Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Банківська справа / Доходи та витрати / Лізинг / Фінансова статистика / Фінансовий аналіз / Фінансовий менеджмент / Фінанси / Фінанси та кредит / Фінанси підприємств / Шпаргалки
ГоловнаФінансиБанківська справа → 
« Попередня Наступна »
Глушкова Н . Б.. Банківська справа: Навчальний посібник. - М. - Академічний Проект; Альма Матер, 2005. - 432 с., 2005 - перейти до змісту підручника

Інкасування векселів.

Банки часто виконують доручення векселедержателей одержання платежів за векселями в строк. Банки беруть на себе відповідальність за пред'явлення векселів у строк платнику і отримання належних із них платежів. Якщо платіж: надійде, вексель повернеться боржнику. При ненадходження платежу вексель повертається кредитору, але з протестом в неплатежі. Отже, банк відповідає за наслідки, що виникли внаслідок недогляди протесту.
У той час як при обліку векселів банк несе відомий ризик, видаючи клієнту суму, позначену на векселі, за мінусом затвердженого відсотка, при інкасуванні він приймає лише доручення одержати при настанні терміну належний за векселем платіж і передати отриману суму власнику векселя. Роль банку зводиться лише до точного виконання інструкцій клієнта.
Однак шляхом цих операцій банки можуть зосереджувати на своїх рахунках значні спорідненості і отримують їх у безкоштовне розпорядження, Разом з тим ця операція є досить прибутковою, оскільки за інкасо стягується певна комісія.
Вони вигідні і для клієнта, оскільки банки завдяки наявним між собою тісним взаєминам можуть виконувати доручення клієнта швидше і дешевше, клієнт також звільняється від необхідності стежити за термінами пред'явлення векселів, що вимагало б певних витрат, які незрівнянно більше стягуються банком комісійних. Прийнявши на інкасо векселі, банк зобов'язаний своєчасно переслати їх за місцем платежу і поставити до відома платника порядком денним про надходження документів на інкасо. У разі неотримання платежу за векселями банк зобов'язаний пред'явити їх до протесту від імені довірителя, якщо останнім не буде дано іншого розпорядження. За виконання доручення на інкасування векселів банкімеет право:
а) на відшкодування витрат по відсилання і надсилання векселів та отримання платежу, коли платіж за векселем необхідно одержати в іншому місці;
б) на винагороду за виконання доручення, комісію, у вигляді відсотків з отриманої банком суми.
У разі ненадходження платежу і здійснення протесту, витрати по протесту, комісії та інші витрати сплачуються клієнтом. Не оплачені документи зберігаються в банку до запитання їх клієнтом протягом встановленого банком часу. Після закінчення терміну банки складають із себе відповідальність за подальше їх зберігання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Інкасування векселів. "
  1. 9.1. ВЕКСЕЛЬ І ЙОГО ФОРМИ
    Вексель включений до складу цінних паперів, він підтверджує безумовне грошове зобов'язання боржника сплатити зазначену на векселі суму грошей векселедержателю. Тільки на початку XVIII в. з ініціативи Петра I в Санкт-Петербурзі була утворена перша в Росії біржа, на якій почалося звернення векселів, хоча вексель був всього лише інструментом для полегшення торгівлі. При цьому перший вексельний
  2. 9.2. ВИДИ ОПЕРАЦІЙ З ВЕКСЕЛЯМИ
    Багато операцій з векселями можуть виконувати кредитні організації. Серед основних операцій необхідно виділити ава-лювання і облік векселів. Для банку аваль означає прийняття відповідальності за вексельним зобов'язанням клієнта (перед-уявлення так званого авального кредиту). У договорі на ава-лювання векселя виділяють величину комісійної винагороди-дення, розмір якого залежить від
  3. 6.2. Вкажіть всі правильні відповіді
    Функції міжнародного кредиту: а) забезпечує перерозподіл фінансових ресурсів між сторонами, б) посилює процес накопичення в рамках усього світового господарства; в) мінімізує податкові виплати компанії; г) прискорює процеси реалізації, товарів, послуг, інтелектуальної власності у всесвітньому масштабі, розсуваючи тим самим рамки розширеного відтворення. Акцептний кредит це:
  4. 1.2. Форми розрахунків і платіжні документи
    Приблизно 3/4 платіжного обороту - це розрахунки за товарними операціями, інша частина - розрахунки з бюджетом, державними органами та кредитними установами. За територіальною ознакою розрахунки бувають одногородними (місцевими) і іногородніми. Форма розрахунків включає в себе спосіб платежу і відповідний йому документообіг, тобто систему оформлення, застосування та руху розрахункових документів і
  5. ВИСНОВКИ
    Безготівковий грошовий оборот (розрахунок) охоплює розрахунки між усіма суб'єктами ринку. Здійснення безготівкових розрахунків породжує взаємні міжбанківські розрахунки, які проводяться через кореспондентські рахунки, що відкриваються на балансі кожного банку. Для реалізації руху коштів між банками кореспондентські рахунки можуть бути відкриті комерційним банком (або для комерційного банку) в
  6. Активні операції
    - операції з розміщення власних та залучених коштів з метою отримання доходу. Активні операції відображаються в активі балансу і мають дебетове сальдо. Активні операції класифікуються залежно від наступних критеріїв: 1. За економічним змістом: - касові - операції з приймання та видачі готівки; - розрахункові - операції по зарахуванню коштів на рахунки клієнтів і оплаті з
  7. Вексельні кредити
    проводяться в формі обліку векселів і у формі спеціального позичкового рахунку під забезпечення векселів. Вексельні кредити діляться на постійні та одноразові. Кредити з обліку векселів можуть бути представницькими і векселедательскими Перший відкривається для обліку переданих клієнтами банку векселів. Векселедательский кредит надається клієнтам, які видають під цей кредит векселі на
  8. Факторинг
    відносять до посередницьких операцій. Його можна оцінити як діяльність спеціальної факторською компанії або банку але стягненню грошових коштів з боржників свого клієнта (продавця) і управлінню його борговими вимогами. Завдяки факторингу продавець (постачальник) отримує такі переваги: гарантію реалізації своїх вимог до платників (інкасування дебіторської заборгованості);
  9. 6.3. Моделювання поточних фінансових потреб
    Поточні фінансові потреби (на думку автора терміну Є. С. Стоянової) характеризують різницю між коштами, авансованими в оборотні активи, і величиною кредиторської заборгованості за товарними операціями або загальної її сумою. Їх встановлюють за формулою: ТФП = ОА - ДС - КЗ, де ТФП - поточні фінансові потреби; ОА - оборотні активи (підсумок розділу II балансу); ДС - грошові кошти,
  10. 4.3.2. Зміст факторингових операцій (послуг) банку
    З точки зору банку цілями факторингу є своєчасне інкасування боргів для скорочення втрат від простроченого платежу, запобігання появи сумнівних боргів, допомога клієнту в управлінні кредитом, веденні бухгалтерського обліку, збільшенні обороту та прибутковості. Як вже зазначалося, основу банківської факторингової (факторською) операції складає покупка (облік) у свого клієнта-
  11. Марина Михайлівна Лебедєва (Marina Lebedeva) (нар. В 1955 році)
    Марина Михайлівна Лебедєва - завідувач кафедри світових політичних процесів МГІМО. Народилася в Москві. Закінчила факультет психології МГУ в 1977 році, кандидат психологічних наук і доктор політичних наук. З 1978 року пройшла шлях від молодшого наукового співробітника до професора, автор понад
© 2014-2022  elbib.in.ua