Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Нематеріальні активи |
||
До нематеріальних активів відносять: виключне право патентовласника на винахід, промисловий зразок, корисну модель; виключне право автора та іншого правовласника на використання програми для ЕОМ, бази даних; виключне право автора або іншого правовласника на використання топології інтегральних мікросхем; виключне право на товарний знак, знак обслуговування, найменування місця походження товарів і фірмове найменування; виключне право патентовласника на селекційні досягнення, аладеніе ноу-хау, секретною формулою або процесом, інформацією щодо промислового, комерційного або наукового досвіду. Первісна вартість амортизованих нематеріальних активів визна-виділяється як сума витрат на їх придбання (створення) і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання, за винятком сум на-логів, що враховуються у складі витрат . Вартість нематеріальних активів, створених самою організацією, визначається як сума фактичних витрат на їх створення, виготовлення (в тому числі матеріальних витрат, витрат на оплату праці, витрат на послуги сторонніх організацій, патентні мита, пов'язані з одержанням патентів, свідоцтв), за винятком сум податків, що враховуються у складі витрат. До нематеріальних активів не належать- що не дали позитивного результату науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи; інтелектуальні та ділові якості працівників організації, їх кваліфікація н здатність до праці. Амортизується майно розподіляється по амортизаційних групах со-відповідності з термінами його корисного використання. Строком корисного використання визнається період, протягом якого об'єкт основних засобів та (або) об'єкт нематеріальних активів служить для виконання цілей діяльну ти платника податків. Строк корисного використання визначається організацією са-мостійно на дату введення в експлуатацію даного об'єкта амортизується майна відповідно до положення ст. 259 ч. 2 НК РФ і на підставі ква-ліфікації основних засобів, яка визначається Урядом Російської Федерації. Встановлення терміну корисного використання об'єкта нематеріальних активів проводиться виходячи з терміну дії патенту, свідоцтва та з інших обмежень строків використання об'єктів інтелектуальної власності відповідно до законодавства Російської Федерації та укладеними законодавством іноземної держави, а також виходячи з корисного терміну використання нематеріальних активів, обумовленого відповідними договорами. Для нематеріальних активів, за якими неможливо визначити термін корисного використання, норми амортизації встановлюють у розрахунку на 10 років (але не більше терміну діяльності платника податків). Амортизується майно об'єднують в наступні амортизаційні групи, перша група - все недовговічне майно зі строком корисного використання від 1 року до 2 років включно; друга група - майно зі строком корисного використання понад 2 років до 3 років включно; третя група - майно зі строком корисного використання понад 3 ліг до 5 років включно; четверта група - майно зі строком корисного використання понад 5 років до 7 років включно; п'ята група - майно зі строком корисного використання понад 7 років до 10 років включно; шоста група - майно зі строком корисного використання понад 10 років до 15 років включно; сьома група - майно зі строком корисного використання понад 15 років до 20 років включно; восьма група - і мущество з терміном корисного використання понад 20 років до 30 років включно; десята група - майно зі строком корисного використання понад 30 років. Класифікація основних засобів, що включаються в амортизаційні групи, визначається Урядом Російської Федерації. Для тих видів основних засобів, які не вказані в амортизаційних групах, строк корисного використання встановлюється відповідно до технічних умов та рекомендаціями організацій-виробників. Амортизується майно приймають на облік за первісною (відновної) вартості. Майно, отримане (передане) у фінансову оренду за договором фінансової оренди (договору лізингу), включається у відповідну амортизаційну групу тією стороною, у якої дане майно повинно враховуватися відповідно до умов договору фінансової оренди (договору лізингу). Основні засоби, права на які підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства Російської Фе-ської Федерації, включаються до складу відповідної амортизаційної групи з моменту документально підтвердженого факту подачі документів на реєстрацію зазначених прав. Основні засоби та (або) нематеріальні активи включають до складу майна, що амортизується з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому вони були введені в експлуатацію (передані у виробництво). Основні засоби, придбані до набрання гл. 25 НК РФ в силу, включаються у відповідну амортизаційну групу за відновною вартістю, якщо платника телицік прийняв рішення про нарахування амортизації лінійним методом, і за залишковою вартістю, якщо стосовно такого майна платник податків прийняв рішення про нарахування амортизації по нелінійному методу. Амортизацію нараховують з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, одним з таких методів: лінійним; нелінійним. Сума амортизації для цілей оподаткування визначається платниками податків щомісяця. Амортизація нараховується окремо по кожному об'єкту амортизується майна. Лінійний метод нарахування амортизації застосовують до будівель, споруд, передавальним пристроям, які входять у восьму-десяту амортизаційні групи, незалежно від строків введення в експлуатацію цих об'єктів. До решти основних засобів можна застосовувати лінійний і нелінійний методи. Обраний в організації метод нарахування амортизації застосовується щодо об'єкта амортизується майна, що входить до складу відповідної амортизаційної групи, і не може бути змінений протягом усього періоду начи-слена амортизації по цьому об'єкту. Нарахування амортизації щодо об'єкта амортизується майна здійснюється відповідно до норми амортизації, певної для даного об'єкта виходячи з його строку корисного використання. При застосуванні лінійного методу сума нарахованої за один місяць амортизації відносно об'єкта амортизується майна визначається як добуток його первісної (відновлювальної) вартості н норми амортизації, певної для даного об'єкта. Норма амортизації по кожному об'єкту амортизується майна визначається за формулою (3.1) де я - норма амортизації у відсотках до первісної (відновлювальної) вартості об'єкта амортизується майна; Г - термін корисного використання цього об'єкта амортизується майна, виражений ц місцях. При застосуванні нелінійного методу сума нарахувань за один місяць амортизації відносно об'єкта амортизується майна визначається як добуток залишкової вартості об'єкта амортизується майна і норми амортизації, певної для даного об'єкта. При застосуванні нелінійного методу норма амортизації об'єкта амортизується майна визначається за формулою: (3.2) де и1 - норма амортизації у відсотках до залишкової вартості, що застосовується до даного об'єкту амортизується майна; I - термін корисного використання цього об'єкта амортизується майна, виражений в місяцях. При цьому з місяця, наступного за місяцем, в якому залишкова вартість об'єкта амортизується майна досягне 20% від первісної (віднов-новітельних) вартості цього об'єкта, амортизація по ньому обчислюється в такому порядку: залишкова вартість об'єкта амортизується майна з метою нарахування амортизації фіксується як його базова вартість для подальших розрахунків; Якщо організація протягом будь-якого календарного місяця була заснована, ліквідована, реорганізована чи інакше перетворена таким чином, що податковий період для неї починається або закінчується до закінчення календарного місяця, то амортизація нараховується з урахуванням таких особливостей: амортизація не нараховується ліквідованої організацією з 1-го числа того місяця, в коюром завершена ліквідація, а реорганізується організацією - з 1-го числа того місяця, в якому в установленому порядку завершена ре- організація; амортизація нараховується засновуваної, що утворюється в результаті реорганізації організацією - з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено її державна реєстрація. Відносно амортизованих основних засобів, що використовуються для роботи в умовах агресивного середовища і (або) підвищеної змінності, до основної норми амортизації платник податків має право застосовувати спеціальний коефіцієнт, але не вище 2. Для амортизованих основних засобів, які є предметом договору фінансової оренди (договору лізингу), до основної норми амортизації платник податків має право застосовувати спеціальний коефіцієнт, по не вище 3. Ці положення не поширюються на основні засоби, що відносяться до першої, другої і третьої амортизаційних групах, у разі, якщо амортизація за даними основних засобів нараховується нелінійним методом. Організації, що використовують амортизуються основні засоби для роботи в умовах агресивного середовища і (або) підвищеної змінності, має право використовувати спеціальний коефіцієнт тільки при нарахуванні амортизації щодо зазначених основних засобів. Під агресивним середовищем розуміється сукупність природних і (або) штучних факторів, вплив яких викликає підвищений знос (старіння) основних засобів у процесі їх експлуатації. До роботи в агресивному середовищі прирівнюється також перебування основних засобів в контакті з вибухонебезпечною, пожежонебезпечної, токсичною або нной агресивної технологічним середовищем, яка може послужити причиною (джерелом) ініціювання аварійної ситуації. Організації, які передали (що отримали) основні засоби, які є предметом договору лізингу, укладеного до введення в дію цієї глави, має право нараховувати амортизацію з цього майна із застосуванням методів і норм, що існували на момент передачі (отримання) майна, а також із застосуванням спеціального коефіцієнта не вище 3. По легкових автомобілях і пасажирським мікроавтобусів, які мають початкову вартість відповідно понад 300 тис. руб. і 400 тис. руб., основна норма амортизації застосовується зі спеціальним коефіцієнтом 0,5. Організації, що отримали зазначені легкові автомобілі та пасажирські мікроавтобуси в лізинг, включають це майно до складу відповідної амортизаційної i ругши і застосовують основну норму амортизації зі спеціальним коефіцієнтом 0,5. Допускається нарахування амортизації але нормами амортизації нижче установ-лених цією статтею за рішенням керівника організації, закріпленому в обліковій політиці для цілісний оподаткування лише з початку податкового періоду і протягом усього податкового періоду. При реалізації майна, що амортизується організаціями, що використовують знижені норми амортизації, перерахунок податкової бази на суму недоначіс-легаюй амортизації проти норм, передбачених цією статтею, в цілях на-даткування не проводиться. Організація, що набуває об'єкти основних засобів, що були у вживанні (у випадку якщо по такому майну прийнято рішення про застосування лінійного методу нарахування амортизації) має право визначати норму амортизації по цьому майну з урахуванням строку корисного використання, зменшеного на кількість років (місяців) експлуатації даного имущее! ва попередніми власниками. Залишкова вартість амортизується имущее гва визначається як різниця між первісною (відновної) вартістю та сумою, нарахованої за період експлуатації амортизації. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
|
||
Інформація, релевантна " Нематеріальні активи " |
||
|