Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Адміністративне право / Арбітражний процес / Земельне право / Історія держави і права / Історія політичних і правових учень / Конституції країн / Міжнародне право / Податки та оподаткування / Право / Прокурорський нагляд / Слідство / Судочинство / Теорія держави і права / Кримінальне право / Кримінальний процес
ГоловнаЮриспруденціяАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
Д . Н. Бахрах, Б. В. Россинський, Ю. М. Старилов. Адміністративне право, 2008 - перейти до змісту підручника

Поняття та правовий статус органів виконавчої влади


Тема «Органи виконавчої влади» є найважливішою частиною сучасного адміністративного права. Вона представ ляє ту його частину, яку можна назвати «правом організації управління» (організаційним адміністративним правом), і включає такі поняття, як ознаки органів виконавець іншої влади, система і структура, види, повноваження та правові основи утворення, а також їх діяльність, реорганізація і скасування (ліквідація).
Суб'єкти виконавчої влади здійснюють государст венное управління в рамках встановленої компетенції. Исполнітельной влада не може бути поза системою органів дер-
жавного управління, що реалізують її функції і назначе ня. Організація і діяльність виконавчої влади - це організація і функціонування системи її органів, тобто ор ганів державного управління, що мають нормативно установлених цілі, завдання, компетенцію, структуру і необ хідні для роботи державні посади державної служби (управлінський персонал).
Законодавець не встановлює поняття органу виконавчої влади котельної, обмежуючись лише вказівкою на істота вання єдиної системи державних органів виконавець іншої влади і визначенням у Конституції РФ (наприклад, ст. 77, 78, 85, 110, 112 , 125), федеральних конституційних законах, федеральних законах, законах суб'єктів РФ та інших нормативних правових актах їх повноважень. У ст. 17 Феде-рального закону «Про загальні принципи організації законодав тільних (представницьких) і виконавчих органів дер жавної влади суб'єктів Російської Федерації» йдеться про систему органів виконавчої влади суб'єкта РФ. У російському законодавстві зустрічаються кілька терми нов, що позначають, по суті, органи виконавчої влади: «державні органи управління», «виконавчі орга-ни», «виконавчі органи державної влади (ч. 3 преамбули вищеназваного Закону визначає, що терміни« виконавчі органи державної влади суб'єктів та РФ »і« органи виконавчої влади суб'єкта РФ »ис користуються в законі в одному значенні).
Виконавчі органи є складовою частиною всяко го публічного управління, наприклад місцевого самоврядування ня. Вони також здійснюють управлінську діяльність, вирішують завдання управління, реалізують його функції. При цьому виконавчі органи державних установ, підпри ємств, недержавних утворень, громадських обсягів по діненій за своїм правовим змістом, повноважень, юридичних наслідків управлінської діяльності су-громадської відрізняються від органів державного управ ління.
Орган виконавчої влади - це державна органі зація, частина системи органів державної влади в Рос сийской Федерації, заснована самою державою для ис полнения і забезпечення виконання законів та інших норма тивних правових актів, реалізації функцій державного управління в всіх сферах життя держави і суспільства по-
засобом використання спеціальних форм і методів осуще ствления управлінських дій, що володіє відповідаю щей структурою, компетенцією, державно-владними повноваженнями і штатом державних службовців.
Визначаючи основні і найбільш істотні ознаки органу виконавчої влади, що характеризують його адміні стративно правосуб'єктність, необхідно підкреслити сле дующее.
Державно-правова природа органів виконавчої влади обумовлена конституційним поділом державних валют кої влади на законодавчу, виконавчу і доль ную. Наявність в системі державної влади виконавець-них органів - наслідок нормативного закріплення принципу поділу влади.
Органи виконавчої влади - це зовнішня форма вираження виконавчої влади. Вони утворюються для прак тичної реалізації функцій і завдань самої виконавчої влади, за допомогою якої, як відомо, здійснюється державне управління в економічній, соціально-культурної та адміністративно-політичній сферах життя суспільства.
Робота органів виконавчої влади будується в соот відповідне з такими принципами їх діяльності, як:
а) державна і територіальна цілісність Росій ської Федерації;
б) поширення суверенітету Російської Федерації на всю її територію;
в) верховенство Конституції РФ і федеральних законів на всій території РФ;
г) єдність системи державної влади;
д) поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову з метою забезпечення збалансовані ванности повноважень і виключення зосередження всіх підлогу жень або більшої їх частини у віданні одного органу державної влади чи посадової особи;
е) розмежування предметів ведення і повноважень між органами державної влади Російської Федерації і ор ганами державної влади суб'єктів РФ;
ж) самостійне здійснення органами виконавець іншої влади суб'єктів РФ належать їм повноважень;
з) забезпечення самостійного здійснення своїх підлогу жень органами місцевого самоврядування, розташованими
на території, де утворені і діють відповідні органи виконавчої влади.
Головне завдання органу виконавчої влади - правоіс-додаткова діяльність, тобто виконання чинних за конів та інших нормативних правових актів, а також забезпе чення їх виконання всіма суб'єктами права.
Діяльність органів виконавчої влади за своїм змістом має управлінський, організуючий, виконую щий, контрольний і розпорядчий характер; в результаті цієї діяльності вирішуються і реалізуються державні завдання і функції.
Існує організаційна структура органу виконавчої влади котельної, тобто наявність у ньому державних повинно-стей і функціональних структурних підрозділів (департа ментів, відділів, управлінь, головних управлінь і т. д.), спо собствует найбільш ефективному здійсненню завдань, функцій і повноважень даного органу. Кожна держава ная посаду заміщається державним службовцям, кото рий має спеціальний адміністративно-правовий статус (права, обов'язки, обмеження, повноваження, відповідальність ність і т. д.). Сукупність посад становить штат органу виконавчої влади.
Органи виконавчої влади наділені державою особливими державно-владними повноваженнями, які реа лізуются в спеціальних правових формах, що відрізняються від правових форм діяльності органів інших гілок влади; мають компетенцію, встановленої в різних норма тивних правових актах (конституціях , законах, положеннях, статутах, наказах і т. д.). У компетенцію, як правило, вклю чаются в якості основних компонентів завдання, права, обов'яз занности, повноваження і відповідальність органу виконавець іншої влади. У межах своєї компетенції органи видають правові акти управління та забезпечують їх виконання. У зміст повноважень органів виконавчої влади входять:
а) виконавчо-розпорядча діяльність;
б) контрольно-наглядові функції;
в) дії юридичного характеру і прийняття рішень, що викликають важливі правові наслідки;
г) нормотворча діяльність;
д) правоохоронна (юрисдикційна) діяльність.

Орган виконавчої влади постійно і безперервно дей ствует на певній території РФ.
Органи виконавчої влади наділені правом нормо-творчої діяльності, тобто правом видання актів управ ління (адміністративних актів). Для вирішення поставлених за дач та здійснення функцій державного управління кожний орган виконавчої влади має право видавати правові акти управління. У законах і спеціальних норма тивних правових актах визначаються види, порядок прийняття, державної реєстрації, дії, опублікування, віспа ріванія правових актів управління. Правові акти органів виконавчої влади - це, з одного боку, найважливіша правова форма управлінських дій, а з іншого - резуль тат адміністративного нормотворчості в системі державних валют венного управління. Акти управління є підзаконними правовими актами, тобто вони видаються в обов'язковому повідно до вимог і положень законів і розвивають їх, а також забезпечують рішення виникають у сфері управ ління суперечок і адміністративних справ.
Визначено нормативно встановлений порядок освітньої-ня, формування, реорганізації та ліквідації органу виконавчої влади котельної.
Кожен орган виконавчої влади має своє наймену нованіе.
Федеральними законів і законами суб'єктів РФ пре чено відповідальність органів виконавчої влади та їх посадових осіб.
Орган виконавчої влади - юридична особа - має гербову печатку, може вступати у цивільно-правові відносини.
Фінансування органу виконавчої влади здійснювала вляется за рахунок коштів федерального бюджету або коштів бюд жету суб'єкта РФ, передбачених окремою статтею.
Правовий статус органів виконавчої влади характери-зуется тим, що ці органи є самостійними і неза висимо саме в здійсненні наданих їм повноважень щодо чий. Незалежність від органів законодавчої влади устанав ливается Конституцією РФ, федеральними законами, актами Президента РФ і Уряду РФ, а також іншими нормативними правовими актами. Перевищення меж установ лених компетенцій означає незаконне привласнення владних повноважень.
Організаційна структура органів державного управління забезпечується розробкою та затвердженням їх штатного розкладу, що представляє собою перелік струк турних підрозділів органу (за їх найменуваннями), поса ностей та їх кількості (в цілому по органу управління і в структурних підрозділах особливо), посадових ок ладів. Грошове утримання виплачується державному службовцю згідно встановленому в штатному розкладі розміром посадового окладу. Таким чином, штатний распи сание встановлює організаційну структуру органу исполнітельной влади та обсяг грошових коштів, необхідних на утримання цього органу. Порядок складання та затвердження ня штатних розкладів органів управління контролюється вищестоящими органами виконавчої влади. Штатні розписи підлягають державній реєстрації в фінан сових органах.
У результаті проведення адміністративної реформи (2004-2005 рр..) Були прийняті нормативні акти, які ус новлюють загальні правила організації діяльності феде ральних органів виконавчої влади з реалізації їх стать жень та взаємодії цих органів, у тому числі правила організації взаємодії федеральних міністерств з нахо дящіміся в їх віданні федеральними службами і федеральними агентствами (наприклад, Типовий регламент взаємодії федеральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Уряду РФ від 19 січня 2005 р. № 30).
Типовий Регламент внутрішньої організації федеральних орга нов виконавчої влади, затверджений постановою Уряду РФ від 28 липня 2005 р. № 452, встановлює за гальні правила внутрішньої організації федеральних органів исполнітельной влади і застосовується спільно з Типовим рег Ламент взаємодії федеральних органів виконавець іншої влади. Типовий регламент внутрішньої організації федеральних органів виконавчої влади включає в себе норми, що визначають: структуру і штатний розклад феде рального органу виконавчої влади та територіального органу федерального органу виконавчої влади; полномо чия керівників у федеральним органі виконавчої вла сти; порядок розробки адміністративних регламентів і стандартів державних послуг ', порядок планування і ор ганізації роботи; діяльність колегії федерального органу виконавчої влади; порядок підготовки та оформлення ре-
шений федерального органу виконавчої влади; порядок виконання доручень у федеральному органі виконавчої влади; порядок підготовки та прийняття нормативних правових актів при здійсненні нормативного регулювання в встановленої сфері діяльності (для федеральних органів исполнітельной влади, наділених відповідними повно мочіямі); порядок підготовки та розгляду проектів актів, які вносяться в Уряд РФ; законопроектна діяль ність та порядок участі в діяльності Федерального З брания; порядок взаємодії федерального міністерства та знаходяться в його веденні федеральних служб і федеральних агентств; порядок здійснення федеральним міністерством повноважень з координації та контролю діяльності соот ветствующих федеральних служб і федеральних агентств; пра вила організації діяльності територіальних органів Феде ральних органів виконавчої влади; порядок взаимоотно шений з органами судової влади; порядок розгляду окремих видів звернень; порядок роботи зі зверненнями громадян та організацій, прийом громадян; порядок забезпечення доступу до інформації про діяльність федерального органу исполнітельной влади.
Типовий регламент взаємодії федеральних органів исполнітельной влади, затверджений постановою Прави тва РФ від 19 січня 2005 р. № 30, встановлює загальні правила організації діяльності федеральних органів исполнітельной влади з реалізації їх повноважень і взаємо дії цих органів, у тому числі правила організації взаи модействия федеральних міністерств з знаходяться у їх ве деніі федеральними службами і федеральними агентствами.
Типовий регламент взаємодії федеральних органів исполнітельной влади визначає наступні питання: загальні положення; порядок здійснення федеральними органами виконавчої влади функцій у встановленій сфері діяч ності; формування планів і показників діяльності феде рального органу виконавчої влади; порядок осуществле ня федеральним міністерством координації та контролю, поря док створення та організації діяльності територіальних органів федеральних органів виконавчої влади; порядок виконання доручень, що містяться в постановах і розпорядження започаткували Уряду РФ і протоколах засідань Прави тва РФ, а також доручень Президента РФ, Голови Уряду РФ, Заступника Голови Правительст-
 ва РФ; участь федеральних органів виконавчої влади в законопроектної діяльності Уряду РФ; порядок під готовки федеральними органами виконавчої влади проек тов висновків, поправок до проектів федеральних законів і проектів офіційних відгуків Уряду РФ на законо-проекти; порядок розгляду федеральними органами исполнітельной влади парламентських запитів , запитів і обра щеній членів Ради Федерації і депутатів Державної Думи; взаємодія федеральних органів виконавчої влади при наданні та отриманні інформації; основні правила організації документообігу в федеральних органах виконавчої влади; освіту і організація діяльно сти міжвідомчих координаційних і дорадчих ор-ганів. 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Поняття та правовий статус органів виконавчої влади"
  1. 6.2. Сутність, функції і види прибутку, її планування розбраті-поділ і використання. Рентабельність підприємства.
      Важливою умовою підприємницької діяльності є наявність доходу. Сумарний річний дохід підприємства, отриманий у результаті виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг) назива ється валовим доходом і визначається як різниця між виручкою і матеріальними витратами на виробництво і реалізацію продукції. Він характеризується новоствореної працею вартістю і включає середовищ ства на
  2. Критерії підвідомчості справ арбітражним судам
      У новому АПК РФ при збереженні окремих спірних і суміжних питань підвідомчості остаточно сформувалося розуміння основного критерію підвідомчості як характеру спірного правовідносини і змісту спору (справи) - пов'язаний або немає предмет спору з підприємницькою або іншою економічною діяльністю. Критерій суб'єктного складу, хоча і залишився, але відійшов поступово на другий
  3. Класифікація учасників виконавчого провадження
      Учасники стадії виконавчого провадження в арбітражному процесі поділяються на 4 великі групи: органи примусового виконання; арбітражний суд; особи, що у виконавчому провадженні; особи, що сприяють здійсненню виконавчих дій. До органів примусового виконання відносяться судові пристави-виконавці і в цілому вся служба судових приставів в тій мірі, в
  4. Алфавітно-предметний покажчик
      Перша цифра нумерації відповідає номеру глави, друга цифра - номеру параграфа, третя цифра - номеру пункту параграфа. А Адвокат 5-6-2; см. Представництво; Представник Адміністративна відповідальність 8-5-2; см. Забезпечення порядку в судовому засіданні Адміністративна юстиція 15-2 адміністративна юстиція в країнах системи континентального права 15-2-2; адміністративна юстиція в
  5. * (№)
      * (1) В країнах системи континентального (цивільного) права розподіл права на приватне і публічне є фундаментальним і визначає в тому числі організацію судової системи (див., наприклад: Aubert J.-L. Introduction au droit et themes fondamentaux du droit civil. 9-е ed. P., 2002. P. 33, 45). Проте в Росії всі цивільні суди є одночасно судами та приватного, і публічного права.
  6. § 1. Підвідомчість справ арбітражному суду
      Питання підвідомчості і підсудності структурно об'єд нени в АПК РФ єдиної главою під назвою «Компетенція арбит Ражнів судів». Тому виникає необхідність в розмежуванні понять «компетенція», «підвідомчість» і «підсудність». У арбітражному процесуальному праві, слідуючи змістом норма тивних актів, які раніше не досліджувався поняття компетенції арбітраж них судів. Вивчення
  7. § 3. Учасники виконавчого провадження
      Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, - це все ті учасники виконавчого провадження, які мають визна поділену юридичну зацікавленість (матеріально-і (або) процесуально-правову) і виступають у виконавчому виробниц стве або від свого імені, або від імені інших осіб на захист своїх інтересів, інтересів інших осіб, державних і громадських інтересів. В якості
  8. 4. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
      Практично нив одній країні світу, де функціонує ринковий механізм господарювання, ефективність проведеної економічної політики для хо зяйственного комплексу та облік соціальних аспектів діяч ності неможливі без втручання держави в особі орга нов управління. Вони покликані забезпечувати баланс інтересів приватно-підприємницького сектора, що виступає суб'єктом тому і ініціатором
  9. 2.1.4. Поєднання методів державного управління
      У реальній практиці управління економікою, працівниками, організаціями, колективами, соціальними групами держава рідко вдається до використання тільки одного методу, виключаючи при цьому інші. Навіть у рамках одного конкретного акту управління суб'єкт управління, спираючись на певний метод, підкріплює його іншими методами. Інакше кажучи, в управлінні економікою все три методу управління
  10. 2.5. Державне бюджетування
      У числі найбільш потужних інструментів державного впливу на економіку слід назвати фінансове управління на бюджетній основі, зване бюджетним регулюванням. Бюджети різних рівнів утворюють серцевину фінансових інститутів державного управління економікою. Роль бюджетної системи держави настільки велика, що її правомірно вважати самостійним інститутом
  11. Методи аналізу емпіричних даних
    Дані - це «первинна інформація, отримана в результаті соціологічного дослідження: відповіді респондентів, оцінки експертів, результати спостереження і т. П. Дані можна також визначити як сукупність значень змінних, приписаних одиницям дослідження - об'єктам (людей, речей, установам)». Первинні
© 2014-2022  elbib.in.ua