Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Аудит / Інституційна економіка / Інформаційні технології в економіці / Історія економіки / Логістика / Макроекономіка / Міжнародна економіка / Мікроекономіка / Світова економіка / Операційний аналіз / Оптимізація / Страхування / Управлінський облік / Економіка / Економіка та управління народним господарством (по галузях) / Економічна теорія / Економічний аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка та управління народним господарством (по галузях) → 
« Попередня Наступна »
Касьянова AA. Операції з товарами і послугами, 2000 - перейти до змісту підручника

Карл Маркс

(1818 - 1883) сприйняв теорію трудової вартості Адама Сміта. Він, так само як і А. Сміт, представляв працю ис-точником багатства, брав поділ праці на продуктивну і на непродуктивний і, відповідно, розмежування економіки на дві сфери: виробничу сферу і невиробничу або сферу послуг, в якій продукт і дохід не створюються , а лише відбувається процес перерозподілу та використання вироблених у виробничій сфері матеріальних благ і доходів. Однак, на думку К. Маркса, невиробнича сфера включає надання не всіх послуг, а лише тих, які носять нема-ріальних характер.
Дане трактування виробничої діяльності пізніше була прийнята на озброєння радянськими політекономами, а також офіційною радянською статистикою. Вона була покладена в основу методології складання балансу народного господарства, що розроблявся в СРСР та інших соціалістичних країнах для цілей, аналогічних цілям СНС, тобто для опису й аналізу макроекономіки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Карл Маркс "
  1. 1.2. ТРУДОВА ТЕОРІЯ ВАРТОСТІ: Д. РІКАРДО - К. МАРКС
    Після А. Сміта в економічній теорії праці сформирова лись два принципово різних напрямки: трудова теорія сто имости і теорія факторів виробництва, істотно вплинули на хід історичного розвитку людства. Яскравими виразниками першого напряму стали Д. Рікардо, а за ним К. Маркс, другий - Ж.Б. Сей і наступні покоління дослід Ватель немарксистського напряму
  2. 6.1. Економічне зростання в творах меркантилістів і класичної школи.
    На початковому етапі розвитку економічної думки еконо мічного зростання пов'язували з багатством. При цьому важливим було не тільки саме визначення багатства, а й пошук його джерела. Так, в епоху меркантилистских поглядів багатство асоціювалося з грошима, а джерело багатства перебував у сфері зовнішньої тор говли. Під багатством розумілося кількість дорогоцінного ме талу в країні (на стадії раннього
  3. 1.4. «Mainstream» та інші течії економічної теорії
    Не по собі начотчиків сивим Економічного факультету: Йде перевлаштування кабінету марксизму-ленінізму. Ломка, дим Стовпом! «Жодного не пошкодуємо осоруглий авторитету!» І дивиться Маркс, вниз головою, з портрета В очі ниспровергателя своїм: «А я і не серджуся на вас, хлопці, Я довів чітко вельми, Що особистість, по суті, не винна, Історія творить себе сама, І ви запрограмовані
  4. 4.1.3. Рішення парадоксу А. Сміта на основі кривих MU
    У наміченому стилі Всього не врахувати, Ми гірші, ніж були, Але краще, ніж є. Я б міг повторити, Я б міг змінити напрямок, Я намагаюся зрозуміти, Чому ми вже не праві, Але коли я повернуся, Я боюся, що моє появленье Перетворить це все У парадокс запасний голови. (26 Січня 1988) Олександр Шорін (1964-1988) Парадокс Адама Сміта, про який говорилося в першому розділі, свідчить: «Поче му вода, маючи
  5. 13.7. Земельна рента і ціна землі
    Venderet excultos colles cum praeco facetus, Спритний аукціоніст продавав на пагорбах виноградник Atque suburbani jugera pulchra soli: І казав: «Помиляється той, хто вважає, що Марій Errat, ait, si quis Mario putat esse necesse Через борги продає: ні, у нього все в боргу ». Vendere: nil debet: foenerat imo magis.« Заради чого ж цей торг? »-« Та раби його там перемерлі, Quae ratio est igitur?
  6. 7.3. Основні політичні та економічні ідеї марксизму
    Марксизм виник у 40-х рр.. XIX в. Основоположники цього вчення Карл Маркс (1818-1883 рр..) і Фрідріх Енгельс (1820-1895 рр..) намагалися з'ясувати умови і вказати шляхи реального визволення трудящих від будь-яких форм експлуатації, соціального гноблення, безправ'я, нерівності. Специфіка марксистської історико-матеріалістичної концепції держави і права полягає в аналізі явищ політичної та
  7. § 3. Висновок
    До першої половини XIX в. сходять майже всі ідеї, що склали зміст основних напрямків політико-правової ідеології соціалізму і комунізму наступних часів. Однак на основі цих ідей тоді ще не склалися масові рухи і політичні партії. До найбільш впливових теоретичних напрямків того часу належало до декількох десятків людей. Більш того, численність
  8. § 3. Політико-правова доктрина солідаризму. Л. Дюгі
    Ідеї солідаризму отримали значне поширення в кінці XIX - початку XX в. Їх теоретичною основою була соціологічна доктрина, погляд Огюста Конта на суспільство як на єдине ціле. В ідеологічному відношенні вони протистояли і індивідуалізму, і соціалізму (комунізму). На противагу індивідуалізму і лібералізму солідаристи скептично ставилися до суб'єктивних прав, оскільки,
  9. 14.1. Політико-правове вчення марксизму
    Марксизм являє собою систему економічних, соціальних, філософських, політичних і правових поглядів . Особливе місце серед них займає політико-пра-вовое вчення. Карл Маркс (1818-1883) - німецький політичний філософ, економіст, ідеолог і пророк світової пролетар ської революції. Фрідріх Енгельс (1820-1895) - німецький думки тель, сподвижник Маркса. Епоха. Капіталістичний спосіб
  10. 1. Загальна характеристика
    Громадсько-політичне життя Західної Європи в пер виття половині XIX століття проходила під знаком подальшого утвердження і зміцнення буржуазних порядків в даному регіоні світу, особливо в таких його країнах, як Англія, Франція, Гер манія, Швейцарія, Голландія та ін Найбільш значні ідеологічні течії, що сформувалися в той час і зая вившись про себе, самовизначалися через своє
  11. Робочі визначення предмета соціології
    Чому питання про предмет соціології заслуговує такої великої уваги? Справа в тому, що найважливішими ознаками науковості будь-якій області знання служать: предметність, об'єктивність і застосування спеціальних методів отримання знання. Послідовно розглянемо їх стосовно соціології. Предметність
© 2014-2022  elbib.in.ua