Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Банківська справа / Доходи та витрати / Лізинг / Фінансова статистика / Фінансовий аналіз / Фінансовий менеджмент / Фінанси / Фінанси та кредит / Фінанси підприємств / Шпаргалки
ГоловнаФінансиФінанси підприємств → 
« Попередня Наступна »
Бочаров В. В., Леонтьєв В. Є. .. Корпоративні фінанси, 2004 - перейти до змісту підручника

Тривалість виробничого і збутового циклів.

Чим швидше сировину і матеріали перетворюються в готову продукцію, а продукція після її реалізації обертається в грошові кошти, тим менше іммобілізовуется оборотних коштів у матеріальні запаси, незавершене виробництво, готову продукцію на складі і дебіторську заборгованість.
Величина цих активів (запасів н дебіторської заборгованості) залежить від обсягу виробництва і продажів. Що стосується виробничого циклу, то запаси формують на його початковій стадії, а дебіторська заборгованість складається на кінцевій сади і. Тому прогнозувати обсяг реалізації продукції необхідно до того, як приймати рішення щодо рівня запасів. Така послідовність дій ускладнює роботу менеджерів, керуючих запасами. Слід враховувати, що неправильні рішення, що стосуються рівня запасів, негайно призводять до втрат в обсягах виробництва і продажів товарів або до зайвих витрат по зберіганню запасів.
Для мінімізації величини вкладень коштів у запаси використовують різні методи їх оптимізації, при цьому зусилля спрямовані на те, щоб:
витрати на підтримку запасів були мінімальні;
запасів було достатньо для стабільної роботи корпорації протягом року.
Витрати, пов'язані з підтриманням запасів, включають витрати з зберігання,
розміщенню та виконанню замовлень. Вони є складовими елементами використовуваної західними корпораціями моделі EOQ (Economic Ordering Quality). Дана модель передбачає, що частина витрат збільшується з ростом обсягу запасів, в той час як інша знижується. Оптимальним є розмір замовлення (і пов'язаний з ним обсяг запасів), який мінімізує загальні витрати на дане замовлення. Середній обсяг запасів залежить від частоти розміщення замовлень і розміру кожного з них: якщо запаси оновлюють щодня, то середній обсяг запасів буде набагато нижче, ніж у випадку розміщення замовлення раз на квартал або рік.
Витрати по зберіганню, як правило, збільшуються прямо пропорційно середнім розміром запасів. Величину таких затрагі встановлюють за формулою (10.16):
(10.16)
де 01 - обсяг запасів (у натуральному вираженні); Ц-купівельна ціна одиниці запасів, руб .;
Гз - річні витрати по зберіганню у відсотках від середньорічної вартості запасів. Можна скористатися й іншою формулою (10.17):

(10.17)
де СРП - середній розмір однієї партії товару (у натуральному вимірі); С - вартість зберігання одиниці товару в аналізованому періоді.
Витрати з розміщення та виконання замовлень є в більшості випадків постійними, тобто не залежать від обсягу запасів. Розмір витрат з виконання замовлення розраховують за формулою (10,18):
де Зп - розмір витрат з виконання замовлення; Зк - постійні витрати на розміщення замовлення; Оа - обсяг запасів в натуральному вираженні; Я - річна потреба в запасах.
У теорії управління запасами на базі мінімізації розглянутих вище витрат розроблена ціла система моделей оптимізації запасів, В їх основу покладена «однопродукговая» модель Уїлсона, запропонована ним в 1914 р. Модель ЄВ (2 виражають формулою (10.19):

(10.19)
де ЕОО. - оптимальна партія замовлення в натуральному вираженні;, Зл - постійні витрати з розміщення та виконання одного замовлення; П1 - річна потреба в запасах;
Г - річні витрати гю зберіганню у відсотках (в частках одиниці) від вартості середніх запасів;
Ц - ціна придбання одиниці запасів.
Середній розмір запасів залежить від величини? 0 <2 і встановлюється за формулою (10.20): Юй
СОЗ =, (10.20)
де СОЗ - середній оптимальний запас в натуральному вираженні. Приклад 1
Торгова фірма має річний обсяг продажів чоловічих костюмів (Я) 30 тис. штук; рівень зачрат по зберіганню (Г) становить 20% вартості запасів; ціна покупки одного костюма (Ц) - 2 тис. руб.; постійні витрати на виконання замовлення (Зл) - 0,8 тис. руб. Тоді оптимальна партія чоловічих костюмів на складі
"_" / 2x800x30000 < 48000000,,,
EOQ-= 346 шт.
\ 0,20 x2000 V 400
Середній оптимальний запас 173 шт. (346/2).
Оптимальна партія замовлення (ОПЗ) може бути розрахована за формулою (10.21):
ОПЗ-l ^ lM, (10.21)
де ОПЗ - оптимальна партія замовлення в грошовому виразі; С - вартість зберігання одиниці товару в аналізованому періоді. Приклад 2
Річна потреба підприємства в матеріалах виражається в сумі 15 000 тис. руб ., середня вартість розміщення одного замовлення - 3 тис. руб.; вартість зберігання одиниці товару - 2,5 руб. Тоді вартість оптимальної партії замовлення складе
ОПЗ - J2 * ^ * 3 = # OOO = 60тис, руб.
Оптимальний середній розмір запасу = 30 тис. руб. (60/2).
Використання формул (10.20) і (10.21) припускає, що :
попит стабільний і детально вивчений;
витрачання запасів лінійно н незмінно;
покупцеві не пропонують знижок з ціни товару;
час виконання замовлення - інтервал між розміщенням замовлення і отриманням поставки - постійно, тобто виключено відсутність товару на складі.
Порівняно, новий підхід до управління запасами - система поставок «точно в строк». Даний підхід вперше був апробований автомобільними компаніями Японії і пізніше став використовуватися в CHI А та країнах ЄЕС. Поставки «точно в строк» практикує, наприклад, японська корпорація Toyota. Більшість японських підприємств і багато з постачальників знаходяться в безпосередній близькості від головного заводу. Тому поставка комплектуючих виробів обмежується тільки швидкістю складального конвеєра, а замовлення нової партії здійснюють всього за кілька годин до того, як вона буде потрібна. Використання системи «точно в строк» значно знижує обсяг запасів, але греби високого рівня координації між заводом- виготовлювачем і постачальниками щодо термінів поставки та обсягів партій.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Тривалість виробничого і збутового циклів."
  1. Моделювання поточних фінансових потреб
    Завдання комплексного оперативного управління оборотними активами і короткостроковими зобов'язаннями наступні: моделювання величини оборотних активів і які її чинників; визначення планової потреби а оборотних активах; вибір стратегії їх фінансування; визначення політики комплексного оперативного управління оборотними активами і короткостроковими пасивами: пошук шляхів прискорення
  2. 4.5. Організаційно- управлінські інновації
    У країнах з розвиненою ринковою економікою прийнято розглядати підприємництво з позиції приналежності до класичної або інноваційної моделі. Класична модель описує традиційне, консервативне підприємництво, що припускає управління виробництвом на основі економічного та ефективного використання виробничих ресурсів. Інноваційна модель розглядає види
  3. 9.4 Оперативне планування на підприємстві
    Оперативне планування на підприємстві, як правило, на-ни опиняються оперативно-виробничим. В основі системи опера тивно-виробничого планування (ОПП) лежить разрабо танная в поточному плані або в бізнес-плані і прийнята до викон нению виробнича програма випуску готової продукції на рік, квартал, місяць. Всі розрахунки, пов'язані з системою ОПП, в основному базуються на даних
  4. 20.4. Транспортне машинобудування
    Автомобілебудування належить провідна роль у розвитку як машинобудування взагалі, так і транспортного машинобудування в част ності. Автомобільна промисловість світу є досить ємним і значною мірою ключовим сектором сучасного міжнародного бізнесу, який синтезує широке коло товарів, матеріалів, а також продукцію та технологічні розробки багатьох суміжних галузей про
  5. 1.1. Сталий економічний розвиток організацій - основа підвищення їх конкурентоспроможності
    Аналіз поточних розробок в області сталого економічного розвитку організації необхідно почати з розгляду поняття розвитку. Загальноприйнята визначення поняття "розвиток" звучить наступним чином. Розвиток представляється необоротним, спрямованим, закономірним зміною матерії і свідомості, їх універсальним властивістю; в результаті розвитку виникає новий якісний стан об'єкта -
  6. Економічні закони функціонування фінансових ресурсів
    Найбільш повне осмислення фінансових ресурсів як категорії досягається за допомогою дослідження їх економічної природи і законів функціонування. Дослідження економічної природи фінансових ресурсів, дозволить виявити основні причинно-наслідкові зв'язку їх функціонування. Однією з потреб людини в сучасному світі є потреба у володінні фінансовими ресурсами як
  7. 16.2. СИСТЕМА ЦІН ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
    Система цін характеризує собою взаємозв'язок і співвідношення різних видів цін. Вона складається з різних елементів, серед яких можна виділити як окремі ціни, так і певні їх групи. Взаємозв'язок цін обумовлена залежністю окремих підприємств, виробництв і галузей, єдиним процесом формування витрат на виробництво та іншими факторами. Тому підвищення або пониження однієї ціни
  8. 4.1. Принципи та методи оцінки ефективності підприємницької діяльності
    У загальному уявленні ефективність (в перекладі з латинської - дієвий, продуктивний, що дає результат) характеризує розвинені системи, процеси , явища, тобто виступає індикатором розвитку. Вона ж - його найважливіший стимул. Прагнучи підвищити ефективність конкретного виду підприємницької діяльності та їх сукупності, ми визначаємо заходи, що сприяють процесу розвитку, і відсікаємо
  9. Тестові питання
    Ефект - це: а) порівняльна оцінка результатів діяльності; б) абсолютна величина, що відображає результати діяльності комерційної організації; в) показник ефективності діяльності компанії. 2. Ефективність визначається: а) як відношення величини прибутку до активів комерційної організації, б) співвідношення результату і витрат, що обумовлюють цей результат; в) різницю між
  10. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
    Сфера матеріального виробництва - найважливіший об'єкт державно-го регулювання. До сфери матеріального вироб ництва відноситься сукупність галузей, що виробляють середовищ ства виробництва і предмети споживання. У галузях матері ального виробництва створюється нова вартість продукції (про мисловість, сільське господарство, будівництво тощо) або уве личивается вартість раніше виробленого
  11. Теорія цінностей В. Віндельбанда і Г. Ріккерта і її значення в історії соціологічної науки
    З точки зору подальшого розвитку соціологічної науки в ідеях, висунутих представниками даної школи, перш за все слід відзначити два моменти, а саме: вчення про цінності, аксіології (аксіологія - від грецького axia - цінність і logos - слово, поняття, вчення) і методологічне обгрунтування можливостей
© 2014-2022  elbib.in.ua