Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Банківська справа / Доходи та витрати / Лізинг / Фінансова статистика / Фінансовий аналіз / Фінансовий менеджмент / Фінанси / Фінанси та кредит / Фінанси підприємств / Шпаргалки
ГоловнаФінансиФінанси підприємств → 
« Попередня Наступна »
Бочаров В. В., Леонтьєв В. Є. .. Корпоративні фінанси, 2004 - перейти до змісту підручника

Первинний і вторинний фондові ринки

Фондовий ринок підрозділяється на первинний і вторинний. На первинному ринку продають цінні папери нових випусків первісним інвесторам, на вторинному - здійснюють їх перепродаж. Початковий інвестор вільний у своєму праві володіти і розпоряджатися цінними паперами і може перепродати їх іншій особі.
Суб'єктами первинного ринку є емітенти, фінансові посередники та інвестори. Емітенти прагнуть підлозі чіп, додаткові грошові кошти від випуску і розміщення цінних паперів і вкласти отримані кошти в виробництво, високоприбуткові цінні папери інших емітентів, нерухомість, валюту ІТ. д.
Розміщення цінних паперів може здійснюватися:
шляхом прямого звернення емітента до інвесторів;
через фінансового посередника.
У США розміщенням цінних паперів (за винятком федеральних облігацій) займаються інвестиційні банки, які для цих цілей створюють тимчасову організацію - емісійний синдикат. Кожен нз учасників синдикату в межах виділеної йому частки випуску проводить підписку серед своїх клієнтів.
Інвестори хочуть вигідно помістити свій капітал і отримати по ньому максимальний дохід у формі дивідендів і відсотків з мінімальним рівнем ризику. Фінансовими посередниками між емітентами та інвесторами виступають брокерські і дилерські компанії. Вони є, як правило, професійними учасниками фондового ринку.
Обіг цінних паперів - це передача норов на них однією особою іншій. Права власників емісійних цінних паперів (ЕЦБ) документарної форми засвідчуються сертифікатами (якщо вони знаходяться у власників) або сертифікатами і записами за рахунком «Депо» в депози Гарін (якщо вони передані йому па зберігання). Права власників на ЕЦБ в бездокументарній формі засвідчують в системі ведення реєстру записами на особових рахунках у власника реєстру або записами за рахунком «Депо» в депозитарії
Слід зазначити, що за новою методологією бухгалтерського обліку в Росії фінансові інвестиції враховують у складі оборотних активів на рахунку «Фінансові вкладення». Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про наявність та рух інвестицій акціонерного товариства (корпорації) в дер-дарчі цінні папір, акції, облігації та інші цінні папери інших емітентів, статутні (складеному) капітали, а також надані іншим організаціям позики.
До рахунку «Фінансові вкладення» можуть бути відкриті субрахунки:
«Паї й акції» -;
«Боргові цінні папери» ;
«Надані позики»;
«Внески за договором простого товариства».
Аналітичний облік за рахунком «Фінансові вкладення» здійснюють за видами фінансових вкладень та об'єктам, у які направляють ці вкладення (організаціям - продавцям цінних паперів; організаціям-позичальникам іт.л.). Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації про короткострокових і довгострокових фінансових інструментах. При цьому облік фінансових вкладень в рамках групи взаємозалежних організацій, про діяльність якої складається зведена бухгалтерська звітність, веду г на рахунку «Фінан-сові вкладення» відокремлено.
Новим у розділі «Грошові кошти» Плану рахунків бухгалтерського обліку є рахунок «Резерви під знецінення вкладень у цінні папери». Поява цього рахунку викликано правом підприємства (корпорації) наприкінці звітного року відображати в бухгалтерській звітності його вкладення в акції інших емітентів, які котируються на фондовій біржі (котирування їх регулярно публікується) за поточною ринковою вартістю, якщо вона нижче вартості зазначених вкладень, прийнятої до бухгалтерського обліку. На отриману різницю формують резерви йод знецінення вкладень у цінні папери за рахунок позареалізаційних доходів, тобто прибутку до оподаткування. Раніше зазначений резерв враховували на рахунку «Оціночні резерви».
Слід зазначити, що за економічною природою і призначенням в комерційній діяльності підприємств довгострокові фінансові вкладення відносяться до позаоборотних активів, а короткострокові фінансові вкладення - до оборотних активів.
У податковому обліку доходом за операціями з цінними паперами визнають виручку при продажу цих паперів відповідно до умов договору реалізації. Витрати платника податку, пов'язані з придбанням і реалізацією пінних паперів, включаючи їх вартість, відносять до прямих витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією. Датою визнання доходу і витрати за операціями з цінними паперами вважають дату їх реалізації (продажу). При продажу цінних паперів на витрати від виробництва і реалізації списують ціну придбання реалізованих фінансових інструментів в порядку, встановленому платником податків виходячи з прийнятого методу обліку цінних паперів (ФІФО, ЛІФО).
Якщо в ціну реалізації облігації федеральних і субфедеральних позик, які звертаються на організованому фондовому ринку, включають частину накопиченого купонного доходу, то суму доходу я витрати за такими ланцюговим паперів, визначають без накопиченого купонного доходу.
Дохід (збиток) від реалізації цінних паперів при їх продажу на організованому ринку та цінних паперів, що обертаються на неорганізованому фондовому ринку, в податковому обліку враховують окремо.
Висновки
На фінансовому ринку здійснюється перерозподіл капіталу між підприємствами і галузями господарства, забезпечується фінансування пріоритетних інвестиційних, інноваційних та соціальних програм.
Фондовий ринок дає можливість інвесторам брати участь у прибутку та майно емітента.
Ринок цінних паперів дозволяє цивілізованим способом покривати зростаючі витрати бюджетної системи, так як на такому ринку мобілізуються вільні грошові кошти юридичних осіб і громадян. Держава тут виступаєте ролі емітента боргових зобов'язань (облігацій), а юридичні та фізичні особи - в ролі інвесторів.
При вкладенні коштів у цінні папери інших емітентів (включаючи облігації державних позик) підприємство-нівестор вирішує про-блему управління фондовим портфелем, яка полягає в підвищення його прибутковості, ліквідності та безпеки вкладених в нього коштів. Вирішити цю проблему можна за допомогою диверсифікації входять у портфель цінних паперів, хеджування (проведешея операцій на терміновому біржовому ринку), страхування і самострахування (створення резервів під знецінення вкладень у цінні папери).
В умовах перехідної економіки сучасної Росії фондовий ринок повинен регулюватися державою. Одним з головних умов раціональної організації даного ринку є правовий захист інтересів інвесторів, що підвищує ступінь їх довіри до емітентів цінних паперів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Первинний і вторинний фондові ринки "
  1. 22.2. Структура і розвиток міжнародних фінансових ринків як економічного середовища для бізнесу
    У сучасній економічній літературі даються різні визна поділу поняття «міжнародний фінансовий ринок» аж до упро щенних, коли він визначається тільки як ринок термінових фінансових інструментів або фондовий ринок. Спробуємо уточнити поняття «між народний фінансовий ринок» виходячи з таких общеметодологіче ських міркувань. По-перше, фінансовий ринок є взаємодія продавців і
  2. Глава Ринок цінних паперів
    Ринок цінних паперів (РЦБ), або фондовий ринок є складовою частиною фінансового ринку. Фондовий ринок з'являється і розвивається разом з появою і розвитком цінних паперів, які стають товаром в якості джерела доходу. Першим товаром, який став об'єктом торгівлі на фондовому ринку, були комерційні векселя, що тут виступають, в першу чергу, як джерело доходу. Діяльність
  3. 6.1. Структура і функції сучасного ринку позикових капіталів
    Для визначення сучасного ринку капіталів необхідно звернутися до поняття позичкового капіталу як економічної категорії. Позичковий капітал-це грошові кошти, віддані в позику за певний відсоток за умови повернення. Формою руху позикового капіталу є кредит. Позичковий капітал являє собою особливу історичну категорію капіталу, яка виникає і розвивається в умовах
  4. 6.3. Ринок цінних паперів
    Освіта фіктивного капіталу пов'язано з появою позичкового капіталу. Однак фіктивний капітал виникає не в результаті грошової форми кругообігу промислового капіталу, а як наслідок придбання цінних паперів, що дають право на отримання певного доходу (відсотка на капітал). Первісною формою фіктивного капіталу були облігації державних позик в період
  5. 3.3.6 Позабіржовий оборот ринку цінних паперів
    Позабіржовий ринок - це ринок, на якому операції купівлі-продажу цінних паперів вчиняються поза приміщенням біржі. Позабіржовий ринок в свою чергу приймає різноманітні форми організації. Залежно від наявності встановлених правил торгівлі розрізняють організований і неорганізований (стихійний) позабіржові ринки. Найбільш простою формою організації фондової торгівлі виступає стихійний ринок.
  6. Функції і структура світових фінансових ринків в умовах ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
    У кожній країні існує національний фінансовий ринок, де циркулюють грошові потоки і капітали всіх видів, обслу жива потреби економіки. З розвитком Інтернаціоналу зації господарського життя зв'язки між страновим фінан совимі ринками ставали все тісніше. Міцність і глибина взаємодії фінансових ринків окремих країн характери зовано етап їх інтеграції. Наступним етапом
  7. 5.4. Ринок цінних паперів
    Визначення Ринок цінних паперів (РЦБ) - це частина фінансового ринку, де заощадження перетворюються на інвестиції шляхом випуску та купівлі-продажу цінних паперів. Його виникнення пов'язане із зростанням потреби в залученні фінансових коштів для розвитку виробничої та торговельної діяльності. Цінний папір як засіб залучення ресурсів дозволяє вкладникові певною мірою захистити се бе від
  8. Організація і регулювання ринку цінних паперів (РЦБ)
    Ринок цінних паперів (фондовий ринок) підрозділяється на первинний і вторинний. На первинному ринку здійснюється початкове розміщення цінних паперів. Важ нейшей завданням первинного ринку є повне розкриття інформації для інвен сторов, що дозволяє їм зробити обгрунтований вибір вкладення коштів: готуються і ре-струються проспекти емісій, публікуються підсумки підписки і пр. На цьому ринку
  9. Характеристика основних ринків позичкового капіталу
    Сучасний міжнародний ринок капіталу склався до початку 60-х років. За терміновості мобілізуються коштів він ділиться на ринок короткострокових капіталів або грошовий ринок і ринки середньострокових і довгострокових капіталів, які складають ринок капіталів. Міжнародні грошові ринки включають депозитно-позичкові операції від одного дня до одного року. Основні умови кредиту обговорюються по телефону.
  10. 2.2 Фінансові ресурси світового господарства
    Капітал як економічний ресурс підрозділяється на реальний і грошовий. Грошовий капітал або капітал у грошовій формі, являє собою фінансові ресурси (фінансові активи, фінанси). Фінансові ресурси належать приватним особам, компаніям, національним і міжнародним організаціям, державам. Вони нерівномірно розподілені між країнами і тому переміщаються між ними. Це рух
  11. Імперія в змінних кордонах
    Епоха з 907 по 960 рр. характеризувалася розпадом Китаю на безліч держав, серед яких на Півночі змінилося п'ять династій, а на Півдні десять царств. Скрізь верховодили різного роду воєначальники. Довше за всіх протримався в управлінні «ніколи не сумує старий», сановник Фен Дао (882-954 рр.),
© 2014-2022  elbib.in.ua