На фондовому ринку функціонують також похідні фінансові інструменти (опціони, варранти, ф'ючерси). Вони засвідчують нраво їх власника на купівлю або продаж цінних паперів в певній кількості і за фіксованою ціною в майбутньому. Базовими активами для операцій з похідними цінними паперами є акції акціонерних компаній. Характерні особливості опціону: опціон - це вид біржової угоди, виражений у формі біржового контракту на купівлю (калл - з «/ /) або продаж (пут - ріі) певного виду цінних паперів за фіксованою ціною в межах узгодженого терміну; опціон здійснюється за визначеною в момент вчинення правочину ціною; 4 при отриманні права на опціон покупець сплачує продавцю премію в розмірі не нижче 5% суми угоди; опціон на купівлю (продаж) надає тільки право, але не є зобов'язанням купити (продати) цінні папери за фіксованою ціні; об'єктом опціону є контракт, в якому передбачається вид цінних паперів, їх кількість, ціна, період реалізації контракту й умови його виконання; в межах встановленого терміну покупець опціону має право продати його за поточною ринковою ціною і отримати дохід від курсової різниці. Особливості ф'ючерсних контрактів полягають в наступному: ф'ючерсний контракт в цілому аналогічний форвардним контрактом. Розрізняються ці контракти тим, що за форвардним контрактом покупець і продавець визначають розмір своїх втрат п вигод тільки в розрахунковий день, а за ф'ючерсним контрактом вигоди і втрати визначають щодня. Наприклад, купують ф'ючерсний контракт на нафту. Якщо ціни сьогодні підвищуються, то покупець отримує прибуток, а продавець контракту - збиток. Продавець сплачує повну суму прибутку покупцеві. Наступного дня операція починається заново, при цьому жодна сторона не повинна інший;
розрахунки за ф'ючерсними контрактами, які щодня виробляються за-ново, називаються «переоцінка [і відповідно до ринкової ціни»; значний ризик невиплати в розрахунковий день за форвардними контрактами нівелюють шляхом укладення ф'ючерсних контрактів, так як при щоденній переоцінці вартості базового активу відповідно з ринковою ціною ризик значно знижується. Загальне правило таке: якщо ціни на базові активи (цвегние і рідкісні метали, нафту, нафтопродукти, бензин і т. д.) нестабільні, то з'являється необхідність укладення ф'ючерсних контрактів. З позиції гри па фондовому ринку відмінності ф'ючерсу від опціону полягає в наступному: висновок ф'ючерс ного контракту не є типовим актом купівлі-про-дажи, оскільки ф'ючерсні угоди починають і завершують в один і той же операційний день і відновлюють на наступний день; розрахунок по закінченні терміну ф'ючерсного контракту на відміну від опціону обов'язковий; вважається, що рнск, пов'язаний з ф'ючерсної угодою, значно нижче, ніж за операціями з опціонами на термін. У США об'єктами ф'ючерсних угод (поряд з акціями корпорацій) є казначейські векселі федерального уряду, середньострокові і довгострокові облігації. Угоди з цими борговими зобов'язаннями отримали назву процентних ф'ючерсів. Процентні ф'ючерси поряд з контрактами на золото н валюту входять до групи фінансових ф'ючерсів. Розрахунковий процес на біржовому ринку похідних фінансових інструментів відрізняється від розрахункового процесу на біржовому ринку цінних паперів в першу чергу системою гарантій, яка включає:
Фінансові гарантії: початкова маржа; додаткова маржа; »змінна маржа; страховий фонд; надлишковий фонд. Організаційні гарантії: ліміт відкритої позиції; ліміт коливань цін угод в ході однієї торгової сесії; щоденний кліринг (розрахунок з фінансових операцій). Основной принцип системи поставки (виконання зобов'язань по укладених операціях), властивий надійної системи розрахунків, - це принцип «поставка проти платежу», коли фінансові активи н грошові кошти, що направляються на їх оплату, переводять одночасно під контролем Розрахункової палати фондової біржі в розпорядження покупця і продавця. Дотримання цього принципу на практиці забезпечує надійність виконання фінансових зобов'язань. Слід підкреслити, що похідні фінансові інструменти лише підтверджують право на купівлю-продаж цінних паперів (базових активів), але самі не є цінними паперами.
|
- Глава Ринок цінних паперів
Ринок цінних паперів (РЦБ), або фондовий ринок є складовою частиною фінансового ринку. Фондовий ринок з'являється і розвивається разом з появою і розвитком цінних паперів, які стають товаром в якості джерела доходу. Першим товаром, який став об'єктом торгівлі на фондовому ринку, були комерційні векселя, що тут виступають, в першу чергу, як джерело доходу. Діяльність
- 8.6 Фінансовий ринок.
Фінансовий ринок - це сфера ринкового руху грошових коштів, що задовольняє потреби різних економічних суб'єктів у фінансових ресурсах шляхом купівлі-продажу грошових ресурсів за допомогою звернення різних кредитних інструментів і цінних паперів. Фінансовий ринок являє собою механізм перерозподілу тимчасово вільних грошових коштів економічних суб'єктів. У одних
- 3.3.3 Види цінних паперів
Цінний папір - це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики, який передбачає отримання доходу у вигляді дивіденду або відсотка і можливість передачі закріплюються цим документом прав іншим особам. Такий документ визначає взаємини між емітентом і інвестором. Усім вимогам класичної цінного паперу відповідають так звані емісійні цінні папери, які
- 2.5. ФІНАНСОВІ РИНКИ
Основними типами фінансових активів є боргові зобов'язання (debt), акції (equity) і похідні цінні папери (derivatives). Боргові інструменти випускаються усіма, хто займає гроші - фірмами, урядами та домогосподарствами. Відповідно, на ринках боргових зобов'язань торгують такими активами, як корпоративні та державні облігації, житлові та комерційні заставні, а
- Резюме
Фінансова система включає в себе ринки, посередників, фірми, що надають фінансові послуги, та інші інститути, за допомогою яких домогосподарства, приватні компанії та урядові організації реалізують прийняті ними фінансові рішення. У неї входять ринки на яких торгують акціями, облігаціями та іншими цінними паперами, а також фінансові посередники, такі як, наприклад, Банки і
- Основні терміни
позабіржовий ринок (ovcr-the-counter market), 62 фінансові потоки (flow of iunds), 63 моральний ризик (moral hazard), 71 несприятливий вибір (adverse selection), 72 довічна рента (life annuities), 72 проблема "комітента-комісіонера" (principal -agent problem), 73 принцип забезпечення позик (collateralization), 73 інструменти з фіксованим доходом (fixed-income instruments), 77 грошовий
- Відповіді на контрольні питання
Контрольний питання. 2.6. Наведіть приклад фінансової угоди, яка забезпечує важливою інформацією боку, не брали участі у цій операції. ВІДПОВІДЬ - У кожному разі, коли на розвиненому фондовому ринку продаються або купуються акції, інформація поширюється серед всіх бажаючих з тим, щоб будь-який з них міг визначити, скільки інвесторів визнали дані цінні папери стоять і придбали
- 2.5 ФОНДОВИЙ РИНОК ЯК ЧАСТИНА ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ
Ринок, де звертається капітал, називається фінансовим ринком. Зазвичай виділяють різні сектори фінансового ринку: ринок кредитів, ринок цінних паперів, ринок валюти, ринок прямих інвестицій. Таким чином, ринок цінних паперів є одним з видів Фінансового ринку. Тут капітали накопичуються, концентруються, централізуються і вкладаються в кінцевому рахунку у виробництво або стають
- Словник
Загальна теорія статистики: статистична методологія у вивченні комерційної діяльності: Підручник / А. І. Харламов, О.Е. Башина, В.Т. Бабурін та ін; Під. ред. А.А. Спіріна, О.Е. Башиной. - М.: Фінанси і статистика, 1996. Погостінський М.М., Погостінський Ю.А. Системний аналіз фінансової звітності. -С.-П.: Изд. Михайлова В.А., 1999. Практикум з фінансового менеджменту: навчально-ділові ситуації,
- 19.2. Класифікація цінних паперів
Розрізняють часткові, боргові та похідні цінні папери Часткові цінні папери, тобто акції, що засвідчують право власника на частку у власних засобах акціонерного товариства. Емісія (випуск акцій) - це спосіб створення акціонерного товариства, викупу державного або муніципального підприємства, спосіб збільшення статутного капіталу підприємства. Акціонери є колективними
- Віртуальний габітус кіберкультури
Вивчаючи кіберкультуру, ми не повинні зосереджуватися тільки на окремих її аспектах. Слід мати на увазі також і те, що відбувається під її впливом на культуру в цілому, причому не просто зіставити різні аспекти кіберкультури, а ще й пояснити їх диференціацію за допомогою загальної интерпретативной
|