Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Аудит / Інституційна економіка / Інформаційні технології в економіці / Історія економіки / Логістика / Макроекономіка / Міжнародна економіка / Мікроекономіка / Світова економіка / Операційний аналіз / Оптимізація / Страхування / Управлінський облік / Економіка / Економіка та управління народним господарством (по галузях) / Економічна теорія / Економічний аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономічна теорія → 
« Попередня Наступна »
Базелер У., Сабов 3., Хайнріх Й., Кох В.ч.2. Основи економічної теорії: принципи, проблеми, політика. Німецький досвід і російський шлях. - СПб: Видавництво «Пітер», 2000. - Золда - (Серія «Базовий курс»), 2000 - перейти до змісту підручника

Структурна перебудова як побічний ефект економічного зростання

Економічне зростання пов'язаний із структурними змінами у всіх змінних, бо більшість з них можна розбити на складові частини, частка яких у загальному підсумку постійно змінюється. Як приклад можна згадати структуру доходів населення, державних витрат і т. д. Ми обмежимося розглядом виробничої та цінової структур.
Звернемося до змін виробничої структури, під якою розуміють частку окремих секторів або галузей в національному продукті. Досвід показує, що частка сільського господарства і виробництва сировини в загальному випуску постійно знижується, тоді як частка сфери послуг поступово збільшується. Частка промислового виробництва в країнах з менш розвиненою економікою в процесі економічного зростання спочатку підвищується, але з досягненням досить високого рівня індустріального розвитку починає скорочуватися.
Нерідко структурні зрушення відбуваються тоді, коли економіка стикається з перешкодами або обмеженнями. Якщо праця стає рідкісним і дорогим, починається раціоналізація виробництва; якщо земля є рідкісним благом, будуються висотні будівлі; якщо має місце скорочення попиту, повинно змінюватися пропозицію, і т. д.
В якості основної причини зрушень у виробничій структурі розглядається зміна структури попиту.
З ростом доходу попит на товари і послуги підвищується нерівномірно (див. гл. 4, розділ 4.3). Так, із збільшенням доходу знижується частка витрат на продовольство, особливо на основні продукти харчування (картопля, хліб і т. д.), і підвищується частка витрат на дорогі споживчі блага. Даний процес, у формі «хвиль» попиту можна було спостерігати у ФРН після Другої світової війни: хвилі попиту на їжу, одяг, житло, автомобілі, подорожі і інші способи проведення дозвілля.
Зрушення в структурі попиту можуть бути пов'язані зі змінами структури цін. Так, у ФРН кам'яне вугілля був витіснений більш дешевої нафтою, а зменшення випуску текстильної продукції було пов'язано з ростом імпорту дешевого імпортного текстилю. Оскільки в довгостроковому періоді виробництво змушене пристосовуватися до попиту, то випуск благ, які не знаходять споживачів, повинен бути припинений. Таким чином, зміна попиту визначає зміну виробничої структури.
З зміною виробничої структури виникає проблема прийняття рішення.
Абсолютний і навіть відносний спад виробництва в окремій галузі чи регіоні означає виникнення соціальних проблем для зайнятих у ній працівників. Частина з них виявляється без роботи або змушена змиритися з відносним зниженням заробітної плати. Тому нерідко виникає необхідність зміни професії або зміни соціальних зв'язків.
Але якщо держава консервує сформовану економічну структуру (наприклад, за допомогою дотацій) замість того, щоб за допомогою більш розумних дотацій стимулювати адаптацію, його політика обмежує економічне зростання і робить важчою податковий тягар для суспільства.
Зміна цінової структури, тобто співвідношення цін у різних секторах, в довгостроковому періоді відбувається за допомогою спрямованого на підвищення продуктивності праці застосування капіталу і технічних знань. При цьому відмінності в темпах зростання продуктивності праці служать критерієм для класичного поділу економіки на три частини (див. також гл. 10, розділ 2.1), а саме на:
первинний сектор,
вторинний сектор,
третинний сектор.
Первинний сектор характеризується середніми темпами зростання продуктивності (головним чином, сільське господарство).
У зв'язку з ринковими реформами в Росії в 1990-х рр.. відбулося значне збільшення частки послуг у валовому (внутрішньому) продукті (див. табл. 28а і рис. 28а). Наведені дані показують, що особливо різко роль сфери послуг зросла в 1992 р., тобто безпосередньо з початком реформування російської економіки.
Однак підвищення ролі сфери послуг не можна вважати однозначно позитивним явищем. Справа в тому, що багато в чому воно було досягнуто за рахунок бурхливого розвитку фінансового сектора, який в умовах планового господарства був украй відсталим, адже соціалістичне виробництво заперечує активну роль грошей і фінан-сів як регуляторів економічного життя і управляється згідно централізованого плану (див. гл . 3).
Таблиця 28а
Врізка 28.1
Сфера послуг в Російській Федерації

80%
60%
40%
20% -
ч Г-Т
1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996
Рис. 28а. Динаміка структури ВВП Росії Джерело: складено за табл. 28а.
? Чисті податки Ш Послуги І Товари
100%
Структура виробництва валового внутрішнього продукту РФ (в поточних цінах, у% до підсумку) 1990 1991 1992 г . 1993 1994 1995 1996 ВВП 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 У тому числі: Виробництво товарів 60,5 59,8 46,2 45,4 44,3 46,3 43,2 Виробництво послуг 32,6 36,5 52,0 45,5 47,9 45,7 48,4 Чисті податки на 6,9 3,7 1,8 9,1 7,8 9,0 8,4 продукти і на імпорт Джерело: Російський статистичний щорічник. М., 1996. С. 286; Розраховано по: Російський статистичний щорічник. М., 1997. С. 304
Вторинний сектор охоплює галузі економіки з високими темпами зростання продуктивності, тобто практично всю промисловість.
У третинний сектор входять галузі з відносно низькими або нульовими темпами зростання продуктивності. Він включає в себе сферу послуг (торгівля, управління, освіта, вільні професії, деякі ремесла), в тому числі надаються державою. Надання послуг, як показує досвід, неможливо механізувати в тій же мірі, що і промислове виробництво. Так, наприклад, важко уявити собі підвищення продуктивності праці судді, перукаря, вчителя або офіціанта як результат додаткового застосування машин і устаткування.
З іншого боку, використання нових інформаційних технологій, і насамперед комп'ютерної техніки, призвело до значного прискорення розвитку і в третинному секторі, в якому відбувається суттєва структурна перебудова.
Дані табл. 28.2 свідчать про стійке зростання частки сфери послуг в економіці, причому третинний сектор вносить все більший внесок в економічне зростання. У 1989 р. частка послуг у валовому національному продукті в ФРН склала 58,3%, тоді як в 1970 р. - всього лише 49,1%.
Таблиця 28.2
Динаміка частки первинного, вторинного і третинного секторів в ВНП ФРН
в 1970-1989 рр.. (У%) Роки ВНП в БМ млрд Частка в% від ВНП у постійних цінах (базисний рік - 1980 р.) Первинний сектор Вторинний сектор Третинний сектор 1970 1080,6 2,6 48,3 49,1 1975 1200,6 2, 4 45,2 52,4 1980 1422,9 2,1 44,4 53,5 1985 1521,5 2,2 41,7 56,1 1989 1697,1 2,1 39,6 58,3 Джерело: З ^ айзІзсНезВіпеезапй. РасКзепе 18. Кеше 1.3.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Структурна перебудова як побічний ефект економічного зростання "
  1. 3.1. Народногосподарському комплексі КРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА
    Росія має всі умови для того, щоб в самий найближчий час стати однією з найрозвиненіших країн світу. Життєве її простір становить 17100000 км2; це приблизно в 1,5 рази більше території США, Англії, Німеччини, Франції, Італії та Японії, разом узятих. Чисельність населення Росії в 2003 р. становила 145 200 000 чол., А чисельність економічно активного населення з високим
  2. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
    Соціальна політика є одним з найважливіших направле -ний державного регулювання економіки. Вона - органі чна частина внутрішньої політики держави, спрямована на забезпечення благополуччя та всебічного розвитку його громадян і суспільства в цілому. Значимість соціальної політики определя ється її впливом на процеси відтворення робочої сили, підвищення продуктивності праці,
  3. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ ТА СТРУКТУРНА ПОЛІТИКА
    Інвестиційна діяльність відіграє важливу роль у розвитку економіки. Вихід російської економіки з кризи у великій мірі пов'язаний з відновленням інвестиційного процесу. Державне регулювання інвестиційного процесу поса але бути спрямована як на активізацію джерел накопичення всередині країни (наприклад, реалізація ефективної амортизаци ційної та податкової політики, підтримка
  4. 17.1. Роль і місце хімічного комплексу у світовій економіці
    Зростання обсягів і розширення сфер застосування хімічних матеріалів лов і технології служать основою інноваційного оновлення матері ально-технічної бази виробництва в цілому, дають колосальний ресурсозберігаючий ефект, без якого навіть теоретично невозмож але уявити розвиток сучасної економіки. Споживання полімерів дозволило знизити гостроту проблеми огра ничен сировинних ресурсів,
  5. 2. Інституційні передумови та обмеження
    У багатьох суспільно-зна чімих роботах, таких, як Звіт Світового банку за 1997 р. "Держава в мінливому світі ", середньострокова програма Уряду Російської Федерації на 1997-2000 роки" Структурна перебудова та економічне зростання "були ис користані інституційні принципи. Однак теорети-етичні, методологічні підходи та практичні механиз ми застосування цього напряму
  6. 2.7. ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ ПОСЛУГ
    Передумови формування та риси сервііндустріального про щества. Індустріальний тип економічного розвитку, домини Рова більше одного століття, поступово сходить з історичної сцени. Принаймні це характерно для розвиненої частини світу . Очевидною стала невідворотність переходу на нову, більш прогресивну модель розвитку, яка базується на еконо-мічної витрачанні ресурсів і на
  7. 13.2. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ РОСІЙСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇЇ ВИЗНАЧАЮТЬ ФАКТОРИ
    Проблема конкурентоспроможності у світовому економічному просторі вкрай важнадля економіки будь-якої країни, особливо в умовах глобалізації світового господарства, коли значення для національних економік різних форм зовнішньоекономічних зв'язків, ступінь відкритості національних економік для зарубіжних товарів, послуг і капіталів різко зростають. Конкурентоспроможність виступає універсальним
  8. ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    А Агенти економічні 17,71, 123, 237 Агрегирование переваг 401 агрегування товарної продукції 102 Аксіоми опуклості 136, 139, 142 виявлених переваг 161 ненасиченими 135, 142 безперервності 135, 141-142 повної впорядкованості 135 порядкового підходу 134 переваг 139, 161 рефлективності 135, 142 порівнянності 135 порівняльне 142 транзитивності 135, 142 Акт добровільний 76
  9. 5.1. СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ І ВИМІР ІНФЛЯЦІЇ
    Термін інфляція (у перекладі з латинської - здуття) вперше став вживатися в Америці в період Громадянської війни 1861 - 1865 рр.. Однак прояви інфляції відомі людям з тих пір, як в господарському обміні почали широко використовуватися гроші. Набагато раніше виникнення цього терміна з'явилися і перші наукові концепції інфляції. Родоначальником теорії інфляції можна вважати шотландського
  10. Цілі та завдання регіональної державної політики
    В умовах ринкових відносин державна регіо-ная політика повинна вироблятися з урахуванням децентралізації економіки, зміцнення фінансово-господарської самостоятель ності політичних і адміністративно-територіальних оди ниць, зміни та перерозподілу функцій між центром, суб'єктами РФ і органами місцевого самоврядування. Нині головні цілі державної регіональ
  11. Древнє царство
    Наступна епоха - Древнє царство тривала пріблізітел- але з 2800 по 2250 рр. до н.е. В цей час правили III-VI династії царів. Землеробство значно просунулося вперед. Щодо сухі землі Верхнього Єгипту використовувалися переважно під зернові, особливо, під ячмінь, хоча вирощували також овочі,
© 2014-2022  elbib.in.ua