передбачає, що кошти, вкладені в розвиток корпорації, окупляться за рахунок чистого прибутку і амортизаційних відрахувань. Ці кошти покликані забезпечувати мінімум нормативної економічної ефективності належить підприємству (корпорації) власного капіталу. При самоокупності підприємство фінансує за рахунок власних джерел просте відтворення і вносить податки до бюджетної системи. Реалізація даного принципу на практиці вимагає рентабельної роботи всіх підприємств і ліквідації збитків. На відміну від самоокупності самофінансування передбачає не тільки рентабельну роботу, а й формування на комерційній основі фінансових ресурсів, що забезпечують не тільки просте, але й розширене відтворення, а також доходів бюджетної системи. Принцип самофінансування передбачає посилення матеріальної відповідальності підприємств (корпорацій) за дотримання договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової та податкової дисципліни. Сплата штрафних санкцій за порушення умов господарських договорів, а також відшкодування завданих збитків іншим організаціям не звільняє підприємство (без згоди споживачів) від виконання зобов'язань по поставках продукції (робіт, послуг). Для здійснення принципу самофінансування необхідне дотримання ряду умов:
накопичення власного капіталу в обсязі, достатньому для покриття витрат не тільки по поточній, а й з інвестиційної діяльності; вибір раціональних напрямків для вкладення капіталу; постійне оновлення основного капіталу; гнучке реагування на потреби товарного н фінансового ринків. Розглянемо дані умови більш докладно. Зміст першої умови полягає у відокремленні грошових коштів для фінансування поточної та інвестиційної діяльності. Ці грошові кошти концемтрпруютсся на розрахункових рахунках господарюючого суб'єкта до подальшого їх розподілу. З позиції управління фінансами важливо здійснювати періодизацію готівки, тобто розподіл її за часом перебування в реальному обороті на короткострокові л довгострокові грошові кошти. Друга умова передбачає визначення таких шляхів вкладення капіталу, які призводять кукрепленіюфінансового стану підприємства і підвищення його конкурентоспроможності на товарному і фінансовому ринках. Дотримання даної умови, пов'язане з оцінкою рівня самофінансування, розробкою критеріїв подібної оцінки, з аналізом руху капіталу за видами діяльності підприємства. Третя умова самофінансування полягає в забезпеченні нормального процесу оновлення основного капіталу. Збільшення вартості основних засобів п результаті їх переоцінки вигідно для підприємства, оскільки при цьому не проводять ніяких додаткових виплат у формі дивідендів і відсотків, а обсяг власного капіталу збільшується.
Четверта умова самофінансування передбачає здійснення такої фінансової політики, при якій підприємство може нормально функціонувати в умовах жорсткої конкуренції на товарному і фінансовому ринках. Така політика спрямована на зниження витрат виробництва та обігу і на збільшення прибутку. Самофінансування, що базується на високих ієнах, сприяє збіль-шення грошової маси і стає генератором інфляційних процесів у народному господарстві. Тому для підвищення рівня самофінансування господарюючі суб'єкти зобов'язані чітко реагувати на потреби ринку у відповідних товарах (послугах). Механізм реагування на потреби ринку передбачає спеціалізацію, диверсифікацію і концентрацію виробництва Орієнтація цього механізму повинна бути ув'язана з податковою, неновою й інвестиційною політикою держави. Застосування прннціна самофінансування є важливим чинником запобігання банкрутства господарюючого суб'єкта і створює можливість для ефективного використання фінансового менеджменту.
|
- Фінансове право. Ісламська економіка і фінанси: досвід Ірану
Н. М. Мамедова Ісламська економічна модель в Ірані є одним з видів етичної економіки, так як головним принципом її функціонування є відповідність принципам ісламу. В ісламському економічному вченні тісно переплітаються чисто економічні поняття, суспільні відносини і моральні принципи економічних відносин, що мають сприяти цілям процвітання ісламського
- 17.2. Система органів виконавчої влади та адміністративно-правові основи регулювання відносин у галузі науки і наукової діяльності
Федеральним органом виконавчої влади відповідно до указу Президента РФ від 17 травня 2000 р. № 867 в поточній ред. від 01.11. 2001 р. № 1263 в області науки є Міністерство промисловості, науки і технологій РФ. Постановою Уряду РФ 26.10.2000 р. № 812 в ред. 16.12.2002 р. прийнято правовий акт «Про затвердження положення про Міністерство промисловості, науки і технологій РФ», в
- 1.1. Предмет і завдання дисципліни
Техніко-економічний аналіз діяльності підприємства (ТЕАД11) - комплексне вивчення виробничо - господарської діяльності підприємства з метою об'єктивної оцінки її результатів і подальшого її розвитку та вдосконалення. Предметом ТЕАД11 є господарські процеси, що протікають на підприємстві, їх соціально-економічна ефективність, кінцеві виробничі та фінансові
- Введення
Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності відноситься до циклу загально дисциплін. Мета вивчення даної дисципліни - навчити студента методам і методикам проведення аналізу господарської діяльності. Кваліфікований економіст повинен володіти сучасними методами економічних досліджень, методикою комплексного економічного аналізу, майстерністю точного,
- 8.1. ОСНОВИ ФІНАНСІВ КОМЕРЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ 8.1.1 Економічна сутність і функції фінансів КОМЕРЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Фінанси підприємств - це фінансові або грошові відносини, що виникають в ході підприємницької діяльності в процесі формування власного капіталу, цільових фондів грошових коштів, їх рас -пределенія і використання. Фінанси підприємств виконують три функції: забезпечує; розподільну; контрольну. Забезпечує функція припускає, що підприємство повинно бути забезпечено
- ТЕСТИ
Валовий прибуток - це: а) прибуток від звичайної діяльності; б) прибуток до оподаткування;, робіт,, робіт, в) різниця між виручкою від продажу товарів (продукції послуг) і собівартістю реалізованої продукції; г) різниця між виручкою від продажу товарів (продукції послуг) і непрямими витратами. Чистий прибуток - це: а) нерозподілений прибуток; б) валовий прибуток; в) прибуток до
- 9.1. Зміст фінансів некомерційних організацій
Побудова соціально-орієнтованої ринкової економіки передбачає зростання ролі некомерційних організацій, що надають різні види соціальних послуг. У Цивільному кодексі РФ некомерційна організація визначається як організація, яка не має одержання прибутку як основної мети діяльності і не розподіляє отриманий прибуток між учасниками. Некомерційні організації
- 4.1. СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ РОЛЬ У ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМІ КРАЇНИ
Основу системи фінансів Росії, як було зазначено раніше, складають фінанси організацій (підприємств), оскільки саме тут формується переважна частина фінансових ресурсів. В інституціональному плані основу сфери фінансів підприємств складають фінанси господарюючих суб'єктів (юридичних осіб). Згідно ст. 48 Цивільного кодексу РФ (далі - ГК РФ) юридичною особою визнається організація,
- Сімейний розрахунок
- це метод ведення домашнього господарства, що є різновидом господарського розрахунку. Госпрозрахунок заснований на принципах: самоокупності - відшкодування витрат доходами, рентабельності - перевищення доходів над витратами, платності - платежів за відволікання ресурсів з інших центрів прибутку, самофінансування - інвестицій у розвиток з власних коштів. Госпрозрахунок порівнює витрат і
- Сімейний розрахунок
- це метод ведення домашнього господарства, що є різновидом господарського розрахунку. Госпрозрахунок заснований на принципах: самоокупності - відшкодування витрат дохо-дами, рентабельності - перевищення доходів над витратами, платності - платежів за відволікання ресурсів з інших центрів прибутку, самофінансування - інвестицій у розвиток з власних коштів. Госпрозрахунок порівнює витрат і
- Від народної монархії до правової держави
У XVII-початку XX ст. російська державність знаходилася в стані безперервного розвитку. У XVII ст. існувала народна,монархія, або патріархальна, монархія, в першій чверті XVIII ст абсолютизм; в другій половині XVIII ст. склалася станова патерналістська монархія, яка в другій чверті XIX ст.
|