю ЄІБ щодо фінансування проектів в рамках енергетичного партнерства Росія - ЄС.
Росія і Мабрі. В якості спостерігача Росія бере участь в ежегод них засіданнях Ради керуючих Мабрі. Членство Росії в Мабрі могло б сприяти зміцненню торговельно-економічних відносин з країнами нами Латинської Америки і Карибського басейну і просуванню інте ресів російських компаній на латиноамериканському ринку. До числа можли вих переваг належить отримання доступу до участі в тендерах по лінії Мабрі в країнах регіону в області інфраструктури та розвитку соціальної сфери.
У той же час участь Росії в реалізації проектів, що фінансуються за рахунок коштів Мабрі, можливо лише у випадку повноправного членства в цій організації. Отримання такого статусу неможливо без приобре тенія частини акціонерного капіталу Мабрі, який в даний час підлогу ністю перерозподілений між країнами-членами. Вступ до Мабрі пільгових кредитів Росії не принесе, оскільки нерегіональние стра-ни-члени не наділені таким правом. Російською стороною опрацьовуючи ється питання про можливість залучення Мабрі для надання технічної та консультаційної допомоги в реформуванні російського банківського сектора.
Росія і АзБР. В якості спостерігача Росія бере участь в ежегод них засіданнях Ради керуючих АзБР. Росія має право на вступ ня в АзБР в якості нерегіонального члена. Це дозволило б Рос сийской компаніям брати участь у реалізації проектів, що фінансуються АзБР, і сприяло б їх більш активному залученню у зовн неекономічну діяльність в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Ріс ся може претендувати на участь в тендерах по проектах, особливо в Середній Азії, де вже використовуються російські технології.
У разі вступу в АзБР отримання Росією статусу реципієнта представляється малоймовірним. Статус донора не призведе до збільшення вступного внеску Росії в АзБР. В даний час вивчається ефективного вність роботи російських компаній в рамках проектів, що реалізуються на азіатському ринку. Після цього будуть визначені подальші кроки з розвитку співпраці Росії з АзБР.
Росія і АфБР. В якості спостерігача Росія бере участь в ежегод них засіданнях Ради керуючих АфБР. Залучення російських ком паній до тендерів, що проводяться АфБР, практично неможливо у зв'язку з тим, що Росія не є його членом. У результаті вітчизняні про виробниками виявляються в невигідному становищі порівняно з основ вими конкурентами на африканському ринку.
Вступ до АфБР могло б сприяти вирішенню проблеми заборгованості африканських країн перед Росією. Членство в АфБР позво лило б Росії більш надійно забезпечувати погашення кредитів, а АфБР міг би виступити як гаранта з дотримання зобов'язань, взя тих на себе африканськими країнами. Крім того, з'явилися б нові можливості для розширення доступу російської продукції в регіон. ,
Основні терміни та визначення
Глобальні МФО - організації, що здійснюють координацію валют_
но-кредитних відносин у рамках світової економіки. Кредит «стенд-бай» - резервний кредит, що надається МВФ стра-нам-членам з 1952 р. на основі угоди з кредитором, у відпо відно до якого у разі необхідності певна сума коштів виділяється протягом обумовленого періоду часу. Міжнародні фінансові організації (МФО) - організації, спо собствует зміцненню світогосподарських зв'язків і активи зації участі країн у міжнародних валютно-кредитних відно ~ шениях. Регіональні МФО - організації, що займаються фінансуванням проектів, пов'язаних з реформуванням економіки країн або груп країн у рамках окремих регіонів світу. Спеціальні права запозичення (СДР) - міжнародні резервні і платіжні засоби, введені МВФ в 1969 р. і призначений ниє для регулювання платіжних балансів, поповнення валют них резервів і здійснення безготівкових розрахунків країн-чле-нів з МВФ.
Запитання для самоконтролю
Які принципи використовуються при створенні міжнародних фінан вих організацій?
У чому полягають основні цілі МВФ і БМР?
Які головні напрямки діяльності МБРР, MAP, МФК, БАГІ і МЦВІС?
У чому полягають спільні риси і відмінності ЄБРР, ЄІБ, Мабрі, АзБР і АфБР?
Які особливості співпраці Росії з міжнародними фінан совимі організаціями?
Література
ГерчіковаІ.Н. Міжнародні економічні організації: регулиро вання світогосподарських зв'язків та підприємницької діяльності. М.: Консалтбанкір, 2000.
Кузнецов B.C. Міжнародний валютний фонд і світогосподарські зв'язки. М.: РОССПЕН, 2001.
Міжнародні валютно-кредитні та фінансові відносини / За ред. JI.H. Красавиной. 3-е изд. М.: Фінанси і статистика, 2006.
СамодуроваН.В.Всемірний банк: кредитування економіки. М,: Фінанси і статистика, 2003.
СмисловД.В. Міжнародний валютний фонд: сучасні тенденції і наші інтереси. М.: Фінанси і статистика, 1993.
Bank for International Settlements. Annual Report. Basel, 2005.
European Bank for Reconstruction and Development. Annual Report. London, 2005.
International Monetary Lund. Annual Report. Washington, 2005.
Toniolo G. Central Bank Cooperation at the Bank for International Settlements. Cambridge University Press, 2005.
10. World Bank. Annual Report. Washington, 2005.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Росія і міжнародні фінансові організації: Тенденції співробітництва "
  1. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ
      Державне На соціально-економічний розвиток лю-регулювання бій країни сильний вплив роблять зовн-зовнішньої неекономічні зв'язку, їх масштаби, струк-торгівлі туру, ефективність. Це вплив відбувається із дит з багатьох напрямків, з яких найбільш значимі сле-дмуть: (1) збільшується ресурсний потенціал країни - мате-ріальний, науково-технічний, фінансово-валютний, трудовий,
  2. 1,1. Багатовимірне економічний простір
      На початку третього тисячоліття складається нова модель світової економіки - система багатовимірних економічних взаємозалежностей і взаємодій, яка спирається на складне поєднання механізмів конку ренції, кооперації та партнерства на макро-і мікрорівнях, палітурці ня народжується глобального ринку і зберігаються національних і локальних ринків. Світове економічне співтовариство з «пухкої
  3. 1.4. Становлення глобального господарства
      У міру свого розвитку ринкове господарство виходить за націо нальні кордони і набуває рис інтернаціоналізації господарських ної життя. Вона виражається в постійному зростанні міжнародних економічних взаємозв'язків, взаємозалежностей різних країн і регіо нів світу, господарюючих суб'єктів різного рівня. Наприкінці XX в. інтернаціоналізація господарського життя піднялася на якісно
  4. 3.1. Європейський союз і формування загальноєвропейського економічного простору
      Вихідною точкою створення Європейського союзу (ЄС) слід вважати паризьке заяву 9 травня 1950 міністра закордонних справ Франції Р. Шумана, який запропонував поставити все виробництво вугілля і сталі Фран ції і ФРН під загальне міжнаціональне керівництво. ФРН підтримала пропозицію Франції верб 1951 р. було підписано Паризький договір про заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), до складу
  5. 4.3. Всесвітня торгова організація: глобальне регулювання торгівлі
      На початку XXI в. у світі налічується близько 300 міжнародних тор гово-економічних організацій з широким і невеликим складом участ ників. Однак основну роль у формуванні світових торгових пото ків та встановлення правил ведення міжнародного бізнесу грає порівняно невелике коло торговельно-економічних організацій, се ред яких найважливішою є Світова організація торгівлі (СОТ).
  6. 6.4. Основні завдання двосторонніх інвестиційних угод
      Якщо дієві багатосторонні інвестиційні угоди на глобальному рівні (починаючи від Гаванської хартії 1948 і до суча сних проектів, що розробляються під егідою СОТ) прийняти поки не вдається через принципові розбіжності найбільш розвинених і найбідніших держав, а сфера діяльності регіональних угод покриття- кість лише простір найбільш розвинених інтеграційних угруповань
  7. 20.4. Транспортне машинобудування
      Автомобілебудуванню належить провідна роль у розвитку як машинобудування взагалі, так і транспортного машинобудування в част ності. Автомобільна промисловість світу є досить ємним і значною мірою ключовим сектором сучасного міжнародного бізнесу, який синтезує широке коло товарів, матеріалів, а також продукцію та технологічні розробки багатьох суміжних галузей про
  8. 4. Шляхи підвищення ефективності державного впливу
      Поєднання гнучкості політики та стійкості стратегії - одне з найбільш загальних, а й самих необхідних вимог до державного регулювання економіки. Але це багато в чому залежить від класу роботи дер жавного апарату. Розумний уряд вміє вчасно від пускати віжки для розкріпачення підприємницької енергії. Але воно і знає, що потрібні енергійні зусилля для стримування
  9. 3. Росія у світовому економічному просторі
      На сучасному етапі значе ние Росії в світовому економічному просторі і в між народних економічних відносинах помітно менше її еко номического та науково-технічного потенціалу, а також її ро чи на світовій політичній арені. За оцінкою Держкомстату Російської Федерації, процентне відношення валового внутрішнього продукту Росії за паритетом купівельної спроможності в розрахунку на душу
  10. 1.4. РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ І РОЛЬ ДЕРЖАВИ
      В умовах глобалізації зазнає істотні вимірюв нання склалася до теперішнього часу система регулювання (управління) світового господарства і соціуму. Аж до після днего часу дана система існувала у вигляді ієрархічної структури керуючих інститутів, наділених повноваженнями відповідно до межами своєї компетенції. Питання еконо мічного і соціального розвитку місцевого та
  11. Контент-аналіз
    Контент-аналіз - це техніка збору інформації, виробленого на основі систематичного виявлення відповідних цілям і завданням дослідження характеристик текстів (понять, дієслів, словосполучень та ін.). Контент-аналіз передбачає використання певних стандартизованих процедур, що забезпечують формалізацію
© 2014-2022  elbib.in.ua