Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Аудит / Інституційна економіка / Інформаційні технології в економіці / Історія економіки / Логістика / Макроекономіка / Міжнародна економіка / Мікроекономіка / Світова економіка / Операційний аналіз / Оптимізація / Страхування / Управлінський облік / Економіка / Економіка та управління народним господарством (по галузях) / Економічна теорія / Економічний аналіз
ГоловнаЕкономікаСвітова економіка → 
« Попередня Наступна »
Ломакін В.К.. Світова економіка, 2002 - перейти до змісту підручника

8.5. Фінансові кризи

Розвиток світових валютно-кредитних відносин супроводжується спалахами фінансових криз. До утворення світового господарства фінансові потрясіння охоплювали національні системи окремих країн. У минулому столітті вони стали набувати міжнародного характеру. Яскраво виражений міжнародний характер фінансових криз проявився в 30-90-ті роки, що відносяться до нижньої фазі довгої хвилі розвитку ринкової економіки. Значною мірою фінансові кризи стали відображенням відбуваються структурних змін у світовій господарській системі. Можливості фінансових криз закладені в характері форм руху капіталу і у функціонуванні ринку. Угоди на ринках капіталів означають фінансування майбутньої вартості, яку ще належить створити. Тому грошові потоки обслуговують «очікування» майбутніх доходів під час реального розриву між реально існуючої (авансованої) і майбутньою вартістю (прибутком). Це відбувається у зв'язку з тим, що на фінансовому ринку вимоги до власності фінансових активів (інструментів) документально закріплюються задовго до того, як з'явиться власність, здатна приносити дохід. Вимоги оформляються між великим числом учасників ринку, які нерідко задіяні одночасно в багатьох фінансових операціях. Розрив між майбутніми доходами і пошуком ліквідності створює загрозу ризику неповернення коштів кредитору. Оскільки існуюча система страхування ризиків далека від досконалості, то розрив в одній ланці призводить до порушення багатьох інших угод, нерідко призводячи до кризових ситуацій на національних та міжнародних ринках. Під міжнародною фінансовою кризою розуміється глибокий розлад кредитно-фінансових систем в цілому ряді країн, що приводить до різких диспропорцій у міжнародних валютно-кредитних системах і переривчастості їх функціонування. Фінансова криза зазвичай в тій чи іншій мірі одночасно охоплює різні сфери світової фінансової системи. Центром фінансових криз є грошовий капітал, а безпосередньою сферою прояву - кредитні установи та державні фінанси. Розрізняють циклічні і спеціальні міжнародні фінансові кризи. Перші є передвісниками економічних криз виробництва, друга виникають незалежно від економічного циклу під впливом особливих причин. Але й останні зачіпають господарство та зовнішньоекономічні зв'язки шляхом зворотного відображення. Форми прояву фінансових криз. Фінансова криза включає такі явища: обвальне падіння валютних курсів; різке підвищення процентних ставок; вилучення банками в масовому порядку своїх депозитів в інших кредитних установах, обмеження і припинення видач готівки з рахунків (банківська криза); руйнування нормальної системи розрахунків між компаніями допомогою фінансових інструментів (розрахунковий криза); криза грошового обігу; боргову кризу.
Безліч чинників визначають виникнення і розвиток фінансових криз. Нерідко причини кризи залишаються загадкою. Зазвичай умовою фінансових криз є порушення, неблагополуччя в співвідношенні різних видів активів в певних ланках фінансової системи. Так, при ознаках неблагополучного становища в компанії або нарочито навмисне створеної ситуації акціонери починають скидати акції, що може викликати знижувальну тенденцію в біржових курсах. Коли виникають сумніви в надійності банків, вкладники прагнуть швидше вилучити свої вклади, а так як банки мають обмеженими ліквідними коштами, то вони не можуть відразу повернути значну частину вкладів. В силу взаємопов'язаності елементів господарської системи може початися ланцюгова реакція, що приводить до фінансової кризи. Іноземний капітал йде з країни, одночасно, а може бути раніше, біжить національний капітал. Втеча капіталу з країни призводить до збільшення попиту на іноземну валюту. Навіть високий рівень валютних резервів може виявитися нездатним задовольняти наростаючий попит. Широке використання інформаційної техніки призвело до того, що кризи, що виникають на національних фінансових ринках, швидко набувають міжнародного характеру. В останні десятиліття на внутрішні передумови фінансових криз накладаються зовнішні, пов'язані з величезними потоками капіталу, що перетинають кордони, які здатні підірвати фінансове становище країни у зв'язку з ослабленням державного регулювання. Міровізація руху капіталу, розвиток офшорних операцій, зниження регулюючої ролі держави збільшили можливості проведення чисто спекулятивних дій у світовій фінансовій системі. До них належать операції, переслідують мети одержання надприбутку за рахунок навмисного використання фінансових показників (валютний курс, курси акцій, облікові ставки). Для цього мобілізуються величезні кошти в десятки і сотні млрд дол Можливості для цього є. У світі налічується близько 4 тис. хеджфондів, що спеціалізуються на спекулятивних операціях. Вони зосереджують 400-500 млрд дол ліквідних коштів, які при узгодженості їх дій можуть бути використані в будь-якому центрі для отримання спекулятивного прибутку. За оцінкою МВФ, 5-6 найбільших фондів здатні мобілізувати до 900 млрд дол для нападу на ту чи іншу національну валюту або фондовий ринок. Не всі фінансові центри здатні протистояти такому тиску. Наслідки фінансових криз. Остання чверть минулого століття характеризувалася почастішанням фінансових криз. При цьому в країнах, що розвиваються вони траплялися частіше, ніж у розвинених.
Так, валютні кризи в 90-і роки відбулися більш ніж в 60 країнах, включаючи 41 країну з ринками,. Найбільш великі потрясіння пережили фінансові системи Бразилії, Мексики, Аргентини, Південної Кореї, країн Південно-Східної Азії, Японії. Фінансові кризи були відображенням нестабільності світового економічного розвитку, його ієрархічності, а також структурних диспропорцій у сфері мобілізації та розміщення капіталів, управління валютними резервами в кризових країнах. Вони показали, що найважливішою причиною виникнення фінансових криз було масоване залучення іноземного позичкового капіталу, особливо в короткостроковій формі. Ставлення короткострокової заборгованості до загальної зовнішньої заборгованості перед кризою у кризових країн, що розвиваються було в два рази вище, ніж у країн, що не потрапили в кризову ситуацію. Накопичення короткострокової заборгованості і значної частини пасивів, забезпечених або індексованих в іноземній валюті, послаблювало стійкість національних грошово-кредитних систем. Великі зовнішні дисбаланси (негативне сальдо платежів, великі платежі за відсотками, висока частка короткострокової заборгованості, переважання зовнішніх пасивів над активами і т.д.) роблять господарство дуже чутливим до зовнішніх змін, включаючи зміни в циклічному розвитку розвинених країн, постійні зміни на міжнародних фінансових ринках і в структурах обмінних курсів провідних валют. Фінансова криза чинить негативний вплив на сектор матеріального виробництва та на накопичення капіталу. Найгострішою проблемою стає зайнятість робочої сили. У ході розвитку криз у 90-ті роки уражені ним країни втрачали до 14% свого ВВП на річному рівні, і для відновлення докризового рівня економічного зростання було потрібно до шести років. Кризи викликали збільшення дефіцитів платіжних балансів в кризових країнах більш ніж на 2% ВВП у порівнянні з некризовому країнами. Кризи 90-х років негативно позначилися на розвитку виробничого та грошово-кредитного секторів світового господарства. Різке скорочення виробництва в кризових господарствах призводило до зменшення темпів зростання зовнішньої торгівлі та загострення конкуренції через зміни валютних курсів. Фінансові кризи показали необхідність перебудови світової фінансової системи, введення більшої відкритості, поліпшення звітності, зміцнення національної економічної політики.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 8.5. Фінансові кризи "
  1. 6.3. ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В РФ
    У всіх країнах з розвиненою ринковою економікою малий бізнес довів свою значимість і ефективність як в економічному, так і в соціальному плані. Для цих країн це вже давно усталене, зрозуміле і давно вивчене явище. Мале підприємництво в нашій країні як самостійне суспільно-політичне та соціально-економічне явище існує трохи більше 10 років, і в даний час
  2. Державне регулювання фінансового ринку та грошового обігу
    Нормальне функціонування фінансового ринку в стра ні - одна з обов'язкових умов ефективного функціонує вання економіки, стабільності соціального розвитку. Фінан совий ринок - комплексний об'єкт. За предметною ознакою, тобто по виду фінансових ресурсів, він складається з трьох сегментів: ринків грошових ресурсів, цінних паперів і валютного ринку. Між ними існують тісні взаємозв'язки,
  3. 34.2 Причини неплатоспроможності та можливого банкрутства господарюючих суб'єктів
    Високоефективна ринкова економіка довела свою жиз-нездатність протягом усього часу свого існування. Соціалістична адміністративно-планова економіка також завжди претендувала на високу ефективність. І вона дійсно виявлялося високоефективної, коли концентрувалася на великих політико-економічних завданнях (наприклад, вихід у космос, будів ництво крупного
  4. 8.4. ПРИЧИНИ І ВИДИ БЕЗРОБІТТЯ, ЇЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА І НАСЛІДКИ
    Сучасна безробіття в Росії є наслідком ста-новлення і розвитку в ній ринкових відносин. Російська без безробіттю має свою специфіку, яка визначається особливостями фор-мування неповної зайнятості, і в той же час їй притаманні багато рис, характерні для інших розвинених країн світу. Як справедливо зазначає Р.І. Капелюшников, розвиток рос-сийского ринку праці проходило по іншому шляху,
  5. 8.5. ПОКАЗНИКИ БЕЗРОБІТТЯ
    Безробіття є об'єктом уваги державних органів. За її розмірами, складом і тривалістю веде спостереження і дослідження Уряд РФ в особі її органів - Роструда, Росстату, Мінекономрозвитку Росії, а також місцеві органи влади. Вивчення безробіття засновано на системі її показників, одержуваних на підставі офіційних (щомісячних, кварталі них, піврічних,
  6. 17.2. Особливості розвитку світового ринку нафти
    Нафта була, є і в осяжному майбутньому залишиться одним з веду щих джерел первинної енергії, споживання якої неухильно рас ширяється у зв'язку з подальшим розвитком світової економіки. Одновре менно зростає використання нафтопродуктів як сировини для химиче ської промисловості, що економічно більш ефективно в порівнянні з прямим енергетичним використанням вуглеводнів. Нафта як
  7. 22,1. Міжнародний фінансовий бізнес: поняття, еволюція та учасники
    Історія розвитку товарно-грошових відносин починається у исто ков людського суспільства. Готівкова оплата була найдавнішою фор мій розрахунку - наочної, але не дуже зручною (наприклад, по однієї кобил або по два жеребця за кожен стовбур ліванського кедра платив цар Соломон в XI в. е. при будівництві Першого храму в Иеруса лімі). Готівковий розрахунок був характерний для локальної торгівлі, але
  8. 25.1. Сутність інтернаціоналізації банківської справи та банківських систем
    Найвищою щаблем інтернаціоналізації банківської діяльності є зростаючі прямі іноземні інвестиції банків, що дозволяють надавати весь спектр послуг через банківські офіси в приймаючих стра нах. Найбільші міжнародно оперують банки перетворюються на транснаціональні (ТНБ, фінансові ТНК), якщо обсяг зарубіжних активів і кількість країн, в яких банк має свої закордонні під
  9. Глава 26
    Згідно міжнародно прийнятим визначенням, зокрема в ООН, СОТ, ОЕСР, міжнародна торгівля - це транскордонний обмін това рами і послугами, сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу. При цьому вартість експорту товарів дається в цінах ЕО.В., а імпорту - ст.Б. На цій термінологічної базі побудована і міжнародна статистика, дані якої, залежно від джерела, можуть трохи
  10. 32.1. Еволюція міжнародного туризму в другій половині XX століття
    Кількість міжнародних туристів постійно зростає. Останніми 20 років середньорічні темпи приросту числа прибуттів іноземних туристів в світі становили близько 5%, а валютних надходжень - близько 15%. Якщо в 1950 р. число туристів у всьому світі складала 25 млн чол., а оборот туріндустрії - порядку 2,1 млрд дол. , то, згідно з даними впливової міжнародної організації, що спеціалізується на вивченні
  11. Індустріальна громадська комунікаційна система
    У XIX ст. відбувалося становлення і розвиток капіталістичної суспільної формації в Західній Європі, яке супроводжувалося трьома важливими для соціальної комунікації явищами: здійснюється індустріалізація матеріального виробництва, різко збільшуються виробничі потужності і продуктивність праці
© 2014-2022  elbib.in.ua