Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Банківська справа / Доходи та витрати / Лізинг / Фінансова статистика / Фінансовий аналіз / Фінансовий менеджмент / Фінанси / Фінанси та кредит / Фінанси підприємств / Шпаргалки
ГоловнаФінансиФінанси підприємств → 
« Попередня Наступна »
Бочаров В. В ., Леонтьєв В. Є. .. Корпоративні фінанси, 2004 - перейти до змісту підручника

3.1. Зміст витрат підприємства (корпорації)

У процесі господарської діяльності організації (підприємства) виробляють комплекс грошових та інших витрат і витрат, які можуть бути виражені в грошовій оцінці
Витрати передбачають відшкодування (наприклад, витрати виробництва), витрати не передбачають відшкодування (наприклад, витрати на переоцінку основних фондів)
Витрати і витрати можуть бути явними (вираженими в кількісних показниках) і неявними (наприклад, витрати праці власника підприємства, які кількісно не визначені). Явні витрати називаються бухгалтерськими, неявні - економічними.
За економічним змістом і призначенням витрати і витрати об'єднуються Б кілька груп-
на відтворення основного і оборотного капіталу Такі витрати пов'язані із створенням, реконструкцією, розширенням основного і оборотного капіталу і здійснюються за рахунок власних коштів підприємства і прибутку,
на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг). Ці витрати пов'язані з використанням основного, оборотного капіталу і трудових ресурсів на відповідні цілі; вони відшкодовуються з виручки від реалізації продукції робіт і послуг;
на соціально-культурні програми. Вони включають витрати, наприклад на підвищення кваліфікації працівників, підготовку кадрів, побутові послуги працівникам, і відшкодовуються з власних коштів підприємства або прибутку;
операційні (разові) витрати.
За джерелами покриття витрати поділяються на фінансовані за рахунок:
власних і залучених джерел;
бюджетних коштів;
кредтіих (позикових) ресурсів.
Взависимости від прийнятих рішень витрати поділяють на: диктував (обов'язкові) та альтернативні (можливі з точки зору оптимальності); виробничі та торговельні.
Витрати і витрати, зараховують за економічним змістом н призначенням на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) - витрати (в російській практиці - собівартість) Відповідно в планових розрахунках вико-зуегся показник «собівартість продукції»
цехової, яка складається з витрат за центрами відповідальності,
виробничої, яка включає сукупність всіх витрат, пов'язаних (виготовленням продукції (робіт, послуг),
тор! овоі, яка об'єднує витрати але збуту продукції (робіт, ум \ т),
повної, яка включає витрати на свавіллі! во і реалізацію продукції (робіт, послуг).
Крім того, всі витрати поділяються на
умовно-постійні (незалежні від обсягів виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг) та умовно-змінні (залежні від даних обсягів);
прямі (які розподіляються на продукцію прямим способом) і непрямі (які розподіляються непрямими методами);
поточні та капітальні;
основні і допоміжні (накладні),
одноелементні і комплексні;
нормовані і ненормнруемие.
Усі витрати організації (підприємства) поділяються за елементами витрат, що входять до собівартості, на. матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби (з 010102 входять в елемент "Витрати на оплату праці»); амортизаційні відрахування, інші витрати Такий поділ показує, скільки вироблено витрат. Крім того, витрати поділяються за статтями витрат, які встановлюються організацією самостійно плі на основі методичних рекомендацій і показують, на який вид продукції, робіт, послуг належать дані витрати
У бухгалтерському обліку витрати відображаються за методом нарахування (але відвантаженню) . У фінансових (податкових) розрахунках витрати відображаються:
до01.01.02 - як правило, за методом оплати (з надходження грошових нш інших коштів на рахунки або до каси організації);
с 01.01.02 - за методом нарахування (по відвантаженню);
за касовим методом (по оплаті) за умови, якщо в середньому за попередні чотири квартали сума виручки від реалізації товарів (робіт і послуг) без урахування податку на додану вартість та податку з продажу не перевищила одного мільйона рублів за кожний квартал.
Вибір форми обліку визначається організацією (підприємством) самостійно.
Класифікація витрат в Російській Федерації відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку складається з декількох груп (без виділення витрат) за умов: наявності договору, визначення суми і впевненості зменшення ефекту організації (підприємства)
Витрати визнають в бухгалтерському обліку за умови, що:
Витрата проводиться відповідно до конкретного договором, вимогами законодавчих та нормативних актів, звичаями ділового обороту;
сума витрат може бути визначена;
є впевненість в тому, що в результаті конкретної операції відбудеться зменшення економічних вигод організації у разі, коли організація передала актив або відсутня невизначеність щодо передачі активу.
Якщо відносно будь-яких витрат , здійснених організацією, не виконано хоча б одне з названих умов, то в бухгалтерському обліку організації визнається дебіторська заборгованість.
Амортизацію визнають витратою виходячи нз величини амортизаційних відрахувань, яка визначається на основі вартості активів, що амортизуються, строку корисного використання і прийнятих організацією способів нарахування амортизації.
Витрати підлягають визнанню в бухгалтерському обліку незалежно від наміру отримати виручку, операційні або інші доходи і від форми здійснення витрат (грошової, натуральної та іншої).
Витрати визнають в тому звітному періоді, в якому вони мали місце, незалежно від часу фактичної виплати коштів і іншої форми здійснення (допущення тимчасової визначеності фактів господарської діяльності).
Якщо організацією прийнятий в дозволених випадках порядок визнання виручки від продажу продукції і товарів не в міру передачі прав на володіння, користування і розпорядження поставленої продукцією, відпущеним товаром, виконану ро-боту, надану послугу, а після надходження коштів і іншої форми оплати, то й витрати визнаються після здійснення погашення заборгованості.
Витрати визнають у звіті про прибутки та збитки:
з урахуванням зв'язку між зробленими витратами і надходженнями (відповідність доходів і витрат);
шляхом їх обгрунтованого розподілу між звітними періодами, коли витрати зумовлюють отримання доходів протягом кількох звітних періодів і коли зв'язок між доходами і витратами не може бути визначена чітко чи визначається непрямим шляхом;
за видатками, визнаним у звітному періоді, коли визначається неотримання економічних вигод (доходів) за ним або вступ активів;
незалежно від того, як вони приймаються для цілей розрахунку оподатковуваної бази, а також коли виникають зобов'язання, не обумовлені визнанням відповідних активів.
Витратами організації визнається зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) виникнення зобов'язань, що призводять до зменшення капіталу цієї організації, за винятком зменшення внесків за рішенням учасників (власників майна).
У бухгалтерському обліку не визнають витратами:
»витрати, пов'язані з придбанням (створенням) необоротних активів (основних засобів, незавершеного будівництва , нематеріальних активів тощо);
вклади до статутних (складеному) капітали інших організацій;
придбання акцій акціонерних товариств та інших цінних паперів не з цілі перепродажу (продажу);
витрати за договорами комісії, агентськими та іншим аналогічним договорами на користь комітента, принципала тощо;
попередню оплату матеріально-виробничих запасів і інших цінностей, робіт, послуг;
аванси;
задатки в рахунок оплати матеріально-виробничих запасів та інших цін ностей, робіт, послуг;
погашення кредиту, позики, отриманої організацією.
За звичайних видах діяльності визнають витрати, пов'язані з виготовленням та продажем продукції, придбанням і продажем товарів. Такими витратами також вважаються витрати, здійснення яких пов'язане з виконанням робіт, наданням послуг. В організаціях, предметом діяльності яких є надання за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) своїх активів за договором оренди, витратами але звичайних видах діяльності вважаються витрати, здійснення яких пов'язане з цією діяльністю. В організаціях, предметом діяльності яких є надання за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної собственноегі, витратами по звичайних видах діяльності вважаються витрати, здійснення яких пов'язане з цією діяльністю.
В організаціях, предметом діяльності яких є участь у статутних капіталах інших організацій, витратами по звичайних видах діяльності вважаються ці витрати.
Витрати, здійснення яких пов'язане з наданням за плату в вре тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) своїх активів, прав , що виникають нз патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, і від участі в статутних капіталах інших організацій, коли це не є предметом діяльності організації, відносять до операційних витрат.
Витратами по звичайних видах діяльності вважається також відшкодування вартості основних засобів, нематеріальних активів та інших амортизованих ак-тивів, здійснюваних у вигляді амортизаційних відрахувань.
Витрати по звичайних видах діяльності беруть до бухгалтерського обліку в сумі, обчисленої в грошовому вираженні, рівній величині оплати в грошовій і іншій формі або величині кредиторської заборгованості.
Якщо оплата покриває лише частину визнаних витрат, то витрати, прийняті до бухгалтерського обліку, визначаються як сума оплати та кредиторської заборгованості (в частині, непокритою оплатою).
Величина оплати і (або) кредиторської заборгованості визначається виходячи з ціни та умов, встановлених договором між організацією та постачальником (підрядником) або іншим контрагентом. Якщо цеіа не передбачена в договорі і не може бути встановлена виходячи з умов договору, то для визначення величини оплати або кредиторської заборгованості приймається ціна, по якій і порівнянних обставин зазвичай організація визначає витрати щодо аналогічних матеріально-виробничих запасів та інших цінностей, робіт, послуг або надання у тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) аналогічних активів.
При оплаті придбаних матеріально-виробничих запасів та інших цінностей, робіт, послуг на умовах комерційного кредиту, наданого у вигляді відстрочення та розстрочення платежу, витрати приймають до бухгалтерського обліку в повній сумі кредиторської заборгованості.
Величина оплати і (Н.Ш) кредиторської заборгованості за договорами, перед-вбачається виконання зобов'язань (оплату) недеіежнимі засобами, визначається вартістю товарів (цінностей), переданих чи які підлягають пере-дачі організацією. Вартість товарів (цінностей), переданих чи які підлягають передачі організацією, встановлюється виходячи з ценьг, за якою у порівнянних обставин організація зазвичай визначає вартість аналогічних товарів (цінностей).
При неможливості встановити вартість товарів (цінностей), переданих чи підлягають передачі організацією, величина оплати і (або) кредиторської заборгованості за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами, визначається вартістю продукції (товарів), отриманої організацією. Вартість продукції (товарів), отриманої організацією, встановлюється виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин купується аналогічна продукція (товари).
У разі зміни зобов'язань за договором первісна шинка оплати і (або) кредиторська заборгованість коригується виходячи з вартості активу, що підлягає вибуття. Вартість активу, що підлягає вибуття, встановлюється виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних активів. Величина оплати і (або) кредиторської заборгованості визначається з урахуванням всіх наданих організації знижок (накидок) згідно з договором. Величина оплати визначається (зменшується чи збільшується) з урахуванням сумових різниць, виникають у випадках, коли оплата проводиться в рублях у сумі, еквівалентній сумі в іноземній валюті (в умовних грошових одиницях). Підсумовий маржа є різницею між рубльової оцінкою фактично проведеної оплати, вираженої в іноземній валюті (умовних грошових одиницях), обчисленої за офіційним чи іншому узгодженим курсом на дату прийняття до бухгалтерського обліку відповідної кредиторської заборгованості, і рублевої оцінкою цієї кредиторської заборгованості, обчисленої але офіційним чи іншому узгодженим курсом на дату визнання витрат у бухгалтерському обліку.
Витрати по звичайних видах діяльності формуються з:
| витрат, пов'язаних з придбанням сировини, матеріалів, товарів та інших матеріально-виробничих запасів;
витрат, що виникають безпосередньо в процесі переробки (доопрацювання) матеріально- виробничих запасів для цілей виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг та їх продажу;
витрат, що виникають в процесі продажу (перепродажу) товарів (витрати по утриманню та експлуатації основних засобів та інших необоротних активів, з підтримання їх в справному стані);
 комерційних витрат;
 управлінських витрат.
 При формуванні витрат але звичайних видах діяльності повинна бути проведена їх угруповання по наступним елементам витрат і витрат:
 матеріальні витрати;
 витрати на оплату праці;
 »Відрахування на соціальні потреби;
 амортизація;
 інші витрати.
 Для цілей управління в бухгалтерському обліку організується облік за статтями витрат. Перелік статей витрат встановлюється організацією самостійно.
 Для цілей формування організацією фінансового результату від звичайних видів діяльності визначається собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг, яка формується на базі всіх витрат, визнаних як у звітному році, гак і в попередні звітні періоди, і перехідних витрат, що мають відношення до одержання доходів в наступні звітні періоди, з урахуванням коректувань, що залежать від особливостей виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг та їх продажу, а також продажу (перепродажу) товарів. При цьому комерційні та управлінські витрати можуть визнаватися в собівартості проданих продукції (товарів, робіт, послуг) повністю в від-парному році.
 Операційними витратами є:
 витрати, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації;
 витрати, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності;
 витрати, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій;
 витрати, пов'язані з продажем, вибуттям та іншим списанням основних засобів та ііих активів, відмінних від грошових коштів (крім іноземної валюти), товарів, продукції;
 відсотки, уплачіваеми організацією за надання їй в користування грошових коштів (кредитів, позик);
 витрати, пов'язані з оплатою послуг, що надаються кредитними організаціями;
 відрахування в оціночні резерви, створювані відповідно до правил бухгалтерського обліку (резерви по сумнівних боргах, під знецінення
 вкладень в цінні папери тощо), а таюке резерви, створювані в зв'язку з визнанням умовних фактів господарської діяльності;
 інші операційні витрати.
 До позареалізаційних витрат відносять:
 штрафи, пені, неустойки за порушення договорів,
 відшкодування збитків, збитки минулих років, I
 списання заборгованості; курсові різниці;
 уцінка та інші витрати; штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів;
 активи, отримані безоплатно, у тому числі за договором дарування;
 надходження до відшкодування заподіяних організації збитків;
 прибуток минулих років, виявлена у звітному році.
 суми кредиторської і депонентської заборгованості, ио якими минув строк позовної давності;
 курсові різниці;
 сума дооцінки активів (за винятком необоротних активів),
 інші позареалізаційні доходи.
 У складі надзвичайних витрат відображають витрати, що виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації майна тощо).
 Відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку до матеріальних витрат відносять актіви1
 використовуються в якості сировини, матеріалів і т. п при виробництві продукції, призначеної для продажу (виконання робіт, надання послуг);
 призначені для продажу;
 використовувані для управлінських потреб організації
 Активи в незавершеному виробництві (витратах) враховуються і оцінюються наступними способами:
 за фактичною або нормативної (планової) виробничої собівартості (витратам),
 за собівартістю - прямими статтями витрат;
 за вартістю придбання сировини, матеріалів і напівфабрикатів.
 Активи, що використовуються при виробництві продукції, виконання робіт або
 наданні послуг або для управлінських потреб організації протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців, враховуються в елементі витрат (витрат) - амортизація
 Готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу (кінцевий результат виробничого циклу, активи, закінчені обробкою (комплектацією), технічні та якісні характеристики которихеоответствуют умовам договору або вимогам інших документів, у випадках, встановлених законодавством). Товари також є частиною матеріально-виробничих запасів, придбаних або отриманих від інших юридичних або фізичних осіб і призначені для
 продажу. Одиниця бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів вибирається організацією самостійно таким чином, щоб забезпечити формування повної і достовірної інформації про ці запаси, а також належний контроль над їх наявністю і рухом.
 Залежно від характеру матеріально-виробничих запасів, порядку їх придбання і використання одиницею матеріально-виробничих запасів може бути номенклатурний номер, партія, однорідна група і т. п. Матеріально-виробничі запаси приймають до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю. Фактичною собівартістю матеріально-виробничих запасів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на придбання, за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерації).
 До фактичних витрат на придбання матеріально-виробничих запасів відносять:
 суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);
 »Суми, сплачувані організаціям за інформаційні та консультаційні
 послуги, пов'язані з придбанням матеріально-виробничих запасів;
 »Мита;
 «Невозмещаемие податки, що сплачуються у зв'язку з придбанням одиниці матеріально-виробничих запасів;
 ф винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбані матеріально-виробничі запаси;
 витрати по заготівлі та доставці матеріально-виробничих запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню.
 До складу витрат включають витрати по заготівлі та доставці матеріально-виробничі х запасів; витрати з утримання заготівельно-складського підрозділу організації, витрати за послуги транспорту по доставці матеріально-виробничих запасів до місця їх використання, якщо оіі не включені в ціну матеріально-виробничих запасів, встановлену договором; нараховані відсотки за кредитами, наданими постачальниками (комерційний кредит); нараховані до прийняття до бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів відсотки за позиковими коштами, якщо вони залучені для придбання цих запасів; витрати по доведенню запасів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях. Дані витрати включають витрати організації по підробці, сортування, фасування та поліпшення технічних характеристик отриманих запасів, не пов'язаних з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг; інші витрати, безпосередньо пов'язані з їх придбанням.
 Не включаються до фактичні витрати на придбання матеріально-виробничих запасів загальногосподарські та інші аналогічні витрати, крім випадків, коли вони безпосередньо пов'язані з придбанням запасів.
 Фактичні витрати на придбання матеріально-виробничих запасів визначаються (зменшуються або збільшуються) з урахуванням сумових різниць, що виникають до прийняття цих запасів до бухгалтерського обліку у випадках, коли
 4 березня «.396 оплата проводиться в рублях у сумі, еквівалентній сумі в іноземній валюті (умовних грошових одиницях).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "3.1. Зміст витрат підприємства (корпорації)"
  1. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
      Сфера матеріального виробництва - найважливіший об'єкт державно-го регулювання. До сфери матеріального вироб ництва відноситься сукупність галузей, що виробляють середовищ ства виробництва і предмети споживання. У галузях матері ального виробництва створюється нова вартість продукції (про мисловість, сільське господарство, будівництво тощо) або уве личивается вартість раніше виробленого
  2. 23.4 Система інноваційних комунікацій
      Перш ніж звернутися до системи інноваційних коммуника ций, нагадаємо, що під комунікаціями розуміють сукупність інформаційних каналів, що дозволяють передавати відомості ін-теллектуального та емоційного змісту. Наявність коммуни каций дозволяє здійснювати зв'язок між структурними одиниця ми підприємства, чим досягається його цілісність як системи. Ор ганизация комунікацій може
  3. 15,2. Форми і методи організації логістики в міжнародному бізнесі. Концепції її розвитку
      При імпорті або експорті товарів компанія може використовувати такі основні організаційні форми: покупка імпортної про дукції у компаній-імпортерів або передача продукції для експорту в спеціалізовану зовнішньоторговельну компанію з укладенням соот ветствующего контракту; імпортні та експортні операції можуть здійснюватися силами спеціалізованого підрозділу, який здійснює всі
  4. 19.1. Чорна металургія
      Чорні метали (головним чином сталь і чавун) в загальній структурі матеріальних витрат займають особливе місце в зв'язку з величезними масш табами і універсальністю їх застосування, а також трудомісткістю даль дальшої обробки. Тому, незважаючи на розширення виробництва і при менения пластмас і кольорових металів, чорні метали залишаються основним конструкційним матеріалом і, мабуть, збережуть своє
  5. Кредитна система
      Кредит має тривалу історію розвитку. Він виник як один з різновидів обміну в далекі історичні епохи, і його розвиток тісно пов'язаний з розвитком господарської діяльності людства. Існує два види кредиту - натуральний і грошовий кредит. Натуральний кредит з'явився в епоху розкладання первісно общинного ладу. Він існує до цих пір і означає надання в позику
  6. 3.6.4 Операції комерційних банків
      На початку 21века КБ здатний запропонувати клієнту до 200 видів різноманітних банківських продуктів і послуг. Широка диверсифікація операцій дозволяє банкам зберігати клієнтів і залишатися рентабельними навіть при надто несприятливій ринковій кон'юнктурі. Але далеко не всі банківські операції повсякденно використовуються в практиці конкретної банківської установи (наприклад, виконання міжнародних
  7. 2. Інституційні передумови та обмеження
      У багатьох суспільно-зна чімих роботах, таких, як Звіт Світового банку за 1997 р. "Держава в мінливому світі", середньострокова програма Уряду Російської Федерації на 1997-2000 роки "Структурна перебудова та економічне зростання" були ис користані інституційні принципи. Однак теорети-етичні, методологічні підходи та практичні механиз ми застосування цього напрямку
  8. 2. Реформування податкової системи
      Будучи частиною загальної системи виробничих відносин, податки одночасно отража ють реальні потоки грошових коштів у процесі перераспре розподілу не тільки нової вартості - національного доходу, але певною мірою і інших частин валового національно го продукту. Саме в цьому проявляється роль податків як ак тивного важеля в руках держави з формування нової ефективної структури
  9. 1. Податки та податкова політика
      У загальній системі дер жавного регулювання ринкової економіки особливе місце при надолужити податках. Податки - складна соціально-еко кая категорія, що відображає динаміку певної сфери економічних відносин держави, а також структур місць ного самоврядування з конкретними виробниками това рів і послуг - юридичними особами, а також фізичними чи цями, які отримують доходи і
  10. 3. Трансформація економічної системи Росії
      У 80-х рр.. XX століття повноваго оголився клубок важких протиріч, з якими столк нулісь економіка і суспільство Радянського Союзу, найбільш великою складовою частиною якого була Росія. Різко впали темпи економічного зростання. Підприємства та структура управ ління закостенілі і опинилися непристосованими до требо ваниям НТП. Велика частина продукції була неконкуренто-здатної по
  11. Якість і організація соціологічних досліджень
    Проблема якості результатів дослідження Якість результатів, одержуваних в ході дослідження - це відповідність певним нормам і правилам науково-дослідницької діяльності. Воно залежить від достовірності джерела інформації та надійності інструменту для збору соціологічних даних. Достовірність
© 2014-2022  elbib.in.ua