Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Банківська справа / Доходи та витрати / Лізинг / Фінансова статистика / Фінансовий аналіз / Фінансовий менеджмент / Фінанси / Фінанси та кредит / Фінанси підприємств / Шпаргалки
ГоловнаФінансиФінанси підприємств → 
« Попередня Наступна »
Бочаров В. В., Леонтьєв В. Є .. Корпоративні фінанси, 2004 - перейти до змісту підручника

Цінова політика підприємства (корпорації) і її вплив на виручку від реалізації продукції

Цінова політика є складовою частиною загальної економічної стратегії підприємства. Вона є одним з основних методів управління виручкою від реалізації продукції, який забезпечує найбільш важливі пріоритети виробничого і науково-технічного розвитку підприємства на різних етапах його життєвого циклу. Цінова політика безпосередньо впливає на масштаби поточної діяльності, формування попиту на продукцію підприємства у споживачів, рівень фінансової стійкості і його конкурентне становище на товарному ринку Установлюваний в процесі розробки цінової політики рівень цін робить безпосередній вплив на обсяг продажів п прибутку
При формуванні цінової політики рекомендують дотримуватися такі принципи:
узгодження даної політики з кон'юнктурою товарного ринку і особливостями обраної ринкової стратегії,
спряженість цінової політики з загальною політикою управління прибутком і основними цілями поточної діяльності;
«активна цінова політика, що забезпечує міцні позиції підприємства на окремих сегментах ринку;
комплексність підходу до встановлення рівня цін на товари в поєднанні з високим сервісним обслуговуванням покупців;
високий динамізм цінової політики, який забезпечується швидкістю реагування на зміни умов внутрішнього і зовнішнього середовища
Тим самим при формуванні цін на товари передбачається облік таких факторів , як кон'юнктура товарного ринку, життєвий цикл виробів, зміна норм правового регулювання поточної діяльності.
Процес безпосередньої розробки цінової політики включає наступні етапи:
Вибір цілей формування цінової політики
Оцінка сформованого рівня цін на продукцію (послуги) .
Оцінка особливостей і потенціалу товарного ринку
Диференціація цінової політики в розрізі видів продукції і витрат виробництва.
Вибір моделі побудови цін на окремі види продукції.
Розробка конкретного рівня цін на товари (послуги).
Формування методики своєчасного корегування цін
Активна цінова політика успішна в тому випадку, якщо вона забезпечує поліпшення позицій підприємства на конкурентному ринку.
При визначенні цін на продукцію підприємства доцільно враховувати наступні фактори:
рівень споживчого попиту на цю продукцію;
еластичність попиту, сформованого на ринку на дану продукцію;
можливу реакцію ринку на зміну виробництва конкретних товарів;
заходи державного регулювання цін (наприклад, на продукцію підприємств-монополістів).
Для встановлення цін на продукцію, вироблену підприємством, використовують такі методи:
розрахунок цін виходячи з собівартості і прибутку (у процентному відношенні до собівартості продукції або на вкладений капітал) ;
орієнтацію на купівельний попит продукції, виробленої підприємством (чим вище попит, тим більше ціна продукції, і навпаки). В результаті при фіксованій собівартості продукція продається за різними цінами, що залежать від місця і часу продажу;
використання середньогалузевих цін;
орієнтацію на ціни продукції, що випускається підприємствами-конкурентами (цінового лідера).
Західні корпорації використовують п'ять основних методів визначення базової ціни, які можна застосовувати окремо або в різних комбінаціях:
Метод повних витрат (Full Cost Pricing, Target Pricing, Cost Plus Pricing). В даному випадку до повної суми витрат (змінних і постійних) додають деяку суму, відповідну необхідної нормі прибутку.
Метод вартості виготовлення (переробки) (Conversion Cost Pricing).
Метод маржинальних (граничних) витрат (Marginal Cost Pricing).
4 Метод прибутковості (рент абельності) інвестицій (Return on Investment Pricing).
5. Систему методів маркетингових (ринкових) оцінок (Pricingbassedin Market Considerations). 1С них відносяться: метод подібною ціни, метод оцінки реакції покупця, тендерний метод та ін
Політику ціноутворення розробляють відповідно до обраної маркетингової стратегії, яка може передбачати:
проникнення ла новий ринок товарів;
розширення ринку продукції, що випускається підприємством;
сегментацію ринку продукції за групами пріоритетних покупців;
розробку принципово нових видів продукції або модифікацію вже існуючої для освоєння нових ринків.
Виділяють три типові цінові стратегії:
встановлення цін трохи вище, ніж у конкурентів (преміальне ціноутворення);
встановлення цін приблизно на рівні конкурентів (нейтральне ціноутворення);
встановлення цін трохи вище, ніж у конкурентів (стратегія цінового прориву).
Преміальне ціноутворення може бути вибрано в тому випадку, якщо присутній сегмент ринку, на якому покупці готові платити за особливі властивості товару дещо вищу ціну, ніж основна маса потенційних споживачів. Стратегія преміального ціноутворення може бути використана і в тому випадку, якщо продукція має властивості, що мають пріоритетне значення для покупців у даному сегменті ринку. Тільки при дотриманні цієї умови підприємство може отримати прибуток за рахунок продажу своєї продукції в даному сегменті ринку за ціною, що включає «преміальну» надбавку порівняно із середньоринковими рівнем ціни за найбільш повне задоволення вимог даної групи споживачів.
Стратегія нейтрального ціноутворення не тільки висловлює відмова від використання цін для розширення основного сегмента ринку, але й не дозволяє ціною зменшувати цей сегмент. Отже, при виборі подібної стратегії роль ціни як інструменту маркетингової політики зводиться до мінімуму. Таке рішення може бути виправданим у тому випадку, якщо:
вивчення товарного ринку підтверджує, що підприємство може домогтися своїх комерційних цілей за допомогою інших маркетингових інструментів, крім ціни;
фінансовий аналіз використання інших інструментів маркетингу (наприклад, реклами, дизайну тощо) свідчить, що проведення цих заходів вимагає менших витрат, ніж здійснення заходів, пов'язаних із застосуванням цін в рамках нової стратегії ціноутворення.
Нейтральне ціноутворення можна використовувати в тих випадках, коли:
покупці дуже чутливі до рівня ціни на товар виробника;
підприємства-конкуренти жорстко реагують на будь-яку спробу зміни цін на даному сегменті товарного ринку;
кожному продавцеві на ринку необхідно підтримувати певні співвідношення цін у рамках цінового ряду на різні моделі (модифікації) однієї і тієї ж продукції виробника (або їх групи).
Стратегія цінового прориву спрямована иа одержання максимального прибутку за рахунок збільшення обсягу продажів на основному сегменті товарного ринку. При цьому ціна продукції, що встановлюється в рамках даної стратегії, не обов'язково повинна бути низькою по абсолютній величині. Вона невелика тільки але відношенню до споживацьки «властивостям товару, його необхідності для покупців і цінами аналогічних конкуруючих видів товарів. Реалізація подібної цінової стратегії може бути успішною тільки в тому випадку, якщо підтвердиться, що потенційні конкуренти з відомих їм причин не зможуть (або не захочуть) відповісти аналогічним зниженням цін. Наприклад: продавець, який ініціює зниження цін, володіє більш ефективною технологією або недорогими ресурсами, ніж підприємства-конкуренти, і може збільшити обсяг продажів з більш низькими витратами, в результаті чого ои отримає прийнятну прибуток і при знижених цінах.
У процесі реалізації готової продукції рівень ціни визначає можливий обсяг продажів і відповідно виробництва. Так, при збільшенні обсягу продажів знижується частка умовно-постійних витрат, що припадають на одиницю продукції. Тому витратний метод ціноутворення при ринковій організації збуту продукції супроводжується серйозними фінансовими втратами
підприємства. Такі, потерн пов'язані з тим, що собівартість виробу відповідає лише певному обсягу його випуску і продажів. Отже, фі-маїсові розрахунки підприємства, засновані на витратному методі іеіообргзона-іія, можуть виявитися неправильними.
Більш обгрунтований підхід полягає в тому, щоб спочатку спрогнозувати ціну нового виробу, яку можна отримати на ринку, а потім встановити обсяг випуску цього виробу і можливі ринки збуту, У такому порядку доцільно оцінювати і враховувати витрати при обгрунтуванні цінової політики підприємства. При аналізі витрат для обгрунтування цінової політики слід не тільки точно розрахувати величину витрат на випуск продукції, а й можливі їх коливання при зміні обсягу продажів. При цьому рекомендують враховувати граничні (приростні) витрати. Управління цінами в рамках активної політики ціноутворення дозволяє домогтися такого рівня витрат на виробництво і збут продукції, при якому підприємство отримає бажаний фінансовий результат.
Рішення з питань ціноутворення доцільно пов'язувати з прийнятими рішеннями за обсягом виробництва і маркетингової стратегії.
Таким рішенням повинен передувати збір вихідної інформації, стратегічний аналіз і вибір цінової стратегії.
Для визначення цінової стратегії здійснюють наступні заходи:
оцінку витрат на виробництво і збут продукції;
уточнення фінансових цілей підприємства;
вибір потенційних покупців;
визначення маркетингової стратегії;
встановлення можливих конкурентів;
фінансовий аналіз діяльності підприємства ;
сегментний аналіз ринку;
аналіз конкуренції на конкретних сегментах ринку;
оцінку державного регулювання у сфері ціноутворення.
Кінцевим результатом розробки цінової політики є формування
остаточної цінової стратегії, яка становить важливу частину загальної стра-стратегії розвитку підприємства.
Для разрабопен та успішної реалізації цінової політики Мнністерст під економічного розвитку РФ рекомендує підприємствам створювати постійно діюче структурний підрозділ, що відповідає за питання ціноутворення на нх продукцію. Роботу з питань ціноутворення доцільно проводити зі структурними підрозділами, відповідають за оцінку і прогнозування собівартості продукції при різних варіантах цінової політики підприємства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Цінова політика підприємства (корпорації) і її вплив на виручку від реалізації продукції "
  1. 16.4. ЦІНОВА ПОЛІТИКА НА ПІДПРИЄМСТВІ
    В умовах ринкової економіки ціна є одним з найбільш важливих синтетичних показників, які суттєво впливають на фінансове становище підприємства. Тому, розраховуючи ціну виробу, підприємці прагнуть до того, щоб вона була оптимальною з точки зору відповідності інтересам власника і ринку. Рівень установлюваної підприємством ціни на продукцію багато в чому визначається тим, які
  2. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
    Сфера матеріального виробництва - найважливіший об'єкт державно-го регулювання. До сфери матеріального вироб ництва відноситься сукупність галузей, що виробляють середовищ ства виробництва і предмети споживання. У галузях матері ального виробництва створюється нова вартість продукції (про мисловість, сільське господарство, будівництво тощо) або уве личивается вартість раніше виробленого
  3. Глава 13. Транснаціональні монополії і фінансово-промислові групи в системі світогосподарських зв'язків
    Швидке зростання прямих приватних іноземних інвестицій, вихід технологічного поділу праці за межі фірм, галузей і національних кордонів супроводжується появою гігантських міжнародних науково-виробничих комплексів з філіями в різних країнах і на різних континентах. Це пов'язано з постійним розширенням знань, наростаючим потоком інформації та дедалі більшим переливом капіталу від
  4. 10.2. Національні конкурентні переваги та слабкості
    Для оцінки ефективності "функціонування національ-них економік як частини всесвітнього господарства принципове значення мають якісна і кількісна характеристики їх конкурентоспроможності. Посилення ролі національної конкурентоспроможності Конкурентоспроможність країни (національна конкурентоспроможність) - одне з найскладніших економічних понять. Є безліч його визначень, але
  5. Словник
    Загальна теорія статистики: статистична методологія у вивченні комерційної діяльності: Підручник / А.І. Харламов, О. Е. Башина, В.Т. Бабурін та ін; Під. ред. А.А. Спіріна, О.Е. Башиной. - М.: Фінанси і статистика, 1996. Погостінський М.М., Погостінський Ю.А. Системний аналіз фінансової звітності. -С.-П.: Изд. Михайлова В.А., 1999. Практикум з фінансового менеджменту: навчально-ділові ситуації,
  6. ГЛОСАРІЙ
    автаркії (від грец. autarkeia - самозадоволення) - політика економічного відокремлення, що проводиться країною, регіоном. Автаркія спрямована на створення замкнутої, незалежної економіки, здатної забезпечити себе всім необхідним самостійно. Автаркія те саме натуральному господарству. АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ - вартість виробництва товару або послуги, вимірювана з точки зору втраченої
  7. 7.8. Монопольні ціни. Механізм рівноваги ринку при монопольних цінах
      1. Ціни ринку в умовах монополістичної конкуренції. В умовах вільної конкуренції ціни формуються переважно під впливом попиту та пропозиції. При монополістичної конкуренції цей процес набуває більш складний характер. У процесі переважання монополій відбувається поєднання стихійного ринкового регулювання з керуванням, здійснюваним монополіями і державою. Якщо
  8. ГЛОСАРІЙ
      Абсолютна величина людського капіталу (освітній фонд) - оцінка людського капіталу в грошовому вираженні. Автоматичні стабілізатори - економічні категорії, мінливі автоматично при зміні обсягів національного виробництва (ЧНП), наприклад податки, трансфертні платежі. Пом'якшують реакцію обсягу ВНП на зміну сукупного попиту. Авуари - кошти, за рахунок
  9. 1.8. Фінансова політика корпорації
      Фінансова політика - це цілеспрямоване використання фінансів для досягнення стратегічних н тактичних завдань, визначених установчими документами (статутом) корпорації. Наприклад посилення позицій иа ринку товарів (послуг); досягнення прийнятного обсягу продажів, прибутку і рентабельності активів і власного капіталу; збереження платоспроможності і ліквідності балансу; збільшення
  10. 3.2. Планування (прогнозування) поточних витрат по звичайних видах діяльності
      Основним методом управління експлуатаційними (поточними) витратами є планування. Головною метою планування є встановлення доцільною структури витрат і їх обсягу на майбутній період. Основною формою планування поточних витрат служить бюджетування. Складання планових бюджетів здійснюють по підприємству в цілому, в розрізі окремих підрозділів та центрів
  11. Лабораторний опитування (hall-test)
    Хол-тест відноситься до кількісних методів отримання інформації та відповідає на питання: за який варіант проголосувало більшість покупців. Свою назву методика отримала за місцем, де відбувається опитування. Потенційні споживачі запрошуються в «hall» - приміщення, обладнане для проб товарів
© 2014-2022  elbib.in.ua