Головна |
« Попередня | Наступна » | |
36. СТРУКТУРА РИНКУ ПОЗИЧКОВОГО КАПІТАЛУ |
||
Ринок позикових капіталів як один з фінансових ринків можна визначити як особливу сферу фінансових відносин, пов'язаних з процесом забезпечення кругообігу позичкового капіталу. Позичковий капітал - це грошовий капітал, що віддається капіталістами-власниками в позичку, обслуговуючий в основному кругообіг функціонуючого капіталу і приносить відсотки на основі експлуатації найманої праці. Основні учасники ринку позикових капіталів: первинні інвестори, тобто власники вільних фінансових ресурсів, на різних засадах мобілі- | зуемих банками і перетворюваних на позичковий капітал; спеціалізовані посередники в особі кредитно-фінансових організацій, що здійснюють безпосереднє залучення (акумуляцію) коштів, перетворення їх у позиковий капітал і подальшу тимчасову передачу його позичальникам на поворотній основі за плату у формі відсотка; позичальники в особі юридичних, фізичних осіб та держави, що відчувають нестачу у фінансових ресурсах і готові заплатити спеціалізованому посереднику за право їх тимчасового використання. Посередники відіграють важливу роль на ринку позичкового капіталу, так як саме вони роблять можливим перетворення тимчасово вільних грошових коштів I в капітал, здатний приносити дохід. Найчастіше в ролі посередників виступають комерційні банки. Для більшості сучасних банків основним джерелом мобілізаційного ресурсу виступають засоби, що акумулюються на розрахункових рахунках юридичних? осіб. При цьому для банку даного джерела капіталу визначається відсутністю необхідності: отримання попередньої згоди власника розрахункового рахунку на використання знаходяться на ньому коштів; виплати доходу по розрахункових рахунках за аналогом з депозитами, тобто фактична безкоштовність цих ресурсів. Виходячи з цільової спрямованості виділяються банками кредитних ресурсів ринок позикових капіталів може бути диференційований на чотири базових сегменти: грошовий ринок - сукупність короткострокових кредитних операцій, що обслуговують рух оборотних коштів; фондовий ринок - сукупність кредитних операцій, що обслуговують ринок цінних паперів; іпотечний ринок - сукупність кредитних операцій, що обслуговують ринок нерухомості. Кожен з перерахованих сегментів ринку має специфічні особливості в частині його організації та функціонування, що на практиці призвело до створення комерційних банків, спеціалізованих фінансово-кредитних інститутів (інвестиційних, іпотечних і т. п.). Будучи по суті короткостроковим, грошовий ринок приваблює інвесторів, які зацікавлені в швидкої оборотності коштів. Фондовий ринок надає учасникам різні можливо-сти щодо термінів та прибутковості вкладень, інвесторами на даному ринку викуповуються різноманітні організації та фізичні особи. Позичковий капітал передається у тимчасове користування промислового або торговельного капіталісту. При цьому власність на капітал відокремлюється від його функціонування: функціонуючий капітал проробляє свій кругообіг в підприємстві позичальника, а як капітал-власність та ж сума вартості належить ссудному капіталісту, яким вона повинна бути повернута після закінчення терміну позики. Позичковий капітал - це капітал як товар. У капіталістичному суспільстві капітал зовні виступає як своєрідний товару, який позичкові капіталісти «продають» промисловим і торговим капіталістам. Споживчу вартість капіталу як товару не слід ототожнювати з споживчою вартістю грошей. Споживча вартість грошей як таких полягає в їх загальної обменіваемоесті. Позичковий капітал має особливу форму руху. У той час як промисловий капітал приймає три форми (грошову, продуктивну і товарну), а торговий - дві (грошову і товарну), позичковий капітал знаходиться весь час в одній і тій же грошовій формі. Позичковий капітал має специфічну форму відчуження - форму позики. Позичка відрізняється від купівлі-продажу одностороннім переміщенням вар-тості: капітал спочатку переходить тільки від кредитора до позичальника, повернення ж його з відсотками відбувається лише після закінчення певного часу. таким Основою капіталістичного кредиту є позичковий капітал. Позичковий капітал - це грошовий капітал, що віддається капіталістами-власниками в позичку, обслуговуючий в основному кругообіг функціонуючого капіталу і приносить відсотки на основі експлуатації найманої праці. Першим джерелом утворення позичкових капіталів є грошові капітали, тимчасово вивільняються в процесі кругообігу промислового капіталу. Причинами вивільнення грошових капіталів є: поступове зношення основного капіталу; розбіжність періодів реалізації товарів з часом купівлі сировини та допоміжних матеріалів; поступовість витрачання капіталістами грошей, виручених від реалізації товарів, на оплату робочої сили; накопичення додаткової вартості до таких раз-мерів, за яких вона може бути використана для розширеного відтворення. Другим джерелом утворення позичкових капіталів є капітали рантьє. Рантьє, або грошові капіталісти, не вкладають свій капітал ні в промисловість, ні в торгівлю, а надають його в позику іншим капіталістам (або державі). Третім джерелом утворення позичкових капіталів стають грошові заощадження і доходи різних класів капіталістичного суспільства, що поміщаються у вигляді вкладів у кредитні установи. Крім того, в позичковий капітал перетворюються також тимчасово вільні грошові кошти державного бюджету, страхових компаній, пенсіонних1 фондів та інших інститутів. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
|
||
Інформація, релевантна " 36. СТРУКТУРА ринку позичкового капіталу " |
||
|