Головна |
« Попередня | Наступна » | |
9.5. Сценка ефективності фондового портфеля |
||
Формуючи фондовий портфель, інвестор повинен володіти методикою оцінки інвестиційних якостей цінних паперів. У цих цілях використовують ретроспективний. перспективний, порівняльний і технічний (оперативний) аналіз. Основні характеристики аналітичної роботи наступні: фундаментальний аналіз інвестиційної ситуації передбачає вивчення глибинних процесів, що відбуваються на фондовому ринку, і встановлення причинно-наслідкових зв'язків між явищами; аналіз господарсько- фінансової діяльності емітентів спрямований на виявив-ня їх фінансової стійкості та платоспроможності за даними публікується або бухгалтерської звітності; технічний аналіз ринкової кон'юнктури передбачає дослідження ді-наміческіх рядів курсів цінних паперів за допомогою побудови графіків; прогнозування та оцінка вартості цінних паперів являє собою розрахунок показників їх ефективності на базі відомих значень ринкових цін, поточної прибутковості і терміну обігу на ринку. Отже, прагнення придбати найбільш достовірну і повну інформацію по цікавлять інвестора питань про фондовий ринок представляється правомірним і виправданим. Однак слід враховувати можливість застарівання зібраної інформації через швидку зміну ситуації при проведенні фінансових операцій, особливо на терміновому біржовому ринку. Отже, можна зробити висновок про те, що в процесі збору та обробки інформації необхідно знайти оптимальний варіант поєднання числових значень таких факторів, як вартість, достовірність та оперативність інформації. На практиці використовують кілька методів визначення величин прибутковості і ризику окремих фінансових інструментів і портфеля в цілому: статистичний, експертний і комбінований. Вибір методу визначення величини ризику залежить від конкретних умов, в яких доводиться приймати інвеешцнопние рішення. Якщо інвестор приймає рішення в умовах визначеності, то він: шает кінцевий фінансовий результат від проведених на фондовому ринку операцій і може не вдаватися до зазначених методів. Якщо рішення приймають в умовах ризику, то можна використовувати статистичний н комбінований методи. Якщо рішення приймаються в умовах невизначеності, то можна скористатися послугами експертів н аналітиків. Основне завдання оцінки ефективності фондового портфеля - виявлення серед безлічі цінних паперів тих, в які можна вкласти кошти, не піддаючи свої вкладення високому ризику. На практиці існує пряма залежність між прибутковістю і рівнем ризику цінних паперів. Акціонерні промислові компанії і недержавні фінансові посередники отримують такі види доходів за цінними паперами: дивіденди і відсотки у формі поточних виплат по них; доходи від збільшення курсової вартості фінансових інструментів, що знаходяться в портфелі інвестора (реалізується при їх перепродажу на організованому ринку у вигляді різниці між ціною продажу і ціною придбання); премії н різниці при вкладенні коштів у похідні фінансові інструменти; дисконтний дохід за облігаціями (у вигляді різниці між ціною погашення н ціною придбання); комісійну винагороду, що виникає при управлінні портфельними інвестиціями в порядку довірчого управління , розміщення нових емісій цінних паперів та ін Співвідношення між укапанним «видами доходів залежить від: типу інвестиційної стратегії компанії (в активних портфелях частка вартості емісійних цінних паперів вище , ніж у пасивних); порівняно низьких доходів від дивідендів і відсотків в спекулятивних портфелях; | пріоритетності послуг фінансових посередників, що надаються емітентам та інвесторам (наприклад, консультаційні, інформаційні, посередницькі н ін.) Дохід інвестора від володіння фінансовими інструментами дорівнює прибутку від приросту їх курсової вартості та поточного доходу. Повний дохід (ПД) інвестора від фінансових активів складається з двох величин: поточного доходу (ТД) і доходу від зміни цеіи активу (дщ), тобто приросту капіталу: ПД ~ ТД ~ Дш . (9.3) П рірост капіталу може бути і негативною величиною, якщо вартість активу знижується. Повний дохід - зто важливий показник, але він не відображає ефективності інвестицій у фінансові активи. Для характеристики ефективності портфельних інвестицій використовують величину, рівну відношенню повного доходу до початкового об'єму інвестованих коштів (у річному інтервалі): <9-4> Іт де ДГ - прибутковість портфельних інвестицій,%; ПД - повний дохід інвестора, тис. руб.; - початковий обсяг інвестицій, тис. руб. Портфель цінних паперів має обмеження по терміну життя, а також за мінімальною і максимальною сумою інвестицій. Його прибутковість визначають трьома величинами: очікуваною, можливою і середньої. Очікувана (мінімальна) прибутковість - величина, яка буде отримана після закінчення терміну життя портфеля при поєднанні найменш сприятливих обставин. Можлива (максимальна) прибутковість - величина, що отримується при найбільш сприятливому розвитку подій. Підвищення прибутковості пов'язано для інвестора з підвищенням ризику. Тому в процесі інвестування слід враховувати обидва фактори, які порівнюють із середньоринковими рівнем прибутковості. Сукупну прибутковість портфеля з річним періодом визначають за базовою формулою: 1ТДП * РКП + ІКП прибутковість портфелі,% = х100, (9.5) ЖХ | ДСХ ^ | - ЖхЩ де ПДП - отримані дивіденди і відсотки; РКП - реалізований курсовий прибуток; НКП - нереалізований курсовий прибуток; НРТ - початкові інвестиції у фондовий портфель; ДС - додаткові кошти, що вкладаються у фондовий портфель; Г, - число місяців знаходження грошових коштів, В.ЮЖСШ1ИХ у фінансові інструменти, що знаходяться в портфелі; І С - витягнуті грошові кошти з фондового портфеля; 14 березня «39« 'Г2 - число місяців відсутності грошових коштів у портфелі. Дана формула включає як реалізовані (поточні надходження плюс приріст курсової вартості), так і нереалізовані доходи в результаті приросту курсової вартості цінних паперів за рік. Внесені додаткові суми і витягнуті з портфеля кошти зважують за числом місяців, в які вони були вкладені в портфель н витягнуті з нього, Значення показника «дохідність портфеля» може бути використано при аналізі його прибутковості, скоригованої з урахуванням параметрів фондового ринку. Такий порівняльний аналіз зручний для інвестора, оскільки дозволяє встановити, наскільки позитивно зарекомендував себе фондовий портфель щодо ринку цінних паперів в цілому. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
|
||
Інформація, релевантна " 9.5. Сценка ефективності фондового портфеля " |
||
|