Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Аудит / Інституційна економіка / Інформаційні технології в економіці / Історія економіки / Логістика / Макроекономіка / Міжнародна економіка / Мікроекономіка / Світова економіка / Операційний аналіз / Оптимізація / Страхування / Управлінський облік / Економіка / Економіка та управління народним господарством (по галузях) / Економічна теорія / Економічний аналіз
ГоловнаЕкономікаАудит → 
« Попередня Наступна »
Е.С. Соколова. Міжнародні стандарти обліку та фінансової звітності, 2008 - перейти до змісту підручника

Стандарти, що визначають облікову політику, і вплив на звітність різних факторів

До першої основоположною групи слід віднести Міжнародні стандарти фінансової звітності, які дозволяють формувати і застосовувати облікову політику економіч-них суб'єктів.
Під облікової політикою, згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності, розуміють конкретні принципи, основи, умови, правила та їх практичне застосування, прийняті економічним суб'єктом з метою підготовки та подання бухгалтерської (фінансової) звітності.
Керівництво економічних суб'єктів має формувати і застосовувати облікову політику таким чином, щоб вся бухгалтерська (фінансова) звітність відповідала вимогам кожного застосовуваного Міжнародного стандарту фінансової звітності.
У тому випадку, якщо відсутня конкретна вимога або Міжнародний стандарт фінансової звітності, керів-ництво економічного суб'єкта має виробляти облік-ную політику, виходячи зі своїх суджень, яка б забезпе-чує зацікавлених користувачів бухгалтерської (фінансової) звітності найбільш корисною інформацією, по-зволяют приймати оптимальні економічні рішення.
Однак, при цьому керівництву економічного суб'єкта слід спиратися на вимоги Міжнародних стандартів фінансової звітності, що відносяться до аналогічних або суміжних проблем і ситуацій.
Крім того, при вирішенні даного питання, керівництву економічного суб'єкта слід застосовувати критерії визна-ділення, визнання та оцінки елементів фінансової звітності, встановлені в Принципах МСФЗ.
78
І, нарешті, важливим моментом вироблення облікової по-літики є те, що можливо існують рішення органів влади, а також органів, що встановлюють національні стандарти, і галузева практика з конкретного питання. У такій ситуації менеджерам економічного суб'єкта сле-дует керуватися принципами МСФЗ.
Кожен економічний суб'єкт на початку періоду фінансово-господарської діяльності формує конкретну облікову політику та слідує їй як в поточному обліку, так і при складанні фінансової звітності.
Зазвичай вибір конкретних елементів, що підлягають розкриттю в обліковій політиці, визначається, головним чином, сферою та умовами фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта.
Стосовно до формування бухгалтерської (фінансової) звітності, облікова політика розкривається для зовнішніх зацікавлених кваліфікованих пользовате-лей фінансової інформації.
Згідно Міжнародним стандартам фінансової від-парності, в число що підлягають розкриттю елементів облікової політики слід включати лише такі моменти, розкриття яких допомагатиме зацікавленим кваліфікованим користувачам зрозуміти способи відображення операцій і фактів в результативних показниках фінансово-господарської діяльності і фінансового положення економіч-ського суб'єкта.
З цієї причини в МСФЗ 1 "Подання фінансової звітності» рекомендований перелік моментів, які повинні бути розкриті при формуванні облікової політики. Ці моменти представляють собою елементи облікової політики.
До цих елементів слід віднести:
порядок визнання виручки;
порядок формування зведеної звітності;
порядок визнання та амортизації основних засобів і не-матеріальних активів;
79 порядок обліку капіталізації витрат за позиками та інших витрат;
порядок обліку діяльності з виконання договорів підряду;
порядок обліку інвестицій в матеріальні та фінансові активи;
порядок обліку оренди;
порядок обліку запасів;
порядок обліку витрат на науково-дослідні і досвід-но-конструкторські роботи;
порядок обліку податкових платежів, у тому числі відкладених;
порядок обліку та розрахунку резервів;
порядок обліку витрат на пенсійне забезпечення;
порядок перерахунку іноземної валюти і хеджування;
визначення господарських і географічних сегментів, а також основи для розподілу витрат між сегментами;
визначення грошових коштів та їх еквівалентів;
порядок урахування інфляції;
порядок обліку урядових субсидій .
Незважаючи на те, що вказаний вище перелік елементів, що підлягають розкриттю в обліковій політиці, вельми об-Ширн, однак, на практиці, часто виникають моменти, ко-торие не входять до цього переліку. Цьому сприяє і те, що економічний суб'єкт індивідуальний і не типовий.
Тому Міжнародні стандарти фінансової від-парності допускають розширення рекомендованого переліку елементів.
Всі зацікавлені кваліфіковані пользовате-ли бухгалтерської (фінансової) інформації повинні мати можливість порівнювати результативні показники бухгал-терской (фінансової) звітності протягом ряду звіт-них періодів.
Проведення такої аналітичної роботи спирається на порівнянність показників фінансово-господарської діяль-ності економічного суб'єкта. Таким чином, МСФЗ

передбачає, що в кожному досліджуваному звітному періоді необхідно застосовувати єдину методику обліку та розрахунків результатів фінансово-господарської діяльності, фінансового стану та потоків грошових коштів , тобто використову-єдину облікову політику, сформовану за єдиними загальноприйнятим правилам.
Зміна облікової політики можлива лише в тому слу-чаї, коли цього вимагають прийняті законодавчі акти, зміни в стандартах, або тоді, коли дана зміна призведе до поліпшення якості відображення фінансово-господарських подій і фактів різного характеру в представленої зацікавленим користувачам бухгалтер-ської (фінансової) звітності.
Зміна облікової політики відповідно до МСФЗ 8 вимагає ретроспективного або перспективного підходу.
Згідно ретроспективному підходу нова облікова по-литика застосовується до подій і різного роду операціях таким чином, як якщо б ця нова облікова політика ис-користувалася завжди, з моменту виникнення цих подій та угод. (Для перехідних договорів на наступні звітні періоди).
Таким чином, результативні показники, що підлягає щие порівнянні, необхідно відкоригувати в цілях відбиття нової облікової політики.
Перспективний підхід означає застосування нової облікової політики до подій і фактів фінансово-господарської діяльності, що відбувається після дати через трансформаційних змін в обліковій політики.
При цьому події і факти фінансово-господарської діяльності минулих періодів не коригуються.
У тому випадку, якщо проведені зміни в обліковій по-літіке справляють істотний вплив на результативність-ні показники поточних або будь-яких попередніх періоди-
81 дов, а також можуть зробити істотний вплив на пер-перспективу, економічний суб'єкт повинен розкривати в ній наступну додаткову інформацію:
причини змін, що проводяться;
суми необхідних коригувань по кожному звітному періоду;
інформацію про те, що вся порівняльна інформація була перерахована, або, що зробити це було практично неможливо.
Згідно МСФЗ 8 все коригування, що виникають внаслідок зміни облікової політики, включаються до розрахунку чистого прибутку або збитку за період.
МСФЗ 10 «Події після звітної дати»
Під Подіями після звітної дати розуміють як сприятливі, так і не сприятливі події, які відбулися після звітної дати до дати затвердження бух -галтерського (фінансової) звітності до публікації. Подоб-ні події можуть викликати необхідність коригування балансової сум активів і зобов'язань на звітну дату, або викликати необхідність в розкритті інформації.
МСФЗ 1о події після звітної дати поділяє на:
Події, які надають додаткові доказательст-ва умов, існуючих на звітну дату (подія відбувається в поточному підзвітному періоді).
Події, які вказують на умови, що виникли після від-парною дати.
МСФЗ 1о визначає, коли економічний суб'єкт повинен коригувати свою звітність за причини виник-нення зазначених подій.
Внесення поправок в активи і зобов'язання необхідно в тому випадку, коли ці поправки дають додаткову інформацію для визначення балансової величини активу або
82
зобов'язання. Наприклад, необхідно скоригувати збит-ки, визнані за дебіторської заборгованості, які під-тверд банкрутством боржника після звітної дати.
Якщо події, що відбуваються після звітної дати, що не впливають на стан активів і пасивів на звітну дату, необхідність в яких-небудь коригуваннях відпала-дає. Однак події, важливі настільки, що замовчування про них вплине на рішення, що приймаються користувачами фінансової звітності, повинні бути розкриті у поясненнях (наприклад, політичні зміни в країні або землетря-сеніе, що сталося після звітної дати, яке зруйнувало велику частину виробничих потужностей компанії (цю частина належить оцінити надалі)).
МСФЗ 10 встановлює, яка інформація повинна бути розкрита щодо подій після звітної дати.
Процес затвердження бухгалтерської (фінансової) від-парності до випуску залежить від структури управління, норма-тивних вимог і діючих процедур складання і остаточного оформлення фінансової звітності.
Події після звітної дати мають бути висвітлені в такий спосіб:
природа події
оцінка фінансового ефекту або пояснення того, чому така оцінка не може бути зроблена.
Приклад
Умовні події та події, що сталися після звітної
дати.
Корпорація, звітна дата якої припадає на 31 груд-ня, несе довгострокове закордонне зобов'язання, що не покрите валютним контрактом.
Сума в іноземній валюті була конвертована за курсом на звітну дату 31 грудня 2000 р., а в бухгалтерських записах вказана як 2 мільйони в місцевій валюті (МВ).
83 27 лютого 2001 курс місцевої валюти значно впав відносно долара США. У цей момент керівники компанії прийняли рішення знизити (хеджувати) подальший ризик за рахунок форвардного валютного контракту, який обмежував би кінцеве зобов'язання до 6 мільйонів в ме-стной валюті. Якщо подібну ситуацію застосувати на звітну дату, то вийде, що зобов'язання корпорації пре-щують вартість її активів.
Подібна ситуація підходить під визначення подій, що відбулися після звітної дати, особливо тих, які відносяться до умов, що виникають після звітної дати.
Збиток в 4 мільйони МВ, що виникає в 2001 р., дол-дружин бути визнаний у звіті про прибутки і збитки за 2001 р. У фінансовій звітності за рік, що завершився 31 грудня 2000 року, не можна створювати ніяких резервів відносно цього збитку.
Однак, необхідно продумати, чи слід у процесі підготовки фінансової звітності застосовувати припущення про безперервність діяльності. Необхідно взяти до уваги дату та періодичність виплати за зобов'язаннями.
У примітці до фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2000р., Необхідно розкривати:
Характер події.
Оцінка фінансового ефекту, в даному випадку 4 міль-на збитку в місцевій валюті.
МСФЗ 14 «Звітність за сегментами"
Метою цього Стандарту є установка єдиних принципів подання у звітах бухгалтерської (фінансової) інформації по галузевим (господарським) і гео-графічним сегментам.
84
Цей стандарт застосовується до всіх компаній, часткові або цінні папери яких циркулюють на відкритому ринку цінних паперів.
Це дозволяє зацікавленим користувачам:
зрозуміти результативні показники фінансово-господарської діяльності за минулі періоди;
оцінити ризики і прибутку економічного суб'єкта;
приймати найбільш обгрунтовані рішення щодо економічного суб'єкта в цілому.
Галузевий (господарський) сегмент - це виділяється компонент економічного суб'єкта, який виробляє від-слушну вид продукції або послуги або групу пов'язаних товарів або послуг, ризики і прибутку якого відрізняються від інших галузевих сегментів (наприклад, промисловий , фінансовий сегменти).
Географічний сегмент - це окремий компонент економічного суб'єкта, який виробляє продукцію або що представляє послуги в конкретному економічному середовищі, ризики і прибутку якого відрізняються від ризиків і прибутку компонентів, що діють в інших економічних середовищах. Географічні сегменти можуть грунтуватися залежно від місця розташування:
операцій компанії; Б) ринків компанії;
клієнтів компанії.
Інформація за сегментами формується відповідно до облікової політики, прийнятої для підготовки та представ-лення зведеної бухгалтерської (фінансової) звітності.
Ідентифікація сегментів відбувається на основі організаційної та управлінської структур, а також внутрішньої системи фінансової звітності (управлінського обліку).
Господарський або географічний сегменти є звітними, якщо дотримані наступні умови: 1) більшість продажів (більше 50%) зароблено ззовні;
85 2) виручка від продажів або результати сегмента або активи більше або рівні 10% загальної відповідної суми всіх сегментів.
 Якщо вся виручка від зовнішніх клієнтів за всіма звітними сегментами разом складає менше 75% усієї виручки компанії, необхідно ідентифікувати додаткові звітні сегменти, поки не буде досягнутий рівень 75%.
 Невеликі сегменти можна об'єднати в один, якщо їх об'єднує значну кількість чинників, що визначають господарський або географічний сегмент, або їх можна об'єднати з аналогічним значним звітним сегментом.
 Приклад
 «МЕГ» представляє собою диверсифіковану компанію, операції якої відбуваються у п'яти господарських і чотирьох географічних сегментах.
 Представлена нижче фінансова інформація відноситься до року, заканчивающемуся 30 червня 2001:
 Дані по господарським сегментам (у тис. дол) Пиво Напої Готелі Роздр. продаж Упаковка Всього Загальна виручка від продажів 2249 1244 4894 3815 7552 19754 -Зовнішнім клієнтам 809 543 4029 3021 5211 13613 -Іншим сегментам 1440 701 865 794 2341 6141 Результати сегмента 631 (131) 714 (401) 1510 2323 Активи 4977 3475 5253 1072 8258 23035 Дані по географічному сегменту (у тис. дол)
  Фінляндія Франція Великобр. Австралія Всього Загальна виручка від 7111 1371 3451 7821 19 754 продажів -Зовнішнім клієнтам 6841 1000 2164 3608 13 613 -Інших сегментах 270 371 1287 4213 6141 Результати сегмента 1536 (478) 494 771 2323 Активи 9231 5001 3667 5136 23 035 86
 Перший крок у процесі ідентифікації звітних господарських та географічних сегментів компанії укладаючи-ється у встановленні сегментів, одержують основну виручку від продажів зовнішнім клієнтам: СЕГМЕНТ% зовнішніх продажів Чи може бути кваліфікований? Господарський - Пиво 809/2249 = 36% Ні - Напої 543/1244 = 44% Ні - Готелі 4029/4894 = 82% Так - Розн. продаж 3021/3815 = 79% Так - Упаковка 5211/7552 = 69% Так Географічний - Фінляндія 6841/7111 = 96% Так - Франція 1000/1371 = 73% Так - Великобританія 2164/3451 = 63% Так - Австралія 3608/7821 = 46% Ні -
 Другий крок буде полягати в тому, щоб сегменти, кваліфіковані на першому етапі, відповідали критерію 10% порога відносно виручки від продажів, результатів або активів.
 Цей поріг розраховується:
 Продажі (10% х 19 754) 1976
 Результати сегмента
 Господарський (10% від більшого: від (631 +714 +1510)
 або (131 +401) 286
 Географічний (10% від більшого: від (1536 +494 +771)
 або 478 280
 Активи (10% х 23 035) 2304 Сегменти Відповідність пороговому значенню Чи є звітними сегментами? - Господарський
 готелі
 розн. продаж
 упаковка Продажі, результати, активи Продажі, результати Продажі, результати, активи Так Так Так 87
  Сегменти Відповідність пороговому значенню Чи є звітними сегментами? - Географічний
 Фінляндія
 Франція
 Великобританія Продажі, результати, активи результати, активи Продажі, результати, активи Так Так Так 
 В якості третього кроку необхідно перевірити, стано-вить чи вся зовнішня виручка, що має безпосереднє від-носіння до підзвітним сегментам, 75% від загальної зведеної виручки компанії, складовою 13613000 дол:
 зовнішня виручка звітних господарських сегментів со-ставлять 12261000 = (4029 + 3021 + 5211) дол, що являють-ся 90% від всієї виручки від продажів;
 зовнішня виручка звітних географічних сегментів дорівнює 10005000 = (6841 + 1000 + 2164) дол, що становить 73,5% від усієї виручки від продажу, тобто менше 75%.
 Відповідно до МСФЗ 14 необхідно іден-вать додаткові географічні сегменти як від-парних, навіть якщо вони не відповідатимуть вимогам другого кроку про поріг, рівному 10%. Це означає, що відпо-відно з даною вимогою, Австралія буде квалифициро-вана в якості звітного географічного сегмента.
 Звітні сегменти в даному випадку будуть такими: Господарські - готелі, роздрібні продажі, упа-кування
 Географічні - Фінляндія, Франція, Великобританія, Австралія 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Стандарти, що визначають облікову політику, і вплив на звітність різних факторів"
  1. Зміст Міжнародних стандартів фінансової звітності
      Як вже зазначалося вище, на о1.о1.2оо4 р. розроблено 44 МСФЗ. Для вивчення стандартів всю сукупність МСФЗ можна умовно розділити на різні групи, наприклад, я систематизація: МСФЗ, що визначають облікову політику; МСФЗ по матеріальних цінностей і нематеріальних активів; МСФЗ, що відображають рух грошових коштів; МСФЗ, що регулюють облік інвестицій; МСФЗ за фінансовими показниками і
  2. Деякі моменти історії розвитку кредитної системи Росії
      Створенню сучасної кредитної системи Російської Федерації передував тривалий історичний період, який визначався соціально-економічними умовами розвитку країни. Протягом ХХ в. кредитна система Росії пройшла кілька етапів формування. До 1917 р. вона успішно розвивалася відповідно до потреб Росії, яка була країною середнього рівня розвитку капіталізму. За
  3. Термінологічні словники
      Авізо - доручення на зарахування або списання коштів за рахунками в банку. Розрізняються авізо кредитові (гроші зараховуються) та дебетові (гроші списуються). Авуар (податковий) - податковий кредит, відкритий будь-якому платнику податків (компанії або фізичній особі), яка отримує дивіденди, що розподіляються компаніями, які платять податок на фірми. Акредитив - доручення банку про виплату
  4. Глава 6. Ринкова структура світогосподарських зв'язків
      Розвиток продуктивних сил світового господарства вимагає постійного припливу і рентабельного використання значних грошових і фінансових коштів. Вони надходять з національних і зарубіжних джерел. У загальному обсязі капіталовкладень переважають кошти національних джерел: власні та залучені кошти компаній. Для підприємницького сектора в цілому характерний високий рівень
  5. Словник
      Загальна теорія статистики: статистична методологія у вивченні комерційної діяльності: Підручник / А.І. Харламов, О.Е. Башина, В.Т. Бабурін та ін; Під. ред. А.А. Спіріна, О.Е. Башиной. - М.: Фінанси і статистика, 1996. Погостінський М.М., Погостінський Ю.А. Системний аналіз фінансової звітності. -С.-П.: Изд. Михайлова В.А., 1999. Практикум з фінансового менеджменту: навчально-ділові ситуації,
  6. 3.2 Інформаційне забезпечення порівняльного тактичного аналізу економічного розвитку організацій
      Дієвість порівняльного тактичного аналізу економічного розвитку організації забезпечується глибиною і повнотою обліку всіх факторів, які визначаються станом інформаційного забезпечення. Всі комунікації в організації засновані на одержанні, обробці, передачі і збереженні даних. Дані - це повідомлення, відомості будь-якого походження, виду і призначення, результати розумової
  7. 2.2. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану
      За своїм складом інформація, акумулюються на підприємстві, досить різноманітна. Аналіз же фінансового стану базується на певній інформаційній системі. За обсягом вона повинна містити тільки ті дані, які необхідні для форму-лювання результатів аналізу. Найбільш повна інформаційна система підприємства, фикси-рующая практично всі господарські операції - система
  8. Система нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
      З часом наука і практика виробили більш раціональні методи формування облікової інформації про витрати. Суть їх полягає в тому, що переважну частину фактичних витрат на виготовлення продукції можна розрахувати попередньо, ще не приступаючи до її виробництва. Для цього потрібно мати детально розроблену конструкцію виробу, склад і технологію її виробництва по
  9. ТЕМА 3. ВИТРАТИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ.
      Поняття «витрати», «витрати», «собівартість». Поведінка витрат. Класифікація витрат. Особа, що проводить аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, має чітко розрізняти поняття витрат, витрат і собівартості. Як відомо, метою будь-якого підприємства є отримання прибутку через оборот. Ця мета може бути досягнута в процесі здійснення фінансово-господарської
  10. ТЕМА 3. ВИТРАТИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ.
      Поняття «витрати», «витрати», «собівартість». Поведінка витрат. Класифікація витрат для оцінки і калькулювання оцінки готової продукції. Класифікація витрат для прийняття управлінських рішень. 5. Класифікація витрат для здійснення процесу контролю і регулювання. Особа, що проводить аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, має чітко розрізняти поняття витрат,
  11. Арнольд Уолферс (Arnold Wolfers) (1892-1968)
    Арнольд Уолферс народився в Санкт-Галлені (Швейцарія). У 1950-1960 роки працював директором Вашингтонського центру дослідження зовнішньої політики. Один з провідних представників політичного реалізму, або «класичної парадигми». Його основні положення пов'язані з розумінням міжнародних відносин
© 2014-2022  elbib.in.ua