Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Адміністративне право / Арбітражний процес / Земельне право / Історія держави і права / Історія політичних і правових учень / Конституції країн / Міжнародне право / Податки та оподаткування / Право / Прокурорський нагляд / Слідство / Судочинство / Теорія держави і права / Кримінальне право / Кримінальний процес
ГоловнаЮриспруденціяКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
А.П. Брагін. Російське кримінальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

1.5. Наука кримінального права та її методи


Наука кримінального права є частиною юридичної науки. За визначенням професора А.В. Наумова «вона являє собою систему кримінально-правових поглядів, ідей, уявлень про кримінальному законі, його соціальної обумовленості і ефек-тивності, закономірності й тенденції його розвитку і вдосконалення, про принципи кримінального права, про історію кримінального права та перспективи його розвитку, про закордонний кримінальному праві ».
Науці кримінального права, перш за все, притаманні всі питання, які становлять предмет кримінального законодавства, а також філософські проблеми, знання яких є передумовою питань судової практики і, в першу чергу, проблеми причини і наслідки, необхідності і випадковості і ряд інших.
Вивчення соціальної проблеми злочинності й особистості злочинця повинна також входити в предмет науки кримінального права. Кримінально-правова наука служить не тільки для навчальних цілей та судової практики, а й для допомоги в законодавчій діяльності.
Однією з важливих завдань кримінально-правової науки є розробка теоретичних проблем, необхідних для правильного, відповідно до волі законодавця, застосування норм кримінального права в судовій практиці.
Цій меті служить вчення про кримінальний закон, вчення про злочин і, зокрема, про підстави відповідальності та склад злочину, вчення про застосування покарання та ін
Кримінально- правова наука вивчає велике коло питань, які містяться в інших дисциплінах. Більш близька до науки кримінального права кримінологія і кримінальна статистика. Будучи самостійними науками, вони мають багато спільного з виконання завдань у галузі боротьби зі злочинністю, що розуміються в широкому сенсі як державна політика. Однак кримінальне право, кримінологія та кримінальна статистика вивчають різні предмети різними методами. Наприклад, кримінальне право займається окремими злочинами, а кримінологія вивчає злочинність в цілому (як соціальне явище), особистість злочинця. Норми законодавства досліджуються кримінальним правом методом логічного аналізу, а кримінологія використовує різні со-ціологіческіе методи, отримуючи при цьому інформацію про злочинність і злочинців, необхідну для відображення в кримінально-правових нормах, а також для кодифікації кримінального законодавства.
Кримінальна статистика, за визначенням С.С. Остроумова, це галузь статистики, що ставить своєю основною метою облік злочинів, що розглядаються органами суду та розслідуваних органами слідства, і заходів щодо боротьби з цими нарушеніямі.1
Без вивчення кількісної сторони злочинності, її структури, стану динаміки в цілому і по окремих видах злочинів, неможливо організувати боротьбу із злочинністю на державному рівні і правильно вирішувати питання, пов'язані із зміною, доповненням чинного кримінального законодавства, особливо в умовах руху до правової держави і нової ринкової економіки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1.5. Наука кримінального права та її методи "
  1. Тест
    Назвіть кримінально-правові відносини, що утворюють в сукупності предмет кримінального права. а) реалізація прав і обов'язків суб'єктів кримінально-правового відносини, б) охоронні кримінально-правові відносини, общепредупредітельние кримінально-правові відносини, встановлення юридичного факту вчинення злочину; в) охоронні, общепредупредітельние і регулятивні кримінально-правові
  2. Підсумкові тести
    Варіант № 1 Назвіть кримінально-правові відносини, що утворюють в сукупності предмет кримінального права. а) реалізація прав і обов'язків суб'єктів кримінально-правового відносини, б) охоронні кримінально-правові відносини, общепредупредітельние кримінально-правові відносини, встановлення юридичного факту вчинення злочину; в) охоронні, общепредупредітельние і регулятивні
  3. 4.3. Всесвітня торгова організація: глобальне регулювання торгівлі
    На початку XXI в. у світі налічується близько 300 міжнародних тор гово-економічних організацій з широким і невеликим складом участ ників. Однак основну роль у формуванні світових торгових пото ків та встановлення правил ведення міжнародного бізнесу грає порівняно невелике коло торговельно-економічних організацій, се ред яких найважливішою є Світова організація торгівлі (СОТ).
  4. § 1. ІСТОРІЯ І ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК НАУКИ
    У стародавніх мислителів пізнання навколишнього світу осуществля лось в рамках єдиної універсальної науки - філософії, яка наря ду з логікою, етикою, математикою, фізикою, медициною досліджувала проблеми державної та правового життя суспільства в контексті властивого їй наукового світовідчуття. Ідея правової державності як найбільш справедливого вуст ройства суспільства вперше склалася у стародавніх
  5. § 1. ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ: ПІДСТАВИ, РІЗНІ I ПІДХОДИ, СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
    Особливості держави конкретного історичного періоду визначаються станом і рівнем розвитку суспільства. При неизмен ності формальних ознак (території, публічної влади, сувере-I нитета) держава у міру суспільного розвитку зазнає се-I рьезние зміни. Змінюються зміст і методи управління, цілі, завдання та соціальна спрямованість. На характер державності та
  6. § 2. ФОРМИ ДЕРЖАВИ: ФОРМА ПРАВЛІННЯ, ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ, ФОРМА ДЕРЖАВНОГО РЕЖИМУ
    Типологія держав тісно пов'язана з поняттям форми держави. Особливості кожного конкретного типу держави встановлюються на основі аналізу його організаційного пристрою, методів здійснення державної влади. Немає чіткого співвідношення між типом і формою держави. З одного боку, в межах одного і того ж типу держави можуть зустрічатися різні форми організації і
  7. 2.5. Наука адміністративного права
    В основу адміністративно-правової науки покладені теоретичні положення науки про управління. Розвиток науки адміністративного права Росії відбувалося з безсумнівним урахуванням західноєвропейського досвіду державного управління Франції, Пруссії, Голландії та Швеції. Наука адміністративного права в Росії виникла в першій половині XVIII в. Спочатку вона була наукою про поліцію і іменувалася
  8. § 1. ЗАКОРДОННІ ДОКТРИНИ І РЕФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
    Будь-яке суспільство і держава зацікавлена в успішному управлінні своїми соціальними справами. Це справи публічні, що відображають загальний інтерес і потреби суспільства, держави і громадян у самозбереженні та забезпеченні своєї життєдіяльності. Для цього доводиться організовувати, упорядковувати і регулювати поведінку людей, діяльність державних і соціальних інститутів, підтримувати
  9. § 4. ПОРІВНЯЛЬНЕ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО
    Правові системи різних країн зближуються. Порівняльне правознавство отримує широке визнання. Але в прикладному порівняльно-правовому аналізі допускається чимало помилок, як пізнавальних, так і політико-юридичних. Стосовно до нашого адміністративному праву можна помітити механічне привнесення процедур управління, які застосовні до органів іноземних держав з іншої компетенцією.
  10. § 2. КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    Ми докладно розглядаємо дане питання зважаючи на його особливої актуальності. Органи виконавчої влади діють на основі та на виконання закону, але часом важко визначити міру їхньої самостійності і відповідальності. Нерідко вони не діють і не приймають рішень, часті випадки дублювання один одного або втручання в компетенцію партнерів. Заважають не тільки поспішність у регулюванні
  11. Складні і прості процеси
    З точки зору сприйняття спостерігача процеси слід поділяти на прості і складні. Простими слід іменувати такі процеси, пояснення яких вкладається у відому спостерігачеві і науковому співтовариству схему, що дозволяє дати оцінку такому процесу, передбачити його результат. Складними же можна
© 2014-2022  elbib.in.ua