Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Аудит / Інституційна економіка / Інформаційні технології в економіці / Історія економіки / Логістика / Макроекономіка / Міжнародна економіка / Мікроекономіка / Світова економіка / Операційний аналіз / Оптимізація / Страхування / Управлінський облік / Економіка / Економіка та управління народним господарством (по галузях) / Економічна теорія / Економічний аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка → 
« Попередня Наступна »
В. І.Кушлін. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, 2005 - перейти до змісту підручника

Економічний і правовий зміст власності

Власність є суб'єктно-об'єктне (людина - річ, - благо), а також суб'єктно-суб'єктів незалежно ектних (людина - людина) ставлення з приводу і в процесі присвоєння - відчуження речей , економічних ресурсів, яких-небудь інших життєвих благ. Присвоєння - це можли ність і процес перетворення того чи іншого економічного ресурсу, блага у власну життєдіяльність даного суб'єктів незалежно єкта суспільних відносин. Відчуження - неможливість перетворення того ж економічного ресурсу, блага в жизні діяльність іншого суб'єкта цих відносин. Перетворити економічний ресурс у власну життєдіяльність - значить фактично використовувати його в цілях собст-венного відтворення як суб'єкта суспільних ставлення ний згідно тим функціям, які він виконує в еконо Міці та суспільстві. Йдеться про функції найманого працівника со-відповідності професії і кваліфікації, підприємця, державного службовця, банкіра в історично даному регіоні, галузі промисловості або сільського господарства, державному утворенні відповідного рівня і т.д. Як правило, розрізняють економічне і правове (юриди тичне) зміст відносин власності. Останнє на ходить своє вираження у праві власності. Вперше в істо рії людства воно було розроблено в римському праві, сис тематизував в Кодексі Юстиніана (VI століття н.е.) як пра во власника володіти, користуватися і розпоряджатися да ни матеріальним благом. На початку XIX століття дана нор ма римського права, так само як і багато інших, лягли в основу Кодексу Наполеона (Французького цивільного кодексу 1804). Він служить методологічною базою всього сучасно го цивільного законодавства. Таким чином, правові норми, що регламентують відносини приватної власності, сформульовані ще на зорі сучасної цивілізації, благополучно працюють на людство і донині. Природно, з часом юридичні норми грома данских відносин піддалися відомої трансформації. Їх стали деталізувати, що і послужило підставою для виділ ня "пучка" правомочностей. Наприклад, А.Оноре включає в послід ний: 1. Право володіння. 2. Право користування. 3. Право управ ління, тобто рішення, як і яким чином об'єкт власності мо же бути використаний. 4. Право на дохід, тобто на блага, проістекая ющіе від використання речі власником або від дозволу користуватися нею іншими особами. 5. Право на капітальну цін ність речі, тобто абсолютне право на визначення подальшої долі речі (відчуження, споживання, знищення тощо). 6. Право на безпеку, тобто на імунітет від експропріації. 7. Право на заповіт і успадкування. 8. Безстроковість. 9. Запре щення шкідливого використання. 10. Відповідальність у вигляді стяг кания, тобто можливість конфіскації майна з метою визиску ня боргу. 11. Остаточний характер, т.
е. обов'язковість повернення-кому правомочностей після закінчення терміну. Така в найзагальніших рисах правова інтерпретація фено мена власності. Однак право власності не є дзеркальним отра жением її економічного змісту. Воно, безсумнівно, від ражает реальні економічні відносини і процеси, але разом з тим існує і розвивається за своїми власними, іманентним праву законам. Звідси і відмінності в юридичес ком і економічному змісті власності. Суб'єктами права власності є виключно фізичні та юридичні особи, тобто суб'єкти, законодавчо наділені здатністю мати права і брати на себе юридичні зобов'язання. Суб'єктами економічних (со-ціально-економічних) відносин власності поряд з суб'єктами права власності (тобто юридичними і фізкабінет тичними особами) виступають суб'єкти всіх інших гро них відносин: економічних, соціальних, політичних. Наприклад, шахтарі, не будучи юридичними особами, тобто суб'єктами права власності, і висуваючи вимоги підви щення заробітної плати, поліпшення умов праці, виступають проте в якості суб'єктів економічних відносин влас ності. Адже вони вимагають перегляду існуючих відно шений присвоєння-відчуження, претендуючи на більш значні ную частина виробленого усім суспільством національного до ходу. Словом, вони домагаються відчуження необхідної ними при надбавки від інших суб'єктів суспільних відносин: підпри приємець, акціонерів, металургів, лікарів, пенсіонерів, го сударственних або муніципальних структур, оборонної або соціальної сфери і т.д. Аналогічно цьому пільговий режим на даткування або кредитування підприємств (юридичних і фізичних осіб) тих чи інших територій чи галузей так само по своїй суті є економічні відносини присв ення - відчуження на користь одних за рахунок інших. Тим самим елементи (ланки) професійної (шахтарі, вчителі, лікарі, будівельники, енергетики та ін.), демографічної (чоловіки, жінки, пенсіонери, безробітні, студенти та учні тощо), територіальної (населення тих чи інших ре нів і місцевостей) і тому подібної організації суспільства, не будучи суб'єктами права власності - юридичними особами, проте вступають в реальні економічні відносини привласнення-відчуження і є повноправним ми суб'єктами економічних відносин власності. Право власності є насамперед суб'єктно-об'єктне відношення, тобто відношення суб'єкта права до даного благу (речі, інформації, капіталу і т.д.), як правило, потенциаль але чи фактично є об'єктом ринкових ставлення ний, що фіксує ту чи іншу ступінь можливості (повно го або часткового, обмеженого) панування над об'єктом власності і виключає аналогічні домагання і пра вомочія інших юридичних і фізичних осіб.
Економічний зміст власності розкривається через суб'єктно-суб'єктні відносини з приводу і в процесі про-виробництва, розподілу (перерозподілу), обміну і по требления економічних ресурсів суспільства, також опосередковує ванні їх присвоєнням - відчуженням, але вже усіма без ис ключения суб'єктами суспільних відносин (еко ких, правових, політичних і соціальних). Власність - багатовимірне явище, укладає в собі не тільки економічну і правову, ні і ще ряд складаю щих історичного, екологічного, політичного, соціального ного, духовного, психологічного та іншого порядку. Так, озеро Байкал і його ресурси з правової точки зору явля ются власністю Російської Федерації в цілому і суб'єктів тов Федерації до нього примикають, зокрема. Вони вільні використовувати його водні ресурси для організації виробництва всіляких напоїв, розумною їх експлуатації в інтересах судноплавства та рибальства. Однак, враховуючи винятковість озера Байкал як найбільшого в світі прісноводного бассей на, вони не вільні у своїй господарській діяльності, що тягне за собою забруднення і втрату усім людством настільки значимо го обсягу прісноводних ресурсів планетарного значення. У силу цих обставин з екологічної точки зору Байкал являють ся планетарним надбанням, хоча з позицій включення його ре сурсів в розумну господарську діяльність права Росій ської Федерації не можуть піддаватися сумніву. Суб'єктами екологічних відносин власності є жителі від ділових територій, країн, континентів і планети в цілому. Історичний зміст відносин власності харак-ризують відносини між різними розділеними в часі поколіннями людей, що діють на одному простий ранство в межах даної господарської спільності (світового господарства, наднаціонального внутрішньо інтегрованого хо зяйственного комплексу, народного господарства даної країни, її регіонів і територій, окремого підприємства, фірми). У даному контексті об'єктом привласнення-відчуження служить якісний стан економіки, що є в наявності та потенційні економічні ресурси. Рівень науково-технічного розвитку даної хозяйствен ної системи, її конкурентоспроможність, довгострокові довго ші зобов'язання, обсяг вичерпаних мінеральних і енерге тичних ресурсів, успадковані одним поколінням від попереднього або передаються майбутнім поколінням з позицій історичного змісту власності, також суть відносини привласнення - відчуження між ними. Каж дое Здрастуй покоління насамперед привласнює, пре обертає у власну життєдіяльність те, що залишило йому попереднє покоління, а також і відчужені від буду щих поколінь на свою користь довгострокові боргові зобов'язання, природні запаси і т.д.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Економічний і правовий зміст власності "
  1. ВСТУП
    прозрет' народження нового способу мислення і світовідчуття, вловити мить, когла елементи нового стають част 'культури і починають змінювати і перетворювати її - ось, мабуть, саме чудове, що може спробувати слелать історик. У думках і свідомості людини народилася нова інтелектуальна і Ауховная енергія, яка потім виразилася в слові, вчинку, книзі. Людина намагається вловити
  2. 3.5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, І
    Наявність різних організаційно-правових форм господарювання, як показала світова практика, є найважливішою передумовою для ефективного функціонування ринкової економіки в будь-якій державі, в тому числі і в Росії. У ДК РФ зафіксовані різні форми господарювання, кожна з яких має свої особливості, переваги, недоліки і право на життя. Розглянемо сутність кожної з них
  3. 7.3. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА НА МАКРО-і мікрорівнях, ЇЇ ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ І ЗНАЧЕННЯ
    Знання факторів та механізму їх впливу на прискорення НТП є основою для його управління. Але цього недостатньо. Для управління НТП необхідний комплексний підхід, тобто облік впливу всіх факторів. При цьому всі фактори необхідно ранжувати за силою впливу на НТП і враховувати в першу чергу ті з них, які чинять найбільш істотний вплив. Перш за все держава на основі
  4. 15.6. ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА
    Прибуток підприємства є найважливішою економічною категорією і традиційно вважається основною метою діяльності будь-якої комерційної організації. Разом з тим таке трактування ролі прибутку в даний час не є єдиною. З точки зору сучасної англо-американської фінансової школи, яка отримала визнання в багатьох країнах світу, в якості пріоритету в діяльності підприємства
  5. Економічна природа і зміст підприємництва
    У римському праві «підприємництво» розглядалося як заняття, справа, діяльність, особливо комерційна. Досить просте і дуже ємне визначення підприємництва дає В. І. Даль: «вживати» означає «затівати, вирішуватися виконати будь-яке нову справу, приступати до здійснення чого-небудь значного»: звідси «підприємець» - «що почав» що-небудь. По сучасному
  6. 2.2. Мережеві об'єднання в інвестиційно-будівельній сфері
    Під регіональним будівельним комплексом звичайно розуміють певним чином організовану територіальну сукупність тільки будівельних (підрядних) організацій і компаній-виробників будівельних матеріалів і конструкцій, об'єднуємося жорсткої взаємозалежністю технологій виробництва, що випливає з цього спільністю економічних інтересів і межами регіональних ринків нерухомості,
  7. 3.3. Фактори, що впливають на вибір організаційно-правової форми організації
    Приймаючи рішення про вибір організаційно-правової форми, підприємець, по-перше, визначає необхідний рівень і обсяг можливих прав і зобов'язань залежно від профілю та змісту майбутньої підприємницької діяльності, кола партнерів, існуючого законодавства. Підприємець планує здійснювати ряд разових ділових проектів або його ідея зводиться до довготривалого
  8. 4.2. Планування розвитку суб'єктів підприємницької діяльності
    Планування розвитку суб'єкта підприємницької діяльності включає в себе стратегічне планування та бізнес-планування. Стратегічне планування покликане забезпечити розвиток компанії в довгостроковій перспективі і відповідає на три важливих питання: 1. У якому стані знаходиться комерційна організація в даний час? 2. Якого положення вона хотіла б досягти через 5 .. .10 Років?
  9. 4.5. Організаційно-управлінські інновації
    У країнах з розвиненою ринковою економікою прийнято розглядати підприємництво з позиції приналежності до класичної або інноваційної моделі. Класична модель описує традиційне, консервативне підприємництво, що припускає управління виробництвом на основі економічного та ефективного використання виробничих ресурсів. Інноваційна модель розглядає види
  10. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
    Державне регулювання економіки є науковою еко номічного дисципліною, що вивчає форми участі держави в економічному житті країни за допомогою методів і важелів воздей-наслідком на соціально-економічні процеси, що забезпечують ефек тивное формування ринкових відносин. Державне регулювання економіки охоплює всі сто-ку суспільного відтворення. У період
  11. Вплив соціології на государствознавство
    Теорією держави можна займатися двояким чином - юридично і соціологічно, хоча обидві точки зору на практиці і можуть одна з другою змішуватися. Так зване державне право в своїх суто теоретичних частинах, т. Е. Там, де мова йде про загальні поняттях, а не про конкретні факти історії і сучасності,
© 2014-2022  elbib.in.ua