Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Банківська справа / Доходи та витрати / Лізинг / Фінансова статистика / Фінансовий аналіз / Фінансовий менеджмент / Фінанси / Фінанси та кредит / Фінанси підприємств / Шпаргалки
ГоловнаФінансиФінанси та кредит → 
« Попередня Наступна »
Трошин А. Н., Мазурина Т. Ю ., Фомкина В. І.. ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ, 2009 - перейти до змісту підручника

Економічна сутність, функції і види прибутку підприємства

Прибуток - економічна категорія, яка відображає чистий дохід підприємства, створений у процесі підприємницької діяльності, що є основним джерелом самофінансування та подальшого розвитку. При цьому прибуток - це позитивний результат діяльності підприємства. Негативний результат його діяльності називається збитком.
Економічний зміст прибутку проявляється у виконуваних функціях, серед яких можна виділити наступні.
Прибуток характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності організації, тобто є вимірником (мірою) ефективності суспільного виробництва. За прибутком визначається рентабельність використання власних і позикових коштів, основних фондів, всього авансованого капіталу і т.п. Тим самим прибути і рентабельність є основними індикаторами ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Звернемо увагу, що прибути є абсолютний показник, що відображає в чистому ввде величину ефекту (результату) діяльності підприємства, тоді як рентабельність - відносний показник, що відображає ефективність його діяльності. Проте в даному разі можна говорити про прибуток у системі показників ефективності діяльності підприємства.
Стимулююча функція прибутку полягає в тому, що прибути є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів організації, що забезпечують її розвиток, атакож джерелом виплати дивідендів її акціонерам і власникам і в цьому сенсі служить головною мотивацією підприємницької ініціативи. При цьому на відміну від інших внутрішніх джерел формування фінансових ресурсів організації прибуток є постійно відтворюваним джерелом і її відтворення в успішних умовах господарювання здійснюється на розширеній основі.
Суспільно-соціальна функція прибутку полягає в тому, що вона виступає джерелом формування коштів бюджетів раз-особистих рівнів у вигляді податків і поряд з іншими дохідними надходженнями використовується для фінансування суспільних потреб, забезпечення виконання державою своїх функ- ций, для реалізації державних інвестиційних, виробниц-дарських, науково-технічних та інших програм. Соціальна функція прибутку виявляється і в тому, що вона служить джерелом зовнішньої благодійної діяльності організації, направ-ленній на фінансування соціальної сфери, надання матері-альної допомоги окремим категоріям громадян. Крім усього про-чого, прибуток служить джерелом матеріального стимулювання працівників підприємств, так як саме за рахунок прибутку перед-прийняттям може здійснюватися:
- преміювання персоналу понад розміри виплат, передбачених законодавством з систем поточного преміювання;
виплата матеріальної допомоги;
оплата додаткових відпусток понад норм, передбачених законодавством;
виплата надбавок до пенсій, одноразової допомоги пенсіонерам підприємства;
надання безкоштовного харчування працівникам або ком-пенсація подорожчання харчування;
оплата житла, путівок на лікування та відпочинок працівників та їх дітей та інші ввди матеріальної допомоги.
Прибути є особливий систематично відтворений ресурс організації, кінцева мета здійснення бізнесу, основний внутрішній джерело розвитку і зростання ринкової вартості підприємства; індикатор його кредитоспроможності та конкурентоспроможності, гарантія виконання організацією своїх зобов'язань перед державою, джерело задоволення соціальних потреб суспільства. Підтримання необхідного рівня прибутковості - об'єктивна закономірність нормального функціонування організації в ринковій економіці. Систематична брак прибуття її незадовільна динаміка сввдетельствуют про неефективність бізнесу.
Головна мета управління прибутком - максимізація добробуту власників у поточному періоді і в перспективі. Це означає:
отримання максимального прибутку, відповідної ресурсів організації та ринковій кон'юнктурі;
забезпечення оптимальної пропорції між рівнем формованого прибутку і допустимим рівнем ризику;
забезпечення виплати доходу на інвестований соб-ственник капітал;
отримання достатнього обсягу інвестиційних ресурсів, сформованих за рахунок прибутку, відповідно до завдань розвитку бізнесу;
забезпечення зростання ринкової вартості організації та ефективності програм участі персоналу в розподілі прибутку.
В даний час у бухгалтерському обліку виділені наступні види прибутку.
Валовий прибуток - це різниця між нетто-виручкою від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (виручкою від реалізації без урахування податку на додану вартість, акцизів та інших непрямих податків і зборів) і собівартістю проданих товарів, робіт і послуг. У собівартість продажу при визначенні валової прібьшь включаються прямі матеріальні витрати, прямі рас-ходи на оплату праці та нарахування, а також непрямі загальнопр-виробничі витрати Валова прибути є валовий дохід підпри-ємства, що свідчить про ефективність власного виробництва (будівництва, торгівлі т.п .).
Прибуток (збиток) від продажу - це валовий прибути, зменшена на суму комерційних і управлінських витрат, тобто це фінансовий результат від основної діяльності підприємства. Тим самим прибути від продажів свідчить про ефективність основної діяльності підприємства, тобто діяльності, пов'язаної з виробництвом і реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг.
Прибуток (збиток) до оподаткування (бухгалтерська прибути) - це прибути від продажів, збільшена на суми інших доходів за вирахуванням відповідних витрат. Показник прібьшь (збитку) до оподаткування - це фінансовий результат від звичайних ввдов діяльності, а також прочіхдоходов і витрат і, отже, показник ефективності всієї господарської діяльності організації.
Чистий прибуток (збиток) звітного періоду - це кінцевий фінансовий результат організації, виявлений за звітний період, за вирахуванням належних за рахунок бухгалтерської прібьшь встановлених відповідно до законодавства податків та інших аналогічних зобов'язань. Це та частина прибутку, яка призначена виключно для використання на цілі, що визначаються самою організацією. Вона є єдиним джерелом для виплати дивідендів в акціонерних товариствах, а також розподілу доходів між учасниками товариств з обмеженою відповідальністю пропорційно до їхніх часток у статутному капіталі. Крім того, відповідно до установчих документами частина чистого прібьшь спрямовується на формування резервного фонду, капіталізацію прібьшь, а в акціонерних товариствах - і на формування спеціального фонду коштів для виплати дивідендів за привілейованими акціями
Якщо з величини чистого прібьшь відняти величину розподіленої прібьшь, то отримаємо нерозподілений прибуток звітного періоду. Зміст даного показника полягає в акумулюванні невиплаченої у формі дивідендів (доходів), або нерозподіленого, прібьшь, яка залишається в обороті у організації в якості внутрішнього джерела фінансування довгострокового характеру, тобто це, по суті, реінвестований прибуток.
У підсумку зазначимо, що відокремлення тих чи інших видів прибутку здійснюється виходячи з інтересів осіб, що мають відношення до підприємства, організації. Це насамперед власники під-приємства, його працівники, представлені управлінським персоналом, держава в особі податкових органів, інші особи (діючі та потенційні контрагенти, постачальники матеріальних і фінансових ресурсів, банки).
Так, для власників основним показником є чистий прибуток. Для фізичних та юрвдіческіх осіб, позичали гроші підприємству на довгостроковій основі та отримують частку у вигляді відсотків за позиками і позик, найбільший інтерес представляє прибуток до вирахування відсотків і податків (операційний прибуток). З позицій інтересів держави основний фінансовий показник - прибуток до вирахування податків і обов'язкових платежів (прибуток до оподаткування).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Економічна сутність, функції і види прибутку підприємства "
  1. 4.1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
    Централізація [лат. centrum, rp. kentron - вістря (циркуля), зосередження] - одна з двох форм монополізації (інша - концентрація). Централізація і концентрація - дві сторони одного економічного процесу. Централізація являє собою об'єднання підприємств, фірм у результаті їх злиття і поглинань під єдиним управлінням і веде до зростання ринкової частки у виробництві та реалізації. Розвитку
  2. Сутність і значення собівартості продукції як економічної КАТЕГОРІЇ ТА ЇЇ ВИДИ
    Організація будь-якого виду діяльності на підприємстві пов'язана з певними витратами поточного та капітального характеру. Поточні витрати пов'язані з вирішенням тактичних завдань господарської діяльності підприємства - придбанням сировини і матеріалів, утриманням персоналу, обслуговуванням матеріально-технічної бази та ін Капітальні витрати спрямовані на досягнення стратегічних цілей підприємства
  3. 15.6. ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА
    Прибуток підприємства є найважливішою економічною категорією і традиційно вважається основною метою діяльності будь-якої комерційної організації. Разом з тим таке трактування ролі прибутку в даний час не є єдиною. З точки зору сучасної англо-американської фінансової школи, яка отримала визнання в багатьох країнах світу, в якості пріоритету в діяльності підприємства
  4. 16.4. ЦІНОВА ПОЛІТИКА НА ПІДПРИЄМСТВІ
    В умовах ринкової економіки ціна є одним з найбільш важливих синтетичних показників, які суттєво впливають на фінансове становище підприємства. Тому, розраховуючи ціну виробу, підприємці прагнуть до того, щоб вона була оптимальною з точки зору відповідності інтересам власника і ринку. Рівень установлюваної підприємством ціни на продукцію багато в чому визначається тим, які
  5. Економічна природа і зміст підприємництва
    У римському праві «підприємництво» розглядалося як заняття, справа, діяльність, особливо комерційна. Досить просте і дуже ємне визначення підприємництва дає В. І. Даль: «вживати» означає «затівати, вирішуватися виконати будь-яке нову справу, приступати до здійснення чого-небудь значного»: звідси «підприємець» - «що почав» що-небудь. По сучасному
  6. 1.5. Цілі підприємницької діяльності
    Поняття «мета» на перший погляд здається зрозумілим без додаткового пояснення. Має, здавалося б, самоочевидний сенс, воно насправді належить до складних категорій соціології, філософії, економіки, управління. Мета - ідеальне уявне передбачення результату підприємницької діяльності. Це предмет устремління, заздалегідь намічений кінцевий задум, очікуваний результат
  7. 2.5. Регіональні підприємницькі мережі: бізнес-центри, бізнес-інкубатори
    Питанням розвитку підприємництва надається велике значення в рамках регіональної політики підтримки підприємництва та розвитку його відповідної інфраструктури. Зокрема, формуються мережі регіональних і міських бізнесцентров, інноваційних центрів, бізнес-інкубаторів, і т. п., які можуть надавати реальну консультативну, інформаційну, навчальну, кадрову та інші види
  8. 3.1. Сутність термінів «організація» і «підприємство»
    Виробництво товарів і послуг може здійснюватися з освітою і без утворення юридичної особи. Юридична особа - це організація, що має у власності, господарському віданні або оперативному управлінні відокремлене майно, відповідає за своїми зобов'язаннями цим майном, може бути позивачем і відповідачем у суді. Відокремлене майно - це майновий комплекс, необхідний для
  9. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ТА ГРОШОВОГО ОБІГУ
    Нормальне функціонування фінансового ринку в стра ні - одна з обов'язкових умов ефективного функціонує вання економіки , стабільності соціального розвитку. Фінан совий ринок - комплексний об'єкт. За предметною ознакою, тобто по виду фінансових ресурсів, він складається з трьох сегментів: ринків грошових ресурсів, цінних паперів і валютного ринку. Між ними існують тісні взаємозв'язки,
  10. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ
    Державне На соціально-економічний розвиток лю-регулювання бій країни сильний вплив роблять зовн-зовнішньої неекономічні зв'язку, їх масштаби , струк-торгівлі туру, ефективність. Це вплив відбувається із дит з багатьох напрямків, з яких найбільш значимі сле-дмуть: (1) збільшується ресурсний потенціал країни - мате-ріальний, науково-технічний, фінансово-валютний, трудовий,
  11. ВИСНОВОК
    Прознавств статистичний і соціологічний аналіз використання національних мов в російській системі освіти свідчить про посилилась за останні роки загальної тенденції їх витіснення і заміни російською мовою. В ході укрупнення і об'єднання освітніх установ кількість шкіл з навчанням на національних
© 2014-2022  elbib.in.ua