Головна |
« Попередня | Наступна » | |
6.5. Управління дебіторською заборгованістю |
||
пошуку ланцюжків взаємозаліків; оцінці можливостей бартерного обміну; використання грошових замінників (векселів) в платежах між постачальниками і покупцями. Управління дебіторською заборгованістю зводиться до вироблення та реалізації політики цін і комерційних (товарних) кредитів, спрямованої на прискорення стягнення боргів з контрагентів і зниження ризику неплатежів. Дебіторська заборгованість - це сума вимог, що пред'являються підприємством до своїх дебіторам на певну дату. Дебітори - юридичні та фізичні особи, які мають заборгованість перед даним підприємством. Дебіторська заборгованість - комплексна стаття, що включає розрахунки: з покупцями і замовниками; за виданими авансами; з іншими дебіторами. Для складання фінансової (бухгалтерської) звітності та її аналізу дану заборгованість систематизують: по зв'язку з виробничим (операційним) циклом; по термінах відновлення та погашення; по об'єктах, щодо яких виникли зобов'язання дебіторів (за товарними і фінансовими операціями); за видами дебіторів. У бухгалтерському обліку та звітності дебіторську заборгованість умовно класифікують на нормальну і ненормальну. Нормальною вважають заборгованість, платежі по якій очікують протягом 12 місяців після звітної дати. Ненормальною - платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати. Вони виникають внаслідок недоліків у роботі підприємства-постачальника або занадто високих темпів збільшення обсягу продажів. Рівень дебіторської заборгованості залежить від багатьох факторів: виду продукції, що випускається, ємності ринку, цінової, маркетингової та облікової політики, системи розрахунків за готову продукцію та ін Однак максимальна її величина не повинна перевищувати 20-25% від загального обсягу оборотних активів. Аналіз і контроль дебіторської заборгованості можна здійснювати за допомогою абсолютних і відносних показників у динаміці за ряд кварталів або років, ключові серед яких наступні. 1. Інкасація готівки - процес отримання грошових коштів за реалізовану продукцію (роботи, послуги). Коефіцієнт інкасації (Кінк) дозволяє встановити, коли і в якій сумі очікують надходження грошових коштів від продажу даного періоду. Він висловлює відсоток очікуваних грошових надходжень від продажів у певному інтервалі, починаючи з моменту реалізації продукції: де п - місяці кварталу (наприклад, січень, лютий, березень і т. д.);? - Січень (місяць відвантаження). Визначити значення даного коефіцієнта можна на основі аналізу грошових надходжень (погашення дебіторської заборгованості) минулих періодів. Найважливішим документом для розрахунку коефіцієнтів інкасації служить реєстр старіння рахунків дебіторів. Його складають на основі даних бухгалтерських проводок. Результати аналізу реєстру старіння дають ті самі частки загального обсягу дебіторської заборгованості, відповідно до яких відбуватиметься реальне надходження грошових коштів від покупців. Приклад У ВАТ склалася наступна практика оплати продукції: у місяці реалізації (відвантаження) оплачують 60% її вартості; в наступному місяці - 30%; в третьому місяці - 10%. Тоді коефіцієнт інкасації складе: 0,6; 0,3 і 0,1. Обсяг реалізації продукції I кварталу поточного року по ВАТ наведено в табл. 6.2. Таблиця 6.2. Розподіл обсягу продажів по місяцях, тис. руб. Місяць Обсяг продажів Коефіцієнт інкасації січня 1400 0,6 лютого 1680 0,3 березня 1960 0,1 Плановане надходження грошових коштів буде складатися з реалі-зації: січня - 840 тис. руб. (1400 х 0,6); лютого - 504 тис. руб. (1680 х х 0,3); березня - 196 тис. руб. (1960 х 0,1). Разом в I кварталі ВАТ очікує отримати 1540 тис. руб. Надходження решти суми - 3500 тис. руб. (5040 - 1540) - прогнозують на II квартал. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Кодзі): Кодзі = ВР / ДЗ, де ВР - виручка (нетто) від реалізації продукції (робіт, послуг) у ри-нічних цінах; ДЗ - середня сума дебіторської заборгованості за рас-парний період. Період погашення дебіторської заборгованості (ППЛЗ) встановлюють за формулою: ППДЗ = 365 дн. / КОЛз. Слід пам'ятати, що чим більше період прострочення заборгованості, тим вищий ризик її непогашення. Коефіцієнт погашаемости дебіторської заборгованості (К | 1ЛЗ): Кпдз = ДЗ / ВР. Частка сумнівної дебіторської заборгованості (з терміном погашення більше 12 місяців) у загальному її обсязі: Частка сумнівної дебіторської заборгованості = Сумнівна дебіторська заборгованість / Вся дебіторська заборгованість. Даний параметр характеризує «якість» дебіторської заборгованості. Тенденція до її зростання свідчить про зниження платоспроможності дебіторів, а отже, про погіршення фінансового становища компанії - постачальника товарів. Оцінку економічного ефекту (можливості отримання додаткового прибутку) від підвищення періоду відстрочки платежу для залучення потенційних покупців здійснюють за формулою: Едз = ДПЛз-ТІдз-ФПЛз, де Едз - сума ефекту, отриманого від збільшення періоду відстрочки платежу пріоритетним покупцям; ДПДЗ - додатковий прибуток, отриманий від збільшення обсягу продажів за рахунок надання комерційного кредиту; ТІЛЗ - поточні витрати, пов'язані з наданням комерційного кредиту та інкасацією боргових зобов'язань покупців; ФПдз - сума прямих фінансових втрат від неповернення боргу покупцями (включаючи безнадійну дебіторську заборгованість, списану в установленому порядку у зв'язку з неплатоспроможністю покупців і закінченням термінів позовної давності). КЕде = Едз / дз, де КЕдз - коефіцієнт ефективності збільшення періоду відстрочки платежу покупцям; Е "ч - сума ефекту, отриманого від збільшення відстрочки платежу; ДЗ - середній залишок за розрахунками з покупцями у розрахунковому періоді. На практиці застосовують і інші показники (наприклад, коефіцієнт співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю, ранжування покупців виходячи з обсягу закупівель, кредитної історії та пропонованих умов оплати і т. д.). Результати розрахунків за наведеними формулами можна вико-ти в процесі наступної розробки окремих аспектів кредитної політики підприємства (корпорації) у взаєминах з покупцями. При аналізі дебіторської заборгованості слід пам'ятати, що збільшення її розміру (в розумних межах) може бути викликано посиленням ділової активності (зростання обсягу виробництва і реалізації продукції). Практикою вироблені деякі загальні правила, що дозволяють більш оперативно управляти дебіторською заборгованістю: | облік замовлень, своєчасне оформлення рахунків на оплату готової продукції та визначення характеру цієї заборгованості (формування стандартів оцінки платоспроможності основних покупців товарів); аналіз заборгованості за видами продукції для встановлення невигідних з позиції інкасації коштів товарів; зниження дебіторської заборгованості на суму безнадійних боргів; визначення конкретних розмірів знижок з ціни товарів при достроковій оплаті; оцінка можливості факторингу - продажу дебіторської заборгованості з дисконтом та ін Способи рефінансування дебіторської заборгованості: факторинг; облік і заставу векселів; форфейтинг; інші форми її короткострокового рефінансування (спонтанне фінансування, кредиторська заборгованість по товарних і фінансових операцій, короткострокові банківські кредити та ін.) При вивченні складу дебіторської заборгованості особливу увагу приділяють аналізу даних про резерви по сумнівних боргах і фактіче-ських втратах, пов'язаних з неповерненням цієї заборгованості. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
|
||
Інформація, релевантна " 6.5. Управління дебіторською заборгованістю " |
||
|