Головна
Соціологія || Фінанси || Економіка || Юриспруденція
Адміністративне право / Арбітражний процес / Земельне право / Історія держави і права / Історія політичних і правових учень / Конституції країн / Міжнародне право / Податки та оподаткування / Право / Прокурорський нагляд / Слідство / Судочинство / Теорія держави і права / Кримінальне право / Кримінальний процес
ГоловнаЮриспруденціяМіжнародне право → 
« Попередня Наступна »
Каламкарян Р.А., Мигачев Ю.И.. Міжнародне право, 2004 - перейти до змісту підручника

З. УДОСКОНАЛЮВАННЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН І ФОРМУВАННЯ НОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПОРЯДКУ

Важливою є проблема перебудови міжнародних еконо мічних відносин і встановлення нового міжнародного еко номического порядку (НМЕП). Велику роль у встановленні але вого міжнародного економічного порядку грає Організація Об'єднаних Націй. Вона повинна бути здатна вирішувати пробле-

ми міжнародного економічного співробітництва на всеоб'ем лющей основі, забезпечуючи в рівній мірі інтереси всіх країн.
Однією з найбільш важливих правових основ економічних від носіння між народами та країнами є Декларація ООН про встановлення нового міжнародного економічного поряд ка (1 травня 1974 р.). У Декларації наголошується, що найбільшим і найважливішим досягненням за останні десятиліття стало про бання незалежності від колоніального й іноземного панів-ства багатьма народами і націями, що дозволило їм стати членами спільноти вільних народів. За останні три десятиліття так само був досягнутий технічний прогрес у всіх сферах економіч ської діяльності, що створює надійні потенційні можливість ності підвищення добробуту всіх народів.
Однак сохраняющееся спадщина іноземного й колоніально го панування, іноземна окупація, расова дискримінація, неоколоніалізм у всіх його формах продовжують залишатися в чис ле найбільших перешкод повного визволення і прогресу країн, що розвиваються і всіх порушених цим народів. Не всі чле ни міжнародного співтовариства в рівній мірі користуються бла гами технічного прогресу. На країни, що розвиваються, в кото яких проживає 70 відсотків населення земної кулі, припадає лише 30 відсотків світового доходу. В умовах існуючого міжнародного економічного порядку виявилося неможливим домогтися рівномірного і збалансованого розвитку міжнародно го співтовариства. Розрив між розвиненими і стра нами продовжує збільшуватися в умовах системи, яка була створена в той час, коли більшість країн ще навіть не існували як незалежні держави, і кото раю увічнює нерівність.
Існуючий міжнародний економічний порядок знахо диться в прямому конфлікті з поточним розвитком міжнародних політичних та економічних відносин. З 1970 р. світова еко номика перенесла ряд криз, які мали тяжкі последст вия, особливо для країн, що розвиваються, зважаючи на їх в цілому більшою вразливості для зовнішніх економічних явищ. Світ, що розвивається став могутнім фактором, вплив якого відчувається у всіх сферах міжнародної діяльності. Ці незворотні зміни у взаємовідносини сил у світі викликають необхідність активно го, повного і рівноправної участі країн, що розвиваються в фор-

450 мулирования та здійсненні всіх рішень, які зачіпають між родного співтовариство.
Всі ці зміни висунули на перший план реальність взаємо-мозавісімості всіх членів світової спільноти. Поточні соби ку поставили в центр уваги розуміння того, що інтереси розвинених країн і інтереси країн, що розвиваються не можуть більше бути ізольовані один від одного, що існує тісний взаємо зв'язок між процвітанням розвинених країн і ростом і розвитком країн, що розвиваються і що процвітання міжнародного сообще ства в цілому залежить від процвітання його складових частин. Між дународного співробітництво з метою розвитку є спільною метою та спільним обов'язком всіх країн. Таким чином, політичне, економічне і соціальне добробут нинішнього і гряду щих поколінь залежить, більш ніж будь-коли, від співпраці між усіма членами міжнародного співтовариства на основі суве-програвання рівності та ліквідації існуючого між ними не рівноваги.
Новий міжнародний економічний порядок повинен бути заснований на повній повазі наступних принципів:
суверенна рівність держав, самовизначення всіх наро дов, неприпустимість придбання територій силою, территори альна цілісність і невтручання у внутрішні справи інших держав;
найширше співробітництво всіх держав - членів між дународного спільноти, засноване на справедливості, посредст вом чого можуть бути ліквідовані переважаючі в світі дис пропорції і забезпечене процвітання для всіх;
повне і ефективне участь на основі рівності всіх країн у вирішенні світових економічних проблем у спільних інтересах всіх країн, з урахуванням необхідності забезпечити прискорений розви тя всіх країн, що розвиваються, приділяючи в той же час особливу увагу ня прийняттю особливих заходів в інтересах найменш розвинених, не маю щих виходу до моря і острівних країн, що розвиваються, а також країн, що розвиваються, найбільш серйозно торкається економі тичними кризами і стихійними лихами, не випускаючи з уваги інтереси інших країн, що розвиваються;
кожна країна має право прийняти ту економічну і соці-ально систему, яку вона вважає найбільш відповідною для її власного розвитку, і не повинна піддаватися в результаті це го якої б то не було дискримінації;

повний невід'ємний суверенітет кожної держави над 451 своїми природними ресурсами і всієї економічної діяльно стю. Для охорони цих ресурсів кожна держава має право здійснювати ефективний контроль над ними і над їх експлу єю засобами, що відповідають його становищу, включаючи право на націоналізації або передачі володіння своїм громадянам, причому це право є вираженням повного невід'ємного суверенітету цієї держави. Жодна держава не може бути піддана економічному, політичному або будь-якого іншого виду примусового ждения з метою перешкодити вільному і повному здійсненню цього невід'ємного права;
всі держави, території і народи, що знаходяться під іно дивною окупацією, іноземним і колоніальним пануванням, мають право на відшкодування й повну компенсацію за експлу цію і виснаження та за шкоду, заподіяну природним і всім дру гим ресурсів цих держав, територій і народів;
регулювання і нагляд за діяльністю транснаціональних корпорацій шляхом вживання заходів в інтересах національних еконо мік країн, в яких діють такі міжнаціональні корпора ції, на основі повного суверенітету цих країн;
право країн і народів територій, що знаходять ся під колоніальним і расовим пануванням та іноземній окку паціей, на досягнення свого звільнення і на відновлення ефективного контролю над своїми природними ресурсами та еко-номічного діяльністю;
надання допомоги країнам, що розвиваються, народам і територіям, що знаходяться під колоніальним і иностран вим пануванням, іноземній окупацією, в умовах расової дискримінації або піддаються економічним, політичним або будь-яким іншим заходам тиску, у яких метою домогтися від них підпорядкування і отримати від них будь-якого роду переваги;
законність акцій держав з протидії та неоколо ніалізму у всіх його формах і по встановленню ефективного контролю над своїми природними ресурсами та економічної діяль ності;
справедливе та рівноправне співвідношення між цінами на сировину, сировинні товари, готові вироби та напівфабрикати, екс портіруемость країнами, що розвиваються, і цінами на сировину, сировинні товари, промислові товари, засоби виробництва і обладнання, що імпортуються ними, з метою забезпечення неперервним-

452 ної поліпшення умов торгівлі та розширення світової еко-номіки;
надання всім міжнародним співтовариством активної допомоги країнам, що розвиваються без будь-яких політичних чи військових умов;
забезпечення того, щоб однією з головних цілей перетворений ної міжнародної валютної системи було сприяння розвитку країн, що розвиваються і достатній приплив у них реальних ресур сов;
підвищення конкурентоспроможності природних матеріалів, які стикаються з конкуренцією синтетичних замінників;
преференційний режим для країн, що розвиваються у всіх областях міжнародного економічного співробітництва;
забезпечення сприятливих умов для передачі фінансових коштів країнам, що розвиваються;
надання країнам, що розвиваються доступу до достижени ям сучасної науки і техніки та сприяння передачі технології і створення місцевої технології в інтересах країн, що розвиваються в тих формах і згідно тим процедурам, які відповідають їх економіці;
раціональне використання природних ресурсів, включаючи пі щевие продукти;
затребуваність перекладу ресурсів країн, що розвиваються на справу розвитку;
зміцнення взаємного економічного, торговельного, фінансового та технічного співробітництва між країнами, що розвиваються;
сприяння підвищенню ролі асоціації виробників в рам ках міжнародного співробітництва;
концентрація зусиль міжнародного співтовариства в напрямком нии стимулювання безперервного зростання світової економіки і вус корінних розвитку країн, що розвиваються.
12 грудня 1974 Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Хартія економічних прав і обов'язків держав, головною метою якої було сприяння встановленню нового міжна рідного економічного порядку, заснованого на справедливості, суверенній рівності, взаємозалежності, спільності інтересів і співробітництво між усіма державами, незалежно від їх еко номических і соціальних систем. У Хартії було підкреслено, що економічні, а також політичні та інші відносини між державами регулюватимуться, серед іншого, наступними

принципами: суверенітет, територіальна цілісність і полити-453 чна незалежність держав; суверенна рівність всіх дер дарств; ненапад; невтручання; взаємна і справедлива
SPM
вигода; мирне співіснування; рівноправність і самовизначення ^
народів; мирне врегулювання спорів; усунення несправедли востей, що виникли в результаті застосування сили, які позбавляють будь-яку націю природних засобів, необхідних для її нор мального розвитку; сумлінне виконання міжнародних зобов'язань; повага прав людини та основних свобод; отсутст віє прагнення до гегемонії і сферам впливу; сприяння між народною соціальної справедливості; міжнародне сотрудниче ство в цілях розвитку; вільний доступ до моря і з нього для країн, що не мають виходу до моря, в рамках вищезгаданих прин ципов.
У Хартії були закріплені економічні права та обов'язки держав. У параметрах документа встановлено суверенна і не от'емлемой право:
вибирати свою економічну систему, а також свою политиче ську, соціальну та культурну систему у відповідності з волею свого народу, без втручання або застосування сили або загрози ззовні в якої б то не було формі;
здійснювати повний постійний суверенітет над усіма свої ми багатствами, природними ресурсами і економічної діяч ністю, включаючи право на володіння, використання і експлу цію;
регулювати і контролювати іноземні інвестиції в пре справах дії своєї національної юрисдикції згідно з власними за конам та постановами і відповідно до своїх національних ми цілями і першочерговими завданнями. Жодна держава не повинно примушувати надавати пільгового режиму іно дивним інвестиціям;
регулювати і контролювати діяльність транснаціональних них корпорацій в межах дії своєї національної юрис дикції і вживати заходів щодо забезпечення того, щоб така діяль ність не перечила його законам, нормам та постановам і відповідала її економічній та соціальній політиці. Транс національні корпорації не повинні втручатися у внутрішні справи приймаючої держави. Кожна держава повинна з урахуванням своїх суверенних прав, співпрацювати з іншими го сударство у справі здійснення позначеного права;

454 націоналізувати, експропріювати або передавати иностран ную власність. У цьому випадку держава, яка застосовує такі заходи, має сплачувати відповідну компенсацію з урахуванням том його відповідних законів і постанов і всіх обстоя нізацією, які це держава вважає доречними. У будь-якому слу чаї, коли питання про компенсації викликає суперечка, він повинен Урегіт лированной згідно з внутрішнім правом націоналізує держави і її судами, якщо тільки всі зацікавлені держа ви добровільно і за взаємною згодою не досягнуть догово ренности щодо пошуків інших мирних засобів врегулює вання на основі суверенної рівності держав і відповідно до принципу вільного вибору засобів.
До економічних обов'язкам держав, закріпленим у Хартії, відносяться, зокрема, обов'язок сприяти розви тію міжнародної торгівлі товарами, обов'язок співпрацювати в економічній, соціальній, культурній, науковій і технічній галузях з метою сприяння економічному та соціальному про Гресс всіх країн світу, особливо країн, що розвиваються.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " З. Удосконалювання системи міжнародних економічних відносин і ФОРМУВАННЯ НОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПОРЯДКУ "
  1. 4.3. Етика і культура в підприємництві
    Етіка21 - система норм поведінки і обов'язків людей по відношенню один до одного і суспільству в цілому. Етика ділових відносин - це система універсальних і специфічних моральних вимог і норм поведінки, що реалізуються у професійній діяльності. У неї входять:? етична оцінка внутрішньої і зовнішньої політики комерційної організації;? моральні принципи членів комерційної організації;
  2. МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
      Державне регулювання економіки в умовах ринку передбачає систему заходів законодавчо-виконавчого та контролюють характеру, здійснюваних правомочними державними установами та громадськими організаціями в це лях пристосування соціально-економічної системи до суще ствующим умов. Втручання держави в економічні процеси має забезпечити прогресивні
  3. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ
      Ринок праці займає центральне місце в складі сукупного ринку факторів виробництва - землі, праці і капіталу, оскільки його функціонування дозволяє залучити у виробничі про процесу матеріальні, фінансові, природні ресурси, обеспечи вая таким чином їх господарське взаємодія. Світовий досвід країн з розвиненою ринковою економікою і порівняно неболь шой досвід нашої країни
  4. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
      Сфера матеріального виробництва - найважливіший об'єкт державно-го регулювання. До сфери матеріального вироб ництва відноситься сукупність галузей, що виробляють середовищ ства виробництва і предмети споживання. У галузях матері ального виробництва створюється нова вартість продукції (про мисловість, сільське господарство, будівництво тощо) або уве личивается вартість раніше виробленого
  5. 4.1. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ, Продуктивності факторів виробництва
      В результаті діяльності підприємств виробляються товари і надаються послуги, які характеризуються, по-перше, витратами виробництва, або собівартістю, а по-друге, ринкова ної вартістю. Співвідношення цих двох величин по кожному виду товарів і послуг за певний період часу, помножених на їх обсяг, визначає прибутковість і ефективність виробництва. Ступінь результативності
  6. 3.1. Європейський союз і формування загальноєвропейського економічного простору
      Вихідною точкою створення Європейського союзу (ЄС) слід вважати паризьке заяву 9 травня 1950 міністра закордонних справ Франції Р. Шумана, який запропонував поставити все виробництво вугілля і сталі Фран ції і ФРН під загальне міжнаціональне керівництво. ФРН підтримала пропозицію Франції верб 1951 р. було підписано Паризький договір про заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), до складу
  7. Всесвітня торгова організація: Глобальне регулювання торгівлі
      На початку XXI в. у світі налічується близько 300 міжнародних тор гово-економічних організацій з широким і невеликим складом участ ників. Однак основну роль у формуванні світових торгових пото ків та встановлення правил ведення міжнародного бізнесу грає порівняно невелике коло торговельно-економічних організацій, се ред яких найважливішою є Світова організація торгівлі (СОТ).
  8. 11.3. Форми і схеми участі малого підприємництва в міжнародному бізнесі в умовах нової конкуренції
      Малий бізнес може діяти при освоєнні зарубіжних ринків як самостійно, прокреслюючи власну траєкторію господарських відносин з зарубіжної клієнтурою, так і виступати на зовнішніх ринках у взаємодії з великим бізнесом, використовуючи його платформу і пози ції на цих ринках. Ефективність роботи малого підприємництва за обома отме ченним напрямах залежить від застосовуваних форм
  9. 20.4. Транспортне машинобудування
      Автомобілебудуванню належить провідна роль у розвитку як машинобудування взагалі, так і транспортного машинобудування в част ності. Автомобільна промисловість світу є досить ємним і значною мірою ключовим сектором сучасного міжнародного бізнесу, який синтезує широке коло товарів, матеріалів, а також продукцію та технологічні розробки багатьох суміжних галузей про
  10. Сутність грошей та їх еволюція
      Гроші є невід'ємним складовим елементом товарного виробництва і розвиваються разом з ним, приймаючи на кожній стадії його зрілості такі форми, які відповідають характеру і потребам цього виробництва на даному ступені розвитку. Розуміння грошей, їх значення в економіці і логіки їх розвитку спирається на знання закономірностей господарського життя. Економічна роль грошей і
  11. Скептицизм щодо соціальної еволюції
    Чи коректно стверджувати, що суспільство або його форми пройшли якісь стадії еволюції в тому сенсі, в якому ми говоримо про еволюцію живих організмів? Протягом останнього десятиліття або двох серед американських антропологів і соціологів став модним відмова від концепції соціальної еволюції.
© 2014-2022  elbib.in.ua