Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Модель узгодження інтересів комітента та комісіонера. |
||
Сформуємо цільові функції АЕ і центру. Критерії ефективності АЕ висловлюють їх чистий прибуток - різниця між отриманим комісійною винагородою та витратами на оплату праці працівників (з урахуванням єдиного соціального податку), оренду торгових площ, транспортування товарів; також віднімаються податок на додану вартість (ПДВ), податок на прибуток. Чистий прибуток комісіонера визначається наступним чином: Ri = k - ЧГ - tr (Уг - Уог) "(l + ПЕ) Хг - ПУ [z, - ЧГ - tr (Уг ~ Уог)] } l "Пр), (4.71) де для i-го АЕ введені позначення: y, - замовлення товару на поточний період (у закупівельних цінах); y0i - залишок товару на початок періоду; z , - комісійна винагорода; ч, - орендна плата за період; tt - частка транспортно-заготівельних витрат від закупівельної вартості товару; xi - фонд оплати праці; V, - виручка за поточний період (у закупівельних цінах); nV - ставка ПДВ; nE - ставка єдиного соціального податку; nP - ставка податку на прибуток. Перетворивши (4.71), отримаємо критерій АЕ в загальному вигляді: R, = kzz, - kq - ktti (У, - Уог) - кхХг, (4.72) де kz, kq, kt, kx - коефіцієнти, що показують частку відповідних доходів (витрат), фактично отриманих (що виникли) з урахуванням сплати податків: kz = kq = kt = (1 - nv] [1-np) kx = (1 + ПЕ) (l-np). Критерій центру являє собою чистий прибуток - різниця між виручкою (з націнкою), отриманої від комісіонера, та виплаченою йому комісійною винагородою, а також витратами на закупівлю товарів, на оплату відсотків за кредитами на залишок товарів; також віднімаються ПДВ, податок на майно, податок на прибуток. Чистий прибуток комітента визначається виразом - + y0i - V-nF ± У + y0i - V 2 2 Ro = W + s)? V-t (yi-У0,)-Zz-ct i = 1 i = 1 i = 1 (4.73) (1 - np) i = 1 i = 1 J, J, - C - n FV (1 +-Zh - y0i И Zi i = 1 i = 1 i = 1 де CF - умовно постійні витрати центру (всі витрати, крім залежних від товарообігу); nF - ставка податку на майно; s - націнка на закупівельну ціну товару (в частках закупівельної ціни); с - ставка відсотка по кредиту на закупівлю товарів (виходячи з середнього за період товарного залишку). R0 = kV0 ZV - ky Z У-ky0 Z Уог k z0 Z Zi - kFCF i = 1 i = 1 i = 1 i = 1 де kV0, ky, ky0, kz0, kF - коефіцієнти, що показують частку відповідних доходів і витрат, фактично виникли з урахуванням сплати податків: nF + С 1 - np)> ky (7 + np) nF + С kV0 = 1-nv + (1 - nv \ 1 + s) + 2 2 nF + С 2 ky0 = nV -1 - (l-np), kz0 = (1 - nv) (1-np)> kF = l'np-Очевидно, що критерій центру аддитивен, так як може бути представлений у вигляді суми економічних ефектів, одержуваних від i-го (i = 1,2, -, J1) комісіонера (при усередненому розподілі постійних витрат): (4.75) CF R0i = kV0Vi - kyyi - ky0y0i - kz0Zi - kF - J 7 Враховуючи цю обставину, умова узгодження інтересів у системі «комітент-комісіонер» можна записати у вигляді R + R0i ® max, (4.76) R + R0l> 0. (4.77) Умови (4.76), (4.77) інтерпретуються наступним чином: інтереси центру та АЕ є узгодженими, якщо сума чистого прибутку центру та комісіонера (тобто сукупний прибуток системи) максимальна, причому позитивна; остання умова означає, що якщо R <0 або R0i <0, тобто центр або АЕ несуть збиток, проте система в цілому отримує прибуток, то можливо перерозподіл ефекту між прибутковим і збитковим учасниками взаємодії шляхом регулювання розміру комісійної винагороди. Якщо в системі «комітент-комісіонер» не передбачено перерозподіл сукупного ефекту, то умови узгодження інтересів записуються в наступному вигляді: Ri ® max, R0i ® max, (4.78) R> 0, R0l> 0, (4.79) У цьому випадку комісійна винагорода повинна встановлюватися таким чином, щоб максимізувати цільові функції як центру, так і АЕ, причому цільові функції повинні приймати позитивні значення, забезпечуючи прибутковість функціонування. В обох випадках виконання (невиконання) умов (4.77), (4.79) дозволяє зробити висновок про узгодженість (неузгодженості) існуючого в системі механізму стимулювання; на основі умов (4.76), (4.78) при дотриманні умов (4.77), (4.79) можна синтезувати оптимальний механізм стимулювання. Таким чином, співвідношення (4.77), (4.79) є необхідними умовами узгодження інтересів у системі «комітент-комісіонер», а умови (4.76) - (4.79) - необхідними і достатніми умовами. Z = gV,, (4.80) при якому комісійну винагороду пропорційно обсягу продажів товару; g - постійний коефіцієнт, що визначає частку винагороди АЕ від обсягу продажів. Для конкретизації критеріїв необхідно визначити залежність обсягу продажів комісіонера від величини заявленої потреби товару за період. Для цього застосовується метод апроксимації статистичних даних. У результаті отримана функція такого вигляду: Vi = atlnyt + Pi, (4.81) де at, pt - коефіцієнти, що визначаються статистично для i-го АЕ. Функція (4.81) виражає поступове зниження темпу зростання обсягу продажів з збільшенням обсягу замовлення товару, тобто є наслідком загальноекономічного принципу падіння граничної ефективності. Підставивши співвідношення (4.80), (4.81) в цільові функції (4.72), (4.75) і вважаючи постійними параметри y0i, qi, ti, xt, CF, безпосередньо не залежать від товарообігу, отримаємо наступні вирази для критеріїв: R = kzgalnyi - kttiyi + h, (4.82) R0t = (kV0 - k z0 g) ai ln У. - куУг + Кг , (4.83) C де hi = kz7Pi - kttiy0i + kxxi - kqqf h0i = (kV0 - kzor) Pi - ку0У01 - kF-r. J1 Співвідношення (4.82), (4.83) є основою вирішення двох проблем: 1. Проблема аналізу узгодженості існуючого в корпоративній системі механізму стимулювання; при цьому для конкретного значення g визначаються інтервали зміни обсягу замовлення товару y, в межах яких виконується умова узгодженості функціонування (4.77), (4.79). 2. Проблема синтезу узгодженого механізму стимулювання, тобто визначення значення g, що забезпечує виконання умов погодження інтересів АЕ і центру (4.76) - (4.79). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
|
||
Інформація, релевантна " Модель узгодження інтересів комітента та комісіонера. " |
||
|