Відомі такі основні види форм права. Правовий звичай. Історично він був першим джерелом права, що регулював відносини в період становлення держави. Взагалі під звичаєм розуміється правило поведінки, що склалося на основі постійного й однакового повторення даних фактичних відносин. Звичаї - вимоги, підкріплені тривалої традицією. Правовим звичай стає після того, як одержує офіційне схвалення держави. Приклади такого визнання державою правових звичаїв можна знайти в ст. 130, 131, 132 Кодексу торговельного мореплавання Російської Федерації (затверджений Президентом РФ 30 квітня 1999). Зокрема, в ч. 1 ст. 130 Кодексу встановлено, що термін, протягом якого перевізник надає судно для навантаження вантажу і тримає його під навантаженням без додаткових до фрахту платежів (стадійний час), визначається угодою сторін, за відсутності такої угоди термінами, зазвичай прийнятими в порту навантаження.
Аналогічне правило встановлено в ст. 132: «Розмір плати, належної перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу (демередж), визначається угодою сторін, за відсутності угоди згідно зі ставками, звичайно прийнятим у відповідному порту ...» Дійшли до нас великі законодавчі пам'ятки минулого (Закони Ману, Руська Правда) - це збірники правових звичаїв. Природа правового звичаю характеризується наступними особливостями. Він, як правило, носить локальний характер, тобто Застосовується в рамках порівняно невеликих громадських груп людей. Юридичні звичаї часто тісно пов'язані з релігією. В Індії, наприклад, звичайне право входить в структуру індуського права. До основних рис правового звичаю і звичаєвого права в цілому ставляться: стихійність і спонтанність виникнення; ритуальність; казуистичность; традиційність. Правовий звичай відрізняється визначеністю правила, безперервним і однаковим характером його дотримання. Норми правового звичаю нерідко виражаються в прислів'ях, приказках, афоризмах, обрядах.
Навряд чи вірно вважати, що правові звичаї - архаїчне явище, втратило в даний час усяке значення. Як свідчать новітні дослідження, правові звичаї широко застосовуються при регулюванні суспільних відносин (особливо земельних, спадкових, сімейно-шлюбних) у державах Африки, Азії, Латинської Америки. Окремі звичаї, що ввійшли в древні закони тієї або іншої країни, діють без змін дотепер. Наприклад, у Таїланді донині побутує закон, що визначає умови розлучення подружжя, вироблені ще в процесі формування звичаїв. Чоловік і дружина в присутності свідків одночасно запалюють по свічці однакових розмірів. Той з подружжя, чия свічка догорить першої, повинен покинути будинок, не взявши з собою нічого з майна. Можна сумніватися в раціональності подібних звичаїв, але заперечувати їх реальну дію неможливо.
|
- Нормативний правовий акт
одна з основних, найбільш поширених і досконалих зовнішніх форм сучасного права. Ця форма права превалює в країнах континентальної Європи (Німеччина, Австрія, Іспанія, Франція, Росія). Це го-жавний акт нормативного характеру. Державні акти, якими вирішуються індивідуально-конкретні справи, на відміну від нормативних актів, називаються індивідуальними. Нормативні акти
- Юридичні особи промисловості та їх класифікація
З 1 січня 1995 набув чинності новий Цивільний кодекс Російської Федерації (перша частина), що закладає правові основи господарювання для суб'єктів ринкової економіки, які стали більш продуманими і конкретними, устраняющими багато протиріч, що мали місце в чинному законодав-тсл'стве, а також враховують традиції вітчизняного правопорядку і сучасний світовий досвід. У цьому
- 14.4. СУТНІСТЬ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ЇЇ ОБЧИСЛЕННЯ І ПЛАНУВАННЯ
Політика в області оплати праці є складовою частиною управління підприємством, і від неї значною мірою залежить ефективність його роботи, так як заробітна плата є одним з найважливіших стимулів у раціональному використанні робочої сили. І про це необхідно завжди пам'ятати. У літературі відсутня загальноприйнята трактування заробітної плати. Наведемо деякі з них. Заробітна плата -
- 3.2. Організаційно-правові форми комерційних організацій
Різноманіття форм власності є основою для створення різних організаційно-правових форм організацій. За чинним Російському законодавству існують різні організаційно-правові форми комерційних організацій. Залежно від того, хто володіє організацією, визначається і форма власності. Законодавство РФ передбачає наступні форми власності: приватна,
- 3.5. Форми інтеграції компаній
У світовій практиці склалися такі форми інтеграції компаній: стратегічні альянси, консорціуми, картелі, синдикати, пули, асоціації, конгломерати, трести, концерни, промислові холдинги, фінансово-промислові групи, які умовно можна розділити на дві групи: жорсткі і м'які. До жорстких організаційних форм інтеграції компаній відносяться концерни, трести, а до м'яких - асоціації,
- 4.5. Організаційно-управлінські інновації
У країнах з розвиненою ринковою економікою прийнято розглядати підприємництво з позиції приналежності до класичної або інноваційної моделі. Класична модель описує традиційне, консервативне підприємництво, що припускає управління виробництвом на основі економічного та ефективного використання виробничих ресурсів. Інноваційна модель розглядає види
- ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ТА ГРОШОВОГО ОБІГУ
Нормальне функціонування фінансового ринку в стра ні - одна з обов'язкових умов ефективного функціонує вання економіки, стабільності соціального розвитку. Фінан совий ринок - комплексний об'єкт. За предметною ознакою, тобто по виду фінансових ресурсів, він складається з трьох сегментів: ринків грошових ресурсів, цінних паперів і валютного ринку. Між ними існують тісні взаємозв'язки,
- СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
Соціальна політика є одним з найважливіших направле-ний державного регулювання економіки. Вона - органі чна частина внутрішньої політики держави, спрямована на забезпечення благополуччя та всебічного розвитку його громадян і суспільства в цілому. Значимість соціальної політики определя ється її впливом на процеси відтворення робочої сили, підвищення продуктивності праці,
- ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ І ПІДПРИЄМНИЦТВА
Ринкові відносини передбачають функціонування підприємств і організацій різних форм власності. У конкурентній боротьбі на ринках беруть участь на рівних підставах акціонерні, орендні, приватні, державні підприємства. Власність представляє форму відносин між людьми з приводу привласнення матеріальних благ, і особливо при присвоєнні коштів, факторів виробництва. Форми
- ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ ТА СТРУКТУРНА ПОЛІТИКА
Інвестиційна діяльність відіграє важливу роль у розвитку економіки. Вихід російської економіки з кризи у великій мірі пов'язаний з відновленням інвестиційного процесу. Державне регулювання інвестиційного процесу поса але бути спрямована як на активізацію джерел накопичення всередині країни (наприклад, реалізація ефективної амортизаци ційної та податкової політики, підтримка
- ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
Сфера матеріального виробництва - найважливіший об'єкт державно-го регулювання. До сфери матеріального вироб ництва відноситься сукупність галузей, що виробляють середовищ ства виробництва і предмети споживання. У галузях матері ального виробництва створюється нова вартість продукції (про мисловість, сільське господарство, будівництво тощо) або уве личивается вартість раніше виробленого
- ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Відмінною особливістю сучасного етапу хозяйствен-ного розвитку Росії є формування уявлень про тес ної взаємозв'язку економічного та екологічного благополуччя. У період переходу країни до ринкової економіки особливе вни мание приділяється державному регулюванню природокористування тання та охорони навколишнього середовища, так як в даний час еколого-економічні проблеми
- Нове царство
Близько 1580 р. До н.е. е. в історії Єгипту починається нова епоха - епоха Нового царства, що тривала приблизно до 1085 р. до н.е. е. У цей період країна досягла найвищого розквіту за царя XVIII династії Тутмосі III (1504-1450 рр. до н.е.), Коли територія держави тягнулася в довжину на 3200
|